17 604
0
Випускники 11 класів за результатами навчання можуть отримати золоту чи срібну медаль, а випускники 9 класів – свідоцтво про здобуття базової загальної середньої освіти з відзнакою. Проте отримання медалі дає переваги лише при вступі до закладу професійної (професійно-технічної) освіти й ніяк не впливає на конкурсні бали під час вступу до закладу вищої освіти.
Зважаючи на часті звернення батьків, учнів і педагогів щодо відповідного питання, в Офісі освітнього омбудсмена Сергія Горбачова розповіли про:
Публікуємо текст роз’яснення від Офісу освітнього омбудсмена майже без змін.
ВИМОГИ ДО ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ЗОЛОТУ МЕДАЛЬ
За даними освітнього омбудсмена, у 2023 році Україна витратила 1,8 мільйона гривень для закупівлі 21,3 тисячі медалей, а у 2022 році – 1,77 мільйона гривень на 20,6 тисячі медалей.
Вимоги до претендентів на медаль визначає “Положення про золоту медаль “За високі досягнення у навчанні” та срібну медаль “За досягнення у навчанні””.
Золотою медаллю нагороджують випускників закладів освіти, які за період навчання у старшій школі (тобто в 10-12 класах) досягли високих успіхів і за результатами семестрового, річного оцінювання й державної підсумкової атестації мають із предметів навчального плану 10-12 балів. Такою медаллю також нагороджують учнів, які продовжують здобувати повну загальну середню освіту в закладах професійно-технічної та вищої освіти I-II рівнів акредитації.
Учнів, які навчаються за екстернатною формою навчання, золотими медалями не нагороджують (згідно з пунктом 2.1. розділу 2 Положення).
ВИМОГИ ДО ПРЕТЕНДЕНТІВ НА СРІБНУ МЕДАЛЬ
Срібною медаллю нагороджують випускників закладів освіти, які за період навчання у старшій школі (тобто в 10-11 класах) досягли високих успіхів і за результатами семестрового, річного оцінювання й державної підсумкової атестації мають:
Також срібною медаллю нагороджують учнів, які продовжують здобувати повну загальну середню освіту в закладах професійно-технічної та вищої освіти I-II рівнів акредитації (згідно з пунктами 2.2 та 2.4 розділу 2 Положення).
ХТО УХВАЛЮЄ РІШЕННЯ ПРО НАГОРОДЖЕННЯ
Рішення про нагородження претендентів золотою або срібною медалями ухвалюють на спільному засіданні педагогічної ради та оформлюють наказом керівника закладу.
У закладах професійно-технічної та вищої освіти I-II рівнів акредитації рішення також ухвалює педагогічна рада (пункт 2.3 розділу 2 Положення). А список претендентів на нагородження золотою або срібною медалями визначає керівник за результатами річного оцінювання в 10 класі та І семестрі 11 класу. Відповідне рішення затверджують на засіданні педагогічної ради (розділ 1 пункт 1.3. Положення).
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПРЕТЕНДЕНТІВ НА ЗОЛОТУ ТА СРІБНУ МЕДАЛІ
Претенденти на нагородження золотою або срібною медалями не можуть бути звільнені від державної підсумкової атестації, за винятком законних умов (пункт 2.6 розділу 2 Положення). Але з 2020 року всі здобувачі освіти спершу через пандемію, а потім через повномасштабне вторгнення були звільнені від проходження ДПА.
Умови звільнення від ДПА визначені пунктом 4 Порядку проведення державної підсумкової атестації. Ознайомитися з ними можна за посиланням.
Також умови звільнення від ДПА визначає Інструкція про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) закладів загальної середньої освіти за станом здоров’я. Текст документа доступний тут.
ОСОБЛИВІ УМОВИ НАГОРОДЖЕННЯ ЗОЛОТОЮ ТА СРІБНОЮ МЕДАЛЯМИ
Згідно з розділом 3 Положення, деяких випускників за умов дотримання вимог пунктів 2.1 та 2.2 Положення, нагороджують золотою чи срібною медалями за рішенням органів управління освітою. Це стосується учнів, які:
НАГОРОДЖЕННЯ МЕДАЛЯМИ УЧНІВ З ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ
В Офісі освітнього омбудсмена звертають увагу, що учнів, які не можуть підтвердити результати навчальних досягнень у 10 класі з незалежних від них обставин, нагороджують золотою чи срібною медалями за результатами навчальних досягнень в 11 класі (пункт 1.3 розділу 1 Положення). Зокрема, це стосується дітей, які:
ЧИ ДАЄ ЗОЛОТА АБО СРІБНА МЕДАЛЬ ПЕРЕВАГИ ПРИ ВСТУПІ ДО ЗВО
Згідно з пунктом 1.2. розділу 1 Положення, нагородження золотою медаллю “За високі досягнення у навчанні” та срібною медаллю “За досягнення у навчанні” є видами морального стимулювання випускників закладів загальної середньої освіти всіх типів і форм власності.
У різні роки вступної кампанії роль медалі для абітурієнта змінювалася. Наприклад, 10 років тому (у 2014 році) випускники, які здобули повну загальну середню освіту та були нагороджені золотою або срібною медаллю, а також випускники основної школи, які мають свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою, мали право на першочергове зарахування до закладів вищої освіти.
Але вже через рік – у 2015 році – в умовах прийому до закладів вищої освіти не були прописані ролі медалі або свідоцтва про базову середню освіту з відзнакою. Щоправда ЗВО мали право самостійно визначати, чи враховувати наявність медалі як умову для першочергового вступу.
Останніми роками наявність медалей не враховували при вступі до ЗВО. Порядок прийому для здобуття вищої освіти в 2023 році також не встановлював переваг для абітурієнтів, які отримали відповідну відзнаку. Крім того, у 2023 році при вступі не враховували також середній бал свідоцтва про освіту. А при рівній кількості балів у двох абітурієнтів перевагу надавали тому, хто мав більшу пріоритетність заяви.
Наразі наявність медалі та відповідно свідоцтва з відзнакою надає переваги лише для випускників до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Пункт 5.2. розділу 5 Типових правил прийому до закладів професійної (професійно-технічної) освіти України встановлює, що першочергово до закладів професійної (професійно-технічної) освіти зараховують за інших рівних умов:
СЕМЕСТРОВЕ КОРИГУВАННЯ ОЦІНОК НЕ ДАЄ ПРАВА НА СВІДОЦТВО З ВІДЗНАКОЮ ТА МЕДАЛЬ
В Офісі освітнього омбудсмена зазначили, що до них неодноразово зверталися батьки учнів щодо того, чи має право дитина на медаль, якщо з усіх предметів у неї відмінні оцінки, а з одного предмета семестрову оцінку було скориговано.
Сергій Горбачов наголосив, що підвищення результатів семестрового оцінювання через коригування не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медаллю (пункт 2.5 розділу 2 Положення).
Пункт 3.2 розділу 3 Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів також визначає, що підвищення семестрової оцінки учнями 9 класів не дає їм права отримати свідоцтво з відзнакою, а 10-11(12) класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою або срібною медалями.
МАНІПУЛЯЦІЇ У ШКОЛАХ ІЗ ЗОЛОТИМИ ТА СРІБНИМИ МЕДАЛЯМИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Хоча медалі є лише моральним заохоченням для учнів, для деяких батьків вони – публічне “самоствердження” через успіхи дитини. А для деяких керівників, управлінь освіти – “самоствердження” та авторитет школи на кшталт “чим більше медалей – тим вище визнання” – як у радянські часи.
За словами освітнього омбудсмена, на жаль, не завжди заслуженість медалі потім підтверджують результати ЗНО/НМТ. Така ситуація породжувала неоднозначності щодо надання переваг медалістам при вступі. Іноді ж самі претенденти на медаль стають “заручниками” закладу освіти: претендуєш на медаль – бери участь в усіх олімпіадах і конкурсах.
Іноді, щоб надати дитині можливість отримати відповідну відзнаку, а школі – “визнання”, у закладах освіти вдаються до маніпуляцій, зокрема, можуть підробляти оцінки в класному журналі, виставляти скориговану оцінку не в окрему графу, а замість попередньої оцінки.
В Офісі освітнього омбудсмена нагадали, що класний журнал є документом закладу освіти, а підроблення документів несе за собою кримінальну відповідальність, визначену статтею №358 Кримінального кодексу України.
МЕДАЛІ НЕ ДАЮТЬ ПЕРЕВАГ ДЛЯ ВСТУПУ, АЛЕ ЇХ ВИГОТОВЛЕННЯ КОШТУЄ ГРОШЕЙ З ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
На виготовлення медалей виділяють кошти з державного бюджету. Їхні стандарти прописані в Додатках 1 і 2 до Положення. І золота, і срібна медалі виготовляються з латуні Л-63, що має товщину 3 мм. Але золота медаль містить захисно-декоративний шар з “позолоти”, нанесений методом багатошарового покриття проектних металів:
А срібна – містить поверхневий шар з гальванічним покриттям срібного кольору, нанесеним методом багатошарового покриття проектних металів: мідь – 16 Мкм і нікель – 16 Мкм. У комплект до медалей входить ткана муарова стрічка довжиною 1 000 мм кольорів національного прапора України.
На обох медалях на лицьовій стороні рельєфно зображена жінка в національному вбранні, яка сидить і тримає в лівій руці розгорнуту книгу, а в правій – вінок з лаврового листя. На передньому плані розташоване зображення глобуса й глечика з олівцями та пензлями. На зворотній стороні медалей нанесене зображення малого Державного Герба України. Під ним розташована рельєфна стрічка з написом по центру “Україна”.
За даними “Prozorro”:
Якщо узагальнено порахувати (без розподілу на ціну за золоту та срібну медалі, адже срібні медалі на декілька гривень дешевші у виробництві, ніж золоті), то в середньому у 2023 році виготовлення однієї медалі коштувало державі 87 грн, у 2022 році – 86 грн, а у 2020 році – 77 грн. Тобто за три роки ціна виготовлення медалі, як бачимо, зросла на 10 грн. І хоч за виготовлення кожної окремої медалі ціна здається незначною, за останні 2 роки на це пішло понад мільйон бюджетних коштів.
ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД ВІДЗНАЧЕННЯ УСПІШНИХ ВИПУСКНИКІВ ШКІЛ
У країнах Європи відзнака у формі золотої або срібної медалі відсутня.
У Польщі, наприклад, деякі приватні університети надають абітурієнтам, які мають свідоцтво з відзнакою, знижки на навчання протягом року. У деяких містах Польщі існує традиція нагородження кращих учнів за почесні звання в конкурсах, олімпіадах, турнірах, науково-мистецьких і спортивних змаганнях наприкінці навчального року місцевою владою. У різних повітах польських воєводств, наприклад, Острудському, найвищою відзнакою Острудського старости, якою нагороджують найкращих випускників середніх шкіл району, є нагорода-статуетка Primus Inter Pares “Перший серед рівних”. Окрім найвищих результатів у навчанні, при оцінюванні претендентів на звання “кращий серед рівних”, враховують їхні успіхи в олімпіадах, конкурсах, навчальних, наукових, професійних і спортивних проєктах. Серед додаткових критеріїв:
Відзнака у формі медалі залишається поширеною в пострадянських країнах. Наприклад, у Казахстані – це нагрудний знак “Алтин белгі”, який є еквівалентом золотої медалі. Його отримують випускники за атестат з відзнакою про основну середню освіту. Учні, нагороджені знаком “Алтин белгі”, при проведенні вступного конкурсу мають переважне право на здобуття освітніх грантів, а також на зарахування за державним замовленням на підготовку кадрів з технічною та професійною післясередньою та вищою освітою.
“Алтин белгі” виготовляють із спеціального сплаву металів міді та цинку – Л 80. На лицьовій стороні знака – зображення розкритої книги, обрамлене знизу лавровою гілкою. Вище цих зображень виступає золотий напис: “Алтин белгі”. На звороті знака зображений Державний герб Республіки Казахстан, обрамлений написом “Республіка Казахстан”.
Читайте також: ”Чи мають право керівники шкіл і садочків не пускати батьків до закладів освіти: роз’яснення від освітнього омбудсмена”.
Титульне фото: Прилуцька міська рада
Обговорення