Як вчаться фінські старшокласники

Про запровадження в Україні старшої профільної школи говорять уже кілька років. Вона має сприяти, щоб учні зосередилися на тому, що їм точно потрібно, та позбавити їх вимоги опановувати на глибокому рівні зо два десятки предметів.

Як профільна освіта працює у Фінляндії? Розпочинаємо серію публікацій про закордонний досвід організації навчання у старшій школі.

ПРИЙОМ У ЛІЦЕЇ/ГІМНАЗІЇ

Середня загальна і обов’язкова для всіх освіта у Фінляндії включає школу двох ступенів: нижній (alakoulu) – з 1 до 6 класу і верхній (ylakoulu) – з 7 до 9 класу. У додатковому 10-му класі учні можуть покращити свої оцінки. Цей клас не обов’язковий, але йдуть майже всі. Потім діти продожують навчання або у професійному коледжі, або в ліцеї/гімназії (lukio). Це в нашому розумінні 11-12 класи. Тут це – окремі школи. Родини учнів платять за підручники та іспити на атестат зрілості, проте саме навчання і харчування у школі – безкоштовні.

Після закінчення 9 класу трохи більше 50% учнів обирають навчання в ліцеях чи гімназіях, хтось взагалі перестає вчитися, 40% ідуть до професійних закладів. Після професійних коледжів можна вступити до політехнічного університету, щоб отримати інженерну спеціальність.

По закінченні 9 класу, учні, які хочуть продовжити навчання в ліцеї чи гімназії, подають заяви онлайн через національну систему. Відповідні навчальні заклади приймають учнів на основі середнього балу у свідоцтві про базову освіту. Середній бал зазвичай становить 7-10 (максимум – 10).

Фото: автор – alexraths, Depositphotos

Результати відбору учні дізнаються на дошці оголошень та на сайтах шкіл. Скарги щодо прийому спрямовують до місцевих державних адміністративних органів (Regional State Administrative Agencies).

ЯК УЧНІ НАВЧАЮТЬСЯ У ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ

Деякі гімназії є спеціалізованими – музичні, фізичного виховання, природничо-наукові. Спеціалізовані школи досить популярні.

Навчальний рік, що складається з двох семестрів, осіннього та весняного, починається з середини серпня і закінчується наприкінці травня – початку червня.

Предмети:

• Фінська мова
• Іноземна мова (одна, дві, три на вибір)
• Математика (два рівні – базовий, просунутий)
• Біологія
• Географія
• Фізика
• Хімія
• Філософія
• Психологія
• Історія
• Соціальні студії
• Релігія/культура, світогляд і етика
• Основи здоров’я
• Фізична культура
• Музика
• Образотворче мистецтво
• Консультування

Навчальна програма для старшої школи включає щонайменше 75 курсів (у середньому тривалість 38 годин). У старшій школі учні вільні складати собі розклад – як конструктор, які вони складають із шеститижневих курсів. Для роботи зі старшокласниками учителям потрібна ступінь магістра.

Учень має вивчати щонайменше 17 предметів. У 2017 році 50% учнів старшої школи вивчали дві іноземні мови, 38% – три і 9% - чотири. На першому місці за вибором іноземної мови – англійська. Далі – шведська і німецька.

На навчання мов припадає менше третини навчального часу, на природничі науки та математику – дещо більше третини. Навчання соціальних та гуманітарних наук – близько 18% навчального часу. Решта – мистецтво, фізкультура та інші курси, включаючи релігію чи етику.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Національну освітню програму (National Core Curriculum) розробляє Національна Агенція Освіти Фінляндії (FNAE) з допомогою кількох робочих груп.

Національну освітню програму для базової (1-9 класи) і старшої (10-12 класи) шкіл складають окремо і оновлюють у різні роки. Наприклад, останні рамкові навчальні програми для базової школи у Фінляндії опубліковані 2014 року, а для старшої – 2016-го.

Усі школи дотримуються національної освітньої програми, яка включає цілі, основний зміст різних предметів, а також принципи оцінювання учнів, навчальні орієнтири та рекомендації щодо добробуту учнів.

Національна освітня програма регламентує лише те, чого треба навчити, але не те, як саме. Як – рішення фінського вчителя.

Провайдери освіти – місцеві органи освіти та школи – розробляють власні навчальні програми в межах Національної освітньої, а отже – відповідають за зміст освіти та спосіб її надання. Сьогодні акцентують на методах роботи, орієнтованих на учня, розвитку його ініціативності та підприємливості, відповідальності та здатності вчитися. Ключові моменти у викладанні – інтеграція теорії і практики, проєктна робота, співпраця.

ОЦІНЮВАННЯ

Шкала оцінок рівня знань 4–10 балів:

• 4 – низький;
• 5 – адекватний;
• 6 – помірний;
• 7 – задовільний;
• 8 – хороший;
• 9 – дуже добрий;
• 10 – відмінний.

У кожного учня є план розвитку особистих компетентностей. Його складає разом із учнем учитель або наставник (guidance counsellor). План містить навички, здобуті учнем раніше, окреслює, яких компетентностей він потребує і як їх набути, враховуючи різні умови навчання. До набутих раніше навичок відносять і навички, здобуті під час трудового досвіду, міжнародного навчання, сімейного дозвілля, проходження онлайн-курсів. План також включає інформацію про необхідні підтримувальні заходи – спеціальні методи навчання, викликані труднощами, травмами чи хворобами.

Основні компетентності старшої профільної школи:

• Цифрова та технологічна
• Математична та наукова
• Компетентність розвитку
• Компетентність спілкування та взаємодії
• Компетентність сталого розвитку
• Культурна компетентність
• Соціальна та громадянська
• Підприємницька

З обов’язкових іспитів у фінських школах – лише для атестату зрілості. Контрольні роботи і проміжні тести роблять на розсуд вчителя.

Щоб отримати атестат зрілості, учні складають тести щонайменше з 4-х предметів. Успішно склавши цей іспит, вони можуть продовжити навчання у вишах.

Фото: автор – TarasMalyarevich, Depositphotos

Атестаційний іспит проводять двічі на рік – восени і навесні. Учень може скласти іспит частинами. Деякі предмети восени, інші – навесні. Його також можна скласти повторно, якщо є потреба покращити результат.

Іспит із фінської мови – обов’язковий. Предмети для іспитів на вибір – математика, шведська, англійська, французька, німецька, російська, іспанська мови, біологія, етика, фізика, географія, історія, філософія, хімія, психологія, наука про здоров’я, релігія та суспільні науки. Один іспит має бути так званого A-рівня (у більшості випадків це розширені англійська або математика).

Усі іспити, крім аудіювання та розуміння прочитаного для другої рідної й іноземної мов, – це тести на папері, що зазвичай вимагають розгорнутих письмових відповідей на завдання відкритого типу. Навесні 2016 року впроваджено електронну форму екзаменування. Один письмовий іспит займає максимум 6 годин.

Проведенням іспиту керує зовнішня комісія, яку призначає Міністерство освіти і культури. У комісії – 40 членів, зокрема викладачі університетів, учителі старших шкіл і творці освітньої політики. Готують і оцінюють іспити окремі предметні комітети, що налічують до 330 учасників, більшість із них – теперішні або колишні шкільні вчителі. Зазвичай один учень платить за п’ять іспитів 200 доларів. Уся організація іспиту фінансується з цих учнівських внесків.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – alexraths, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber