Напишіть нам

Всі теми

Як учительству впливати на рішення в освіті – головне з онлайн-толоки EdCamp

Як учительство може долучитися до ухвалення рішень в освіті з допомогою Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України?

  • Чим помічна платформа для підвищення кваліфікації вчительства Edway?
  • Чому варто запроваджувати соціально-емоційне навчання в школах?

Ці питання обговорювали під час онлайн-толоки ГО “ЕдКемп Україна”. Коротко про головне читайте в статті “Нової української школи”.

НАД ЧИМ ПРАЦЮЄ ОСВІТНЯ РАДА ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ

Заступник голови Комітету ВР із питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин говорить, що мета консультативної ради при Президентові – інструмент ефективної та оперативної взаємодії між усіма стейкхолдерами у сфері освіти.

“Ми відкриті до ідей, готові надавати експертизу. Наші рішення не обов’язкові до виконання, але ми є тим органом, до якого дослухаються всі, хто ухвалюють управлінські рішення в нашій державі й  у системі освіти. Ми прагнемо, щоби був медійний майданчик, де можна розмовляти про освіту і пропонувати ті чи інші рішення”.

У складі ради приблизно два десятки людей – учителі й учительки, директори й директорки шкіл, директор обласного департаменту освіти, представники і представниці вишів та громадського сектору.

“Остання непроста дискусія була щодо закону про створення мережі ліцеїв. Тримаємо на контролі положення про ліцеї, яке готує МОН”, – каже Колебошин.

Над чим зараз працює консультативна рада:

  1. Працевлаштування педагогів пенсійного віку, укладання строкових договорів з учителями й учительками пенсійного віку.

“Хочемо перевірити, чи коректно працює норма закону про строкові трудові договори для вчителів і вчительок пенсійного віку, чи вільніше стало молодим учителям і вчителькам улаштуватися на роботу, чи не відбувається зведення рахунків з учительством за рахунок педагогів пенсійного віку під час укладання трудових договорів, чи не збільшився відтік учительства пенсійного віку після ухвалення цієї норми. Нас цікавить інформація з місць”.

  1. Конкурс на посади директора / директорки закладів середньої освіти.

“Ми вивчаємо, чи потрібно щось змінювати в процедурі обрання директорів і директорок навчальних закладів. Буває, що заздалегідь обирається людина, і потім комісія легітимізує цю кандидатуру. Нас теж цікавить інформація з місць – чи є конкурс, чи є альтернатива”.

  1. Зміна терміну початку навчального року.

“Багато країн, які мають схожі з Україною кліматичні умови, змінили термін початку й закінчення навчального року в бік збільшення – із середини вересня до середини червня. Це рішення ухвалили з економічних міркувань. Адже така можливість збільшує туристичний сезон, рух людей у державі й поза нею. Ми вивчаємо можливості трансформації – чи пізніше закінчувати навчальний рік, чи зменшувати канікули впродовж року”.

За словами Сергія Колебошина, для глибшого розуміння настроїв освітян і освітянок на місцях потрібен зворотний зв’язок. Тож варто напрацювати механізм активного залучення освітянської едкемпівської спільноти.

“Наприклад, збирати інформацію на місцях і передавати консультативній раді, робити опитувальники щодо проблемних зон, над якими працює консультативна рада, рекомендувати людей, які розуміються на конкретних темах”.

Консультативна рада зі своєї сторони може інформувати про питання, які зараз на порядку денному на державному рівні.

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВЧИТЕЛЬСТВА: НОВІ ВИМОГИ Й МОЖЛИВОСТІ

Директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій вважає, що має бути м’яка регуляція ринку підвищення кваліфікації.

“Щоби не скотитися до хаосу, має бути координація процесу в перехідний період”.

Серед викликів, які можуть завадити педагогам вільно обирати траєкторію підвищення кваліфікації, Карандій назвав неготовність учительства до усвідомленого підвищення кваліфікації.

“Важливо, аби цей процес не був формалізованим, аби був розвиток конкурентного середовища суб’єктів підвищення кваліфікації, висока якість послуг. Держава повинна ресурсно підтримати цей процес – виконати всі вимоги, передбачені в законах”.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов говорить, що механізм організації та реалізації принципу “гроші ходять за вчителем” – досі недосконалий.

“Ми проводили опитування щодо вибору курсів і програм підвищення кваліфікації й побачили, що й досі не визначено, як оплачувати вчительству навчання. Дуже мало відбувається закупівель послуг на підвищення кваліфікації на Prozorro через те, що місцеві органи управління освітою не мають чи не закладають на це кошти”.

Сергій Горбачов наголосив, що вчителі й учительки самі обирають, скільки годин щорічно витратити на підвищення кваліфікації.

“Будь-які вимоги щодо певної кількості годин за рік – ви маєте пройти цього року 30 чи 40 годин – незаконні. Є норми, закріплені в законі, – сукупно 150 годин протягом 5 років”.

Для зручного вибору послуг із підвищення кваліфікації EdCamp створив платформу EdWay. Це безплатний майданчик, що об’єднує пропозиції на ринку підвищення кваліфікації педагогів та забезпечує свободу вибору для них.

Директор департаменту акредитації та моніторингу Державної служби якості освіти Іван Юрійчук переконаний, що EdWay може допомогти вирішити питання атестації й сертифікації – оцінювання професійних компетентностей учителів і вчителько. Крім того, сприятиме створенню професійних педагогічних спільнот, які в багатьох країнах є рушіями у сфері підвищення кваліфікації.

Менеджер програми “Соціальний капітал”, секретар правління МФ “Відродження” Григорій Баран упевнений, що потужні освітянські спільноти мають бути рушієм прогресивних змін у системі освіти України.

“Ми підтримуємо цей рух, починаючи із законодавчих змін, розроблення курсів, залучення вчителів до цих процесів”.

Голова ради ГО “ЕдКемп Україна” Олександр Елькін поділився останніми цифрами: “EdWay отримав майже 350 заявок від суб’єктів підвищення кваліфікації різних форм і видів. Кожен третій із них уже створив свій кабінет на платформі. 190 програм підвищення кваліфікації і стажувань уже розміщено”. Наприкінці серпня працівники і працівниці центрів професійного розвитку педагогів пройшли навчання щодо користування платформою.

А для вчительства корисним буде онлайн-курс на Prometheus “Підвищення кваліфікації педагогічних працівників: нові вимоги й можливості. У ньому докладно описано, як учителям і вчителькам скористатися правом на вільний вибір підвищення кваліфікації.

ЧИ ГОТОВЕ ВЧИТЕЛЬСТВО ДО СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Уміння комунікувати, співпереживати собі й іншим, працювати в команді, креативно і критично мислити, вести за собою і виважено йти за лідерами й лідерками – у цьому полягає соціально-емоційне навчання (СЕН).

Складові СЕН: самоусвідомлення, самоорганізація, соціальна свідомість, побудова стосунків, ухвалення відповідальних рішень.

У січні – липні 2021 року здійснено дослідження, аби дізнатися про поінформованість, ставлення та уявлення вчительства про СЕН. До нього долучилися громадські організації “ЕдКемп Україна”, “Інститут розвитку освіти”, “Ре: Освіта”, а також Інститут вищої освіти НАПН України, Київський університет ім. Б. Грінченка й Український центр оцінювання якості освіти.

Опитування мало за мету відповісти на такі запитання:

  • Наскільки українське вчительство обізнане й компетентне в соціально-емоційному навчанні? Як до нього ставиться?
  • Чи потребує цього навчання?
  • Як оцінює розвиненість у себе та в учнівства соціально-емоційних навичок?
  • Чи готове імплементувати соціально-емоційне навчання у своїх закладах освіти?

У дослідженні взяли участь 3657 педагогічних працівниківн/-иць, а також керівників/-иць шкіл. За результатами дослідження вийшов аналітичний огляд “Можливості для реалізації соціально-емоційного навчання в рамках реформи “Нова українська школа””.

Понад 90 % опитаних вважають за доцільне впровадження СЕН у школі, каже міністерка освіти й науки (2016–2019 рр.) Лілія Гриневич.

Педагоги критично оцінюють, як їм вдається розвивати в дітей соціально-емоційні навички. Не було жодної навички, про яку принаймні половина педагогів сказали б: “Так, мені це абсолютно вдається”.

Майже 60 % опитаних зазначили, що однозначно готові пройти програми підвищення кваліфікації, які передбачають СЕН. А ще 31,9 % обрали “радше так, аніж ні”.

На запитання, яка підтримка їм потрібна, аби впроваджувати СЕН, учителі й учительки відповіли, що потрібні онлайн-ресурс з усіма матеріалами СЕН, матеріали, як працювати з батьками, модельна навчальна програма для НУШ, нормативна база, яка регулює, як це впроваджувати.

Більше про дослідження читайте за посиланням.

ЯК ПРОВЕСТИ УРОК ДОБРОТИ

Проєктна та грантова менеджерка Zagoriy Foundation Марія Мурадханян розповіла про традицію проведення Щедрого вівторка.

“Це всеукраїнський день добрих справ. Це всесвітній день, оскільки відзначається в понад 150 країнах. Україна долучилася до цього руху 27 листопада 2018 року. Важливо говорити про те, що ми робимо добрі справи, розказувати про людей, які потребують нашої підтримки”.

У 2020 році до українського проєкту долучилися 450 шкіл із 22 регіонів. 126 000 учасників і учасниць зібрали на благодійність понад 7 мільйон гривень.

“Разом з ЕдКемпом зародилася ідея зробити методичний посібник для Щедрого вівторку. У ньому є прості матеріали для вчителів – як говорити з дітьми про благодійність, що можна зробити разом із дітьми в межах навчального року, кому можна допомогти і в який спосіб”.

Віцеголова Ради ГО “ЕдКемп Україна” Олена Масалітіна переконана, що варто культивувати ідеї благодійності, добра, допомоги одне одному.

“Не достатньо раз на рік узяти участь у певній акції. Коли говорять про благодійність, то здебільшого мають на увазі збір коштів. Однак, це поняття набагато ширше. Благодійність – це більше про філософію, дати не рибу, а вудку, допомогти людям стратегічно налагодити своє життя”.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Фото: автор — kasto, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення