Теми статті: вчителям, директорам, підвищення кваліфікації
16 Лютого 2022
19 483
0
Ринок підвищення кваліфікації для вчителів відкрито ще 2019 року. З того часу педагоги мають змогу підвищувати кваліфікацію не лише в державних закладах, а й у інших юридичних та фізичних осіб. Але якщо в попередні роки це вимагало власних коштів, то у 2021-му з’явилися перші приклади використання субвенції НУШ на підвищення кваліфікації в недержавних гравців. Про те, як змусити “гроші ходити за вчителем” – читайте в матеріалі.
Атестація вчителів раз на 5 років часто перетворюється на “накривання столу”, а підвищення кваліфікації – на 150 годин одноманітніх лекцій, читання “жовтих конспектів” за програмами, що востаннє змінювалися чи 20 років тому, і бюроктарію. Учителі звикли до безоплатного підвищення кваліфікації “для галочки” й часто щось корисне для себе мали оплачувати зі своєї кишені або вишукувати безплатні можливості.
Надія на демонополізацію сфери післядипломної освіти з’явилася з ухваленням нового закону “Про освіту” та появою Концепції НУШ.
Керівниця приватного освітнього центру для педагогів, батьків і дітей “Я і моя школа”, в якому нещодавно вчителі підвщували кваліфікацію коштом субвенції, Ірина Міньковська розповідає, що основна проблема, з якою вона зіткнулася, – брак розуміння реформи на місцях.
Спілкуючись із багатьма прогресивними директорами шкіл зі всієї України (йдеться про школи, які не мають власної бухгалтерії), вона виявила, що здебільшого вони не знають про те, що субвенція НУШ покриває підвищення кваліфікації вчителів не лише в ІППО, а й у недержавних інституціях. Місцевим відділам освіти, зі свого боку, простіше заплатити ІППО, ніж розбиратися з ФОПами і компаніями.
“Про шкільні бухгалтерії я взагалі мовчу, – продовжує співрозмовниця, – вони настільки налякані, що хотіли би, аби наступного року та субвенція не зайшла, адже для бухгалтера розбиратися в освітній реформі й тих можливостях, які вона привносить, – додаткове навантаження. Набагато легше йти второваним шляхом і відправляти вчителів проходити підвищення кваліфікації в державних інститутах, щоб уникнути проблем”.
Адміністрації шкіл бояться, що, уклавши договір із приватним центром на отримання освітніх послуг, видані сертифікати не визнають такими, що підлягають відшкодуванню коштами з державної субвенції. Проте результати підвищення кваліфікації педагогічного працівника визнає педрада цього ж навчального закладу.
Другий, момент, якого, за спостереженнями Ірини, здебільшого не знають директори шкіл та працівники управлінь освіти, – що ліцензію на підвищення кваліфікації або акредитовану освітню програму зобов’язані мати виключно заклади освіти. Тим не менш, часто уповноважені особи від шкіл або тендерні комітети відділів освіти й далі вимагають наявність ліцензії у всіх, хто беруть участь у тендерах, і незаконно дискваліфікують приватних гравців за цією ознакою.
Третій, але не менш важливий нюанс полягає в тому, що коли управління освіти або школи виставляють свої вимоги на ProZorro одним лотом, то вузькопрофільні гравці не можуть узяти участь у тендері, оскільки не покривають усі опції.
До прикладу, центр “Я і моя школа” може надати підвищення кваліфікації з інклюзивної освіти, мистецтва, психології та підприємництва, м’яких навичок та ІТ-грамотності, української та англійської мов, але не має курсів із хімії, фізики, біології чи математики. Відповідно, якби лоти на тендерах були розділені, то це дало б замовникам змогу отримати набагато більше якісних пропозицій і ширший вибір.
4 березня освітній центр “Я і моя школа” проведе безплатний вебінар для всіх охочих, на якому планує роз’яснити особливості тендерних процедур, виставлення вимог та підготовки необхідних документів. Реєстрація тут.
Отже, адміністрації шкіл, які мають власну бухгалтерію, можуть надати можливість учителям проходити підвищення кваліфікації в тому числі в недержавних інституціях за рахунок субвенції НУШ так:
В обох випадках, коли суб’єктом надання послуг обрирається недержавна організація, то порядок визнання результатів підвищення кваліфікації встановлює педрада школи, тому немає жодних проблем з оплатою послуг із субвенції НУШ.
Що ж робити директорам тих шкіл, які не мають автономної бухгалтерії?
Зі свого боку, відділам освіти, які отримали інформацію про кількість учителів, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок субвенції НУШ у поточному році й бажають пройти його не в ІППО, необхіно укласти тристоронній договір (школа, управління освіти й надавач послуг).
Тендер на ProZorro проводиться за спрощеною процедурою, якщо сума закупівлі становить від 50 до 200 тисяч гривень; починаючи від 200 тисяч гривень, оголошується надпорогова закупівля.
ВАЖЛИВО! За ліцензіями та акредитованими освітніми програмами працюють виключно заклади освіти.
Усі інші юридичні і фізичні особи, послуги з підвищення кваліфікації яких покриває субвенція НУШ, повинні:
Готуючи цей текст, “Новій українській школі” було важко знайти школи й управління освіти, що вже готові розповісти про свій досвід: таких дуже мало, а ті, що якраз наприкінці 2021 року проводили процедуру закупівлю, просили почекати – переймалися, чи все вдасться.
Директорка Люботинської спеціалізованої мистецької школи-інтернату “Дивосвіт” Світлана Волчкова розповідає: аби підвищення кваліфікації в приватній компанії покривала субвенція НУШ, заклад провів відкриті торги на ProZorro, де й переміг приватний освітній центр.
“Я проти того, щоб із року в рік відправляти вчителів до державних інститутів підвищення кваліфікації, – підсумовує Світлана, – часи змінюються й вимагають зовсім інших підходів у навчанні. Щиро рекомендую директорам усіх шкіл України не боятися використовувати нові можливості, рухатися вперед і розповідати іншим про альтернативи, які відкриває перед нами оновлене законодавство”.
Новопризначена директорка харківської спецшколи № 12, у якій навчаються діти із порушенням зорової функції, Галина Кукліна розповідає, що вчителі з пересторогою сприйняли її пропозицію пройти підвищення кваліфікації в приватному освітньому центрі. Але Галина знала, на що йде:
“Коли в кошторисі видно, яка сума в нас є на підвищення кваліфікації, то ми викладаємо цю інформацію на сайті закладу й оголошуємо на педраді. Кожен учитель подає пропозицію до річного плану підвищення кваліфікації, усі вони розглядаються, а далі через голосування ми вирішуємо, хто куди йде підвищувати кваліфікацію. Відповідно, за цими вчителями йдуть і гроші”.
У результаті, частину коштів школа витратила в приватній компанії, а дехто обрав Харківську академію неперервної освіти, і це теж приймалося.
“Я не хочу говорити нічого поганого про ХАНО, – продовжує Галина, – там є прекрасні курси й чудові спеціалісти, але в будь-якому разі мають бути конкуренція і вибір. Адже якщо раніше в мене була можливість проходити підвищення кваліфікації тільки в межах фахового предмету, то, відверто кажучи, як практик, я сама могла більше розказати лектору, ніж він мені, оскільки роками викладала предмет “Розвиток слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення і формування вимови” й маю власну методику, як навчити дитину, яка не чує, говорити навіть без слухового апарату”.
Директорка комунального закладу Харківська спеціальна школа № 5 для дітей із порушеннями слухової функції різної складності Олена Мірошник покроково описує шлях, яким пройшли вчителі для підвищення кваліфікації за кошти субвенції НУШ:
“Процедура така: щороку в жовтні за формою, яку ми розробили й затвердили на педраді, усі вчителі подають інформацію про орієнтовний перелік тем та курсів, які б вони хотіли пройти протягом наступного року. Рішення про такий орієнтовний перелік восени ж затверджується на педраді.
Пізніше, у грудні, за іншою формою кожен педпрацівник надає більш повну інформацію про напрями, теми, обсяг годин і суб’єкт, у якого він чи вона збирається проходити підвищення кваліфікації. А вже в січні рішенням педради ми затверджуємо план, і тут уже має значення, скільки буде коштувати той чи інший курс”.
За словами Олени Мірошник, шкільні педагоги хотіли пройти курс, який стосується інформаційних технологій, але для директорки було важливо, щоби суб’єкт надання послуг провів його саме на базі школи, використовуючи техніку, на якій працюють вчителі. Приватний центр погодився на такі умови, а оскільки сума, отримана навчальним закладом для підвищення кваліфікації, була меншою за тендерну, то школа уклала прямий договір із приватним центром.
“Я рада, що нині з’явилося більше можливостей отримати саме ті знання, яких потребує вчитель, – підсумовує Олена. – Завдяки конкуренції ІППО взялися проводити анкетування серед педагогів, аби виявити потреби, починають розробляти нові програми та перебудовувати свої курси”.
Світлана Проценко, яка очолює харківську спеціалізовану школу з поглибленим вивченням окремих предметів № 11, погоджується з думкою попередньої співрозмовниці й бачить покращення якості послуг із підвищення кваліфікації:
“Тих можливостей, які відкрилися зараз, достатньо, щоби стимулювати ринок освітніх послуг. І хоча наша школа не має автономної бухгалтерії, я спонукала управління освіти ознайомитися з альтернативними опціями.
Як директор, я могла лише ініціювати, порушити клопотання й розповісти в нашому методичному кабінеті про приватний центр та його хорошу репутацію серед учителів. До моїх рекомендацій прислухалися, за що я дуже вдячна. Після проведення тендерних процедур управління надіслало нам повідомлення про те, що вчителі можуть проходити підвищення кваліфікації в обраному центрі.
Пілся проходження курсів ми провели педагогічну раду, на якій визнали результати підвищення кваліфікації. На цьому, власне, і все”.
Читайте також: Автономна бухгалтерія – як її запровадити та чому директори шкіл її прагнуть.
У Немишлянському районі Харкова розташовані 20 комунальних шкіл, які мають централізовану бухгалтерію в управлінні освіти. Завідувачка центру освітніх технологій РУО Дар’я Карюк-Виноградова розповідає:
“Моє завдання – збір статистичних даних, вивчення потреб району й обмін інформацією з директорами шкіл. Районне управління освіти розподіляє кошти між школами після того, як вони подадуть свої запити і вкажуть кількість учителів, які мають право проходити підвищення кваліфікації за кошти субвенції.
А далі просто: ми не працюємо з живими грошима – усе проходить через рахунки. Є сума і є запит. Відповідно, уповноважена особа від Управління освіти розміщує потребу нашого району щодо підвищення кваліфікації, відбувається тендер на ProZorro, після якого ми укладаємо договір із переможцем”.
Дар’я говорить, що в РУО спершу теж непокоїлися через відсутність ліцензії в приватного центру з підвищення кваліфікації, але всі питання зняли після консультації з юристами, які роз’яснили, що ФОП має достатній пакет документів і відповідає всім вимогам.
Єдиний законодавчий акт, яким варто керуватися – це Постанова Кабміну від 21.08.2019 року № 800 “Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників”. Є також Лист МОН від 4.03.2020 року, що розʼяснює всі тонкощі.
Окрім того, дивіться онлайн-курс для шкіл та освітніх управлінців про те, як організувати підвищення кваліфікації в недержавних установах.
Вікторія Макарова, “Нова українська школа”
Титульне фото: автор – lacheev, Depositphotos
Обговорення