530
0
Василь Любарчук — із тих дітей, батьки яких були вчителями у їхньому ж класі. Утім, про якусь несправедливість та особливе ставлення до учня-сина не було й мови – мама Василя, учителька математики Новокубанської загальноосвітньої школи Світлана Любарчук, ніколи не завищувала та не занижувала Василю оцінки. “Коли треба було, мама ставила і двійки. А коли заслуговував — 8, 10 чи іншу оцінку. У школі я називав маму на ім’я і по батькові, а вдома, звісно, мамою“, — розповідає Василь, нині капітан поліції, заступник командира роти № 6 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега).
У школі Любарчук любив геометрію та все, що пов’язано з математикою. За ініціативи мами вступив в університет і став учителем математики, фізики й інформатики — третім у своєму роді. “Мама дуже хотіла, щоб я був педагогом. До того ж моя бабуся теж учителька математики. Тому мама, мабуть, прагнула, щоб я продовжив цю “династію“”, — ділиться Василь.
Після трьох місяців вчителювання в новокаховській школі-інтернаті чоловік усе ж вирішив спробувати інший напрям. Пішов у патрульну поліцію і згодом здобув відповідну освіту.
Під час повномасштабного вторгнення Василь брав участь у порятунку людей з-під завалів у Києві. Після одного з прильотів він із колегами прибув туди першим. “Коли ми приїхали, то пожежників ще не було. Треба було зачекати 10–15 хвилин. Але ж ви розумієте, що коли все навколо горить, — це справа часу й людських життів. Треба було щось робити, тому ми почали витягувати людей із квартир“, — зізнається Василь.
До слова, мама Василя ще донедавна працювала учителькою, поки село на Херсонщині не опинилося в окупації. Тоді жінка змушена була виїхати в безпечне місце.
Зараз Василь Любарчук займається улюбленою справою. Саме мама-вчителька навчила його бути відданим своєму фаху й навіть у складні часи залишатися опорою і помічником для людей, які цього потребують.
#нас_навчали_вчителі!
Читайте попередню історію лікарки-онкологині Ірини Крячок за посиланням.
Зображення: МОН
Обговорення