Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

Збираємо й здружуємо свою “внутрішню команду”: ігровий метод, аби збалансувати свій стан

Прислухатися до себе, своїх емоцій, бажань і потреб – це одна з популярних психологічних порад. Звісно, це дуже важливо, аби давати собі раду в складні часи. Втім, мало хто говорить про те, як же почути ті внутрішні сигнали та потреби? Які вміння та навички для цього потрібні?

Методику, як це можна зробити, запропонувала Кетрін Кьостер, німецька освітянка, професорка і викладачка берлінського університету “Tomorrow University”, засновниця “The Joy Academy”, спікерка Толоки стійкості № 3/2023, яку проводить ГО “ЕдКемп Україна“.

На думку Кетрін, людина – створіння багатовимірне. Деякі з людських вимірів, як от тіло, можна легко побачити, а от усвідомленість, наприклад, складно. Тож освітянка розробила спеціальну методику з назвою Formies, яка дає змогу людині осягнути й зрозуміти чотири виміри – тіло, серце, розум і усвідомленість. Ба більше, методика допомагає почати внутрішній діалог між цими чотирма вимірами й налагодити роботу вашої “внутрішньої команди”. За допомогою цього людина може не просто балансувати свій стан і набувати стійкості, але й розвивати світогляд надії, який для нас, українців і українок, дуже важливий у часи війни.

Спеціально для “Нової української школи” Кетрін Кьостер розповіла про:

  • наукові дослідження й особисті відкриття, які привели її до методу Formies;
  • інструменти, як розкрити й налагодити зв’язки у “внутрішній команді”;
  • як роботу з “внутрішньою командою” в школі можна реалізувати через… іграшки.

ЗБИРАЄМО СВОЮ “ВНУТРІШНЮ КОМАНДУ”

Найбільшим сюрпризом для мене було те, наскільки швидко і природно люди засвоюють метод Formies. Починаючи свій внутрішній діалог, вони дуже швидко змінюються і значно краще балансують себе“, – каже Кетрін. Втім, на початку роботи людині буває складно знайти її “внутрішню команду”. Тож фахівчиня радить дослухатися до голосів внутрішніх персонажів і персонажок, які живуть у чотирьох вимірах.

Хто вони і як їх шукати?

  • Перший – Містер Розум, або Мозок, який увесь час намагається зрозуміти, що відбувається назовні. Тому зазвичай голос розуму найгучніший і часто спирається на негативний досвід минулого. Він часто нам каже “так, але…” і відкидає можливості чи допомогу інших через ці негативні упередження.
  • Друга – Усвідомленість. Її голос тихий, бо його частенько перекрикує Розум. Втім, усвідомленість відкриває людину до нового, пропонує звернути на щось увагу і спробувати це. Усвідомленість надихає на експерименти й дослідження нових шляхів у житті.
  • Третє – Тіло. Насправді голос тіла можна сплутати з голосом Розуму, оскільки саме розум часто наказує тілу, що робити. Аби почути голос тіла, подякуйте йому за слухняність, і його відповіддю будуть відчуття в тілі.
  • І, нарешті, Серце, голосом якого є наші почуття й емоції, які часто відчуваємо в тілі. Наприклад, при сильних емоціях можемо відчувати пирхота в горлі чи “грудку” в животі.

За освітою Кетрін Кьостер – фахівчиня з організаційного менеджменту. Багато років вона працювала в різних компаніях по всьому світу, налагоджуючи процеси в багатонаціональних командах.

“У таких компаніях люди виглядають і говорять по-різному, мають різні погляди й перспективи. Тож для мене було легко зрозуміти хто є хто у внутрішній команді“, – каже Кетрін. Під час розроблення методу Formies вона скористалася своїм попереднім досвідом, а також залучила наукові дослідження з різних дисциплін. Це, наприклад, психологічні дослідження, а також теорії внутрішнього діалогу в психотерапії, що розвивалися у 1970–1990-ті роки.

Свою методику Кетрін Кьостер описала в книзі “Твої Сполучені Стани” (United States of you), де виклала її наукове обґрунтування, алгоритм і переваги. Ба більше, пані Кетрін випробувала свій метод на собі, коли дописувала книгу. Це сталося під час відрядження в Малайзії, де освітянка виділяла час, аби писати на пляжі, оскільки любить цю атмосферу й теплий клімат. “Коли я туди прийшла, то все було абсолютно не так, як я собі уявляла. На пляжі була купа людей, було дуже брудно й гучно. Я мала зібрати усю мою стійкість докупи, щоб це витримати. Серед усього цього я вирішила сфокусуватися і писати.

І раптом я відчула, що різні виміри моєї особистості почали внутрішній діалог – я вловила цей потік, коли моя усвідомленість, розум, тіло й серце почали взаємодію, практично без моєї участі. І я зрозуміла, що це справжня команда, яка злагоджено працює разом”, – згадує Кетрін.

ЗНАЙОМИМОСЯ Й УСУВАЄМО БАРʼЄРИ У “ВНУТРІШНІЙ КОМАНДІ”

Методика Formies передбачає декілька етапів тренування внутрішньої команди:

  1. внутрішній зв’язок,
  2. усунення бар’єрів,
  3. внутрішня взаємодія,
  4. формування лідерських якостей як один із результатів, якого може досягти людина.

На першому етапі налагодження внутрішнього зв’язку людина має познайомитися з усіма персонажами й персонажками внутрішньої команди, зрозуміти їхню мову й контекст. Кетрін Кьостер пропонує робити це за допомогою опитувальників, які дають змогу осмислювати й аналізувати внутрішні процеси.

Наприклад, відстежувати роботу розуму можна за допомогою таких питань:

  • Опишіть вашу думку.
  • Що породило цю думку?
  • За яких обставин з’явилася ця думка?
  • Ви раді цій думці чи ні? Чому?

Схожі питання є і про серце та емоції:

  • Що ви відчуваєте? Опишіть вашу емоцію.
  • Що спровокувало цю емоцію? Або за яких обставин ця емоція проявилася?
  • Ви хочете розвивати чи відпустити цю емоцію? Як це зробити?

Щодо зв’язку з тілом, то Кетрін Кьостер пропонує відстежувати точки зламу – ті моменти, коли людина втрачає владу над собою чи ситуацією – й аналізувати їх. Окремо є опитувальник про проблеми – те, як людина їх ідентифікує і що хоче з ними зробити.

Другий етап присвячений усуненню бар’єрів у внутрішній команді. Тут людина має відстежувати не лише думки, а й те, з якими почуттями вони співвідносяться. Далі, відповідаючи на питання, сформувати власну ментальну модель, оцінити самосприйняття й очікування, які має до людини її оточення. На рівні серця опитувальники присвячені також відстежуванню страхів, болей, потреб, викачування енергії іншими, а ще самооцінку на “рівень драматичності”, коли людина чесно відповідає, чи маніпулює вона іншими, чи хоче бути в центрі уваги й контролювати всіх навколо. Опитувальники важливо заповнювати періодично, поки людина опановує методику. На це може знадобитися від пів року до року.

Як говорить Кетрін Кьостер, її методика не є складною, проте потребує багато тренування, аби використання інструментів стало щоденною звичкою. “Мій метод не складний у тому сенсі, що людина не має зібрати всі свої сили, аби його зрозуміти. Водночас він ігровий і радісний, тому популярний серед молоді. Але легкість опанування методу зовсім не означає, що він простий – людині потрібен час, аби його натренувати, так само як і в спорті“, – зауважує фахівчиня.

У результаті тренувань людина приходить до формування лідерських якостей, які Кетрін Кьостер називає акронімом CORAFA –

  • courage – сміливість,
  • open mind – відкритість розуму,
  • resilience – стійкість,
  • appreciation – вдячність,
  • focus – сфокусованість,
  • action orientation – орієнтація на дію.

Ці якості фахівчиня вивела з дослідження глобального лідерства. Вони є ключовими характеристиками, які потрібні людині для розвитку в сучасному світі.

ЗАЛУЧАЄМО РОБОТУ З “ВНУТРІШНЬОЮ КОМАНДОЮ” НА УРОКАХ

Як говорить Кетрін Кьостер, свій метод вона розробляла для дорослих, але швидко зрозуміла, що він дуже помічний і для дітей. “Дехто з тих, хто приходив до мене на тренінги, були вчительками й вчителями. Потім до мене почали приходити й діти, і я побачила більший потенціал мого методу“, – зауважує фахівчиня.

Адаптувати методику Formies для уроків чи позакласної взаємодії можна різними способами. Сама Кетрін та тренерки й тренери, яких вона навчала, використовують м’які іграшки у формі мозку, серця, чоловічка, який символізує тіло, і хмаринки, що символізує усвідомленість.

Фото: Кетрін Кьостер

На іграшки діти реагують дуже добре й через них можуть висловити свої думки й почуття. Особливо це стане в пригоді тим дітям, які пережили травму і стрес. “Наприклад, ми проводили заняття в Німеччині з українськими дітьми 9–10 років. Ми були вражені успіхами, яких діти досягли за місяць. Це відбулося інтуїтивно, лише через взаємодію з іграшками, бо діти не знали німецької мови“, – говорить Кетрін Кьостер.

Іграшки можна інтегрувати в уроки з різних предметів. Наприклад, на музиці можна взаємодіяти із серцем, оскільки музика зворушує наше серце та є способом “сердечної розмови”. Отже, на уроках музики можна не лише вивчати якісь мелодії чи пісні, але й рефлексувати – як ця пісня нам відгукується, що всередині нас зачіпає? Також можна поговорити про емоції, які ця музика викликає.

На уроки фізкультури, біології чи хімії можна інтегрувати м’яку іграшку у формі тіла й поговорити про те, що може й що не може робити наше тіло. Можна поміркувати про органи чуття, і те, як ми відчуваємо смаки, наприклад. Це може бути дуже помічним для маленьких дітей, які нині досить відчужені від свого тіла через велику кількість часу, який вони проводять у смартфонах. На уроках хімії ця іграшка може привнести ігровий елемент у вивчення внутрішніх процесів і того, що в людини всередині.

На уроках математики чи мов, звісно, можна залучати іграшку-мозок і поговорити, як він працює, як аналізує інформацію. Мозок також може стати в пригоді під час розмов про незалежне, критичне мислення, сприйняття медіа.

Між уроками можна говорити з учнівством про те, як працює внутрішня команда, як діти себе почувають. Наприклад, проводити таку гру – діти можуть узяти одну з іграшок і говорити через неї – як почуває себе їхнє тіло, мозок чи серце, що вони усвідомлюють. Буває, що від свого імені діти не можуть проговорити свої відчуття, а через іграшку це буде зробити простіше.

Фото: Кетрін Кьостер

“Також у нас є досвід роботи з підлітками й молоддю, які мають проблеми з агресією, і вони також дуже добре працюють із цим методом. Іграшки допомагають їм знайти сенс життя і налагодити зв’язок із собою“, – радить фахівчиня.

“ВИХІД – ЦЕ ВХІД У СЕБЕ”: ПРО ЗВ’ЯЗОК МЕТОДИКИ ІЗ СЕЕН

Кетрін Кьостер викладає свою методику різним аудиторіям. Та попри велику різницю у віці чи досвіді, її ученицям та учням методика “заходить”, вони мають у собі ресурс, щоб опановувати її. З досвіду Кетрін, дітям та молоді імпонує ігровий підхід, а жіноцтво, наприклад, більш відкрите до різних методик особистого розвитку.

Я бачу, що незалежно від культури чи країни, часто жінки мають вищу емоційну соціалізацію. Їм простіше сприйняти метод внутрішньої команди, бо вони ближчі до цих аспектів. Звісно, це не абсолютний показник, є багато чоловіків, відкритих до методу, особливо молодшого віку“, – говорить експертка.

Методика Formies допомагає формувати не лише розумовий, але й емоційний інтелект, розвивати тілесну грамотність, усвідомлюючи свої почуття і відчуття. Formies має багато спільного з підходами програми соціально-емоційного та етичного навчання, у якій серед стійких умінь є компоненти уваги й самоусвідомленості, зокрема, уміння дослухатися до свого тіла та емоцій, а також саморегуляції – урівноваження свого тіла, контроль розуму та імпульсів, а також управління емоціями.

Мене вразила настанова Кетрін про те, що вихід – це вхід у себе. Це дуже сильна фраза, яка резонує з тим, що робить програма СЕЕН. Ми, як люди, маємо унікальний дар відчувати різні емоції, на відміну від інших живих істот. І всі емоції нам потрібні – у тому числі й ті, які називають негативними. У СЕЕН ми їх звемо деструктивними, адже й сильні позитивні емоції теж можуть бути такими“, – зазначає Олександр Елькін, голова Ради ГО “ЕдКемп Україна”, яка впроваджує програму СЕЕН в українському освітянському середовищі.

Методика Кетрін Кьостер корисна ще й тим, що дозволяє розвивати надію. Експертка впевнена, що світогляд надії можна формувати й плекати, фокусуючись на майбутньому. Для цього вона пропонує корисні інструменти – наприклад, змінювати програмування мислення людини.

Часто ми оцінюємо якісь події, можливості чи вчинки з певним стереотипом, кажучи “так, але…”. Кетрін пропонує тренуватися і змінювати цю установку – не продовжувати “але”, яке заперечує попередньо сказане, а зупинятися на “так” і відкриватися для нових можливостей.

Галина Ковальчук, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: stock.adobe.com

Ініціатива здійснюється за підтримки федерального уряду Німеччини в межах програми “Громадянська служба миру” Civil Peace Service Ukraine – GIZ ZFD.

Матеріали за темою

Обговорення