Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Які теми за 6 і 8 клас потребують доопрацювання та в яких регіонах: інсайди з моніторингу ДСЯО

Теми статті: батькам, вчителям, директорам, математика, освітні втрати, освітнім управлінцям, українська мова, якість освіти

19 Вересня 2023

Інна Лиховид

4 760

Пандемія та повномасштабна війна вочевидь вплинули на навчання українських дітей. Крім емоційних чинників, що впливають на освіту, накладаються і додаткові – чи є в родини комп’ютер або планшет, аби дитина могла приєднуватися до дистанційних уроків, якщо вчиться за кордоном /на тимчасово окупованих/ у прифронтових регіонах? Чи добре відпочила за ніч (раптом були повітряні тривоги) і чи готова з новими силами йти на очне навчання там, де це безпечно?

Також на успішність учнів впливає їхня старанність у виконанні домашніх завдань, власне бажання вчитися та підтримка батьків. Не менш важливим є і те, чи школи починають навчальний рік із повторення важливих тем за минулі семестри, або ж рухаються вперед без повернення до вже пройденого та засвоєного матеріалу.

Такі тенденції виявили результати загальнодержавного моніторингового дослідження учнів 6 і 8 класів із математики та української мови, проведеного ДСЯО в травні 2023 року. Під час Серпневої конференції МОН голова ДСЯО Руслан Гурак розповів, що більшість учнів 6 і 8 класів виконали діагностичні тести на середньому рівні. Понад 50 % учнів набрали від 15 % до 50 % тестових балів зі 100 % можливих.

20 вересня на сайті ДСЯО опублікують докладний звіт про результати дослідження. Напередодні “Нова українська школа” звернулася до Олени Заплотинської, керівниці ініціативи “Відновлення доступу до шкільної освіти” проєкту SURGе, та Ольги Стрелюк, експертки проєкту, яка координувала створення діагностичних тестів, аби дізнатися про попередні висновки дослідження та виявлені ним тенденції. А також поговорила з дитячими психологинями про те, які мотивувати дітей вчитися.

У новому матеріалі читайте:

які регіональні відмінності показав моніторинг;
наскільки складними були тестові завдання;
які теми учні 6 і 8 класів засвоїли найгірше;
як діагностичними тестами можуть скористатися батьки;
як мотивувати дітей до навчання.

ЯК І ЧОМУ ПІВДЕНЬ ВІДСТАЄ ВІД ІНШИХ РЕГІОНІВ

Під час Серпневої конференції Руслан Гурак розповідав, що найвищі результати тестів продемонстрували учні, які навчаються в закладах освіти східних областей та Києва (з математики учні Сходу та Києва показували на 1 бал вищі результати), а найнижчі показники – в учні з південних регіонів.

Редакція попросила експерток докладніше зупинитися на регіональних відмінностях, які продемонструвало дослідження.

За словами Ольги Стрелюк, у дослідженні використали той підхід до регіонального розподілу, який раніше використовували в дослідженні якості організації освітнього процесу в умовах війни. Вибірка закладів освіти розраховувалася на основі даних Інституту освітньої аналітики.

У межах дослідження виділили 5 регіонів та окремо місто Київ:

Захід – Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області;
Північ – Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська області;
Центр – Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська області;
Південь – Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області;
Схід – Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська області.

Ольга Стрелюк додала, що вибірка закладів освіти (нагадаємо, у моніторингу взяло участь 280 шкіл) не є репрезентативною для окремої області, але є репрезентативною для 5 регіонів та Києва. За її словами, у дослідженні змогли виділити столицю окремо, тому що кількість дітей, яка прийшла на тестування, була достатньою для того, щоб говорити про тенденції для Києва окремо.

За даними дослідження, найнижчі результати показав Південь. Якщо порівнювати підсумки моніторингу з урахуванням регіону за рейтинговою 12-бальною шкалою (але не критеріальною, якою користуються школи), яку в ДСЯО використали для розподілу результатів, то найбільшою є різниця в результатах восьмикласників із математики (алгебра та геометрія):

Київ набрав 7,11 бала із 12;
Південь – 5,7 бала.

Результати восьмикласників із математики залежно від регіонального чинника

З української мови різниця в результатах тестування дещо менша, однак тенденція зберігається:

восьмикласники із закладів освіти Києва продемонстрували найкращий результат – 6,67 бала;
з Півдня найнижчі – 5,93 бала.

Результати восьмикласників з української мови залежно від регіонального чинника

“Тобто різниця майже в 1 бал, але це досить суттєво. Південь відстає майже на 1 бал що в математиці, що в українській мові. Що саме спричиняє такі результати, ми зможемо дізнатися через рік-два, коли проведемо повторні моніторинги, бо наразі немає із чим порівнювати саме ці дані, – пояснила Ольга Стрелюк.

За даними попереднього дослідження щодо організації освітнього процесу в умовах війни, ми запитували, як вчителі оцінюють, скільки дітей не мають доступу до постійного навчання. В Україні загалом ця цифра сягає 30 %, а на Півдні вчителі сказали, що 40 % їхніх учнів не мають постійного доступу до освіти. Можливо, через це ми бачимо просідання їхніх результатів”.

Проблеми з доступом до навчання, переміщення вчителів та учнів із родинами, загалом погіршення соціально-економічного становища могли також вплинути на результати навчання учнів.

Моніторинг ДСЯО підтвердив ще одну давню тенденцію, що результати учнів у селах нижчі від учнів у містах.

Результати шестикласників із математики залежно від типу населеного пункту, де розташований заклад освіти

Результати шестикласників з української мови залежно від типу місцевості, де розташований заклад освіти

“Але, наприклад, з української мови результати в селах не настільки нижчі, як із математики, – додала Олена Заплотинська. – Ймовірно, причиною є те, що в сільській місцевості учні та учениці переважно спілкуються українською мовою, а тому демонструють кращі результати тестування. Тобто регіон впливає на результати навчання, місцеперебування дитини теж, а також мовні та соціокультурні особливості”.

НАСКІЛЬКИ СКЛАДНИМИ БУЛИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Чи не заскладними були завдання тестів, якщо половина дітей виконала їх на середньому рівні? Відповідь на це питання однозначно цікавить учителів та учнів, бо часто невтішні результати пов’язують із дуже складними завданнями, начебто непосильними для дітей.

За словами Олени Заплотинської, розробники тестів оцінюють тестові добірки завдань як оптимальні за своєю складністю та легкі. Складних завдань була незначна кількість. Але не всі тестові завдання виявилися посильними для дітей, які взяли участь у моніторингу.

“Ми залучали до конструювання тесту спеціалістів з освітніх вимірювань, вчителів, які безпосередньо працюють із дітьми, а також фахівців, які долучалися до розроблення державних стандартів початкової та базової середньої освіти, – пояснила Олена. – Тобто це фахівці, які знаються на тому, як сконструювати тест, щоби дослідити рівень навчальних досягнень і водночас дотриматися балансу завдань. Адже мають бути легкі завдання, які дитина виконує на початку тесту й це допомагає їй повірити у свої сили й продовжувати роботу з тестом. Також має бути частка складних завдань для найсильніших учнів, а найбільше має бути оптимальних завдань. У наших тестах усе це витримано”.

Одне із завдань діагностичного тесту з математики за курс 5–6 класів

Одне із завдань діагностичного тесту з української мови за курс 5–6 класів, а якому треба визначити роль кожного з виділених елементів тексту (різними шрифтами позначені головні герої, важливі епізоди, деталі тощо)

Одне із завдань діагностичного тесту з геометрії за курс 7–8 класів

Одне із завдань діагностичного тесту з української мови за курс 7–8 класів

Як показав моніторинг, для більшості учасників із 8 класу тест був оптимальний, дещо складнішим виявився для шестикласників. Експерти вважають цих учнів особливою категорією, на яку мають звернути увагу вчителі (наразі це учні 7 класів). Адже останні три роки їхнього навчання випали на ковід, потім на повномасштабну війну, коли більшість уроків відбувалося дистанційно. У порівнянні з восьмикласниками учні шостих класів увійшли в дистанційне навчання в більш ранньому віці (були ще третьокласниками). Тобто на результати шестикласників різні чинники мають більший вплив.

Наприклад, у 5–6 класі діти мали вивчати тему геометричні фігури та геометричні величини. У тестах було три завдання із цього розділу, але половина шестикласників не виконала жодного з них.

“Це тема, яка потребує просторової уяви, наочного пояснення, а її вивчали якраз дистанційно. Діти не змогли її засвоїти, – додала Олена Заплотинська. – Також ми побачили, що діти мають системні проблеми із засвоєнням тих чи тих тем, а причиною цього є те, що вони не вивчали їх добре на попередньому рівні.

Наприклад, якщо учні шостого класу не засвоїли якоїсь теми на достатньо доброму рівні, то й у восьмому класі, коли вивчають її глибше, не можуть її засвоїти на оптимальному чи високому рівні, бо утворилися системні прогалини за попередній курс”.

Як показало дослідження, шестикласники мають проблеми із засвоєнням тем:

геометричні фігури та геометричні величини;
фонетика, орфоепія і розвиток мовлення.

У восьмикласників є проблеми із:

рівняннями та нерівностями;
морфологією та синтаксисом.

“До речі, щодо розвитку мовлення в шостому класі – йдеться про вміння аналізувати текст, знаходити інформацію та інтерпретувати її. Так, у шостому класі із цим є проблеми, – додала Олена Заплотинська. – У звіті, який ми невдовзі оприлюднимо, ми теж на це звертаємо увагу.

Завдання, пов’язані з міркуваннями, не можна виконати без ґрунтовної знаннєвої бази й добре відточеного вміння її використовувати. Якщо із завданнями “на знання” наші учні ще більш-менш можуть впоратися, то завдання, у яких потрібно застосувати знання в певних життєвих ситуаціях – виявилися складними для учнів”.

Також експертки вважають, що, ймовірно, треба змінити методики викладання згаданих “складних” для учнів тем, які “хронічно” просідають, і це видно й із результатів ЗНО. А також пропонувати учням більше можливості тренувати вміння застосовувати знання, додавши компетентнісних завдань до підручників. А на це якраз мали б звернути уваги автори навчальної літератури.

ЩО МОЖУТЬ РОБИТИ ШКОЛИ З РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ

Раніше редакція “НУШ” розповідала, як вчителі та учні можуть користуватися діагностичними тестами на платформі ВШО. Оскільки тестові завдання, які виконували учні 6 та 8 класів під час моніторингу, уже доступні на платформі, то зараз кожен вчитель та вчителька може продіагностувати свій клас.

Наразі доступні діагностичні тести для 5 класу:

Для 7 класу:

Для 8 класу:

Для 9 класу:

Для 10 класу:

За словами Олени Заплотинської, отримуючи дані моніторингового дослідження учнів 6 і 8 класів із математики та української мови, вчителі можуть звернути увагу на “проблемні теми” і працювати над ними зі своїми учнями, адже вибірка є репрезентативною і результати дослідження поширюються на всіх учнів теперішніх 7 та 9 класів.

Або ж можуть провести діагностичне тестування свого класу, адже тести розроблялися як діагностичний інструмент. Він дає змогу на початку навчального року визначити, що саме і як засвоїли учні за два попередні роки. Тести стосуються фундаментальних тем, потрібних для продовження навчання. Якщо діти не засвоїли їх добре, то як рухатися далі?

Початок навчального року з традиційного коротенького повторення – це шлях до збільшення навчальних втрат. У кожному класі є учні й учениці з різним досвідом навчання за попередній рік (або й декілька). Діагностика і вивчення прогалин – обов’язковий крок, аби спланувати подальшу роботу вчителя з надолуженням незасвоєного і вивченням нового матеріалу, вважає Олена Заплотинська.

“Але діагностичний інструмент – це просто інструмент для вчителя, а не панацея для подолання освітніх втрат, – веде далі експертка. – Цей інструмент допомагає виявити проблеми. А далі потрібна кропітка робота учителя – розібратися з темами, які виявилися проблемними для більшості в класі, спланувати їх надолуження, а також звернути увагу на тих учнів, яким потрібен більш індивідуальний підхід і допомога в навчанні. Для оцінювання ефективності роботи з надолуження вчитель може скористатися тестами для вторинної діагностики й побачити, який у дітей є прогрес”.

ЯК БАТЬКИ МОЖУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ ДІАГНОСТИЧНІ ТЕСТИ

Батькам зараз треба налаштуватися на те, що дітям потрібна увага. Навіть результати моніторингу продемонстрували, що підтримка батьків впливає на успішність навчання їхніх дітей.

В учнів запитували, до кого вони передусім звертаються по допомогу, якщо опрацьовують малознайому або незрозумілу тему. У переліку відповідей згадувався вчитель, репетитор, а також батьки.

Дещо кращі результати тестування з математики мають ті восьмикласники, які відповіли, що звернуться до свого репетитора, якщо буде щось незрозуміло на уроках математики.
Дещо гірші результати тестування отримали ті учасники, які відповіли, що ні до кого не звертаються в такій ситуації.
Серед шестикласників ті, хто звертається за підтримкою до батьків та репетиторів, мають трохи вищі результати.

Щоби зрозуміти, на якому рівні зараз ваша дитина, батьки можуть зареєструвати її на платформі ВШО та пройти діагностичні тести (шукати в розділі “Курси”).

Діти мають створити власні кабінети на платформі ВШО (зі статусом учня);
обрати потрібний клас та предмет для діагностичного тестування;
кожен предметний тест складається з 2–3 частин.

Після проходження завдань батьки з дітьми побачать звіт – чи впоралися із кожним завданням тесту, чи ні. А також матимуть підказки, які навчальні відео переглянути чи яку літературу почитати.

Відштовхуючись від цього, можна будувати свою індивідуальну траєкторію навчання – звертатися по допомогу до вчителів та школи. Якщо тісних зв’язків зі школою через переїзд за кордон абощо зараз не має, можна шукати додаткові безплатні платформи для навчання.

ЯК МОТИВУВАТИ ДІТЕЙ ДО НАВЧАННЯ

Та, як застерігає дитяча психологиня Анастасія Ільчук, важливо не перегнути палицю з кількістю додаткових занять, гуртків тощо. Адже зараз у пріоритеті батьків має бути не лише дитяча успішність, а і їхнє щастя та задоволення базових психологічних потреб.

Під час війни діти часто переживають стресові ситуації. Через це вони виснажені, їм складніше запам’ятовувати та формулювати свої думки, а це теж відбивається на шкільній успішності. Тому батьки мають не сварити за неуспіхи в школі, а пояснювати, що дитяче здоров’я та щастя важливіші, ніж оцінки в табелі.

“З таким підходом діти показують вищий рівень успішності, ніж ті, від яких цього вимагають. Батьки мають розуміти, що їхня вимогливість та тиск на дітей щодо навчання більше шкодять, ніж допомагають, – додає Анастасія. – Адже дітей навпаки треба вчити не боятися робити помилки, пояснювати, що на помилках ми вчимося і вдосконалюємося.

Також треба казати дітям, що поганий вчинок чи помилка не робить їх поганими людьми, адже це можна виправити. Коли батьки проговорюють це з дітьми, то у випадку невдачі учні не бояться, що батьки знову насварять їх за низьку оцінку, а навпаки подумають, що треба подзвонити мамі й розказати про це”.

Які б труднощі з навчанням не виникали в дитини, Євгенія Плужник, практична психологиня Новопечерської школи, наголошує, що вона неодмінно має відчувати підтримку батьків. А дорослі мають розуміти, що освітні втрати не залежать від дітей, адже це наслідки війни.

Звісно, важливим чинником успішного навчання є мотивація.

За словами Євгенії, мотивація має вікові особливості, тому для учнів початкової школи можна застосувати одні заходи, а для учнів середньої школи – зовсім інші.

“У віці 7–10 років спостерігається природний інтерес до пізнання та навчання, – додає психологиня. – Це провідна сфера діяльності, на яку спрямований розвиток дитини та її потреби. Це не означає, що всі діти рівні у своєму бажанні навчатися, але є психофізіологічні передумови для цього”.

У цей період можна мотивувати дитину, помічаючи її успіхи, надаючи позитивний зворотний зв’язок та додаючи елементи гри.

Для мотивації дітей 7–10 років важливо, щоб фрази підтримки були щирими та вчасними, наприклад:

“Я бачу, як ти стараєшся. Помічаю всі твої зусилля, і завдяки цьому в тебе все вийде”;
“Я поруч. Спробуй двічі сам/сама, якщо не вийде, я тобі допоможу”;
“Цього разу вийшло ще краще, ти помітила/ помітив?”;
“Мені подобається, як ти це зробив/ла, придумав/ла, підібрав/ла кольори, написав/ла. Ось ці літери вийшли, як у вчителя! Я в захваті від твоєї роботи”;
“Мені було дуже цікаво про це почути. Ділися зі мною цікавинками ще”.

За словами Євгенії Плужник, ефективно спрацьовує захід, коли дитина бачить свій прогрес чи розвиток візуально або графічно. Приміром, дитина може заробляти наліпки-смайлики, а збираючи визначену кількість згодом отримувати за це нагороду. Тут присутній елемент гри, який сприяє бажанню “збирати” успіхи та отримувати бонуси: бажану гру чи прогулянку.

У такий спосіб батьки допомагають, стаючи зовнішньою мотивацією, яка із часом перетвориться на стійку внутрішню, додає Євгенія.

Зовнішня мотивація – це сукупність обставин (нагороди й обмеження), що є важливими для дитини й допомагають їй робити правильний вибір.
Внутрішня мотивація – це сформована готовність до дії, яка базується на внутрішньому бажанні пізнати, навчитися, зробити, стати кращим.

Для мотивації підлітків важливо дати їм побачити та зрозуміти, для чого і як знання будуть корисні в майбутньому. Євгенія радить батькам відвідувати з дітьми заходи щодо профорієнтації чи події, які стосуються дитячих інтересів (ІТ, мистецтво, мода, техніка, бізнес тощо). Також дуже важливо знайти баланс між вимогами та можливістю впливати. Підліток/підлітка має впливати на своє життя та ухвалювати рішення, бо це якраз можливість навчитися бути дорослим/дорослою. Наприклад, змінює одяг і колір волосся, обирає сам/сама секції і як проводити вільний час (головне, щоби були дотримані правила безпеки). Підліток – це ображена дитина, яка хоче, щоб її сприймали й любили попри все, але вдає, що це для неї неважливо”, – пояснює Євгенія Плужник.

За її словами, для підліткового віку варто застосовувати питання, які направляють увагу дитини на виконання завдання і розвивають навички рефлексії. Бо в підлітковому віці дитина шукає власну відповідь, а не готовий рецепт:

як ти можеш зробити це інакше;
які варіанти ти бачиш;
що тобі допоможе вирішити це завдання;
яка допомога потрібна;
що буде, якщо це зробити, а що буде, якщо ні;
які можливі наслідки від твоїх дій;
яким ти бачиш своє майбутнє;
а як гадаєш, що для цього потрібно, як уявляєш кроки до реалізації своєї мети.

Також варто нагадати дітям (незалежно від віку) про їхні обов’язки й про те, що раптом щось не виходить, можна просити про допомогу та підтримку в дорослих.

Євгенія Плужник додає, що сімейні ритуали та традиції навчання теж є важливим чинником, який допомагає дитині сприймати навчання як щось цікаве і звичне для всієї родини.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”

Зображення в тексті: ВШО, ДСЯО