Андрій Сташків розповів, які переваги можуть мати учні, що пілотуватимуть профільну середню освіту

МОН планує запропонувати учням, які візьмуть участь у пілотуванні профільної середньої освіти, переваги під час вступу до закладів вищої освіти. Зокрема, через те, що такі школярі й школярки вперше вчитимуться на рік довше (12 років замість 11), розглядають можливість зараховувати їх одразу на 2 курс ЗВО. Але це питання ще потребує обговорення з університетами. Звісно, після масового впровадження НУШ у старшій школі такої преференції не буде.

Про це в інтерв’ю “Новій українській школі” розповів заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.

Він додав, що наразі одним із пріоритетних завдань МОН є реформа старшої школи. Зокрема, уже завершилося громадське обговорення проєкту Державного стандарту профільної середньої освіти. Далі його має затвердити Уряд.

Крім того, згідно з календарем НУШ, пілот реформи мав відбутися у 2027 році, однак його старт перенесли на 2025 рік. Це, за словами заступника міністра, пов’язано з тим, що одного року на пілотування, як це планувалося раніше, замало.

“Ми бачимо це з досвіду пілотування НУШ у початковій та базовій школах. Наприклад, на пілотування матеріалів (навчальних програм) знадобиться пів року, ще пів року – на конкурс і друк підручників. Автори не зможуть внести в них зміни за результатами пілотування. … Тому й розпочинаємо його у 2025 році. Насправді це виклик, тому що часу залишається не багато”, – пояснив Андрій Сташків.

Він зазначив, що у 2024 році МОН має сформувати мережу й обрати школи, які стануть ліцеями та візьмуть участь у пілоті.

Крім того, за словами посадовця, у закладах освіти будуть випробовувати різні моделі профільного навчання, адже учні й учениці матимуть індивідуальні освітні траєкторії, які можна побудувати по-різному, наприклад:

• обрати чітко регламентований профіль;
• запропонувати учням на вибір усі предмети й інтегровані курси;
• запропонувати змішаний варіант, коли є профіль із ядром змісту й вибір частини предметів і курсів.

“У пілоті будемо впроваджувати різні моделі, щоб вибрати ту, яка найкраще підходить для нашої системи освіти, учнів та вчителів”, – наголосив заступник міністра освіти і науки.

Сташків додав, що в пілоті візьмуть участь учні 10 класів закладів освіти, які відповідатимуть критеріям для академічних ліцеїв і самостійно погодяться взяти участь в апробації реформи. Після пілотування вони збережуть за собою цей статус. Однак, за його словами, це не обов’язково будуть школи, які зараз пілотують НУШ.

“До 1 вересня 2024 року маємо сформувати мапу мережі ліцеїв, затвердити стандарт та дібрати перші заклади для пілотування. Зараз працюємо над їхньою вибіркою, яка має базуватися на вимогах до академічних ліцеїв. Якими мають бути ці вимоги обговорюємо під час стратегічних сесій”, – додав заступник міністра освіти і науки.

Він також повідомив, що кількість профілів у ліцеї залежатиме від кількості 10-класників, які там навчаються. Це питання, за словами посадовця, поки на етапі обговорення, однак “точно мають бути мультипрофільні ліцеї, щоб забезпечити варіативність для учнівства”.

Крім того, як зазначив Андрій Сташків, пройти 3-річну програму старшої школи за 2 роки пілотні заклади освіти не зможуть, адже такий підхід суперечитиме суті реформи. Він наголосив, що йдеться про додатковий 10 клас, а не 12 (перший, адаптаційний, цикл профільної середньої освіти).

МОН також планує запропонувати учням і закладам освіти, які долучаться до апробації реформи, низку переваг.

“Разом зі Світовим банком працюємо над проєктом, який дасть змогу підтримати школи. Йдеться про їхнє матеріальне забезпечення, наприклад, STEM-лабораторіями, а також методичний і комунікаційний супровід реформи”, – резюмував Андрій Сташків.

Читайте також: “Скорочення кількості предметів і орієнтація на самовизначення учня: якою бачать освітні експерти модель старшої профільної школи в Україні”.

Титульне фото: Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта”