Як вчителі та шкільні системи можуть діяти в умовах пандемії COVID-19 – поради “батька” PISA

Публікуємо тези звернення Андреаса Шлейхера, директора директорату освіти і навичок ОЕСР (“батька” міжнародного оцінювання (PISA).

Пандемія COVID-19 не зупиняється на національних кордонах і впливає на людей, незалежно від національності, рівня освіти, доходу чи статі. Освіта не є винятком. Люди з привілейованих груп зможуть швидше долучитися до альтернативних можливостей навчання. Економічно вразливі верстви населення можуть залишитися перед зачиненими дверима їхніх шкіл.

Ця криза демонструє багато нерівностей в освітніх системах – від технічного забезпечення, необхідного для онлайн-освіти, до зрозумілої орієнтації в онлайн-середовищі і неспроможності залучити талановитих викладачів до викладання.

Оскільки ці нерівності посилюються у кризовий час, ймовірно, ми не зможемо повернутися до попереднього статус-кво. Характер колективних рішень і поведінки визначає вплив на систему освіти. Лише розумна поведінка допоможе уникнути великих руйнацій в освітніх системах.

Там, де закриття шкіл доцільне на короткий термін, ми можемо пом’якшити вплив карантину для учнів, родин та освітян – особливо тих, хто перебуває в маргіналізованих групах, які не мають доступу до цифрових навчальних ресурсів або можливості вчитися самостійно.

Ми можемо співпрацювати на міжнародному рівні, об’єднуючи відкриті онлайн-освітні ресурси та цифрові платформи навчання та заохочувати технологічні компанії долучатися до цих зусиль. Ми можемо розширити можливості цифрового навчання для вчителів та заохочувати їхню співпрацю.

Ми можемо використати цей момент для переформування навчальних програм та навчальних середовищ для потреб 21 століття. Значна частина цих процесів уже відбувається.

Китай швидко відреагував на COVID-19. Школи були в пріоритеті, навіть коли фінансові ресурси терміново і жорстко почали перерозподіляти. 17 лютого було запущено національну хмарну платформу, яка пропонувала учням у школах безкоштовні цифрові ресурси навчання.

Маючи 7 000 серверів, платформа може вміщувати 50 мільйонів учнів одночасно. Своїх зусиль доклав не тільки уряд, який мобілізував ресурси, а й широке коло підприємців, освітян, ІТ-компаній забезпечували безперебійний процес – від безкоштовного Wi-Fi та пристроїв для студентів через інноваційні інструктивні системи до соціальної підтримки вчителів та шкіл.

ОЕСР пропонує кроки, які базуються на даних, що були зібрані і систематизовані у 48-ми країнах:

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ

Багато шкіл зараз оснащені хоча б мінімальними технологіями, необхідними для навчання в інтернеті. Не всі вчителі використовують технології на уроках. Державна політика може змінити ситуацію. За 2017 рік 60% викладачів отримали професійний розвиток у галузі ІКТ.

У поточній кризі до опанування навичками ІКТ повинні бути залучені всі вчителі. Це можна реалізувати через навчальні інтернет-ресурси, організовувати онлайн-співпрацю з учителями, які добре знаються на сучасних технологіях.

Сучасні технології не можуть змінити методи викладання та навчання, але вони здатні підвищити роль викладачів – відійти від ролі передавача знань до можливості співпраці з учнями в ролі тренерів, наставників і тих, хто оцінює.

Сучасні технології можуть забезпечити викладачам та студентам доступ до спеціалізованих матеріалів поза підручниками, дати можливість працювати в різних форматах, підтримувати нові способи навчання, орієнтовані на учнів як активних учасників. Це саме ті навчальні інструменти, які потрібні в 21 столітті.

РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПРИЯННЯ ІННОВАЦІЯМ

Суть навчання – це не технологія, а педагогіка. Успішні системи освіти в ці часи робитимуть все необхідне для розвитку професії викладача, сприятимуть посиленню відповідальності вчителів. У кризовій ситуації навіть найкращий міністр освіти не зможе якісно задовольнити потреби мільйонів учнів, сотень тисяч викладачів і десятків тисяч шкіл. Завдання полягає в тому, щоб розвинути досвід експертів серед учителів і серед шкільних керівників та залучити їх до вирішення цих проблем.

До прикладу, системи освіти Естонії та Фінляндії, які займають провідні місця в оцінюванні PISA. Підготовка, яку проходять вчителі в цих країнах, зокрема, покликана виховувати в учнів почуття індивідуальної відповідальності за навчання, піклуватися про добробут усіх учнів. Рівень довіри до вчителів базується на колективній відповідальності за успіх кожного учня. Рівність у навчанні у цих країнах доведена практикою – найближча школа завжди є найкращою школою.

Я часто зустрічаю людей, які кажуть, що ми не можемо надати освітянам більшої автономії, оскільки їм не вистачає потенціалу та досвіду для цього. Але ті, хто просить лише підігріти заздалегідь приготовлені гамбургери, навряд чи стануть шеф-кухарями.

СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ШКІЛ ТА ГРОМАД

Навчання не є процесом, де учні є пасивними споживачами, школи постачальниками послуг, а батьки – клієнтами. Навчання завжди відбувається через взаємодію в середовищі добробуту. Успіх учнів протягом найближчих тижнів і місяців, особливо тих, хто належить до груп у складних життєвих обставинах, критично залежить від підтримки тісних стосунків зі своїми вчителями.

Школам потрібно забезпечити можливі шляхи, які дозволять вчителям підтримувати соціальні зв’язки зі своїми учнями на відстані. Завданням шкільних систем є підтримка вчителів у цій місії.

Так само важливо для вчителів залишатися на зв’язку одне з одним. Сучасні технології можуть прискорити та посилити співпрацю між учителями. Подумайте про силу “спільного споживання”, і можливості створення інтернет-ринку. Шанхай вже використовує ці зміни для викладання: багато вчителів користуються цифровою платформою для обміну своїми навчальними планами, завантажують чи вдосконалюють свої уроки. У такий спосіб Шанхай створив гігантську спільноту вчителів з відкритим кодом та надав можливості для творчості.

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ЛІДЕРСТВА

Ця криза, можливо, ставить на перший план необхідність ефективного лідерства на кожному рівні системи освіти. У перший час допустимий хаос на всіх рівнях – макро, інституційному, на рівні громади і школи. У непевні часи люди потребують тих, хто можуть забезпечити порядок. В освіті це будуть керівники шкіл, які мають вирішувати нагальні потреби учнів, родин, персоналу та громад, готуючись до змін у навчанні.

Керівники шкіл, які швидко створюють кризові команди, які щодня оновлюють соціальні медіа та знають, хто що робить у кризовій ситуації. Керівники шкіл, які на зв’язку зі своїми викладачами та працівниками, які розуміють, які додаткові ресурси потрібні, та визначають їх пріоритетність.

Сьогодні системи освіти потребують системних лідерів, які відкриті до соціальних змін, творчих, здатних запроваджувати ефективні зміни. У ці часи не запитуйте себе, скільки викладачів дотримуються ваших вказівок, натомість – скільки з них ефективно долучаються до співпраці. Ці часи вимагають від лідерів заохочувати та сприяти інноваціям та розвитку, а не дотримуватись вказівок. Лідери, які можуть показати напрям та прокласти шлях до навчання у 21 столітті.

У ці часи ми виявляємо більше вдячності нашим викладачам, які присвячують своє життя  наступним поколінням.

Дивіться також “Як технічно організувати дистанційне навчання – покрокова інструкція”

Переклала з англійської Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber