Змішане навчання: чи передбачено законодавством та які види практикують школи

Згідно з листом Міністерства освіти й науки України, освітній процес у 2023–2024 навчальному році можна організовувати за трьома формами:

• очною;
• дистанційною;
• та їхнім поєднанням (змішаним режимом).

Чітких моделей змішаного режиму навчання в законодавстві немає, тож школи можуть у межах своєї автономії самостійно визначати формати поєднання та пропорції. Тому заклади освіти практикують різні підходи: навчання в кілька змін, чергування очної та дистанційної форми, синхронне навчання в класі очно та дистанційно тощо.

Про досвід впровадження різних форматів, їхні недоліки й переваги “Нова українська школа” поспілкувалась із директорами кількох шкіл Києва, Львова та Черкас, МОН і Профспілкою працівників освіти і науки України.

У матеріалі читайте:

• як законодавчо регулюється змішаний формат навчання;
• які моделі змішаного навчання є найпопулярнішими в Україні, а які не виправдали себе;
• на що варто звернути увагу директорам під час впровадження такого формату в школах;
• як можна розв’язати проблеми із навантаженням педагогів та оплати праці під час змішаного навчання.

ЩО ПРО ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ КАЖЕ ЗАКОН

У відповіді на запит редакції пресслужба МОН зазначила, що змішаний режим навчання не закріплений у законодавстві як окрема форма здобуття освіти, адже він передбачає поєднання очної й дистанційної форм. Останні ж закріплені Законами України “Про освіту” і “Про повну загальну середню освіту”.

“Можливі різні моделі поєднання цих форм навчання – залежно від потреб учнівства, безпекової ситуації й наявних умов у школі. Як поєднати очне й дистанційне навчання та в якій пропорції, визначає заклад загальної середньої освіти в межах своєї автономії та кожен окремий учитель”, – розповіла пресслужба.

У МОН наголошують – обираючи ту чи ту форму організації освітнього процесу, заклад освіти повинен зважати на те, що вона має дати змогу досягти результатів чинних державних стандартів освіти. Водночас освітній процес у початковій школі бажано здійснювати в очній формі, з огляду на необхідність соціалізації дітей.

Також у міністерстві зазначили, що “всі моделі змішаного навчання мають свої переваги й недоліки в різних ситуаціях. Міністерство освіти і науки не виділяє певні моделі перед іншими”.

ЩО ОБИРАЮТЬ У ШКОЛАХ

Нагадаємо, що раніше Державна служба якості освіти розповідала про кілька варіантів змішаного навчання:

• поєднання очної форми з дистанційною;
• поєднання різних форматів навчання в межах одного класу (з використанням технологій дистанційного навчання, різних форм роботи з електронними ресурсами, онлайн-курсами тощо);
• поєднання самостійного навчання та роботи в класі;
• змішування основного навчального контенту (підручників та навчальних матеріалів) із зовнішніми матеріалами (електронними ресурсами).

Найбільш популярною, за даними ДСЯО, в Україні є практика поєднання очної форми з дистанційною.

Також є такі основні моделі змішаного навчання:

• ротаційна – відбувається “ротація” учнів у школі, а також різновидів їхньої діяльності (онлайн і офлайн);
• гнучка – учні працюють за індивідуально налаштованим розкладом переважно онлайн, а вчитель координує їхню діяльність та консультує – як очно, так і онлайн;
• особистісно орієнтована – навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями (учні навчаються очно, а паралельно працюють із зовнішніми електронними ресурсами, онлайн-курсами);
• модель збагаченого віртуального середовища – основна робота в режимі онлайн за дистанційними курсами. Водночас учні можуть відвідувати певні уроки.

Які варіанти та моделі обирають у школах:

• Київ

Здебільшого формат навчання визначається кількістю місць в укритті – якщо їх недостатньо для всієї школи, тоді освітній процес відбувається за змішаною формою, розповіла Ірина Чернілевська, директорка гімназії № 179 міста Києва.

Наразі в гімназії ще готують додаткові укриття, тому до їхнього відкриття перші два місяці навчання відбуватиметься в такому форматі:

• перші класи вчитимуться очно;
• 2–4 класи навчатимуться очно на підзмінці: з 12:30 до 15:30 (до того, як почнуть працювати гуртки);
• 5–11 класи чергуватимуть навчання – тиждень очно, тиждень дистанційно;
• після відкриття додаткових укриттів у гімназії розраховують вийти й на 3–5 тижнів навчання очно, а один – дистанційно.

За словами директорки, також є заклади, де вчаться позмінно – хтось організовує навіть три зміни зі скороченим освітнім циклом, де пріоритет надають предметам, які є в переліку ЗНО/НМТ, наприклад, математика, фізика, хімія тощо. Деякі школи оптимізують програми й певні предмети, як-от уроки мистецького спрямування, виносять лише на онлайн-заняття, щоби збільшити можливість викладати інші предмети в приміщенні шкіл.

“Усе для того, аби зберегти для учнів можливість відвідувати школи. Адже ніщо не може замінити живого спілкування, процесів соціалізації, які так необхідні учням. Тож, зважаючи на теперішні умови й нестачу місць в укритті, маємо балансувати між онлайн- та офлайн-навчанням“, – додала Ірина Чернілевська.

Однак, за її словами, ускладнило це завдання нещодавнє рішення Ради оборони Києва про те, що доступ населення до облаштованих укриттів у столичних закладах освіти має бути цілодобовим. Водночас у КМВА зазначили, що представники закладів освіти Києва під час освітнього процесу будуть пропонувати громадянам використовувати інші найближчі укриття, аби насамперед розмістити дітей.

“Зараз місць у нашому укритті вистачає лише для учнів та працівників. Асоціація керівників шкіл міста Києва звернулася з відкритим листом до мера міста й Ради оборони Києва із проханням розвʼязати це питання. Наразі ми розмістили на вході до укриття оголошення про те, що під час освітнього процесу (із 7:30 до 19:30, з урахуванням часу для прибирання) у нашому укритті є місця лише для учнів та працівників”, – додала директорка.

Дещо за іншим форматом працює київська школа № 8. Як розповіла директорка Тетяна Осадча, учні навчаються у дві зміни:

• у першу вчиться вся початкова школа – для молодших учнів організували виключно очне навчання;
• 5–11 класи навчаються в другу зміну у варіативному форматі – тиждень очно, тиждень дистанційно. У такому форматі класи міняються відповідно до своєї кількості на паралелях та кількості фізично присутніх дітей. Наприклад, тиждень А очно навчаються паралелі 5, 6, 10, 11 класів, онлайн – 7, 8, 9 класів. Тиждень Б – навпаки.

Щоби зменшити навантаження, у закладі інтегрували деякі предмети (фізкультура й математика, англійська мова й математика, інформатика й англійська мова, фізика й біологія).

“Наприклад, інтеграція математики й фізкультури виглядає так: після начитки теорії, коли учні засвоюють певні формули, рівняння, проводиться спільний урок математики й фізкультури. Там діти можуть застосувати свої знання на практиці під час різних активностей.

Так, коли вони стрибають, то обчислюють свою швидкість, визначають, як це може впливати на дальність стрибка тощо. У такий спосіб діти не тільки цікаво вивчають математику, а й займаються фізичною активністю”, – розповіла директорка.

Також збільшили частку проєктної діяльності, де в одному проєкті поєднують кілька предметів. Наприклад, минулого навчального року учні працювали над такими проєктами:

• “З видимого пізнай невидиме” (до 300-річчя Григорія Сковороди) (5–11 класи) – інтеграція української літератури, історії, інформатики;
• “Ви – щит і меч України” (до Дня захисників та захисниць України) (1–11 класи) – інтеграція фізичної культури, української мови, історії;
• “Сучасні молекулярно-генетичні методи. Застосування в Україні під час пандемії” (11 класи) – інтеграція біології, хімії з медициною тощо.

“Звісно, не можу сказати, що всі задоволені другою зміною, адже багато хто з учнів мав різні гуртки після обіду та й у вчителів робота починається під обід, а завершується вже ввечері. Але наразі це оптимальне рішення з огляду безпеки й навантаження”, – підсумувала Тетяна Осадча.

• Львів

Змішаний формат навчання школи Львова почали впроваджувати з вересня 2022 року, розповіла Анна Величко, заступниця начальника управління освіти з питань освітньої політики Львівської міської ради.

Переважно чергували навчання у форматі тиждень очно, тиждень дистанційно. Однак 1–4 класи, а особливо перші, – у пріоритеті для очного навчання.

Також була практика впровадження одночасного навчання, коли вчителі працювали й з учнями, які в класі, і з тими, хто поза ним дистанційно. Адже були діти, батьки яких не хотіли відпускати до шкіл на очне навчання, також багато учнів вчилися з-за кордону.

Однак практика одночасного навчання себе не виправдала, оскільки для вчителів це створювало ще більше навантаження: потрібно готувати два формати (очний і дистанційний) на один урок, транслювати презентацію не лише в класі, а і для дітей, які по той бік екрана, одночасно контролювати роботу учнів і всім однаково приділяти увагу.

Особливо складним такий формат був під час повітряних тривог, коли треба спустити дітей в укриття, водночас завершити онлайн-навчання і дати вказівки для решти учнів на дистанційній формі. Також потрібна і якісна техніка, мікрофони, аби учні могли добре чути вчителів по той бік екрана тощо.

“Вже за три тижні навчання у 2022–2023 навчальному році кількість дітей, які вийшли в очний формат, значно збільшилася, тож частка одночасного навчання природним чином зменшилася. Діти, які були за кордоном, обирали сімейну або екстернатну форму здобуття освіти”, – додала заступниця.

Як розповіла пресслужба МОН, такий одночасний формат навчання може бути ефективним за правильної організації освітнього процесу вчителем.

“Проте учнівству може бути складно долучатися онлайн до очного уроку. Зокрема, це може бути повʼязано з особливостями концентрації уваги учня та якістю технічного забезпечення. Якщо в школи є можливість організовувати окремо очні й окремо дистанційні уроки, ми рекомендуємо це робити”, – додали в міністерстві.

На сьогодні у Львові найпоширенішими варіантами змішаного навчання є чергування очної та дистанційної форми (тиждень через тиждень), а також позмінне навчання. Однак цього навчального року більша частина шкіл міста працює виключно очно.

“Однозначно для всіх краще, коли навчання відбувається в очному форматі. Діти бачать, чують вчителів наживо, комунікують з однокласниками, тож у такий спосіб проходить нормальна та здорова соціалізація.

Змішаний формат навчання теж допускає ці моменти, але, наприклад, при навчанні “тиждень через тиждень” діти губляться і коли вчаться тиждень вдома, то помітно випадають з освітнього процесу. Коли ж повертаються знову до школи, то ще кілька днів просто йде на адаптацію та звикання до навчання наживо”, – додала Ірина Коропецька, директорка ліцею “Оріяна” ЛМР.

• Черкаси

З тим, що за тиждень перерви від офлайн-навчання результати учнів погіршуються, погоджується й Оксана Коваленко, директорка Черкаської школи № 33 ім. Василя Симоненка.

Тож цьогоріч у закладі вирішили збільшити частку офлайн-навчання, використовуючи чергування очного й дистанційного навчання та поділ класів по днях. Як це працює:

• всі учні вчаться в одну зміну, починаючи зранку;
• у початковій школі, наприклад, перші чотири очні уроки мають паралелі 1 та 2 класів та одного 3, а інші уроки відбуваються з використанням дистанційних технологій;
• З 5 до 8 уроку паралелі 3 та 4 класів вчаться очно, а інші зранку дистанційно. Деякі уроки, як-от мистецтво, фізкультуру, вивчають лише онлайн;
• середня і старша ланка ділиться по днях. Наприклад, 5 класи навчаються в п’ятницю дистанційно, решту днів очно, 7–10 мають по два дні дистанційки, 11 класи навчаються щодня, з огляду на те, що їм потрібно готуватися до іспитів.

“Така схема навчання відповідає потужностям нашого сховища. У другу зміну ми не проводимо навчання, бо, враховуючи досвід блекаутів, багато уроків після обіду ми втрачали”, – додала директорка.

Загалом перед тим, як організовувати змішане навчання, Оксана Коваленко радить керівникам:

• врахувати потужності сховища, від якого й залежить кількість дітей, яка може перебувати одночасно в школі;
• за можливості надати перевагу очному навчанню для класів, які мають переломний момент і мають пройти адаптацію, як-от 1 та 5 класи, або які потребують підготовки до вступу (9, 11 класи);
• стежити за навантаженням учнів та вчителів.

“Зараз у нашому закладі освіти спостерігаємо підвищення випадків звільнень серед педагогів – не всі витримують такий ритм. Тож намагаємося під час організації навчання враховувати й людський чинник”, – підсумувала директорка.

НАВАНТАЖЕННЯ ЗРОСТАЄ, А ЗАРПЛАТА – НІ: ЩО ВІДОМО ПРО ОПЛАТУ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

Під час запровадження різних форматів змішаного навчання вчителі нерідко скаржаться на зростання навантаження, яке не оплачується. На це питання в Профспілці працівників освіти й науки України відповіли так:

“Якщо змішане навчання призводить до того, що вчителі вичитують більше годин, ніж вони протарифіковані, то треба розглядати питання про додаткову оплату цих годин”, – розповів Сергій Романюк, заступник Голови Профспілки працівників освіти й науки України.

За його словами, якщо міністерство пропонує таку форму навчання, то має дати рекомендації й щодо особливостей оплати праці, адже вчителі не можуть працювати безплатно поза межами визначених для оплати годин. Додаткові кошти, за словами Сергія Романюка, можна отримати з освітньої субвенції:

• чинне законодавство дає змогу здійснювати перерозподіл освітньої субвенції. Станом на 1 серпня 2023 року залишки субвенції становлять 3 581 747 млн гривень.

“Якщо ж брати минулорічний досвід, коли в листопаді 2022 року на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ залишилося 8,7 млрд гривень невикористаних залишків освітньої субвенції, то можна припустити, що в цілому місцеві бюджети мають достатньо коштів, аби розв’язати питання додаткових оплат праці вчителям у разі перенавантаження”, – додав заступник;

• закон дає змогу органам місцевої влади фінансувати середню освіту. Тож, якби були певні рекомендації МОН, місцева влада, рекомендуючи своїм закладам освіти різні форми навчання, могла би щось пропонувати й у питанні додаткової оплати праці.

Інше питання виникає щодо оплати праці за одночасне навчання – коли на одному уроці вчителі поєднують онлайн та офлайн формати. За словами Сергія Романюка, на жаль, сьогодні за таку форму роботи не передбачено додаткових оплат.

На його думку, цю проблему можна спробувати вирішити за допомогою внесення змін до колективного договору – це зобов’язання, які беруть між собою трудовий колектив і адміністрація закладу освіти. Якщо вони між собою домовляться, то рішення, яке вони ухвалять у колективному договорі, буде підставою для звернення керівника закладу до місцевої влади.

• Наприклад, для проведення одночасного навчання вчителі потребують додаткової оплати праці у вигляді 20 %. Тоді це рішення потрібно прописати в колективному договорі й тоді із цим можна звернутися до місцевої влади, мовляв, на реалізацію цієї позиції в колективному договорі потрібне дофінансування.

Якщо ж заклад освіти має свою бухгалтерію та залишки коштів на рахунках, то він також може виділити їх на додаткову оплату праці згідно з колективним договором.

“Звісно, місцева влада не зобов’язана виконувати рекомендації, викладені в колективному договорі. Але наразі це важливо й зачіпає інтереси мешканців громад, тож ми вважаємо, що мали би дослухатися. Для того, щоб рекомендації ставали обов’язковими, потрібні відповідні зміни в законодавстві”, – пояснили в Профспілці.

Ірина Троян, “Нова українська школа”

Титульне фото: автор – Kuliah Online, Freepik