Безпека дітей в інтернеті: чому важлива цілісна політика закладу освіти і як її реалізувати

96% дітей віком від 10 років є активними користувачами інтернету. Українське дослідження показало, що діти проводять в інтернеті від 3 до 6 годин на день, а з переходом на дистанційну форму навчання – ще більше. Однак в онлайн-світі є велика кількість ризиків та форм насильства над дітьми.

ГО #stop_sexтинг підготувала матеріал про те, як учителі й інші працівники освіти можуть зарадити цій ситуації.

Важливо розуміти, з якими ризиками у мережі можуть зіштовхнутися учні, а також піклуватися про профілактику цих загроз. Згідно із Професійними стандартами, учителі мають володіти певними інформаційно-цифровими компетенціями – для створення й організації безпечного освітнього середовища.

Дослідження показало, що частіше за все (76%) діти бачили дорослий контент у рекламі на звичайних сайтах. Майже чверть дітей (23,5%) стикалася із ситуаціями, коли в них була комунікація із незнайомцями в інтернеті, яку вони підтримували, їм ставили питання про оголені частини тіла, просили надіслати оголені фото/відео тіла або навіть надсилали такий контент.

Водночас 44% ні з ким не поділилися ситуацією, що з ними трапилася. З тих, хто поділився, 77% розповідали про це другу або подрузі.

Тож учителям важливо концентрувати увагу в роботі з учнями щодо запобігання усім видам онлайн-ризиків безпосередньо в навчальній діяльності. Зокрема, варто включати до уроків, у навчальний матеріал для самостійного опрацювання чи спільного обговорення елементи соціально-емоційного навчання, зокрема щодо розуміння й керування емоціями (зокрема агресією), емпатії, навичок комунікації і вирішення конфліктів.

Але попри ризики, які чекають на дітей у мережі, важливо розуміти: якщо розвивати цифрові навички й компетентності учнів, інтернет стає потужним інструментом розвитку й дозволяє опановувати терабайти доступної інформації. Це вкотре порушує питання опанування вчителями цифрових компетенцій. Вони потрібні для розуміння ризиків онлайн-світу, можливостей мережі й розуміння контексту, у якому перебувають учні вже сьогодні.

Створення безпечного освітнього середовища неможливе без проведення профілактичних заходів, які спрямовані на інформування, попередження та мінімізацію негативного впливу онлайн-ризиків на дітей.

Громадська організація #stop_sexтинг пропонує комплекс “трьох елементів” (для батьків, учителів і дітей), які допоможуть цілеспрямовано організувати цю роботу.

Вчителі

Вчителю цінно самому розуміти, з якими онлайн ризиками стикаються діти, які існують наслідки та етапи реагування, шляхи превенції. Для цього потрібно проходити тематичні курси підвищення кваліфікації, ознайомлюватися із результатами досліджень, організовувати та бути учасником/учасницею профільних заходів тощо.

Для вчителя також важливо дотримуватися певних правил та рекомендацій, щоб бути прикладом для дітей та колег онлайн. До простих кроків можна віднести:

• стеження за власною репутацією та комунікацією онлайн;
• оновлення та поглиблення своїх знань щодо онлайн-безпеки дітей та сучасних загроз для дітей в інтернеті, які постійно змінюються.

Співпраця з батьками

Спільна діяльність батьків та педагогів буде найефективнішим способом захисту дітей в цифровому середовищі. Є декілька порад, щодо співпраці батьків та вчителів:

• організація та проведення регулярних освітніх заходів для батьків про онлайн-безпеку дітей самостійно, із залученням колег або спеціалістів;
• залучення батьків до освітнього процесу, зокрема участі у позакласних заходах;
• поширення у спільних чатах корисних тематичних матеріалів і новин та пропозицій допомоги та підтримки: куди звертатися у випадку насильства над дитиною в інтернеті та як реагувати на такі випадки.

Робота з дітьми

З профілактичною метою вчителі можуть впровадити уроки, спрямовані на формування у дітей превентивних навичок щодо сексуального насильства та експлуатації в інтернеті, протидії іншим ризикам в цифровому середовищі.

Згідно з дослідженням про ефективність освітньої кампанії #stop_sexтинг, тематичні уроки мають бути регулярними (1-2 рази на рік), адже діти схильні переоцінювати власну компетентність щодо онлайн-поведінки.

Також необхідно забезпечувати супровід дітей після уроку, наприклад, проводити додаткові практикуми (налаштування безпеки та приватності дітьми на власних гаджетах та в профілях соціальних мереж на уроці інформатики).

Для того, щоб цілісна політика про безпечне онлайн-середовище для дітей була доступна для кожного освітнього закладу, громадська організація #stop_sexтинг у партнерстві з ChildFund Deutschland та за фінансової підтримки ChildFund Korea завершили пілотування освітньої програми “Безпечне онлайн-середовище у закладі освіти” в 11 школах з усієї України.

У вересні буде презентовано початок навчання для всіх регіонів України, а зараз можна залишати заявку на навчання на сайті.

Читайте також: “Типові помилки батьків щодо безпеки дітей в Інтернеті: на що звернути увагу й чого остерігатися”.

Фото: Pexels