Напишіть нам

Всі теми

Як в Україні відновлюють зруйновані росіянами школи

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, станом на 7 листопада, 2 739 українських закладів освіти постраждали внаслідок бомбардувань та обстрілів російської армії. З них 333 зруйновані повністю.

Але попри те, що активні бойові дії досі тривають, в Україні вже займаються відбудовою зруйнованих освітніх закладів.

Українські школи мають різний ступінь руйнувань та суму збитків: одним для відновлення достатньо буде косметичного ремонту, а в інших немає навіть стін і на відбудову може піти не один місяць.

  • Як відновлюють зруйновані окупантами школи Чернігівщини та Київщини;
  • скільки закладів освіти вже відновили;
  • яку допомогу надає держава – читайте в статті “Нової української школи”.

Є SAVED: ВОНИ ВІДНОВЛЮЮТЬ ШКОЛИ ЧЕРНІГОВА

Наприкінці квітня, після деокупації Чернігівщини та Київщини, в Україні розпочав роботу благодійний фонд savED, який допомагає відновлювати зруйновані та пошкоджені росіянами заклади освіти. Ідея створення фонду з’явилася в ексміністерки освіти й науки України Ганни Новосад. Згодом до команди долучилась українська освітня ініціатива GoGlobal.

Для нас savED – це те, чим ми, як команда, можемо віддячити регіонам за їхню стійкість у війні проти окупанта”, – розповіла виконавча директорка благодійного фонду savED Оленка Северенчук.

Сам фонд розпочав відновлення шкіл із Чернігова – північної фортеці, що стримала і відбила наступ російської армії. За словами Оленки Северенчук, у місті з 34 шкіл – 25 суттєво пошкоджені й потребують ремонту. А це суми від 1,5 до 12 мільйонів гривень на один заклад. Ще дві школи взагалі не підлягають ремонту, вони вщент зруйновані внаслідок скидання на них надпотужних російських авіабомб.

Загалом за нашою оцінкою на відновлення освітньої інфраструктури міста потрібно 80 млн доларів для того, щоби повернути все бодай до рівня 24 лютого”, – розповіла виконавча директорка фонду.

Ситуація в школах різна: в одних потрібні нові вікна, в інших критично

важливий ремонт даху, десь повністю розбита система опалення. Наприклад, у школі № 29 російський снаряд влучив у покрівлю. Від обстрілів та вибухових хвиль вибиті вікна, ушкоджені стіни. Загалом на ремонт потрібно понад 9 млн гривень.

Школу № 20 на початку березня прицільно обстріляли російські війська. Снаряд прилетів у дах спортивної зали, решта влучили в кількох метрах від шкільних стін. Загальна потреба: 1 068 171 гривень.

У кабінеті інформатики школи № 31 немає покрівлі, її пробило російським снарядом. Постраждали й інші приміщення школи, вибиті вікна, потрощене обладнання. Для відновлення цієї школи й початкової школи № 25 (мають спільну будівлю) потрібно 3 611 861 гривня.

ДЕ БЕРУТЬ КОШТИ

Ми маємо кілька шляхів залучення коштів для відновлення закладів освіти.

Перший – гранти від міжнародних донорів. Завдяки посольству Фінляндії ми зробили оцінку ушкоджень освітньої інфраструктури Чернігова, адже без неї неможливо рухатися далі й закладати фінансування.

Другий шлях – співпраця з бізнесом. Одна із компаній надала ноутбуки для відремонтованих класів, а ще одна передала меблі та обладнання.

Також ми підтримуємо партнерство з міжнародними волонтерськими організаціями, як-от Nova Ukraine (її заснували українці в Сан-Франциско і від початку повномасштабного вторгнення зібрали 40 млн доларів на гуманітарні потреби України).

Ще один напрям – фандрейзинг за кордоном, зокрема в школах, які проводять заходи для підтримання України й збирають кошти для допомоги українським закладам освіти. Ми відчуваємо, що світова спільнота відкрита й готова допомагати українській освіті”, – розповіла Оленка Северенчук.

Запити на відновлення шкіл фонд отримує від місцевої влади та громад. Також частина команди об’їжджає містечка й селища, які були під окупацією. Там вони спілкуються з адміністрацією, вчителями, директорами та фіксують найнагальніші потреби на фото і відео.

Потім ми пропонуємо своїм партнерам об’єкт, складаємо кошторис, знаходимо бригади й розпочинаємо ремонт. Це першочергове завдання, без якого діти не можуть фізично прийти до школи. Але для нас не менш важливими є впровадження програм, навчання для вчителів та адміністрацій. Ми не маємо права повертатися до старих підходів, ми повинні переосмислити цінність освіти”, – поділилася Оленка Северенчук.

ЩО ВЖЕ ДОПОМІГ ВІДНОВИТИ ФОНД SAVED

У школі № 20 ми відновили ушкоджений клас НУШ для найменших учнів. Розпочали відновлення класу інформатики.

Обладнали укриття у двох дитячих садочках, куди зможуть ходити 711 дітей. Зокрема, ми закупили й поклали бруківку в укриттях, де за підлогу слугував лише ґрунт, облаштували мобільні вбиральні тощо”, – розповіла Оленка Северенчук.

У постраждалих від війни регіонах, окрім руйнації та пошкодження закладів освіти, досить часто окупанти розкрадали комп’ютери та гаджети. Тому в партнерстві з Save the Children фонд також створює цифрові освітні центри (DLC). Це простори з меблями, гаджетами, дидактичними матеріалами, літературою, куди діти можуть прийти та повчитись, під’єднатися до онлайн-уроку, поговорити з друзями тощо. Скоро запрацює 16 таких центрів у Чернігівській та Київській областях.

Фонд планує допомагати й іншим регіонам, де пошкоджено заклади освіти внаслідок злочинних дій росіян.

Наразі ще працюємо з Київщиною та Житомирщиною. Також плануємо допомагати школам та садочкам Харківщини, де є ще більші потреби. Ми нещодавно спілкувалися із керівниками шкіл області й вони розповіли, що дітям навіть немає в чому ходити до школи. Тож попереду ще багато роботи”, – розповіла Оленка Северенчук

ЩО З ВІДНОВЛЕННЯМ ШКІЛ НА КИЇВЩИНІ

За інформацією заступниці голови Київської обласної державної адміністрації Жанни Осипенко, під час воєнних дій на території Київської області було пошкоджено 215 об’єктів освітньої інфраструктури, з них повністю зруйновано п’ять шкіл та шість дитячих садків.

Станом на 21 жовтня, в області вже відновили 80 об’єктів освітньої інфраструктури. З них 37 закладів – за кошти державного бюджету, а

43 – за кошт донорів.

Для відбудови зруйнованих та ремонту пошкоджених закладів освіти

залучаються кошти державного, обласного, місцевого бюджетів, а також гроші інвесторів. Співпраця з усіма благодійниками та інвесторами здійснюється на основі підписаних тристоронніх меморандумів (КОДА (КОВА), громада, благодійник)”, – розповіла Жанна Осипенко.

Зокрема, до інвесторів, які допомагають відновлювати заклади освіти, належать Угорська екуменічна служба допомоги, ЮНІСЕФ, англійська організація “Save the Children in Ukraine”, компанія “Будуйте Україну спільно”, іспанська асоціація “Діти Чорнобиля” та інші.

МАКАРІВСЬКА ГРОМАДА: В ОДНІЙ ЗІ ШКІЛ ОКУПАНТИ ВЛАШТУВАЛИ СВІЙ ШТАБ

Унаслідок активних бойових дій у Макарівській громаді, що на Київщині, постраждало 17 закладів освіти із 23. З 12 дитсадків – два повністю зруйновано, ще шість мають руйнування різного ступеня, розповіла начальниця відділу освіти, молоді, фізичної культури і спорту Макарівської селищної ради Ірина Волощенко.

У селі Андріївка, яке зазнало найбільших руйнувань у громаді, окупанти організували свій штаб у гімназії. У підвалі вони тримали людей та жили там самі. Вони повністю зруйнували відділення дитячого садка й харчоблок. Немає вікон, системи опалення. За місцеві кошти ми зробили лише косметичний ремонт, але заміна систем опалення є дорогою. Для цього ми шукаємо спонсорські кошти”, – каже Ірина.

Також у громаді постраждав Макарівський ліцей № 1. Там навчається приблизно 1000 учнів, зараз вони навчаються дистанційно. У будівлю закладу було два прямих “прильоти”, унаслідок чого вибиті всі вікна, знищена система опалення, у стінах тріщини, несучі конструкції порушені, а крило харчоблоку зруйноване повністю.

На капітальний ремонт лише цього закладу потрібно 116 мільйонів гривень. Протиаварійні роботи ми провели за кошти Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Однак потрібно знайти ще спонсорів, які могли б покрити цю велику суму для відновлення ліцею. Загалом збитків завдано великих. Щоби ви розуміли, лише для встановлення вікон у невеличкій школі потрібно близько двох мільйонів гривень”, – зазначила Ірина Волощенко.

За її словами, за державні кошти придбали вікна лише для дев’яти шкіл, а встановлювати їх має громада за кошти місцевого бюджету. Загалом капітального ремонту потребує чотири заклади освіти, наразі діти там навчаються дистанційно.

БОРОДЯНСЬКА ГРОМАДА: У СЕЛІ ВСТАНОВЛЯТЬ МОДУЛЬНУ ШКОЛУ

У Бородянській громаді Київської області із 14 шкіл унаслідок дій російських військових постраждало 10. А із 7 садочків зазнали руйнувань 5 будівель, повідомила начальниця відділу освіти Бородянської селищної ради Тетяна Кравчук.

У громаді наймасштабніше зруйновані чотири заклади освіти. Без капітального ремонту там не можуть відновити роботу й тому зараз заклади не працюють в очному форматі.

Серед цих закладів Бородянський ліцей № 1 – він має великий ступінь руйнування: вибиті вікна, двері, пошкоджені опорні конструкції, стіни, дах, системи водо- та електропостачання, опалення. Кілька кабінетів вигоріли вщент. Знищено матеріально-технічну базу ліцею.

Зараз там розпочали капітальний ремонт за кошти благодійного фонду “Будуйте Україну спільно”. Ведуться демонтажні роботи й триває підготовка до будівельних робіт. Завершити ремонт мають до 1 вересня 2023 року. Учні цього ліцею зараз навчаються в другу зміну в іншому освітньому закладі, який зазнав незначних руйнувань. Їх також за допомогою волонтерів ми усунули досить швидко”, – розповіла Тетяна Кравчук.

За її словами, зараз у цьому освітньому закладі вчаться не лише діти з двох шкіл, а й розміщено всі адміністративні ланки Бородянки. Адже внаслідок дій російської армії в селищі зруйновано 80 % інфраструктури, серед яких постраждали практично всі адмінбудівлі. Також капітального ремонту потребує один із дитячих садочків селища.

Ще в громаді великих руйнувань зазнали школа й дитсадок у селі Загальці: там, окрім вікон і дверей, пошкоджені опорні стіни, дах, зовнішнє утеплення фасаду, системи водо-, тепло-, електропостачання, огорожа.

Будівля є непридатною до використання та потребує капітального ремонту. Школа також була опорним закладом, куди приїжджали діти із восьми навколишніх сіл. А зараз їм просто ніде вчитися. В інші школи, з огляду на велику відстань та небезпеку ракетних обстрілів, батьки не дозволяють возити дітей”, – поділилася Тетяна.

Відновленням цих двох закладів займається іноземний благодійний фонд “Угорська екуменічна служба допомоги – Україна”. Зокрема, зараз у селі монтують модульний дитячий садок за європейськими стандартами. Там окремими блоками встановлять туалет, кухню, спальну кімнату тощо.

Ще одна благодійна організація пообіцяла встановити модульну школу на 60 м² (це близько двох класів). Звісно, цього мало, щоби навчати всіх дітей, але має вистачити бодай для консультацій. Обидва благодійних фонди готують усю необхідну документацію з експертизами, а ще обіцяють облаштувати укриття та благоустрій території”, – розповіла Тетяна Кравчук.

Усі інші школи громади мали невисокий ступінь руйнувань і вже відновлені завдяки волонтерам (зокрема, волонтерської організації “Добробат”) та коштам із державного бюджету (державні програми із заміни вікон та дверей).

 “У ДЕЯКИХ ЗАКЛАДАХ ЩЕ РИЗИКОВАНО ПОЧИНАТИ ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ РОБОТИ”

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин розповів, що в державному бюджеті на 2023 рік закладена окрема програма на 19 млрд гривень із відновлення пошкодженої внаслідок війни інфраструктури. Сюди входять медичні заклади, соціальна інфраструктура, освітні заклади тощо. Також на наступний рік передбачена субвенція на 1,5 млрд гривень для обладнання бомбосховищ та укриттів у школах. За словами депутата, ця програма може функціонувати в умовах співфінансування з місцевими бюджетам, щоправда, пропорції ще невідомі.

Ми розуміємо, що в деяких закладах освіти ще досить ризиковано починати якісь відновлювальні роботи з відбудови, оскільки вони перебувають під постійними обстрілами.

Іншим аспектом необхідності відновлення є оптимізація. Наприклад, якщо ми говоримо про зруйновану школу в маленькому селі, то рентабельніше буде спрямувати кошти на опорний заклад освіти, якщо там вистачає місця, щоби прийняти учнів з інших шкіл. А з попередньої школи можна зробити початкову. Така “примусова оптимізація” може відбутися як відповідь на виклики війни”, – зазначив Сергій Колебошин.

ЯК ДОПОМАГАЮТЬ ВІДНОВЛЮВАТИ ШКОЛИ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Раніше в Міністерстві освіти й науки України розповіли, що Європейська комісія виділила 100 мільйонів євро на відбудову зруйнованих або пошкоджених закладів освіти. Частину цієї суми планують виділити на початку листопада у вигляді грантів Європейської комісії міжнародним гуманітарним організаціям. Вони залучатимуть підрядників з України для швидкого відновлення пошкоджених шкіл.

Також українським закладам освіти допомагає ЮНІСЕФ, міжнародна гуманітарна організація Save The Children та ін.

Зараз діє спільна програма нашої держави й міжнародних партнерів, за якою для опорних шкіл, які зазнали руйнувань, виділяють кошти на вікна для заміни пошкоджених.

Також нашим закладам освіти допомагає багато волонтерських організацій, які займаються не лише відновленням зруйнованих шкіл, а й розбудовою освітньо-культурних хабів у тих населених пунктах, де швидко відремонтувати школу неможливо”, – розповів Сергій Колебошин.

За його словами, закладам освіти України допомагає також Google та Apple. Наприклад, Google пообіцяв надати 50 тис. ноутбуків “Chromebook” українським освітянам. Орієнтовно 30 тис. девайсів уже передано.

Щоб отримати допомогу від усіх цих організацій, депутат радить керівникам шкіл співпрацювати із регіональними відділами освіти та засновниками й подавати туди свої заявки. Ці установи, як правило, мають інформацію щодо міжнародних партнерських програм допомоги.

ЧИ ПОТРІБНО ВІДНОВЛЮВАТИ ШКОЛИ, ЯКЩО Є РИЗИК НОВИХ ОБСТРІЛІВ

Якщо руйнування несуттєві й школа перебуває на порівняно спокійних територіях, то її відновити можна досить швидко. Коли ж ми говоримо про схід та південь країни, де ведуться активні бойові дії, то тут потрібно діяти обмірковано і, можливо, не поспішати з активними великими відбудовами. У будь-якому разі не варто бути заручниками ворога, нам треба продовжувати вчитися, працювати й жити”, – наголосив Колебошин.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Усі фото: SAVED

Матеріали за темою

Обговорення