Напишіть нам

Всі теми

29 Липня 2022

Чи можна відмовити вчителю у 56-денній відпустці – розʼяснення освітнього омбудсмена

Служба освітнього омбудсмена дала розʼяснення про щорічну відпустку вчителів, оскільки отримує чимало скарг від учителів про те, що їм відмовляють у наданні решти відпустки.

Публікуємо це розʼяснення повністю.

До 19 липня 2022 року тривалість відпустки була обмежена 24 календарними днями (стаття 12 закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”), що створило великі проблеми з відпустками освітян, повна тривалість яких становить 42 та 56 днів. Адже практично всі освітяни використали 24 дні відпустки в перший місяць літа, а частина використали її ще раніше, коли евакуювалися або не мали змоги працювати через воєнні дії.

Тому в літній період Служба освітнього омбудсмена отримала багато скарг про примус писати заяви на відпустку власним коштом, розірвання та тимчасове припинення трудових договорів, оголошення простою.

У травні освітній омбудсмен звернувся до Верховної ради України з проханням внести зміни до статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” й дозволити надавати щорічну відпустку повної тривалості. Крім того, були подані інші пропозиції до законопроєктів.

У липні Верховна Рада внесла зміни до статті 12 закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Тепер у пункті 1 статті 12 визначено:

  • У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
  • Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить понад 24 календарні дні, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
  • У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України “Про відпустки”.

Простіше кажучи, законна тривалість відпусток педагогічних працівників наразі складає 42 або 56 календарних днів. І такі відпустки мають надаватися автоматично, з відповідними перерахунками їх тривалості у разі потреби.

Роботодавець (керівник закладу освіти) має право обмежити працівнику тривалість відпустки у поточному році, але він зобов’язаний:

  • видати відповідний наказ;
  • обґрунтувати обмеження відпустки в поточному році;
  • ознайомити з наказом працівника.

Тобто рішення про надання чи ненадання невикористаної частини відпустки ухвалює керівник закладу освіти. Після набуття чинності змін до законодавства частина керівників одразу надали відпустки педпрацівникам, але частина відмовилися надати їх, не даючи аргументованого обґрунтування таких відмов. Водночас керівники закладів та органів управління освітою не видають накази та розпорядження про відмову, побоюючись відповідальності, а послуговуються усними наказами та тиском.

Відповідно до статті 80 Кодексу законів про працю України та статті 11 закону “Про відпустки”, власник або уповноважений ним орган може перенести щорічну відпустку тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному перебігу роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період.

А поділити щорічну відпустку на частини можна лише тоді, коли є прохання працівника про поділ на частини будь-якої тривалості, але основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів – стаття 12 закону “Про відпустки”, стаття 79 Кодексу законів про працю України.

Тому, якщо вам відмовляють у наданні відпустки, вимагайте відповідний наказ!

Якщо ж ви бажаєте взяти відпустку, а керівник відмовляє і просить подати заяву про її поділ на частини, ви маєте розуміти, що використати іншу частину ви можете лише після завершення війни, а отримати компенсацію за невикористання відпустки – лише в разі звільнення чи після завершення воєнного стану. Якщо це не у ваших інтересах, не погоджуйтеся і не пишіть таку заяву.

Якщо керівник закладу освіти відмовляється надати вам відпустку та видати відповідний наказ, освітній омбудсмен просить подавати звернення.

Читайте також наше та розʼяснення Мінекономіки щодо відпусток.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: автор – sanadesign, Depositphotos


Обговорення