Теми статті: вчителям, директорам, освітнім управлінцям
24 Грудня 2023
10 876
0
Раніше “Нова українська школа” вже зачіпала тему рефлексії (як методу якісного зворотного зв’язку від учнів та учениць). У матеріалі ми розповідали про те, які практики найкраще обрати на завершення семестру.
Однак рефлексія є дієвим методом не лише для зворотного зв’язку під час навчання, а й може стати важливим інструментом у процесі формування внутрішньої стійкості для вчителів і вчительок.
Завершення року є вдалим часом, аби проаналізувати свій емоційний стан, задоволення від особистих та робочих досягнень, а також намітити вектори розвитку на найближчий період.
У статті від “Нової української школи” читайте про таке:
“У кожному понятті чи процесі для мене важлива етимологія та семантика слова, адже вміння відкривати первинне походження та значення слів допомагає зрозуміти істину. До речі, слово “етимологія” утворено зі слів “істина” та “знання”.
А “рефлексія” з латинської мови перекладається, як “повернення назад”.
Якщо ви відчуваєте складнощі з розумінням тих чи тих процесів або інструментів, просто поверніться до початку. Раджу використовувати цю пораду, коли будете пояснювати учням і ученицям важливість рефлексії, – розповідає методистка ГО “Смарт освіта“ Катерина Молодик. – Наступний важливий акцент: метод рефлексії прийшов у педагогіку з психології. Тому природу явища краще тлумачити через первинне походження”.
У психології вважається, що здатність рефлексувати належить лише людині, адже це процес, під час якого свідомість “розуміє”, що вона існує. Рене Декарт про це влучно зауважив: “Я мислю – отже я є”. Саме факт прийняття свого усвідомлення робить людину людиною. Відповідно, рефлексія – це набута свідомістю навичка пізнавати себе та приймати факт свого існування.
Лідія Поворознюк, методична супервізорка, пропонує такі вправи для первинної рефлексії.
Вправа 1. Усвідомлення власних емоцій
“Цю вправу можна оформити у вигляді таблиці, аби побачити власні характерні прояви, – пропонує Лідія Поворознюк. – Однак пам’ятайте, що в різних обставинах емоції можуть змінюватися. Якщо ви не відчуваєте контролю над своїм емоційним станом, спробуйте відділити емоцію від себе, ситуації та людини, яка її викликає.
Психологи радять використовувати конструкцію “Я відчуваю злість”, а не “Мене розізлило”. У такий спосіб ми беремо проактивну позицію та повертаємо собі контроль”.
“З власного досвіду раджу “випускати емоції”, а не затискати їх, – додає Катерина Молодик, – адже так ми не створюємо ефекту накопичення. Ваші емоції не повинні “виливатися” на інших. Особливо в робочому середовищі. Турбота про себе – наша відповідальність. Тому важливо знайти власний спосіб роботи з емоціями. Для мене це спорт. Наприклад, я бігаю, якщо відчуваю злість чи агресію, а коли потребую заспокоїтися – практикую йогу.”
Емоція | На що вона схожа? | Що я роблю, коли відчуваю це? | На що ця емоція вказує? Про що вона? |
---|---|---|---|
Роздратування | Кипіння вулкана | – Пробіжка
– Прогулянка – Прибирання – Малювання |
На те, що варто від чогось відмовитися або відстояти кордони |
Сум | Падає дощ |
|
На те, що треба прийняти якийсь факт… |
… | … | … | … |
Вправа 2. Аналізуємо рік
Дайте відповіді на питання:
Особисті сфери:
Робочі сфери:
Усвідомлюючи факт свого існування та те, чим наповнена кожна сфера вашого життя, наступним логічним питанням є “Навіщо я існую?” або “Яка ціль мого життя?”
“Це дуже не прості запитання, і навряд чи на них одразу можна знайти відповідь. Але її варто шукати, адже розуміння сенсу життя насправді допомагає ухвалювати щоденні рішення, – розповідає Катерина Молодик. – Пошук сенсу життя – питання віковічне. Можна прочитати безліч книг, переглянути сотні фільмів, спілкуватися з різними людьми, і зрозуміти, що у всіх сенс життя свій. Тож найкраще, що ви можете зробити, це у фінальних відчуттях та відповідях усе ж дослухатися до себе. Як це зробити? Спершу дізнайтеся свої цінності: що важливо саме для вас?”.
Вправи на визначення цінностей:
Вправа 1
Вправа 2
Наприклад,
“Цінності – це маяки, які допомагають нам рухатися під час життєвого шторму, – акцентує Катерина Молодик. – Чітке розуміння власних цінностей підтримує нас і не дає звернути не туди. А от навіщо ми рухаємося – це і є нашим життєвим призначенням та місією”.
Вправи на визначення місії:
Вправа 1.
“До речі, ця вправа може бути цікавою не лише з фокусом на знайомих вам людей, – додає Катерина Молодик. – Ви можете обрати когось із лідерів думки або навіть літературного героя. Тож ця вправа може починатися словами “Мене надихає…”
Вправа 2.
Після визначених цінностей та місії важливо сформувати дорожню карту дій. Тут стане в пригоді методика цілей SMART – ваші цілі мають бути конкретними, вимірюваними, досяжними, ресурсними та чітко визначеними в часі.
Вправа 1.
“Я раджу рефлексувати постійно, адже цей інструмент дає змогу зробити важливі відкриття про себе, які допомагають корегувати свій життєвий курс. За такого підходу помилки перестають бути катастрофами, а перетворюються на важливий досвід, який підтримує на плаву та підсилює, – додає Катерина Молодик. – За іншого сприйняття ми можемо повторювати помилки знову і знову. І щиро дивуватися – а що ж із нами не так? Саме тому рефлексія важлива не лише на уроках, але й у житті, адже допомагає аналізувати свій досвід та не повторювати те, що не є дієвим”.
У цьому рефлексія відрізняється від румінації – процесу постійного повторення одних і тих само думок без прогресу чи пошуку рішення. Рефлексія дає можливість знайти інші патерни, механізми розв’язання питань, які вас турбують.
“Вважаю, що ми завжди маємо спершу починати із себе. Не може вчитель чи вчителька, який не розуміє суті явища чи проблеми, допомогти отримати цей досвід своїм учням чи ученицям. Звісно, немає нічого складного, аби запропонувати учнівству базові запитання чи прийоми, але чи буде це про глибину? – запитує Катерина Молодик. – Для мене це завжди про чесність та довіру. Ми потребуємо рефлексивних практиків, які використовують рефлексію не лише в професійному просторі, але й в особистому. Особливо в наших нестабільних умовах, коли всі ми шукаємо власні опори, аби мати сили допомагати одне одному”.
Катерина Молодик, методистка “Нової української школи”
Титульне фото: stock.adobe.com
Обговорення