Напишіть нам

Всі теми

Як відбувається психолого-педагогічна експертиза підручників

Кількість зображень, поєднання кольорів, обсяг тексту, мотиваційні завдання, здатність виконати завдання самостійно – ці критерії до створення підручників мають відповідати віковим особливостям дитини і її можливостям.

Вчителі, вчителі-методисти, науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, які пройшли 6 місяців навчання, готові фахово та незалежно оцінювати проєкти підручників та навчально-методичних матеріалів до них.

“Нова українська школа” записала головне з вебінару “Психологічні аспекти експертизи освітніх матеріалів” від Фінського проєкту Навчаємось разом + проєкту ЄС, що фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії та Європейським Союзом.

У статті читайте про аспекти, що оцінюють під час психолого-педагогічної експертизи підручників. А саме:

  • вікові особливості й пізнавальні потреби учнів;
  • враховування досвіду учнів;
  • розвиток мотивації до пізнавальної діяльності;
  • розвиток емоційного інтелекту;
  • рефлексію в завданнях;

А також:

  • рекомендації авторам підручників;
  • фінський досвід підручникотворення.

НА ЩО ДИВЛЯТЬСЯ ПІД ЧАС ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПІДРУЧНИКІВ

Психолого-педагогічна експертиза підручника передбачає оцінювання:

  • психологічних особливостей сприйняття навчального тексту й зображень (ілюстрацій) на сторінках підручника. Варто пам’ятати, навіщо ілюстрація розміщена на сторінці, яку вона виконує функцію. Для цілісного сприйняття має бути уніфікований вигляд малюнків;
  • вплив візуальної наочності навчального матеріалу в підручнику на його осмислення, запам’ятовування, опанування тощо;
  • інформаційно-психологічна безпека матеріалів у підручнику для пізнавального (мотивація до навчання) й особистісного розвитку (розвиток емоційної сфери) учнів;
  • відповідність змісту підручника віковим особливостям дитини й можливість застосування вчителями педагогічних прийомів, які відповідають віковим особливостям дітей.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ МОЛОДШИХ УЧНІВ

Кандидатка психологічних наук Анна Козлова каже, що й досі актуальне питання, для кого створені підручники.

“Як автор, так і редактор під час створення підручника має пам’ятати, хто є цільовою аудиторією – дитина, вчитель чи батьки”.

Вікові особливості дітей визначають, наскільки психічно розвинена дитина – її емоційна й особистісну сфери. У молодшому шкільному віці діти вже здатні цілеспрямовано, довільно концентрувати увагу, але в них ще переважає мимовільна увага. Утримання уваги можливе завдяки вольовим зусиллям і високій мотивації.

“1 клас – це період адаптації. Якщо ми, створюючи контент для 1 класу, робимо його неякісно, ми збиваємо всю мотиваційну схему дитини”, – зазначає експертка.

Однією з важливих умов розвитку зосередженості та стійкості уваги є забезпечення навчальних завдань, спрямованих на виконання різних активностей. Сенсорний розвиток учнів найкраще відбувається через використання пізнавальних ігрових завдань, які забезпечують можливість встановлювати й аналізувати складні зв’язки між предметами / об’єктами, їх розміщенням у просторі тощо.

Пам’ять дитини молодшого шкільного віку розвивається у двох основних напрямах – довільність і усвідомленість. Запам’ятовування залежать від:

  • обсягу навчального матеріалу;
  • використання ефективних візуальних прийомів;
  • емоційного забарвлення та цікавості навчального матеріалу;
  • уміння працювати з текстами (поділяти на смислові частини, виділяти головне в певних уривках, складати план тексту) тощо.

У молодшому шкільному віці уява у своєму розвитку проходить дві виражені стадії, які залежать від послідовного ускладнення навчальної діяльності. На першій стадії – репродуктивний тип уяви, а на другій – продуктивний, активний тип уяви.

В 1 класі уява спирається на конкретні предмети, але далі на перший план стає слово, що збільшує простір для фантазії.

У дітей молодшого шкільного віку активно розвиваються всі базові мисленнєві операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування. Їхнє формування передбачає поетапне включення в підручник цікавих завдань дослідницького змісту, спрямованих на формування спочатку простих, а потім складних логічних операцій на міжпредметній основі через систему прийомів порівняння та поступове ускладнення.

ВРАХУВАННЯ ДОСВІДУ УЧНІВ

У підручниках мають бути завдання, які відповідають життєвому досвіду дитини. Вони мають моделювати реальні ситуації, з яким дитина стикається постійно. Виконання таких завдань сприяє:

  • активізації пізнавального інтересу до навколишнього предметного й соціального світу;
  • формуванню уміння використовувати набуті знання в життєвих ситуаціях;
  • здатність до усвідомленого регулювання поведінки й самостійної організації своєї діяльності;
  • усвідомлення труднощів, які виникли;
  • уміння запитувати й використовувати допомогу старших;
  • розвиток різних форм комунікації і формування навичок соціально прийнятної поведінки за різних умов.

РОЗВИТОК МОТИВАЦІЇ ДО ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Для розвитку мотивації до пізнавальної діяльності в підручнику мають бути завдання, що містять алгоритми реалізації короткострокових та довгострокових освітніх цілей.

Ці завдання мають забезпечувати відчуття самостійного пошуку через активну мисленнєву діяльність. Підручник має базуватися на засадах проблемного навчання, забезпечувати свободу вибору навчальних завдань та траєкторій їх вирішення. Пізнавальну діяльність ефективніше можна спонукати з допомогою проєктної технології, технології моделювання, технології випереджувального навчання тощо.

У підручнику має бути системне представлення завдань проблемно-пошукового характеру на розвиток мислення (критичного, творчого тощо).

Проблемно-пошукові завдання сприяють залученню учнів до розв’язання навчальних проблем, під час чого вони мають вивчати нові знання, набувати навички і вміння, самостійно створювати навчальні в контексті реальних життєвих ситуацій.

Розв’язання молодшим школярем проблемно-пошукових завдань сприяє формування позитивного ставлення до навчання, критичності мислення та вмінню проводити самостійно мінідослідження.

У підручнику доцільно передбачити такі різновиди завдань:

  • що містять несформульовані запитання;
  • що містять зайві дані;
  • з недостатньою кількістю даних;
  • з кількома способами розв’язання;
  • зі змінним змістом;
  • на кмітливість;
  • на доведення;
  • з різним ступенем унаочненості рішення;
  • що передбачають зміну алгоритмів під час виконання й отримання різних результатів;
  • дослідницькі завдання, що передбачають проведення спостережень, аналіз, співставлення, протиставлення для встановлення загальних та відмінних ознак / властивостей у предметах, об’єктах та явищах;
  • використання життєвих ситуацій, що виникають під час самостійного виконання учнями практичних завдань і їх аналіз із метою формулювання проблеми тощо.

Для забезпечення в учнів відчуття досягнення успіху варто включати до змісту підручника завдання, що містять незвичайні факти та мотивують до активного пізнання, тестових завдань через посилання на QR-коди, під час виконання яких дитина отримує пояснення, чого вона досягла під час вивчення теми та які практичні вміння сформовані.

РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Емоційний інтелект – це здатність розпізнавати, розуміти свої й чужі емоції, розпізнавати наміри й мотивацію співрозмовника, розуміти його почуття, співпереживати, адекватно на них реагувати. А також здатність контролювати свої емоції та впливати на емоції інших людей для ефективної й гармонійної взаємодії з навколишнім світом.

Залучення емоційної сфери дитини є передумовою її ефективної адаптації до нових умов (перехід від ігрової діяльності до навчальної), нормалізації та стабілізації емоційної сфери для уникнення надмірного емоційного напруження й появи тривожності (пов’язаної з освітнім процесом), покращенню запам’ятовування, сприймання та опанування навчального матеріалу.

ЕЛЕМЕНТИ РЕФЛЕКСІЇ

У підручнику мають бути завдання з елементами рефлексії, самооцінювання і взаємооцінювання. Вони сприяють осмисленню учнем траєкторії власної освітньої діяльності, значущості теми вивчення, досягненню освітніх цілей, формують уміння адекватно оцінювати та аналізувати свою та навчальну діяльність своїх однокласників, знаходити можливі варіанти розв’язання завдання та співвідносити навчальні дії з кінцевим результатом.

Для цього варто включати завдання на емоційну рефлексію – емоційність сприйняття навчального матеріалу; діяльнісну рефлексію – осмислення різновидів та способів навчальної діяльності й виявлення недоліків; рефлексію змісту навчального матеріалу – усвідомлення учнями змісту навчального матеріалу, оцінювання власної діяльності для досягнення поставлених цілей.

ПОРАДИ

  • Не переобтяжувати підручники надмірною інформацією.

“Одночасно оперативна пам’ять людини може запам’ятовувати не більше 7-ми елементів. У молодшій школі підручник має працювати з емоційною сферою дитини – це ілюстрації і простота викладу матеріалу”, – каже Анна Козлова.

  • Не використовувати непоєднані між собою кольори.

“Використання кольорів має смислове навантаження з погляду підготовки контенту. Здебільшого в підручниках із математиці вони використовуються бездумно. Не варто використовувати більше 3-х кольорів на сторінці”.

  • Кожен учитель має свій стиль викладання. Тому перед тим, як обрати підручники, він / вона має поставити собі запитання – на чому я акцентую увагу під час викладання? Вчитель має орієнтуватися на себе, на свою стилістику викладання.

“Варто звертати увагу на емоційний відгук, який викликає підручник – чи він мені імпонує?”.

  • “Чи зможе дитина самостійно працювати з підручником?” – це питання також варто обдумати вчителю. Підручник має дати мотивацію, мати логіку викладу. Дорослі не можуть бути завжди в трендах, але цікавитися ними потрібно для того, щоби створювати цікавий контент дітям”.

ЩО РОБИТЬ НАВЧАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ХОРОШИМ. ФІНСЬКИЙ ДОСВІД

Ханна Пійконен, вчителька німецької мови, викладачка школи підготовки педагогів Віккі університету Гельсінкі, співавторка підручників із німецької мови розповідає, що автори підручників у Фінляндії зважають на те, що навчання в школі не має бути нудним, а бути максимально дотичним до повсякденного життя.

Підручник має допомогти учням оцінити процес навчання, містити елементи оцінювання й рефлексії.

“Важливо пам’ятати, що навчання відбувається й поза підручником. Хороший матеріал може підштовхнути реалізувати різні завдання і проєкти”.

Ознаки хорошого підручника:

  • відповідність освітній програмі;
  • з увагою до учня;
  • актуальний;
  • правильний і точний;
  • відповідні віку мова та інструкції;
  • проста постановка цілей;
  • ілюстрації підтримують навчання;
  • зв’язний і логічний. Прості інструкції;
  • надихає.

Матеріал у підручнику також має бути легким у навігації, з елементами повторюваності, виділенням необхідної інформації.

“Для різних вікових груп має бути ненав’язлива підтримка – кольори, позначки, символи (навушники, наприклад, якщо йдеться про аудіювання), відповідні розміри текстів.

Матеріал має бути дружній до учнів, об’єктивний, без стереотипів і ілюстрації це мають підтверджувати. Крім того, ілюстрації мають підтримувати навчання, надихати, спонукати бути креативними. Це стосується всіх вікових груп”, – вважає фінська експертка.

Ольга Головіна, “Нова українська школа”

Фото: автор – AndrewLozovyi, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Матеріали за темою

Обговорення