379
0
“Знання і підтримка вчителів допомогли втілити в життя мою мрію — стати лікаркою“, — каже онкологиня, гематологиня та докторка медичних наук Ірина Крячок. Упродовж 25 років вона допомагає пацієнтам із надскладними захворюваннями в Національному інституті раку.
Бажання рятувати людей виникло в Ірини в дошкільному віці, однак попереду чекало ще багато викликів. Цілеспрямованості та наполегливості її навчила перша вчителька Марія Захарівна Шемет, яка працювала в колись Воронізькій середній школі № 2 (Сумщина). “Вона заклала в мені розуміння, що для того щоби пройти цей тернистий професійний шлях, треба багато вчитися та працювати над собою“, — розповідає лікарка.
З теплотою згадує Ірина і вчительку математики Анастасію Степанівну Панченко та вчительку хімії Зінаїду Федорівну Пономаренко. “Батьки відмовляли мене від вступу в Київський медінститут, бо боялися, що не складу іспити. Але вчительки не сумнівалися в мені й наполягали на вступі саме до столиці“, — розповідає Ірина. І хоч перша спроба не була вдалою — не вистачило лише одного бала на іспиті з хімії — вчителі не дали Ірині опустити руки.
“Зінаїда Федорівна дуже підтримала мене та запевнила, що наступного року я точно складу хімію на “5”. Вона цілий рік додатково займалася зі мною і готувала до вступу за підручниками закладів вищої освіти. Тож на іспит я вже йшла не лише зі шкільними знаннями й таки склала його на відмінно”, — пригадує Ірина.
За її словами, вічна й добра пам’ять про вчителів завжди житиме в її серці. “Я вдячна їм за їхні фундаментальні знання, колосальну підтримку та віру в мене. Завдяки цьому зараз я можу рятувати людей“, — додала лікарка.
Подякуйте своїм вчителям і ви! Долучайтеся до флешмобу й діліться історіями про вчителів, які вплинули на ваше життя. Викладайте допис або сторіз із хештегом #нас_навчали_вчителі й запрошуйте ваших друзів розповідати їхні історії.
Читайте попередню історію звʼязківця Олександра Кудрі за посиланням.
Зображення: МОН
Обговорення