95% підлітків вірять у перемогу України, 68% – цінують зусилля вчителів – опитування

Благодійний фонд “Клуб добродіїв” за підтримки Plan International провів дослідження “Підлітки та їхнє життя під час війни”. Питання стосувалися навчання, стосунків із друзями й батьками, дозвілля, проблем планування майбутнього, зокрема готовності працювати для України.

Із повним звітом можна ознайомитися за посиланням.

Опитування провели серед молоді віком 13–19 років (600 осіб) в містах України з кількістю населення 50 000 людей і більше. Враховували квоти за віком, гендером, регіоном, типом міста, закладом освіти. Методом дослідження стало інтерв’ю тривалістю 20 хвилин.

Закономірно, що 73% українських підлітків найбільше хвилює війна. 87% опитаних вважають, що найбільших змін їхнє життя зазнало саме з моменту вторгнення росії. Ще 13% проголосували за пандемію СOVID-19 як початок радикальних змін.

Серед основних змін, пов’язаних із війною – страх за життя та здоров’я – своє і близьких (38%), невизначеність і нерозуміння майбутнього (12%), переїзд до іншого міста чи країни (11%), відсутність світла, інтернету чи зв’язку (11%). Проблемними також є масовий перехід до онлайн-навчання, почуття безпорадності, матеріальні потреби й нестача коштів, комендантська година й обмеження в пересуванні, нестача офлайн-спілкування, одноманітність повсякдення, переповненість оселі (усі члени родини постійно перебувають вдома).

Попри війну, молодь продовжує перейматися проблемами навчання. Зокрема, 15% опитаних підлітків занепокоєні відсутністю офлайн-навчання, бо їм важко або не подобається навчатися онлайн. Натомість 23% хвилює навчання загалом: вступ до закладів вищої освіти, підготовка до НМТ, проблеми в навчанні, відсутність мотивації, старшу групу опитаних – іспити й сесія в університетах.

90% підлітків докладають зусиль для самореалізації – ця потреба лишається важливою в час повномасштабної війни. Для цього вони переважно намагаються старанно вчитися в школі, відвідують різні не шкільні заняття (онлайн-курси, музичні, художні й спортивні школи, заняття з репетитором, самостійно вивчають іноземні мови тощо), переглядають соцмережі.

Тут, крім розважального, підлітки активно споживають і навчально-розвивальний контент. Зокрема, у TikTok, за їхніми словами, можна дізнатися цікаві факти зі шкільних предметів, підвищити рівень володіння англійського, розширити словниковий запас цією мовою, зокрема сленговий, опанувати певні лайфгаки. Натомість YouTube молодь використовує переважно для перегляду проходжень ігор, у які немає часу грати, і для того, щоб розширити знання на військову тематику, про техніку, зброю. Telegram підлітки вказали як джерело локальних і загальнонаціональних новин, а також авторського пізнавального контенту.

Цікаво, що підлітки, за їхніми зізнаннями, не відчувають, що наслідки повномасштабної війни прямо блокують їхню самореалізацію (на об’єктивні чинники – тривоги, вимкнення світла, відсутність транспорту, зв’язку, закриття гуртків – поскаржилися 43% опитаних). Більшості заважають внутрішні чинники: нестача мотивації (41%), нестача знань, навичок, підтримки (32%).

Однак війна блокує можливість повноцінно планувати своє життя. 87% опитаних стало складніше планувати своє майбутнє, при цьому для 47% молоді війна повністю змінила бачення майбутнього.

Оптимістичним є той факт, що, попри війну, для абсолютної більшості (88%) навчання лишається важливим, 76% подобаються предмети, які вони вивчають у школі. 62% підлітків відчувають, що не отримують достатньої кількості знань через війну. Такому само відсотку подобається відвідувати додаткові заняття.

Водночас 68% задоволені тим, як учителі й викладачі ведуть уроки.

42% підлітків зазначили, що їм бракує простору для неформального спілкування з однолітками (для спорту, зустрічей, гуртків, спільних кінопереглядів тощо).

Важливо, що 59% опитаних підлітків і підліток хотіли б отримувати більше підтримки від рідних, зокрема батьків. І йдеться не про гроші чи подарунки:

• 21% потребує підказок і порад, щодо того, як вчинити;
• 19% потребують більше обіймів, тактильності;
• 19% хочуть підбадьорення (“Ти молодець!”, “Так тримати!”);
• 15% прагнули б робити з батьками більше спільних справ (приготування їжі, ігри, час разом);
• 15% потрібні пропозиції плану дій;
• лише 11 % хотіли б матеріальної підтримки – наприклад, фінансування хобі.

При цьому 81% опитаних вважає батьків опорою, 55% – рольовою моделлю. На другому місті в категорії “рольова модель” – військові, на третьому й четвертому – друзі й волонтери.  Цікаво, що вчителі й тренери “перегнали” блогерів – їх зразком для наслідування вважають 13% опитаних, натомість блогерів – лише 10%. Для 7% підлітків учителі – опора в житті.

19% підлітків зазначили, що потребують психологічної підтримки.

“Наразі міжнародні донорські конференції, присвячені відбудові та відновленню України, не враховували точки зору молоді і навіть не розглядали її потреб. Для нашої роботи необхідно слухати та вчитися з ідей молодих людей та їхніх пріоритетів у зусиллях відбудови”, – наголосила Мія Хаглунд Хілас, голова місії Plan International в Україні.

95% опитаних підлітків вірять у перемогу України, 86% бачать своє майбутнє саме в Україні, 90% хочуть бути корисними Україні в різних сферах.

43% молоді вже долучилися до волонтерства: збирали кошти на ЗСУ, плели маскувальні сітки, допомагали дітям одягом чи іграшками, допомагали пакувати допомогу, готували чи роздавали їжу, виконували адміністративну роботу у волонтерських центрах, патрулювали вулиці чи околиці свого будинку.

36% опитаних підлітків на питання “На що б ви витратили мільйон доларів?” відповіли, що на допомогу ЗСУ.

Читайте також: “95% школярів Києва пишаються Україною, 76% – вважають, що українська мова має лишатися єдиною державною – опитування”.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Зображення: БФ “Клуб добродіїв”