“Чорний ринок” підвищення кваліфікації вчителів: чим небезпечна торгівля сертифікатами та яка відповідальність передбачена за їх купівлю

Зараз учителі можуть самостійно обирати види й форми підвищення своєї кваліфікації. Зокрема, брати участь у тренінгах, семінарах, вебінарах, майстер-класах чи проходити курси, які не обов’язково мають проводити заклади післядипломної педагогічної освіти. Однак за останні роки сформувався “чорний ринок” продажу документів про підвищення кваліфікації, який набуває фактично масового характеру. Одні вчителі відкрито погоджуються придбати сертифікат, а інші особи пропонують свої послуги й домовляються про так звану “співпрацю”.

Про наслідки такої діяльності для вчителя, учнів, реформи освіти, держави й відповідальність за академічну недоброчесність, розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Ознайомитися з повним текстом роз’яснення всі охочі можуть за посиланням.

За даними дослідження “Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”, яке провела ГО “Смарт освіта”, щонайменше 6% опитаних учителів 5-6-х класів платили за отримання сертифіката про підвищення кваліфікації без проходження курсів. Ще 10% респондентів обрали варіант “Складно відповісти”, що наштовхує на думку, що вони не хотіли зізнаватися в таких діях.

Серед причин, які спонукають педагогів і педагогинь до купівлі документів в офісі освітнього омбудсмена виокремлюють:

• відсутність механізму контролю доброчесності суб’єктів підвищення кваліфікації;
• недобросовісні надавачі послуг з підвищення кваліфікації;
• неякісні програми підвищення кваліфікації;
• легкість і доступність купівлі сертифікатів;
• проблеми з державним фінансуванням підвищення кваліфікації педагогів;
• зайнятість вчителів;
• професійне вигорання;
• замало часу для проходження курсів підвищення кваліфікації в разі позачергової атестації.

НАСЛІДКИ КУПІВЛІ СЕРТИФІКАТІВ ПРО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Академічна доброчесність є важливою засадою державної політики у сфері освіти та принципом освітньої діяльності, який визначає частина 1 статті 6 Закону України “Про освіту”.

Як додають в Офісі освітнього омбудсмена, учитель, який купує сертифікати про підвищення кваліфікації, не лише порушує свої обов’язки, а й ставить під сумнів кваліфікацію, знання та навички, якими володіє. Крім того, це стосується не лише його самого чи її самої. Такі дії спонукають до втрати довіри до посади педагога загалом.

Відповідно, учителі, які не здобули необхідних знань і навичок, не можуть ефективно навчати своїх учнів. Особливо цинічною, за словами освітнього омбудсмена, виглядає купівля курсів з надання домедичної допомоги або психоемоційної підтримки учнів і учениць.

Крім того, згідно з чинним професійним стандартом, однією з умов допуску педагога або педагогині до роботи є моральні якості, які дають змогу йому / їй виконувати професійні обов’язки. Серед яких, зокрема, і доброчесність, адже вчитель формує в учнів і учениць ключові компетентності та світогляд на основі загальнолюдських та національних цінностей.

Академічна недоброчесність також нівелює принципи, закладені в основу реформи “Нова українська школа” та розвиток дитини. А також заважає формуванню нетерпимості до корупції й відповідних цінностей у дітей і підлітків, прикладом для яких є батьки й педагоги.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КУПІВЛЮ СЕРТИФІКАТІВ З ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Відповідно до частини 5 статті 43 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, учителі, стосовно яких встановлено факт порушення академічної доброчесності, можуть бути позбавлені педагогічного звання, а також зазнавати інших обмежень, рішення щодо яких ухвалює педагогічна рада. Докладніше про це можна прочитати на сайті Офісу освітнього омбудсмена за посиланням.

Однак, на думку Сергія Горбачова, проєкт Закону про академічну доброчесність є вкрай розмитим у сфері загальної середньої освіти. Саме тому в офісі освітнього омбудсмена готують відповідний лист до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій із пропозицією докладніше окреслити відповідальність за такі порушення.

З пропозиціями, як розв’язати проблему торгівлі сертифікатами, можна також ознайомитися в дослідженні “Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження” за посиланням.

Читайте також: “Як обрати курси підвищення кваліфікації й не прогадати: перелік порад та можливостей”.

Титульне фото: Офіс освітнього омбудсмена