Теми статті: батькам, вчителям, розʼяснення, учням
20 Жовтня 2023
12 367
0
Українські учні можуть безплатно отримати ноутбуки, хромбуки або планшети для дистанційного навчання. Дітей забезпечують гаджетами у межах співпраці МОН із різними донорами.
Які категорії учнів отримують ґаджети в першу чергу? Чи потрібно буде їх повертати? А що робити, якщо школа відмовляється надавати девайси? Як діяти, якщо гаджет зламався? “Нова українська школа” звернулася до Міністерства освіти і науки та дізналася відповіді на найпоширеніші питання про розподіл та отримання техніки для навчання.
У матеріалі читайте:
Усі девайси для навчання закуповують партнери з розвитку – це донори, які підтримують освіту в Україні в умовах війни. До них входять міжнародні організації, уряди, фундації, бізнеси, громадські організації як на міжнародному, так і на місцевому рівнях. У державному і місцевих бюджетах не передбачено коштів на закупівлю цифрових пристроїв.
Раніше в МОН розповідали, що девайси від держави та міжнародних партнерів насамперед отримують соціально незахищені категорії населення. Зокрема, це діти:
Пріоритет мають учні з областей, де переважає дистанційне навчання:
Варто звернути увагу, що діти, які перебувають за кордоном, такі девайси отримати не зможуть.
“Збір потреби через заяви батьків є найзручнішим способом для закладів, тому ми рекомендуємо саме його. Проте він не є законодавчо врегульованим. Тому в разі, якщо заклад знайшов більш зручний спосіб збору та фіксації потреби в девайсах, він може використовувати його. Однак це не повинно впливати на якість процесу збору про потреби, його прозорість та відкритість”, – розповіли в МОН у відповідь на запит редакції.
Важливо тримати зв’язок зі своїм закладом освіти, бо саме заклад вирішує, хто саме отримає девайси після того, як вони потраплять до школи.
Важливе уточнення: ґаджети не видають дітям, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.
2. Наступний крок – заклад освіти передає інформацію про потребу громадам, а ті зі свого боку – департаменту або управлінню освіти відповідної області.
“Ми вже знаємо про випадки, коли школа відмовилася приймати такі заяви від батьків, аргументуючи це відсутністю інформації про проєкт чи вказівки керівництва щодо збору таких заяв.
Якщо заклад у жодний спосіб не збирає, не фіксує та не передає далі (до департаменту чи управління освіти відповідної області) потребу дітей у девайсах, то надалі він не зможе претендувати на отримання обладнання, оскільки потребу ніде не зафіксовано”, – відповіли в міністерстві.
3. МОН регулярно збирає та актуалізує потребу в девайсах через обласні департаменти та управління освіти й лише так отримує актуальну інформацію про потреби на місцях. Після отримання чергової партії девайсів від партнерів із розвитку розподіл відбувається знову на основі інформації від областей.
4. Кінцевими юридичними власниками девайсів стають заклади освіти. Департаменти (управління) освіти і науки обласних військових адміністрацій отримують обладнання через підписання договорів і актів приймання-передавання з партнерами та розподіляють пристрої серед громад, а громади – серед закладів освіти.
5. Заклад передає в користування девайси дітям або вчителям, які потребують їх найбільше, наприклад, як передають у користування підручники зі шкільної бібліотеки.
У кожної дитини має бути доступ до навчання. Проте є соціально незахищені категорії населення, які потребують допомоги в першу чергу. Це діти з малозабезпечених або багатодітних сімей, батьки яких мають робити непростий вибір, хто саме з дітей приєднається до уроків, а також це діти з-поміж ВПО, діти з особливими освітніми потребами, інвалідністю або ті, хто позбавлений батьківського піклування. Саме цим учням МОН рекомендує передавати девайси в першу чергу.
Для таких випадків у МОН створили публічний дашборд – вебсторінку, на якій відображається кількість переданих девайсів у заклади, міста та області.
На сайті можна дізнатися про:
Також на сторінці дашборду є кнопка зворотного зв’язку. Якщо заклад, у якому навчається дитина, не передає отримані девайси, важливо залишити відгук через зворотний зв’язок. Після оброблення запиту МОН матиме змогу сконтактувати з відповідальними особами для з’ясування причини затримки передання девайсів.
“Іноді заклади освіти бояться передавати отримані девайси, а батьки – брати їх. Закликаємо не боятися, не ховати гаджети в сейфах, а передавати їх у користування за цільовим призначенням”, – наголосили в пресслужбі МОН.
Заклади освіти передають девайси батькам або опікунам учнів. МОН рекомендує фіксувати це передавання договором про користування між закладом освіти та одним із батьків чи опікуном, адже на відміну від підручників, ґаджет – коштовна річ, за яку відповідає заклад освіти. Тобто це не подарунок учням, а власність школи, яку потрібно буде повернути.
Немає чітких часових обмежень використання девайсів. Передана техніка є інструментом доступу до дистанційного навчання. Тому дитина може користуватися девайсом доти, поки їй потрібен доступ до онлайн-навчання.
У МОН не зіштовхувалися з такими випадками (власне через наявність підписаних договорів із батьками та фіксацією відповідального ставлення), але якщо така ситуація виникне, закладу варто сконтактувати з батьками або опікунами дитини та спробувати з’ясувати, у чому причина неповернення девайсу.
“Ми рекомендуємо застосовувати такий самий принцип, як і в разі видавання підручників: якщо учні не повертають їх у кінці року чи навчання, школа не зможе видати свідоцтво про здобуття освіти через, наприклад, непідписання обхідного листа”, – порадили в міністерстві.
Ні, у разі поломки чи несправності батьки не мають відшкодовувати кошти, оскільки девайси закуповують партнери з розвитку, тобто донори, а не заклади освіти або громада.
Як розповіло МОН, на жаль, іноді трапляється, що отриманий девайс не вмикається, діти випадково ламають гаджет або ж його пошкоджують / втрачають унаслідок різних обставин, зокрема через воєнні дії.
У такому разі батькам необхідно спочатку самостійно вжити вичерпних заходів щодо ремонту девайса або звернутися до свого закладу освіти, оскільки він є власником одержаної техніки (хоча в цьому разі треба розуміти об’єктивну залежність закладу освіти від наявності бюджетного фінансування на вказані цілі).
У разі, якщо обладнання ремонту не підлягає, необхідно застосовувати процедуру списання відповідно до чинного законодавства України (з документальною фіксацією пошкодження, знищення чи втрати).
Як розповіли в Житомирській ОВА у відповідь на запит, в області в співпраці з ЮНІСЕФ створили 17 STEM-лабораторій, які обладнані ноутбуками, 3D-принтерами, наборами робототехніки тощо.
Крім цього, на Житомирщині також за підтримки ЮНІСЕФ для забезпечення доступу до навчання закладів, які розташовані в прикордонній зоні або не мають власних укриттів, відкрили десять цифрових освітніх центрів та створили чотири освітні мобільні бригади. Зокрема, для учнів початкової ланки, яких навчають української мови та математики. Станом на жовтень 2023 року, проєктом охопили 31 000 учнів.
За даними Запорізької ОВА, в області працюють освітні хаби та цифрові центри для роботи евакуйованих педагогічних працівників та учнів. Також там можна отримати психологічну підтримку, індивідуальні консультації, у тому числі логопеда.
У Тернополі планують відкрити перший в Україні імерсивний мультифункціональний хаб для навчання із застосуванням віртуальної реальності. За попередньою інформацією, хаб буде оснащений:
Користуватися послугами хабу зможуть науковці, студенти, вчителі та учні.
Загалом в Україні одним із найпоширеніших альтернативних варіантів доступу дітей до дистанційного навчання є цифрові освітні центри.
Це безплатні освітні простори для школярів від 6 до 18 років, які оснащені ноутбуками та планшетами, інтернетом, навчальними матеріалами та іграми, розповіло МОН.
У кожному центрі працюють тьютори, які надають підтримку дітям під час навчання.
Там учні можуть підʼєднатися до онлайн-уроків, зробити домашнє завдання або, наприклад, провести заняття з репетитором. На всіх планшетах доступний цифровий контент, наприклад, Всеукраїнська школа онлайн або “Вивчаю – не чекаю“. Тьютори скеровують дітей та допомагають освоїти техніку та цифровий контент.
Крім доступу до уроків, діти також мають змогу соціалізуватися під час спілкування з однолітками, відвідувати гуртки, готуватися до іспитів або просто гратися.
“Центри – це швидка освітня допомога в тих громадах та містах, у яких немає доступу до очного навчання. Нині [станом на початок жовтня 2023 року] центрів, які функціонують, уже понад 70. До кінця 2023 року планують відкрити ще орієнтовно 60″, – розповіли в МОН.
Уже незабаром МОН разом із партнерами запустить вебсайт цифрових освітніх центрів, на якому можна буде знайти необхідну інформацію, зокрема з локаціями та контактами таких центрів.
Також експерти фонду “SavED” розробили хендбук з інструкцією для створення такого цифрового освітнього центру в школі. Там можна знайти критерії вибору громад, поради з ремонту, наповнення центрів заняттями й активностями, приклади розкладів, потенційні партнерства тощо. Докладніше можна ознайомитися за посиланням.
Наразі цифрові освітні центри вже активно функціонують у Чернігівській, Київській, Харківській, Миколаївській та Дніпропетровській областях.
За роботу центрів відповідають партнери з розвитку. Проте тут важливо зазначити, що громади та заклади освіти мають приєднатися до підтримки роботи центрів, залучення дітей, організації активностей для дітей, учителів та батьків, залежно від запитів та потреб, наголосили в МОН.
Ірина Троян, “Нова українська школа”
Титульне фото: korabelov.info
Обговорення