Затримані гонорари за експертизу підручників та фальсифікація в результатах роботи комісії: що не так з Інститутом модернізації змісту освіти

Експертизу провели ще рік тому, а грошей досі не отримали. Експерти, які аналізували підручники для 5 і 9 класів наприкінці 2021 – на початку 2022 року, досі чекають на оплату від Державної наукової установи “Інститут модернізації змісту освіти” (ІМЗО). Комплексна експертиза одного підручника вартує від 20 до 40 тисяч гривень. Ця сума розподіляється між кількома десятками експертів, яких ІМЗО залучає до аналізу підручників.

Саме на підставі експертних висновків фахівців визначають, яку рекомендацію отримає МОН: надати підручнику гриф “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” чи скасувати вже наданий раніше. Звісно, брати участь у конкурсі та бути надрукованим за кошти державного бюджету може тільки підручник, який має такий гриф .

Крім боргів за експертизу, представники експертної комісії з недискримінації розповідають про інші порушення в роботі ІМЗО. Так, підручники, які експерти відправляли на доопрацювання, дивним чином отримували гриф МОН. А в письмові протоколи про роботу комісії потрапили ті рішення, які на засіданнях не обговорювалися.

У матеріалі “Нової української школи” читайте:

• хто й навіщо проводить експертизу підручника;
• які порушення зафіксувала антидискримінаційна комісія;
• чому експертам не платять вчасно;
• що кажуть в ІМЗО про накопичені борги;
• як зафіксовані експертами порушення впливають на якість підручників.

ШЛЯХ ПІДРУЧНИКА: ВІД АВТОРА ДО ЕКСПЕРТА

Будь-який підручник починається з роботи автора чи авторського колективу. Вони створюють рукопис майбутньої навчальної книги та передають його видавництву.

Видавці готують електронну версію і віддають на експертизу до Державної наукової установи “Інститут модернізації змісту освіти” (ІМЗО), що перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України. Кошти за експертизу сплачує видавець. З цих коштів ІМЗО й здійснює оплату за надані послуги (виплачує гонорари) експертам. Раптом підручник не пройде експертизу, гроші, заплачені видавництвом в ІМЗО, назад їм не повертаються.

Згідно з пунктом 8 розділу I Порядку надання грифів підручник проходить комплексну експертизу, що включає науково-методичну, психолого-педагогічну та антидискримінаційну складову (також може включати художньо-технічну складову). Для цього створюються відповідні комісії. Робота комісії можлива дистанційно у форматі аудіо- чи відеоконференцій, а всі записи та протоколи комісій має зберігати конкурсна установа, тобто ІМЗО.

Ті підручники, які здобули схвальні висновки експертів, отримують грифи МОН та можуть брати участь у конкурсному відборі підручників.

ЩО ПІШЛО НЕ ТАК У РОБОТІ АНТИДИСКРИМІНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ

Минулого літа представники антидискримінаційної комісії обговорювали в соцмережах, які порушення побачили в роботі ІМЗО (як йдеться в “Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам“, експертні комісії відповідають за проведення експертизи, підготовку експертних висновків та ухвалення рішення про надання чи ненадання грифу; іноді для проведення експертизи комісія створює експертну групу з фахівців, що знаються на тематиці об’єкта грифування).

Експерти антидискримінаційної комісії розповідали, що гроші за проведену експертизу не виплачують, рішення комісії фальсифікуються (комісія ухвалила одне рішення, а в протоколі зафіксували інше), а членам комісії не дають на ознайомлення протоколи засідань. Незалежно від висновків експертів гриф надається всім підручникам, навіть якщо їх рекомендували направити на доопрацювання, оскільки вони містять помилки та випадки дискримінації за різними ознаками.

Тих, хто намагається розібратися, у чому ж справа, виключають зі складу комісії.

Один із них – Мирослав Грінберг. До антидискримінаційної комісії він приєднався 22 січня 2021 року відповідно до наказу МОН “Про утворення предметних (галузевих) експертних комісій та експертних груп”. Однак 4 серпня 2022 року склад комісії було оновлено, а деякі експерти, зокрема, Мирослав, не знайшли себе в новому складі. Хоча в повідомленні ІМЗО про добір експертів йшлося, що особам, які вже входять до складу комісій, не треба заповнювати заново анкету та надсилати супровідні документи – вони й так лишаються членами комісій.

Разом із Ганною Якимчук та Світланою Овчаренко, яких теж виключили зі складу антидискримінаційної комісії, Мирослав Грінберг подав скаргу до Громадської ради МОН, щоби з’ясувати причини їхнього виключення.

Як розповідає Ганна Якимчук, у скарзі до Громадської ради МОН вони висловили припущення, що зі складу комісії виключили тих, хто висловив незгоду з порушеннями законодавства, що відбувалися під час надання грифів підручникам для 5 та 9 класів, а також тих, хто нарікав на непідписані договори про оплату послуг, на фальсифікацію протоколів комісії та намагання відповідальної секретарки комісії Олени Гурської тиснути на її членів, щоби провести необхідні рішення.

“Зараз у Громадській раді МОН розглядають скаргу на діяльність ІМЗО, який знищив усі протоколи та аудіозаписи засідань комісії й відмовляється надавати відповіді по суті. На мій запит “то що із записами комісій за 2021–2022 роки” в ІМЗО відповіли, що в результаті прориву теплотраси у вересні 2022 року знищено протоколи та аудіозаписи. Думаю, факт знищення має бути зафіксований актом, а факт аварії якось відображатися в документах “Київтеплоенерго”. Чи є такі акти – треба перевіряти, – розповідає Мирослав Грінберг.

З нового складу комісії вийшло ще декілька людей, які не змирилися з порушеннями. А порушення не лише тривають, а зростають. ІМЗО відмовляється виконувати навіть існуючий Порядок надання грифів, який є зараз. Приміром, у складі нашої комісії немає представників правозахисних громадських організацій, як передбачає Порядок, а всі члени комісії залежні від МОН”.

Один з експертів комісії, Сергій Надобко, підготував пакет документів про зафіксовані порушення в ІМЗО, зокрема, затримання виплати гонорарів та фальсифікації в результатах роботи комісії. Зараз ці порушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, їх вивчають слідчі органи.

КОШТИ НЕ ПЛАТЯТЬ ЧЕРЕЗ… ВІЙНУ

Експерти не вперше чекають на виплати гонорарів місяцями, а то й роками. Ганна Якимчук розповідає, що гроші за експертизу підручників для 4 і 8 класів, виконану ще в кінці 2020 року, заплатили тільки 17 листопада 2022 року.

Коли ж віддадуть кошти за експертизу підручників для 5 та 9 класів, невідомо. Ганна та інші члени комісії отримали від Інституту гарантійний лист щодо оплати послуг із проведення антидискримінаційної експертизи. Ідеться про експертизу 141 підручника для 5 класів та 144 підручників для 9 класів (разом 285 підручників). Однак досі з експертами не уклали договори про оплату послуг, що були надані у 2021–2022 роках.

У гарантійному листі від ІМЗО, який дала для ознайомлення Ганна Якимчук, йшлося, що в ІМЗО через повномасштабну війну не можуть вчасно виконати зобов’язання щодо оплати послуг. Адже такі послуги для Держказначейства не є пріоритетними в умовах воєнного стану.

“Ці гроші не могли забрати в державну скарбницю через війну, бо це спецрахунки, а не державний бюджет. Це гроші, які установа заробляє”, – переконана Ганна Якимчук.

“Зараз ІМЗО пояснює все воєнним станом, але кошти не виплачувалися і до війни, а відмова від підписання договорів з експертами не може бути пов’язана із воєнним станом, – доповнює Мирослав Грінберг. – Не виплачувати зароблене під час війни – це взагалі за рамками моралі”.

ЩО КАЖУТЬ ПРО ВСЕ ЦЕ В ІМЗО

На запит “Нової української школи” про заборгованість перед експертами за 2021–2022 роки, в ІМЗО відповіли, що станом на січень 2023 року Інститут розрахувався з 253 експертами. Вони працювали над експертизами підручників, що надійшли до конкурсного відбору, для 4 і 8 класів закладів загальної середньої освіти.

Оплату експертам здійснили в листопаді-грудні 2022 року, про що нам і повідомляла Ганна Якимчук. Але ж фахівці чекають на виплату гонорарів за інші підручники – для 5 і 9 класів.

Старша наукова співробітниця ІМЗО, відповідальна секретарка антидискримінаційної комісії Олена Гурська в розмові з “Новою українською школою” уточнила, що цим експертам доведеться почекати, адже виплати за їхні послуги були заблоковані урядовою постановою № 590. Вона діє з початку воєнного стану та регулює черговість платежів у Держказначействі. Виплата гонорарів експертам взагалі в ній не передбачалася (цю ж причину вказувало ІМЗО в гарантійному листі до членів антидискримінаційної комісії).

У грудні 2022 року за ініціативою МОН до постанови були внесені зміни, щоб Інститут модернізації змісту освіти міг виплачувати гонорари за підручники. Як додала Олена Гурська, зараз розраховуються з експертами, які аналізували підручники для 6 класів НУШ, а до тих, хто працював над 5 і 9 класами, повернуться пізніше.

В ІМЗО надали “Новій українській школі” розрахунки, що комплексна експертиза підручника для 4 класу вартує 20 651 гривню, та якщо підручник складається з двох частин, ціна зростає до 41 302 гривень. Експертиза підручника для 8 класу вартує 31 384 гривні. З цієї суми експерт одержує, наприклад, за антидискримінаційну експертизу підручника для 4 класу – 1 012 гривень, а для 8 класу – 1 670 гривень.

На наше питання, де можна ознайомитися з протоколами та записами засідань, в ІМЗО зазначили, що їхнє оприлюднення не передбачає Порядок надання грифів.

“НАДРУКУВАЛИ ПІДРУЧНИК АВТОРА, ЯКИЙ ПОШИРЮВАВ КРЕМЛІВСЬКІ НАРАТИВИ”

Експерти, які долучаються до аналізу підручників, кажуть, що працювати доводиться інтенсивно. Ганна Якимчук пригадує, як за два місяці провела експертизу 33 підручників!

Ігор Усатенко, який був експертом проєктів підручників із всесвітньої історії у 2017–2018 та 2018–2019 навчальних роках, зараз не бере участі в експертизі. За його словами, на виплату 2 тисячі гривень чекав кілька місяців, терміни для експертизи були стислі, а автори підручника ще й не враховують зауваження експертів.

“Коли я долучався до експертування, дали вкрай мало часу, щоб вичитати текст проєктів підручників. Два підручники треба прочитати за, здається, 10 днів, а йдеться про дуже вдумливе, уважне прочитання. Треба писати нормативний відгук на підручник за дуже розгорнутим формуляром, частина питань із якого перетиналася.

І найбільш неприємне – ретельне фактологічне вичитування тексту з аргументацією увінчалося тим, що авторка виправила свої помилки лише на початку підручника (тобто взяла до уваги близько четвертої частини зауважень). Авторам ставлять якісь дикі дедлайни, що погіршує якість їхньої роботи й змушує видавництва нехтувати критикою.

Як наслідок, один із підручників, про який я писав, що він не може отримати гриф від міністерства, досить оперативно надрукували. І це був автор, який відверто спотворював історичну дійсність, додаючи кремлівські історичні наративи: про добрих солдатів Червоної Армії, які хотіли допомогти варшавським повстанцям 1944 року, але не могли через втому і брак ресурсу”, – розповідає Ігор Усатенко.

ЯК ПОРУШЕННЯ В ЕКСПЕРТИЗІ ПІДРУЧНИКІВ ВПЛИВАЮТЬ НА ЇХНЮ ЯКІСТЬ

Через поспіх у роботі експертів та, часом, ігнорування їхніх висновків авторами до учнів потрапляють підручники з помилками. Чого варта історія про лікування раку содою в підручнику з хімії. Тоді в ІМЗО порадили вчителям заклеїти помилкову інформацію. Хто прогавив помилку, в інституті так і не розібралися.

Мирослав Грінберг додає, якщо підручник на етапі оцінювання отримує негативний висновок експертів через подібні факти, як лікування раку содою, його відправляють на доопрацювання. Після цього він має пройти повторну експертизу. Коли ж однаково не відповідає вимогам, має бути відхилений остаточно.

Якщо попри зауваження експертів підручник друкується, здобувачі освіти отримують навчальну літературу сумнівної якості.

“Я знаю багатьох експертів та експерток попереднього складу комісії з недискримінації й впевнена, що свою експертну роботу намагалися зробити якісно і вчасно. Однак ІМЗО надавав грифи авансом абсолютно всім підручникам, незалежно від рішення комісії. Отже, добре чи погано була зроблена експертиза, вона ніяк не впливала на отримання чи неотримання грифу.

Звісно, уже після отримання грифу деякі авторські колективи враховували рекомендації, проте відстежити, чи всі були доброчесні, неможливо. Експертна робота було знівельована діями ІМЗО. Окрім того, можна припустити, що предметна експертиза, яку теж проходили шкільні підручники 5 і 9 класів, відбувалася з порушеннями. Якість таких освітніх матеріалів теж під сумнівом”, – вважає Ганна Якимчук.

На думку Мирослава Грінберга, якість підручників підвищиться тоді, коли з’явиться конкуренція між авторами та незалежна від МОН професійна експертиза.

Створити таку прозору систему в МОН спробували у 2018–2019 роках. За планами МОН, яке тоді очолювала Лілія Гриневич, ІМЗО планували реорганізувати, провести аудит та конкурсний відбір працівників, оскільки до установи було чимало претензій через фальсифікації в роботі комісій та несвоєчасний друк підручників.

Експертизу підручників планували передати новій державній установі – Українському інституту розвитку освіти (УІРО), який створили в 2019 році. УІРО мав розробити систему автоматизованого відбору підручників, навчати експертів та готувати нові критерії оцінювання підручників.

У вересні 2020 року новий інститут готувався до першої експертизи підручників для 4 класу НУШ. Однак міністр освіти та науки Сергій Шкарлет підписав наказ, за яким експертиза повернулася до ІМЗО, бо нібито новий інститут не має для цього необхідних ресурсів. За кілька місяців до цього ІМЗО очолив Євген Баженков. Його призначення викликало чимало питань у громадськості, адже він працював у МОН за міністра освіти Дмитра Табачника, вважаючи його професіоналом, та фігурував у скандалі про розкрадання майна Фонду соціального страхування.

Керівник УІРО Вадим Карандій пояснював, що МОН навмисно не забезпечило інститут фінансами, кадрами та навіть комп’ютерною технікою. Через це УІРО й не міг провести експертизу підручників. На звернення Карандія про проблеми з ресурсами в МОН тоді не реагували.

Зараз Український інститут розвитку освіти працює як центр підтримки реформ НУШ. Його планували приєднати до ІМЗО, але наразі стан реорганізації установи не визначений.

На запит “Нової української школи” до МОН від 18 січня 2023 року, чи планують змінювати процедуру експертизи підручників, зокрема, створювати незалежні експертні комісії, відповіді не отримали.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне фото: НУШ