Як вчителю провести особисту підсумкову рефлексію: добірка вправ

Раніше “Нова українська школа” вже зачіпала тему рефлексії (як методу якісного зворотного зв’язку від учнів та учениць). У матеріалі ми розповідали про те, які практики найкраще обрати на завершення семестру.

Однак рефлексія є дієвим методом не лише для зворотного зв’язку під час навчання, а й може стати важливим інструментом у процесі формування внутрішньої стійкості для вчителів і вчительок.

Завершення року є вдалим часом, аби проаналізувати свій емоційний стан, задоволення від особистих та робочих досягнень, а також намітити вектори розвитку на найближчий період.

У статті від “Нової української школи” читайте про таке:

• що таке рефлексія та із чого її почати;
• як визначити власні цінності;
• чому важливо визначити свою місію та як це зробити;
• що таке система досягнення цілей SMART;
• як рефлексія може створити життєві опори в непростий період.

ЩО ТАКЕ РЕФЛЕКСІЯ: ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА ДЕКІЛЬКА БАЗОВИХ ВПРАВ

“У кожному понятті чи процесі для мене важлива етимологія та семантика слова, адже вміння відкривати первинне походження та значення слів допомагає зрозуміти істину. До речі, слово “етимологія” утворено зі слів “істина” та “знання”.

А “рефлексія” з латинської мови перекладається, як “повернення назад”.

Якщо ви відчуваєте складнощі з розумінням тих чи тих процесів або інструментів, просто поверніться до початку. Раджу використовувати цю пораду, коли будете пояснювати учням і ученицям важливість рефлексії, – розповідає методистка ГО “Смарт освіта“ Катерина Молодик. – Наступний важливий акцент: метод рефлексії прийшов у педагогіку з психології. Тому природу явища краще тлумачити через первинне походження”.

У психології вважається, що здатність рефлексувати належить лише людині, адже це процес, під час якого свідомість “розуміє”, що вона існує. Рене Декарт про це влучно зауважив: “Я мислю – отже я є”. Саме факт прийняття свого усвідомлення робить людину людиною. Відповідно, рефлексія – це набута свідомістю навичка пізнавати себе та приймати факт свого існування.

Лідія Поворознюк, методична супервізорка, пропонує такі вправи для первинної рефлексії.

Вправа 1. Усвідомлення власних емоцій

• Вкажіть емоцію, яку ви відчуваєте.
• На що вона для вас схожа? Оберіть метафору.
• Зосередьтеся на ваших відчуттях у цьому стані.
• Про що для вас ця емоція? Що вона вам говорить?

“Цю вправу можна оформити у вигляді таблиці, аби побачити власні характерні прояви, – пропонує Лідія Поворознюк. – Однак пам’ятайте, що в різних обставинах емоції можуть змінюватися. Якщо ви не відчуваєте контролю над своїм емоційним станом, спробуйте відділити емоцію від себе, ситуації та людини, яка її викликає.

Психологи радять використовувати конструкцію “Я відчуваю злість”, а не “Мене розізлило”. У такий спосіб ми беремо проактивну позицію та повертаємо собі контроль”.

“З власного досвіду раджу “випускати емоції”, а не затискати їх, – додає Катерина Молодик, – адже так ми не створюємо ефекту накопичення. Ваші емоції не повинні “виливатися” на інших. Особливо в робочому середовищі. Турбота про себе – наша відповідальність. Тому важливо знайти власний спосіб роботи з емоціями. Для мене це спорт. Наприклад, я бігаю, якщо відчуваю злість чи агресію, а коли потребую заспокоїтися – практикую йогу.”

Вправа 2. Аналізуємо рік

Дайте відповіді на питання:

1. Які три слова можуть описати ваш стан зараз?
2. А якими словами я б хотіла (хотів) описати своє життя в майбутньому?
3. Напишіть 10 головних особистих та робочих досягнень цього року.
4. Напишіть найщасливіші особисті та робочі моменти цього року.
5. Проставте бали за кожною сферою та зафарбуйте потрібний сектор “Колеса балансу” до потрібної позначки. Зробіть два колеса: для особистого життя та робочого. Цифра 1 – ви не задоволені проявом цієї сфери в житті, 10 – максимально задоволені. Зверніть увагу, наскільки збалансовані ці сфери.

Особисті сфери:

• Самоідентифікація.
• Стосунки, сім’я.
• Здоров’я, спорт.
• Фінанси.
• Особистий розвиток
• Комунікація.
• Покликання, робота.

Робочі сфери:

• Атмосфера в класах, де я викладаю.
• Результати моїх учнів та учениць.
• Взаємодія з батьками учнів та учениць.
• Професійний розвиток.
• Фінанси.
• Самопочуття (здоров’я).
• Взаємодія з колегами.
• Задоволення від життя.

ЯК ВИЗНАЧИТИ ВЛАСНІ ЦІННОСТІ?

Усвідомлюючи факт свого існування та те, чим наповнена кожна сфера вашого життя, наступним логічним питанням є “Навіщо я існую?” або “Яка ціль мого життя?”

“Це дуже не прості запитання, і навряд чи на них одразу можна знайти відповідь. Але її варто шукати, адже розуміння сенсу життя насправді допомагає ухвалювати щоденні рішення, – розповідає Катерина Молодик. – Пошук сенсу життя – питання віковічне. Можна прочитати безліч книг, переглянути сотні фільмів, спілкуватися з різними людьми, і зрозуміти, що у всіх сенс життя свій. Тож найкраще, що ви можете зробити, це у фінальних відчуттях та відповідях усе ж дослухатися до себе. Як це зробити? Спершу дізнайтеся свої цінності: що важливо саме для вас?”.

Вправи на визначення цінностей:

Вправа 1

1. Запишіть, що вам найбільше подобається робити? Під час яких занять, дій та процесів ви відчуваєте себе радісними, задоволеними, наповненими? Визначте 10 позицій.
2. Біля кожної дії запишіть емоції, які ви відчуваєте, коли це робите. Оцініть рівень енергії під час цієї діяльності від 0 до 10.
3. Оберіть лише 5, які викликають у вас найбільш яскраві позитивні емоції, або ж зробіть пріоритизацію.
4. Поміркуйте, як часто ви маєте можливість проживати ці стани у вашому щоденні?
5. Саме ці дії та процеси і є основою для ваших пріоритетів, на яких ґрунтуються ваші цінності.
6. Зосередьтеся на тому, як ви можете реалізувати свої вподобання?

Вправа 2

1. Запитайте себе, заради чого ви готові піти на конфлікт? Що готові боронити за будь-яких обставин?
2. На що хотіли би витрачати найбільше часу?
3. Уявіть, що вам запропонували величезну суму грошей в обмін на те, що ви найбільше цінуєте. Як би ви почувалися, втративши це?
4. Візьміть будь-який перелік цінностей (вони є в різних варіаціях та кількостях).

Наприклад,

• Задоволеність
• Навчання
• Радість
• Кар’єра
• Справедливість
• Спорт
• Баланс
• Чесність
• Натхнення
• Насолода
• Комфорт
• Свобода
• Сім’я
• Любов
• Професіоналізм
• Безпека
• Спокій.

1. Оберіть 5 цінностей, які на цьому етапі для вас є найбільш важливими.
2. Поміркуйте, як у вашому житті зараз реалізуються ці цінності?
3. Чи те, що ви робите зараз, співзвучне вашим цінностям?

МІСІЯ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ

“Цінності – це маяки, які допомагають нам рухатися під час життєвого шторму, – акцентує Катерина Молодик. – Чітке розуміння власних цінностей підтримує нас і не дає звернути не туди. А от навіщо ми рухаємося – це і є нашим життєвим призначенням та місією”.

Вправи на визначення місії:

Вправа 1.

1. Поміркуйте, хто зі знайомих вам людей (або з вашої сім’ї чи оточення) викликає у вас захват, є для вас життєвим прикладом?
2. Що саме в цій людині чи людях вас захоплює? Які риси чи дії найбільше вражають?
3. Чи дії цієї людини, чи людей мають цінність для інших? У чому вона втілюється?
4. Що з учинків, слів, поглядів цієї людини чи людей ви би хотіли присвоїти собі?

“До речі, ця вправа може бути цікавою не лише з фокусом на знайомих вам людей, – додає Катерина Молодик. – Ви можете обрати когось із лідерів думки або навіть літературного героя. Тож ця вправа може починатися словами “Мене надихає…”

Вправа 2.

1. Продовжте речення “Я народжений(на), щоб…” Це й буде чітке словесне формулювання вашого життєвого призначення.
2. Далі запишіть відповідь на питання “Реалізувати моє призначення мені допоможуть…” (тут поверніться до першої вправи на визначення цінностей. Саме ті дії, які дають вам найбільше наповненості і є інструментами реалізації вашого призначення).

ВИЗНАЧАЄМО ВЛАСНІ ЦІЛІ

Після визначених цінностей та місії важливо сформувати дорожню карту дій. Тут стане в пригоді методика цілей SMART – ваші цілі мають бути конкретними, вимірюваними, досяжними, ресурсними та чітко визначеними в часі.

Джерело: marketer.ua

Вправа 1.

1. Почніть зі сфер життя, наприклад, “Здоров’я”, “Хобі”, “Спілкування”, “Самореалізація”, “Сім’я”, “Спілкування”, “Розвиток” (як на початку в “Колесі життя”).
2. Визначте чіткі цілі в цих сферах, які ви хочете реалізувати.
3. Що саме ви будете робити для реалізації цих цілей?
4. Визначте терміни для реалізації.
5. Якщо вам вдалося втілити або не втілити якусь із цілей у життя, поміркуйте, що допомогло чи завадило.

“Я раджу рефлексувати постійно, адже цей інструмент дає змогу зробити важливі відкриття про себе, які допомагають корегувати свій життєвий курс. За такого підходу помилки перестають бути катастрофами, а перетворюються на важливий досвід, який підтримує на плаву та підсилює, – додає Катерина Молодик. – За іншого сприйняття ми можемо повторювати помилки знову і знову. І щиро дивуватися – а що ж із нами не так? Саме тому рефлексія важлива не лише на уроках, але й у житті, адже допомагає аналізувати свій досвід та не повторювати те, що не є дієвим”.

У цьому рефлексія відрізняється від румінації – процесу постійного повторення одних і тих само думок без прогресу чи пошуку рішення. Рефлексія дає можливість знайти інші патерни, механізми розв’язання питань, які вас турбують.

“Вважаю, що ми завжди маємо спершу починати із себе. Не може вчитель чи вчителька, який не розуміє суті явища чи проблеми, допомогти отримати цей досвід своїм учням чи ученицям. Звісно, немає нічого складного, аби запропонувати учнівству базові запитання чи прийоми, але чи буде це про глибину? – запитує Катерина Молодик. – Для мене це завжди про чесність та довіру. Ми потребуємо рефлексивних практиків, які використовують рефлексію не лише в професійному просторі, але й в особистому. Особливо в наших нестабільних умовах, коли всі ми шукаємо власні опори, аби мати сили допомагати одне одному”.

Катерина Молодик, методистка “Нової української школи”

Титульне фото: stock.adobe.com