Освітні експерти назвали найпоширеніші проблеми, вирішення яких сприяло б залученню молодих фахівців у школи

Міжнародні дослідження демонструють, що на якість освіти й на становлення дитини з усіх чинників найбільше впливає саме постать вчителя/вчительки та методи викладання, які він чи вона застосовує.

Про це під час презентації проєкту “MentorMe” розповіла ексміністерка освіти і науки України та проректорка Київського університету імені Бориса Грінченка Лілія Гриневич.

“Ми можемо мати прекрасну школу з прекрасними умовами, але якщо там не буде вчителів, які здатні співпрацювати з дитиною, співпереживати їй, виводити на відповідні навчальні результати, не буде тої перспективи, яку має дати людині освіта”, – наголосила вона.

Згідно з даними ДНУ “Інститут освітньої аналітики”, середній вік українського вчителя чи вчительки – 46,1 року. Щороку кількість педагогів до 30 років у закладах освіти зменшується. Зокрема, учителів, стаж яких від 1 до 3 років, наразі лише 5% від загальної кількості.

• Як зазначив заступник голови Освітнього комітету Верховної Ради України Сергій Колебошин, однією з проблем, через яку молоді фахівці не хочуть іти працювати в школи, є низька заробітна плата, адже сучасний її рівень “точно не мотивує входити до класу”. Однак розв’язання цього питання навіть в умовах обмеженого фінансування освіти, на його думку, можливе шляхом зміни структури оплати праці педагогів, над чим зараз і працює МОН.

“Питання зарплати важливе, і вона на вході має бути релевантною до того, що отримують більш досвідчені вчителі. Досвід має значення, але базова ставка має бути такою, щоб для людини був сенс заходити в професію”, – додав член комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук.

• Крім того, за словами Лілії Гриневич, у 17 років, коли підлітки закінчують навчання в школі й обирають до якого закладу вищої освіти їм вступати, мало хто має чітку мотивацію стати вчителем. Саме тому, на її думку, не менш важливою є і якісна підготовка майбутніх педагогів. Адже саме в університетах і коледжах багатьох студентів може “задрайвити” майбутня професія.

Таку думку має й менеджерка освітніх проєктів Ярослава Мозгова. Зокрема, Ярослава вважає, якщо програма підготовки майбутніх учителів буде пронизана цінностями “НУШ”, найімовірніше в Україні з’явиться більше охочих працювати за нею.

“За ці 7 років багато змінилося, і якщо програма ЗВО буде адаптуватися до того, що відбувається в середній школі, а випускники матимуть змогу подивитися на нові українські класи – це буде додаткова цінність”, – переконана Мозгова.

• Крім того, фахівці зазначили, що молоді вчителі часто краще встановлюють зв’язок із школярами. Водночас суспільство має до молодих фахівців завищені вимоги, що може тиснути на людей і обмежувати їх.

Як додав Роман Грищук, часто можна зустріти думку, що вчителька чи вчитель мають відповідати конкретному образу й транслювати його, зокрема, і поза межами професійної діяльності.

“І тут виникають питання. Учителька молода – 20-30 років – веде активне життя … На неї накладається тиск, що батьки учнів, наприклад, зайдуть в Instagram і подивляться, який вона там має вигляд. Або вона задумується, чи можна жартувати в Тік-тоці тощо”, – зазначив він.

Докладніше про проєкт “MentorMe”, який спрямований на підвищення престижності роботи в школі й полегшення входу в професію для молодих учителів і учительок, читайте за посиланням.

Читайте також: “Проблеми й потреби молодих учителів: чому молодь покидає професію (докладна аналітика)”.

Титульне фото: скриншот з презентації проєкту “MentorMe”