Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Які проблеми у впровадженні НУШ і як їх розв’язувати. Головне з дослідження

У 2019 році МОН провело дослідження рівня сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи. У ньому взяли участь 3-ті класи, серед яких і пілотні НУШ. Дослідники дали рекомендації, як упоратися з проблемами, що були виявлені в 3-х класах. “Нова українська школа” стисло подає ці рекомендації.

У цій статті рекомендації:

  • щодо професійного розвитку керівництва шкіл;
  • щодо професійного розвитку вчителів;
  • щодо методики викладання та навчально-методичного забезпечення;
  • щодо оцінювання учнів і розвитку наскрізних умінь.

Читайте також “НУШ краща? Що показало дослідження третьокласників”

ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ДИРЕКТОРІВ ШКІЛ

  1. Продовжити навчання адміністрацій шкіл про зміст і завдання НУШ, про ролі й функції різних суб’єктів освітнього процесу. Це важливо, оскільки не всі директори шкіл розуміють принципи реформи, проте вони є основними ретрансляторами підходів та практик реформи для батьків
  2. Державним, приватним та громадським інституціям – створити програми профрозвитку керівників закладів освіти з таких тем: управління інноваційними процесами, проєктний менеджмент, застосування нових методик НУШ, комунікація та мотивування педпрацівників до змін, нормативне регулювання НУШ, планування навчання за новими держстандартами, закордонний досвід організації освітнього процесу, ефективна взаємодія з батьками, побудова партнерства “школа-батьки-учні”.
  3. Створення навчальних і тренінгових програм для адміністрацій шкіл та управлінців освіти з ОТГ щодо тендерного законодавства, системи Prozorro, можливостей та механізмів залучення фінансування та інших аспектів фінансово-господарської діяльності.

НАВЧАННЯ ТА ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ВЧИТЕЛІВ

  1. Створити ефективну систему підвищення кваліфікації, в якій послуги зможуть надавати не лише інститутами післядипломної педагогічної освіти й академії безперервної освіти, а й інші приватні чи державні інституції. Також на рівні законодавства потрібно створити дієві механізми фінансування системи підвищення кваліфікації.
  2. Вчителі з сільських шкіл рідше проходять підвищення кваліфікації, ніж педагоги з міст. Причини цього потрібно дослідити та вжити відповідні заходи. Серед причин можуть бути брак фінансування, відсутність інституційної спроможності, зміна статусу чи підпорядкування закладів освіти, брак мотивації вчителів.
  3. Тема інтеграції знань і методів навчання має стати пріоритетною для вчителів початкових класів. Анкетування показало, що вчителі недостатньо розуміють цей підхід. Також треба дослідити те, що вчителі з сіл рідше практикують інтегроване навчання і менш оптимістичні в оцінці важливості інтеграції.
  4. Анкетування показало, що вчителі рідко організовують роботу учнів у групах, трохи частіше – у парах. Переважно, у класі панує колективна та індивідуальна форми роботи. Тож варто зосередитися на збалансованому використанні різних форм організації роботи та вмінні застосовувати ту форму, яка дасть максимальний навчальний ефект у певній ситуації.
  5. У програми навчання педагогів та підвищення кваліфікації потрібно ввести “управління класом (classroom management). Адже кожен другий третьокласник зазначив про надмірний шум у класах – переважно діти з середніх та великих класів. Проте така ситуація була й у класах з наповнюваністю менше 20 учнів. Тож потрібне збалансоване використання методів та форм організації роботи учнів, що зробить шум контрольованим.
  6. Формувальне оцінювання – порівняно новий інструмент для педагогів. Тож перш ніж впроваджувати його в масове використання, кожен учитель має ним володіти.
  7. Майже третина учнів відповіли, що рідко мають похвалу за успіхи від учителів. Також у них рідко запитують, чим вони хочуть займатися на уроках. Учителі мають розуміти важливість мотивування учнів і володіти різноманітними прийомами та методами підтримки, знатися на принципах педагогіки партнерства. Для цього мають бути розроблені окремі освітні програми в межах підвищення кваліфікації, тренінги для вчителів і батьків щодо мотивації учнів.
  8. Підвищення кваліфікації вчителів має містити навчання методик викладання, що відповідають НУШ і забезпечують формування наскрізних умінь та ключових компетентностей.
  9. Вчителі з сільських шкіл більш песимістично налаштовані щодо спроможності учнів набувати певні вміння за результатами початкової школи. Причини й наслідки цього потрібно дослідити.
  10. Під час акредитації освітніх програм з підготовки педагогів у вишах потрібно звернути увагу на їхню відповідність НУШ і новому Держстандарту початкової освіти – особливо в частині курсів дидактики, психології, фахових методик.

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕДАГОГІВ

  1. Вчителів потрібно забезпечити методиками, які формують співпрацю як тип взаємодії з учнями. Йдеться про програми підвищення кваліфікації і навчання педагогів у вишах.
  2. Взаємодія, за якої переважає домінування вчителя над учням більш поширене в сільських школах і класах із менш ніж 20 учнів. Це потрібно дослідити глибше.
  3. У пілотних школах на уроках української та частково “Я досліджую світ” було більше прикладів співпраці між учителем і учнями, ніж конфлікту / домінування. Це дослідники пов’язують з пілотуванням інтегрованих мовно-літературного та курсу “Я досліджую світ”, впроваджуючи які, вчителі більше налаштовані співпрацювати. Тож вони радять управлінцям розглянути можливість поширення інтегрованих курсів у масову практику.
  4. Умінням, які можна легко автоматизувати приділяється більше часу, ніж умінням, які не підлягають автоматизації і кожного разу відбуваються по-новому. Під час розроблення методзабезпечення потрібно приділити більше уваги інструментам, які розвивають критичне й системне мислення, творчість та ініціативність.
  5. Потрібно формувати в педагогів навичку надання зворотного зв’язку щодо навчального поступу, роботи й поведінки на уроці. Тож ця тема має посісти пріоритетне місце в курсах підвищення кваліфікації.
  6. Іноземну мову учні найрідше називали улюбленим предметом (менше 1% в сільських і 4,7% у школах великих міст). Це узгоджується і з тим, що цей предмет менше люблять учні з класів менше 20 осіб. Серед причин нелюбові – “не розумію”, “вона нудна”, “вчителька кричить”. Дослідники рекомендують дослідити викладання іноземних мов у сільській місцевості (забезпеченість вчителями, їхня кваліфікація, методики викладання, наявність підручників тощо).
  7. Любов до математики в 3-му класі нижча на 20%, ніж у 2-му (хоч і залишається улюбленим предметом). Потрібно провести глибші дослідження, щоби зрозуміти причини зниження вподобання цього предмету.

СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИЙ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

  1. 49% батьків учнів пілотних класів зазначили, що їм бракує оцінювання за чіткими критеріями. Дослідники пишуть, що причиною цього може бути їхня недостатня поінформованість про формувальне оцінювання, що передбачає не виставлення балів, а вербальне оцінювання. Вони рекомендують розробити інформаційні матеріали про це. Водночас, потрібно дослідити, наскільки вчителі початкових класів розуміють зміст формувального оцінювання та його застосування. За потреби, потрібно забезпечити їх методпідтримкою.
  2. Анкетування показало, що третина батьків не отримують свідоцтва досягнень своїх дітей. Потрібно дослідити, чи всюди видають цей документ і чому батьки мало про нього знають.
Які проблеми у впровадженні НУШ і як їх розв’язувати. Головне з дослідження

Фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

НАСКРІЗНІ ВМІННЯ

  1. Серед третьокласників, які не впоралися з компетентнісними завданнями, більш тих, які навчаються в сільських школах. Тож під час організації курсів підвищення кваліфікації для цих вчителі потрібно посилити складник щодо змісту наскрізних умінь та методик їхнього викладання.
  2. Потрібно забезпечити вчителів навчально-методичними матеріалами щодо розвитку критичного й системного мислення, ініціативності, читання з розумінням і вміння обґрунтовувати власну позицію.
  3. Передбачити компетентнісні завдання й навчальні проєкти для формування наскрізних умінь у навчальних програмах, підручниках та інших супутніх матеріалах.
  4. Для розвитку творчого потенціалу учнів треба посилити на уроках дослідницьку діяльність, дискусії і спілкування з учителем, участь у дидактичних іграх, обмін досвідом, виявлення власної ініціативи.
  5. Потрібно провести дослідження причин нижчого рівня розвитку більшості наскрізних умінь в учнів зі шкіл у малих містах (до 100 тисяч жителів), порівняно з учнями з великих міст.
  6. Разом із розвитком “м’яких навичок” – забезпечити умови для оволодіння на середньому й високому рівнях такими “твердими навичками” як читання з розумінням, критичне й системне мислення.

НАПОВНЮВАНІСТЬ КЛАСІВ

У порушення закону “Про повну загальну середню освіту”, 19% учителів працюють у класах з понад 30-ма учнями. Дослідники радять привести у відповідність до законодавства наповнюваність класів.

ІНШІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Серед проблем реформи НУШ директори шкіл називали затримки із фінансуванням та надходженням обладнання. “Проблему може вирішити ефективна система розподілу державних субвенцій, що сприятиме своєчасному надходженню фінансування для закупівлі обладнання, навчально-методичного забезпечення в межах реалізації реформи НУШ”, – зазначають дослідники.
  2. Розробляючи навчальні програми, варто зважати на побажання учнів – проводити уроки поза класом (на природі), більше працювати у групах, більше часу на дослідницькі проєкти, дидактичні ігри тощо.
  3. За можливості, враховувати побажання батьків щодо першочергових напрямів реформи НУШ: “Покращення матеріального забезпечення шкіл”, “Створення в школі дружнього до дитини освітнього середовища”, “Посилення зв’язку шкільних предметів із життєвими потребами дітей як майбутніх громадян”.

Повністю із результатами дослідження можна ознайомитись у документі нижче:

NUSH_monitorynh_7.08_2

Завантажити документ

“Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Wavebreakmedia, Depositphotos

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені тут погляди жодним чином не можуть сприйматися як офіційна думка Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення