Як директору школи покращити якість освіти? Докладно про внутрішній моніторинг

Більшість керівників шкіл практикують внутрішні моніторинги успішності навчання учнів, проте лише в третині закладів освіти результати цих моніторингів аналізують та коригують роботу вчителів. 

Такі дані оприлюднила Державна служба якості освіти. Тож установа підготувала поради, як організувати моніторинг та, головне, як ефективно застосовувати результати внутрішніх моніторингів.

Навіщо директору проводити внутрішні моніторинги?

Результати моніторингу є найкращим індикатором якості освітнього процесу. Це дає змогу оцінити ситуацію та переконатися в тому, що навчання в школі позитивно впливає на успішність дітей. Це своєрідний маркер для директора, який показує ефективність витрачених зусиль та ресурсів.

Моніторинг VS контроль: у чому різниця?

Моніторинг від контролю відрізняє:

• системність;
• подальше коригування результатів.

Наприклад, для директора моніторинг результатів навчання учнів — це можливість виявити прогалини в знаннях учнів, спричинені “дистанційкою” під час пандемії COVID-19 та війни, та спланувати роботу для ліквідації цих прогалин.

Важливо, що мета моніторингу — не пошук проблем, а отримання рішень, як покращити роботу вчителя і закладу загалом.

Як щодо вчителів?

Моніторинги – це також варіант, як проаналізувати ефективність роботи команди. Директор може відстежити позитивні чи негативні тенденції у роботі кожного вчителя: як педагоги працюють зі системами оцінювання, чи реалізують компетентнісне навчання, як взаємодіють з аудиторією. Для вчителів важливий зворотний зв’язок. Якісний та обґрунтований відгук керівника – важлива частина розвитку та мотивації вчителя.

Етапи внутрішнього моніторингу результатів навчання

Етап І. Збір інформації

Джерела:

1. Учнівські роботи

Одним із засобів отримання інформації є діагностувальні роботи. Під час розроблення завдань для максимальної релевантності краще використати таски міжнародних моніторингів PISA, TIMSS та інших.

Інструментами для проведення таких робіт можуть бути:

• тести, побудовані на компетентнісній основі;
• навчальні проєкти;
• есе;
• усні інструменти.

2. Результати ДПА та ЗНО

Це хороше джерело для збору та аналізу інформації.

Директору варто використати такі дані і для порівняння успішності учнів за результатами ЗНО та їхніх річних оцінок. Якщо директор побачить велику різницю, це буде сигналом для ретельнішого вивчення роботи вчителя та його системи оцінювання.

3. Класні журнали

Оцінки учнів можуть розповісти і про систему оцінювання, і про взаємодію педагога з класом, і про відгук класу про педагога.

Динаміка оцінок у журналі допоможе керівництву школи промоніторити роботу нового вчителя та допомогти йому адаптуватися. А порівняльний аналіз результатів навчання “новеньких” учнів із їхніми результататами  в попередніх школах дасть змогу керівнику покращити адаптацію таких дітей.

Корисно буде також порівняти середній бал учнів з окремих предметів, а також переглянути результати підсумкового оцінювання в класах на одній паралелі. Різниця в результатах — привід для керівника додатково вивчити причини.

Етап ІІ. Аналіз результатів моніторингу

Сам моніторинг — це лише частина справи. Важливо проаналізувати його результати, зробити висновки, розробити рекомендації та братися до реалізації. У цьому й полягає різниця між звичайним оцінюванням успішності учнів, яке проводять учителі, і моніторингом, яке проводить керівництво школи.

Учитель відстежуєте прогрес кожного учня, а директор має в руках інструменти для глобальнішого вивчення роботи школи.

Проаналізувавши отриману інформацію, керівництво школи визначає тенденції, досягнення й труднощі. Наприклад, тенденції до зниження успішності в класі після зміни вчителя чи через появу нового учня або активність групи учнів.

Результати моніторингу можна вивчати, використовуючи метод SWOT-аналізу — визначити сильні та слабкі сторони, загрози й можливості. Додатково керівник школи для аналізу результатів моніторингу може використати метод угрупувань — систематизувати отриману інформацію за загальними ознаками.

Проводити моніторинг варто двічі на рік із предметів інваріантного складника навчального плану.

Етап ІІІ. Планування заходів

Проаналізувавши результати моніторингу, виявивши сильні та слабкі сторони, керівник має скласти план заходів для розвʼязання проблем, а також для стимулювання розвитку позитивних тенденцій. Це допоможе керівнику школи ефективно використати отриману інформацію, спроєктувати точки зростання закладу, перетворюючи слабкі сторони на сильні.

Перші, з ким директору важливо працювати для покращення якості освітньої діяльності школи — це вчителі. Позитивна динаміка результатів навчання, успішне застосування системи оцінювання та інші досягнення педагогів обов’язково мають бути заохочені. Підтримка директора та висловлення публічної подяки серед колективу — проста, але цінна частина роботи керівника. Визнання успіхів — це мотивація вчителя та поштовх для розвитку інших.

Не варто влаштовувати публічний осуд, якщо результати роботи вчителя виявилися поганими. Гарний директор має підтримати своїх підлеглих, промоніторити роботу вчителя більш прискіпливо, виявити проблемні місця та запропонувати педагогу підвищення кваліфікації, прикріпити до вчителя наставника чи ментора, знайти й запропонувати інші варіанти навчання.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: автор – ZaraMuzafarova, Depositphotos