Як українізували українців: урок про творчість Миколи Куліша

“Нова українська школа” продовжує ділитися конспектами цікавих уроків, аби полегшити вчителям процес підготовки до занять. У новому матеріалі – урок про Миколу Куліша та його “філологічний водевіль” “Мина Мазайло”.

У новому матеріалі читайте:

• як вивчати біографію письменника – 10 важливих подій із життя і низка креативних методів;
• як зацікавити учнів “Миною Мазайлом” – питання для дискусії та ідеї для активностей;
• пропозиції для командної роботи та добірка корисних ресурсів.

ДОСЛІДЖУЄМО ВИМІРИ, В ЯКИХ ЖИВ І ПИСАВ КУЛІШ

Постать Миколи Куліша, безперечно, є однією з найбільш знакових в українській літературі, театральному мистецтві й вцілому в громадському житті початку XX століття. Особливо відгукується його творчий доробок у сьогоденні, коли “сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна“.

“Тому, вивчаючи постать митця та його напрацювання, насамперед варто звернути увагу на Кулішеву значущість у контексті доби. Починаючи огляд його творчості в старших класах, закцентуйте на історичному та соціокультурному вимірах того часу, коли жив і писав Микола Гурович. Це сприятиме кращому розумінню, як його доробок відображає події та ідеї того періоду”, – радить учителька української мови та літератури Оксана Олійник.

На що варто звернути увагу?

• Українізація як частина загальносоюзної кампанії коренізації. Мета українізації – максимальне розширення комуністичної ідеології на місцях із залученням корінного населення.
• Розстріляне Відродження. Український літературознавець Юрій Лавріненко каже, що приблизно 80 % української творчої інтелігенції знищила радянська тоталітарна система. Тому цю генерацію називають “розстріляним відродженням”. До неї належав і Куліш. Для докладного аналізу використовуйте варіативний конспект уроку про митців “розстріляного відродження”, який ми раніше публікували на НУШ.
• Голодомор 1932–1933 рр., витоки й наслідки якого стали національною трагедією українців та знайшли відображення в літературних творах Василя Барки, Уласа Самчука, Миколи Куліша та інших. Радимо використати матеріали до уроку-пам’яті про Голодомор: “Як в умовах війни говорити з учнями на чутливу тему та не травмувати їх?”

“Власне, ці й багато інших історичних чинників мали вагомий вплив на формування трагедійного світосприйняття Миколи Гуровича. Щоб ретельніше дослідити чинники минувшини, які лягли в основу світогляду драматурга й окреслювали тематику його творів, запропонуйте учням здійснити історичну розвідку (парний чи груповий проєкт), який висвітлюватиме ключові події 20–30-х років XX століття. Крім того, можна провести дослідження про те, як конкретна подія відображена в п’єсах Куліша”, – додає Оксана Олійник.

СТВОРЮЄМО ПРОФАЙЛ АВТОРА НА ОСНОВІ 10 ПОДІЙ ІЗ ЖИТТЯ КУЛІША

Для того, аби ознайомитися з постаттю драматурга, візьміть до уваги такий формат діяльності як створення профайлу автора. Опрацювавши біографічні дані про Миколу Куліша, запропонуйте учням виокремити ті факти із життя автора, які

• або вплинули на його особистісне становлення,
• або на формування творчого світогляду,
• чи лягли в основу певних творів.

Біографічний метод вивчення доробку автора в такий спосіб набуває більш людиноцентричного характеру, оскільки не буде спрямований на те, щоб відтворити лише хронологію подій.

Фінальним результатом такої взаємодії може бути табличка або інфографіка. Основними кластерами можуть бути:

• історична подія,
• вплив на письменника,
• конкретна ситуація в житті письменника, яка пов’язана з історичною подією,
• відображення історичної події у творі,
• особисті переживання та враження письменника у творі (якщо є)

Найважливіше в цьому завданні – побачити зв’язок історичних та життєвих подій, а також їхнє втілення у творах автора. Вправа допомагає розвинути навичку рефлексії та вміння бачити причинно-наслідковий зв’язок. Аби додати більше особисто-орієнтованого підходу, запропонуйте учням створити власне коло та проаналізувати свої життєві події, вплив на рішення та подальші вчинки. Такий фокус допоможе учням та ученицям уособити та зробити ближчим до себе постать автора.

Оксана Олійник радить звернути увагу на такі події із життя Миколи Куліша:

1. Місце народження: батьківщина кавунів, один з осередків формування новітнього українського театру – Херсонщина.

💡ІДЕЯ: Запропонуйте учням створити карту осередків нового українського театру та дослідіть, чи залишилися ці міста центрами сучасного театрального життя.

2. Стан родини та потреба раннього заробітку: “Початок мого дитинства – самотність у хаті й схильність до блукання. Базар вабив недогризками, ярмарок – каруселями, церква – процесіями та хоровим співом; весілля – своїми обрядами й музикою; похорони – поминанням і бубликами, та ще й те, що на похоронах мене не били”, – пише Куліш в автобіографії.

💡ІДЕЯ: Знайдіть у записах автора, щоденнику, як Микола Куліш оцінює ці події – негативно чи позитивно? Ці події стали точками зросту для нього чи потребою зміни середовища?

3. Навчання в Олешках, де майбутній драматург спробував уперше писати (п’єса “На рыбной ловле” (російською мовою), з якої пізніше стала комедія “Отак загинув Гуска”), а також навчання в училищі, звідки його незабаром відрахували “за организацию кружков молодежи и непочтение к начальству”.

💡ІДЕЯ: Запропонуйте учням проблемне питання: “Чому Микола Куліш змінив мову п’єси?”

4. Кар’єра військового, під час якої Куліш пише вірші й невеликі драматичні сцени, а також переходить до участі в революційному русі в Україні. Ці події лягли в основу його “Патетичної сонати”.

💡ІДЕЯ: Дослідіть теорію літератури на цьому етапі. Зазначте, що різним етапам життя драматурга притаманне використанням різних жанрів. Запитайте в учнів, чи є, на їхню думку, у цьому якийсь зв’язок?

5. Просвітницька діяльність: відкриття шкіл та відновлення роботи тих, які не функціонували в період війни, створення “Первинки” (української абетки), інспектування закладів освіти й активна педагогічна діяльність.

💡ІДЕЯ: Запропонуйте учням групову роботу із дослідженням історії українського правопису та основних етапів упровадження українізації. Доцільним буде підготувати інтегрований урок з історії, мови та літератури.

6. Залученість до роботи в письменницькій спілці “Гарт” в Одесі, а незабаром і публікування п’єси “97”.

💡ІДЕЯ: Створіть ментальну мапу про художні твори, де ще використовують у назві цифри на позначення років абощо. Дослідіть особливість такого типу назв. Якого ефекту намагалися досягти автори, використовуючи такий підхід.

7. Переїзд до Харкова, де Микола Куліш знайомиться з Миколою Хвильовим, Остапом Вишнею, Володимиром Сосюрою, Юрієм Яновським, Григорієм Епіком та іншими. Саме в цьому місті драматург долучається до роботи в театрі “Березіль”. Його п’єси із цього часу ставлять різні театри України й світу, він набуває особливої ваги в літературних та театральних колах.

💡ІДЕЯ: Запропонуйте учням створити презентацію про особливості роботи театру “Березіль”, творчої методики та обговоріть впливи на подальший розвиток українського театру.

8. Написання п’єси “Маклена Граса”, яку незабаром кваліфікують як антихудожню і нікчемну, а режисера Леся Курбаса, який узяв у роботу твір, звинуватять у порушенні постулатів радянської ідеології. Незабаром за літературну діяльність Миколу Куліша на першому всесоюзному з’їзді радянських письменників визнали буржуазно-націоналістичним драматургом. Почалася масова хвиля переслідувань автора за його діяльність.

💡ІДЕЯ: Створіть постери-порівняння про вимоги до соцреалістичних художніх творів, які тоді вважалися високохудожніми та дослідіть, чим твори Миколи Куліша відрізнялися від цих вимог.

9. Грудень 1934 року, коли Куліш пішов на похорон свого друга Івана Дніпровського й не повернувся додому. Його стратили на 45 році життя.

10. Завершити профайл можна узагальненням (наприклад, інфографікою) художнього доробку драматурга, який створив п’єси “97″, “Комуна в степах”, “Хулій Хурина”, “Отак загинув Гуска”, “Зона”, “Закут”, “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”, “Патетична соната”, “Маклена Граса”, “Прощай, село”, “Поворот Марка”, “Вічний бунт”. В інфографіці можна додати до кожної п’єси символ-асоціацію. Оскільки учні й учениці не знайомі з усіма творами, це буде первинний асоціативний ряд, який може спонукати прочитати ті чи ті тексти.

• “Крім того, варто згадати, як відгукувалися про Куліша його сучасники та літературні критики. Принагідно залучити до обговорення постаті драматурга слова Юрія Смолича з літературознавчої розвідки “Трагізм долі митця (Миколи Куліша”), – додає Оксана Олійник.

“Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером, або Мольєром і Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних, а з того, що ми знали про тогочасну драматургію за рубежем, рівняти Куліша можна було хіба що з Луїджі Піранделло”, – пише Смолич.

💡ІДЕЯ: Дослідіть з учнями, хто такий Луїджі Піранделло, чому саме з ним вирішив порівняти Миколу Куліша Юрій Смолич. Поміркуйте, чи міг би український драматург отримати Нобелівську премію? Якщо так, дайте чітке формулювання в стилі премії (один реченням), за що саме він міг би її отримати.

• “Оскільки Микола Куліш мешкав у Харкові в знаменитому будинку “Слово”, доцільно буде переглянути документальну кінострічку Тараса Томенка “Будинок “Слово”” (2017).

А ще очікуємо виходу художнього фільму цього ж режисера “Будинок “Слово”: нескІнчений роман”. Можна запропонувати учням здійснити компаративний аналіз стрічок, написати рецензію на них, а також дослідити особливості характеротворення Миколи Куліша”, – акцентує Оксана Олійник.

💡ІДЕЯ: Запропонуйте учням та ученицям інтегрувати в цьому завданні літературу з геометрією. Попросіть схематично створити проєкт будинку, у якому міг би жити тільки Микола Куліш. Будинок “Слово” мав форму літери “С”, а яку б мав форму персональний будинок Куліша (за аналогією)?

• “Аналізуючи постать митця, потужним джерелом для дослідження буде залучення матеріалів від творців проєкту proslovo.com. Звідти дізнаємося, що у квартирі 33 будинку “Слово” мешкав драматург”, – додає Оксана Олійник.

“Оповідали актори, що коли тато читав свої п’єси в театрі, то це було свято Березоля. Тато сам не бувши актором (в молодості в гімназії, а потому в армії тато був не лише автором п’єс та режисером, але й, мабуть, гарним актором), читав так, що багато із татового читання використовували не лише слухаючі актори, а й сам великий режисер у своїх ориґінальних постановках”, – згадує син Миколи Куліша Володимир.

ФІЛОЛОГІЧНИЙ І ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ДИСКУРСИ: ВЧИМО “МИНУ МАЗАЙЛА”

Після ретельного аналізу постаті митця, перейдемо до його творчості. Шкільна програма пропонує вивчення п’єси “Мина Мазайло”.

• “Під час опрацювання цього твору, доречно інтегрувати в урок і зарубіжну літературу. Наприклад, досліджуючи мотивацію зміни прізвища головним героєм, простежити прагнення Мольєрівського персонажа пана Журдена із твору “Міщанин-шляхтич”. Крім того, можна проводити паралелі із твором українського автора Івана Карпенка-Карого та його “Мартина Борулі”. Важливим під час такого компаративного аналізу є глибинне дослідження мотивів до зміни свого походження та соціальних факторів, які формують таке прагнення”, – акцентує Оксана Олійник.

💡ІДЕЯ: Дослідіть питання соціального детермінізму, крізь призму трьох героїв, про яких ми згадали вище. Використайте колесо емоцій Роберта Плутчика, як вони змінювалися в кожного героя протягом твору – до ухвалення рішення про зміну прізвища, під час процедури, опісля. Чи були повязані ці емоції з реакціями членів сім’ї, друзів, знайомих? Вони змінювалися на гірше чи на краще для героїв?

• Окрему увагу також варто приділити питанню повернення до української мови. Дослідіть, які суспільні чинники спричиняли тенденцію змінювати прізвище. Для повнішого аналізу цієї проблеми запропонуйте учням переглянути документальну кінострічку “Соловей співає“, у якій йдеться про нищення української мови радянським тоталітарним режимом, а також окремо висвітлені особливості номінування людей, походження і зміни їхніх прізвищ.

“Проаналізуйте ім’я та прізвище головного персонажа, звернувшись до словників або інтернет-джерел. Покажіть учням зображення возу, квача. Повне прізвище Мини – Мазайло-Квач.

• Мазайло – той, що змазував вози, щоб не рипіли,
• а квач – ганчірка, якою протирали.

У цьому нічого ганебного немає, адже багато українських прізвищ походять від назв професій. Проте у творі саме зміна прізвища на “Мазєнін” має сатиричний характер, мовляв, коли мазав, то й будеш мазати, хоч би яке прізвище не мав”, – розповідає учителька української мови та літератури Ольга Джема.

💡ІДЕЯ: Запропонуйте учням та ученицям ономастичний практикум, тобто дослідити власну етимологію прізвищ, а також скласти дерево роду. Поцікавтеся, чи хотів би хтось змінити власне прізвище та чому? Створіть проблемну ситуацію і дискусію щодо морально-етичного боку цього питання, запропонувавши учням пояснити, чи могли б вони змінити прізвище задля посади.

• “Якщо є можливість вивчати декілька творів Миколи Куліша, запропонуйте здійснити дослідження ідіостилю автора, закцентуйте на тому, які засоби він застосовував для створення образів, атмосфери”, – додає Оксана Олійник. – Також запропонуйте учням і ученицям пояснити значення маловживаних слів або ж оказіоналізмів. Наприклад, можна з’ясувати значення слова “бразолійний”.

У цьому аспекті цікаво дослідити значення слова “тьотя”, що в нашому лексиконі бере початок зі СРСР. Звісно, у нас “тьоть” немає і не може бути. І зараз це звучить кумедно й неприродно. “”Тьотя”, яка каже “Харьков””, – акцентує на філологічному концепті Ольга Джема.

• “Також пропоную учнівству роботу з друкованим словником. Роздайте декілька словників, запропонуйте їх роздивитися, прочитати умовні позначення, відчути палітурку на дотик. Далі знайдіть літеру “х”, щоби побачити, скільки слів є в словнику. І знайти слово Харків. Це може бути орфографічний або тлумачний словник. Проаналізувати правопис, а саме відсутність м’якого знаку, щоби потім використати це під час знайомства з образом тьоті Моті, а потім і самого Мини Мазайла”, – пропонує Ольга Джема.

Які методи використовувати під час дослідження філологічного водевілю “Мина Мазайло”?

Для персональних завдань Олександр Черкас, учитель української мови й літератури, рекомендує:

• використати метод storytelling: запропонуйте учням створити авторську розповідь про головного героя роману “Мина Мазайло”. Ця історія може бути приквелом або фанфіком до п’єси;
• зіставити стилістичні особливості твору “Мина Мазайло” з іншими творами Миколи Куліша. Як у своїх творах автор відображає різні соціальні проблеми? Доречним буде метод “Кола Вена”;.

• визначити ключові моменти твору “Мина Мазайло” й аргументувати, як вони сприяють розвитку сюжету та характеризують героїв;
• створити ілюстрації до деяких епізодів п’єси “Мина Мазайло” й підготувати презентацію, розповідаючи про обрані сцени та їхні значення. Для створення ілюстрацій можна використовувати штучний інтелект (ШІ);
• порівняти персонажів п’єси “Мина Мазайло” та інших п’єсотворів Миколи Куліша. Як їхні характери та вчинки відображають моральні та етичні цінності?
• створити інтерв’ю з Миколою Кулішем, у якому поцікавитися про мотиви й тематику роману “Мина Мазайло” та інші аспекти його літературної діяльності;
• підготувати відеопрезентацію або подкаст про Миколу Куліша, як письменника, та його внесок у розвиток української літератури, а також вплив на сучасну літературу.

Як використовувати подкасти проєкту “Вчися вухами”, ви можете прочитати в нашому матеріалі або переглянути запис майстерки.

ІДЕЇ ДЛЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ

• Рольова гра: запросіть учнів до інсценізації п’єси. Після цього порефлексуйте про відмінність жанрів та особливості сценічної гри.
• Карта подій: запропонуйте учням разом створити таймлайн твору та дослідити, як змінювалися герої впродовж основних подієвих точок.
• Блог героїв: запропонуйте учням створити власний блог із персоналіями роману. Кожен учень може обрати одного з героїв і написати пост, що відображає їхній голос та переживання, а далі об’єднати героїв. Відтак у кожної групи буде своя версія героїв історії.
• Літературний дебат: розділіть клас на дві команди й проведіть дебати, де одна команда захищає позитивні аспекти головного героя, а друга – відстоює його негативні риси. Кожна команда має підкріпити свої думки цитатами з книги.
• Голосування за головного героя: надайте учням можливість проголосувати за головного героя анонімно. Запропонуйте учням написати коротке резюме, чому вони голосують за цього героя.
• Провести дискусію або дебати у форматі Карла Поппера про те, чи можна п’єсу “Мина Мазайло” вважати класичним твором української літератури. Аргументувати свою позицію, посилаючись на текстові докази.
• Організувати TED talks для учнів, орієнтуючись на проблемні питання у творчості Миколи Куліша: питання ідентичності, вибору, соціального детермінізму.
• “Цікавим видом роботи під час вивчення “Мини Мазайла” є створення мемів чи коміксів, які дають змогу виокремити найважливіші проблеми твору й інтерпретувати їх у більш доступному форматі, – додає Оксана Олійник.
• Щоб якомога ширше репрезентувати творчий доробок Миколи Куліша, можна створювати афіші вистав. Порадьте учням згенерувати афішу на момент постановки вистави за життя драматурга та в наші дні. Цікаво було б під час такої роботи застосувати можливості ШІ.
• Крім того, можна створити театрознавчий адвент-календар із коротким описом постановок за його творами. Цю роботу доцільніше розширити до діяльності театру “Березіль”, а то і зробити більш масштабною, узагальнивши українські постановки за той період часу”.

💡ІДЕЯ ДЛЯ ПРОЄКТУ:

Запропонуйте учням дослідити цілісно процес українізації 20–30-х років XX століття та поширену в наш час “лагідну українізацію”. Результатом проєкту можуть бути конкретні рекомендації щодо змін у соціально-культурному житті українців.

КОРИСНІ ДЖЕРЕЛА

Рекомендуємо переглянути:

• Українська література в іменах.
• Микола Куліш проти Міхаїла Булґакова.

Рекомендуємо прочитати:

• Микола Куліш, якого нам заборонила Москва.
• Куліш і Курбас: спільна творчість і смерть.

Катерина Молодик, методистка “Нової української школи”

Титульне фото: ГО “Смарт освіта”