351
0
В Україні обов’язково будуть бюджетні місця за кожною спеціальністю. Адже це передбачено Конституцією. “Утім, у деяких випадках таких місць може стати дуже мало, тому що держава реально не може їх замовити”, – сказав заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький в подкасті “Дофамін для освіти”.
Повну тестову версію подкасту читайте за посиланням.
Він також розповів, що Уряд України планує ухвалити законопроєкт № 10399, який, крім того, що має закріпити й урегулювати процедуру отримання грантів, містить пункт про те, що студенти, які навчатимуться на бюджеті, матимуть певні обов’язки перед країною.
“Це означає, що держава має запропонувати тобі перше робоче місце. Хтось це назве відпрацюванням, я насправді цього слова дуже не люблю, тому що не вважаю, що це ти відпрацьовуєш обов’язок. Це держава має запропонувати конкурентне, за конкурсом перше робоче місце. Це можливо робити серед медиків, це можливо робити з вчителями, з деякими іншими спеціальностями, пов’язаними з державним сектором,” – додав Винницький.
Утім, за його словами, у законопроєкті також передбачили, що вступник у 17 років не повинен ухвалювати рішення про своє працевлаштування через чотири роки. Тож після двох років навчання, якщо студент зрозуміє, що це його спеціальність, він матиме можливість продовжити державне замовлення.
“Тоді ти береш на себе відповідальність за те, що будеш брати перше робоче місце. Або можна “зійти” з державного замовлення й продовжувати з грантом. Оця ідея, яка закладена в законопроєкті, – загальнодержавне тестування за спеціальністю, так званий ЄДКІ [Єдиний державний кваліфікаційний іспит – ред.], після другого курсу”, – пояснив Михайло Винницький.
Він також розповів, що може бути й протилежна ситуація, коли людина починала навчатися за грантовою системою, а після другого курсу склала ЄДКІ й вирішила продовжувати за державним замовленням, адже їй запропонували хороше робоче місце.
“Ця ідея, на мою думку, правильна, тому що якщо держава все-таки вкладає 100% у твою підготовку, то, будь ласка, попрацюй трошки на державу”, – додав заступник міністра освіти і науки.
Він наголосив, що це має бути не рабська праця й кріпацтво, а конкурентна приваблива зарплата. А також додав, що не має сумніву в можливості коректного відпрацювання такої процедури (як це, наприклад, було з грантами).
“Ми дуже часто цей підхід асоціюємо з радянськими часами – відпрацювання, розподіл тощо. Розподіл в радянські часи був жахливий тим, що могли відправити на Камчатку, чи в якусь Якутію, чи щось отаке от. У нас таких перспектив немає,” – пояснив Михайло Винницький.
Водночас, за його словами, випускники ЗВО, які отримували грант під час навчання, не матимуть такого обов’язку. Адже грант – це інвестиція в майбутнє держави, де “платник податків каже, що нам потрібно інвестувати в молоду людину”. А державне замовлення – це замовлення фахівця для державного сектору, що передбачає “певні обов’язки того фахівця перед державним сектором”.
Крім того, заступник міністра освіти і науки пояснив: якщо держава бачитиме, що для замовлення потрібно мало фахівців якоїсь спеціальності, відповідно, в університетах на неї буде мало бюджетних місць.
“На інші спеціальності буде багато бюджетних місць: на медиків, на вчителів. Там, де однозначно потрібна велика кількість фахівців, я не маю сумніву, що держава буде замовляти й 100% оплачувати навчання”, – додав він.
Михайло Винницький також нагадав, що держава водночас може бути як замовником, так і інвестором у власне майбутнє.
“Ми хочемо мати освічених людей, мати якісну освіту, ми розуміємо, що ці дві речі потребують інвестицій, а грошей мало. Отже, нам потрібно інвестувати через інструмент співфінансування, грантами забезпечувати велику кількість людей”, – резюмував він.
Раніше заступник міністра освіти і науки також розповів, що чекає на систему грантів і вступників у 2025 році.
Титульне фото: theukrainians.org
Обговорення