Напишіть нам

Всі теми

Як школі підлаштувати нову типову програму для 5–9 класів під свої потреби

Нова типова освітня програма для 5–9 класів спричинила чимало дискусій в освітян і батьків учнів – мовляв, вона перевантажена й не гнучка. З цим не погоджуються керівник Українського інститут розвитку освіти Вадим Карандій і заступник директора Команди підтримки реформ МОН Роман Шиян. Вони кажуть, що програма таки дає змогу школам бути гнучкими.

“Нова українська школа” запитала їх, як школам забезпечити гнучкість програми, а також про автоматизований конструктор навчальних планів та програм, який розробляють українські фахівці за підтримки фінського проєкту “Навчаємось разом” + проєкту ЄС.

Кажуть, що він може бути впроваджений найближчим часом у школах, що братимуть участь в проєкті всеукраїнського рівня з впровадження Державного стандарту базової освіти і значно спросить складання освітніх програм шкільним спільнотам.

У цій статті читайте про:

  • як забезпечити гнучкість нової Типової освітньої програми;
  • конструктор навчальних планів;
  • викладання міжгалузевих курсів;
  • виклики, пов’язані з оплатою праці вчителів.

ЯК ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ ГНУЧКІСТЬ ПРОГРАМИ

Типова освітня програма – це комплексний документ, набато ширший, ніж просто типовий навчальний план, який є її частиною. Гнучкість освітньої програми забезпечується одночасним застосуванням усіх її компонентів, пояснюють експерти.

Традиційно типовий навчальний план учасники навчального процесу сприймають як певну константу. Але у випадку типової освітньої програми це не так. За словами Вадима Карандія заклад загальної середньої освіти має можливість:

  • обирати компоненти навчального плану з поміж інтегрованих курсів або окремих предметів;
  • варіювати навчальний час на вивчення курсів та предметів за умови, що сумарний навчальний час на вивчення відповідної освітньої галузі буде не меншим мінімального та не більшим максимального значень, передбачених у типовій освітній програмі;
  • утворювати додатковий резерв навчального часу для індивідуальної роботи, консультацій, групових занять, а також проєктів, міжгалузевих курсів тощо

“Йдеться не про економію навчального часу. Ми говоримо про його оптимальне використання, виділення тих чи інших годин. Тоді питання перевантаження відпадає”, – каже Вадим Карандій.

Водночас, не в усіх освітніх галузях можлива така варіативність. Кількість годин на вивчення української мови не можна зменшувати (захищена законом “Про повну загальну середню освіту”), а кількість годин фізичного виховання – стала (визначена Державним стандартом базової середньої освіти).

Проте для школи закладається можливість вирішувати, як організувати освітній процес.

“У школі може бути не обов’язково класно-урочна система, коли всі години чітко розділені на уроки. Це можуть бути міжкласні групи. Як правило, такий формат добре працює на паралелі в класах, щоби робити курси за вибором. На них можуть ходити не всі діти, а частина”, – каже Вадим Карандій.

Також залежно від того, що обиратиме школа – інтегрований курс чи предмет – це вплине на можливість варіації.

Як правило, інтеграція дає можливість ефективніше використовувати час, каже Вадим Карандій.

“Наприклад, є інтегрований курс літератури, який покриває два предмети – українську й зарубіжну літератури. Відповідно, його можна організувати за рахунок меншої кількості годин, ніж 2 предмети окремо. Тоді є можливість збільшити резерв. Перерозподіляючи години, ми можемо нарощувати резерв“.

Оптимізовані години можна розподілити на консультації, групову роботу або навіть вивільнити для позаурочної діяльності цілий день.

“Зараз зменшили варіативну компоненту, але дали право навчальному закладу в межах обмежень перерозподіляти відведені для освітніх галузей години на власний розсуд за певними принципами і правилами. Так само, як і вибирати компоненти, за рахунок яких реалізується галузь на певному році навчання”, – каже Вадим Карандій.

“Також можливо робити окремий розклад на другу половину дня з різними проєктами, – додає Роман Шиян. – Завдяки цьому можуть з’являтися міжгалузеві рішення: наприклад курси з наскрізною тематикою. Тобто є можливість посилювати певну галузь. Наприклад, сценічне мистецтво посилює й мистецький, і літературний курси”.

За словами Вадима Карандія, чим більшою буде подрібненість у навчальних компонентах (тобто чим більше буде предметних, а не інтегрованих рішень), тим гірше вдаватиметься розподіляти години.

“Тоді оптимізувати неможливо. Єдиний спосіб оптимізації – це використання більшого навчального компоненту (тобто інтегрованих рішень, – ред.) для конструювання. Але більший навчальний компонент вимагає інших методик і підходів, іншої кваліфікації вчителів“, – зазначає Вадим Карандій.

Тож для того, аби вдосконалювати навчальний процес у школах, учителю треба надати підтримку через підвищення кваліфікації. Викладання інтегрованих курсів потребує від учителя інших методів роботи і знання нової дидактики.

Серед ризиків перерозподілу годин між рекомендованою й мінімальною кількістю експерти називають і те, що на місцях резервні години будуть заощаджувати (тобто зменшувати тижневий обсяг навантаження) й утворювати фонди економії заробітної плати.

“Кошти на оплату праці надходять із державної субвенції. Держава гарантує певний обсяг годин і, передусім, коштів, щоби забезпечити освітні права учнів. Тому рішення на місцях не розгортати ці години повною мірою – це неприпустимо, – каже Вадим Карандій.

КОНСТРУКТОР НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

Поки конструктор “Навчальний план закладу загальної середньої освіти” має вигляд Excel-таблиці, поділеної на освітні галузі, інтегровані курси, предмети, міжгалузеві інтегровані курси, класи (з 5-го до 9-го), години на тиждень, додаткові години, навчальне навантаження за галуззю відповідно до типового навчального плану. У разі зміни кількості годин на один компонент у табличі автоматично змінються й інші, що дає змогу автоматичнго конструювати навчальний план.

Утім, розробники поки не поширюють таблицію на загал, а планують перенести всі дані в автоматизовану систему з дружнім для користувачів інтерфейсом, у якій буде зручно обирати дані із запропонованих варіантів і так конструювати свою програму.

Система запрограмована так, що в разі будь-яких відхилень від параметрів, визначених Державним стандартом базової середньої освіти, вона сигналізує про це користувачу.

“Наприклад, якщо буде перевищення кількості годин, яка фінансується з бюджету, або перевищення годин гранично допустимого навчального навантаження на учня. Тоді треба думати – де і який перерозподіл робити”, – каже Вадим Карандій.

МІЖГАЛУЗЕВІ КУРСИ

За словами Вадима й Романа, типова програма дає змогу створювати різноманітні комбінації.

“Список міжгалузевих курсів відкритий, оскільки типова освітня програма передбачає, що під час її реалізаціїчерез процедуру грифування, можуть з’являтися інші міжгалузеві рішення, які доповнюватимуть типову освітню програму”, – каже Вадим Карандій.

За словами експертів, ймовірно, міжгалузеві інтегровані курси будуть вибірковим доповненням до основних компонентів (предметів та внутрішньогалузевих інтегрованих курсів), розрахованим на посилення та розвиток передбачених різними освітніми галузями рішень. Це пов’язано з тим, що наразі немає жодного міжгалузевого інтегрованого курсу, який був би самодостатнім і міг покривати декілька галузей у повному обсязі.

“Наприклад, STEM може частково покривати природничу, математичну, інформатичну й технологічну галузі. Має бути запропонована ідея, щоби показати співвідношення, у яких галузях що буде і яка кількість годин закладається. Однак, є обмеження, пов’язані з наявністю в типовому навчальному плані “точкових” рішень – коли певні предмети з’являються на певному році навчання, а потім зникають”, – каже Роман Шиян.

ВИКЛИКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ОПЛАТОЮ ПРАЦІ

Для шкіл, які хочуть викладати інтегровані курси, лишається питання оплати праці. Потрібно змінити інструкцію оплати праці педагогічних працівників і положення про атестацію, кажуть фахівці.

“Проблема виникає тому, що для визначення рівня оплати праці враховують кваліфікаційну категорію вчителя. Для цього беруть до уваги фах і досвід роботи за певним предметом”, – каже Роман Шиян.

До прикладу, якщо вчитель української мови має вищу категорію й окрім “свого” предмету візьметься за викладання, скажімо, сценічного мистецтва, можуть виникнути проблеми з оплатою його праці на рівні вищої категорії.

Проблему може зняти нове положення про атестацію.

“Якщо в новому положенні про атестацію зняти предметний складник, атестуючи вчителя як педагога, а не фахівця з певного предмета це може розблокувати цю проблему. Вчитель зможе через підвищення кваліфікації здобути додаткові вміння, необхідні, наприклад, для інтегрованого курсу, і розширити поле своєї діяльності, не ризикуючи втратити в зарплатні. Адже мало б бути навпаки – за ініціативу належить винагорода!”, – каже Роман.

Інший спосіб організації освітнього процесу пов’язаний із викладанням “одногодинних” курсів не раз на тиждень, а компактніше. У міжнародній практиці поширене послідовне вивчення окремих модулів (кредитів) за обсягом еквівалентних “одногодинним курсам “(30–35 годин), кожен із яких може тривати впродовж кількох тижнів, місяців, семестру.

Нові рішення неодмінно потребують певних зусиль, і завжди доводиться долати обмеження й перешкоди.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos

Про Команду підтримки реформ

Команда підтримки реформ (Reform Support Team – RST) Міністерства освіти й науки, що працює з червня 2019 року, – це група українських фахівців, які не є державними службовцями. Команда підтримки реформ надає цільову підтримку Міністерству в розробці та реалізації пріоритетних реформ професійної (професійно-технічної) освіти, Нової Української Школи та Реформи Державного Управління. Робота Команди підтримки реформ на тимчасовій основі фінансується донорами в рамках проєкту “Українська Архітектура Реформ” (URA). Проєкт “Українська Архітектура Реформ” (URA) – це комплексна програма технічної допомоги, розроблена ЄБРР у партнерстві з Європейським Союзом для підтримки ключових реформ в Україні. Проєкт впроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз, найбільший донор).

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Матеріали за темою

Обговорення