Радіодиктант-2023: фахівці розповіли про 10 найпоширеніших помилок

Після оприлюднення офіційного тексту Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2023 “Дороги України”, чимало учасників флешмобу почали сперечатися щодо пунктуації, яку вжила авторка тексту – українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. Щоправда, проблеми виникли не лише з комами, тире та двокрапками.

Філолог Василь Терещенко і докторка філологічних наук Ганна Дидик-Меуш проаналізували найпоширеніші помилки, яких припустилися українці та знавці української мови, та пояснили їх у етері “Радіо Культура”.

1.Село Обіч.

Багато хто з учасників мовознавчого флешмобу сприйняв слово “обіч”, як назву села, і написав його з великої літери. Фахівці стверджують, що, ймовірно, це слово так сприйняли за звуконаслідуванням: Обіч – Обруч – Обручне – Овруч. Однак слово “обіч” означає “поруч”, а тому його слід писати з малої букви.

2. Девербатив “бганка”.

За даними словників, “бганка” – це девербатив, який походить від давнього слова “бгати”, або “впихати”, “втискувати”, і означає “зморшка”. Це слово, зазвичай, марковане ремаркою, як “рідковживане”.

3. “При воротях” чи “при воротах”?

Василь Терещенко зазначив, що Олексій Гнатковський, який читав Радіодиктант, досить вправно вимовляв усі слова, зокрема, і “при воротях”. Дійсно, за словами фахівця, багато хто в Україні сказав би “при воротах”. Однак форма “при воротях” літературна, правильна і також є в словниках.

4. “В половину висоти”: разом чи окремо?

За словами Ганни Дидик-Меуш, цю складну орфограму треба просто завчити й писати окремо. Адже тут, як стверджує фахівчиня, не відбулося повного зрощення між класичним прийменником “в” та іменником “половину”.

5. Чи є дефіс у слові “зелено-чорний”?

Правило чітко говорить, що відтінки кольорів треба писати з дефісом, а тому, як зазначили експерти, доволі дивно, що це слово викликало в учасників диктанту труднощі.

6. “З горба в долину”: як перевірити?

Фахівці також розповіли, що в багатьох виникла плутатина з горбом та долиною. Зазначається, що “з горба” іноді писали за аналогією “згори”. Не оминула та ж участь і “в долину”. Однак це чотири слова (дві пари: іменник + прийменник).

7. “Немає” чи “не має”?

Експерти-філологи зазначили, що правопис цього слова часто викликає питання. Однак у Радіодиктанті його слід було писати разом. Адже на письмі слово “немає” можна було замінити синонімом “нема”.

8. “Наприкінці”.

Василь Терещенко розповів, що дехто з учасників примудрився слово “наприкінці” розбити на цілих три частини. Проте в цьому випадку йдеться не про іменник з відповідними прийменниками, а про складний прийменник.

9. Що є більш фундаментальним знаком – тире чи двокрапка?

Філологиня Ганна Дидик-Меуш зізналася, що пропустила тире й поставила кому в реченні “Підірвані мости лежать животами у своїх ріках – і ріки обіймають їх”. Однак, за її словами, тире у цьому разі є логічним.

Василь Терещенко натомість заявив, що поставив більше тире, ніж потрібно. Зокрема, у реченні “Авто стрибає з горба в долину, і серце стрибає, і хочеться сміятися…”. Він вирішив, що там є виразна наслідковість.

Ще одне “зайве” тире він поставив у реченні “Посічена обстрілами посадка зеленіє в половину висоти: зелено-чорний прапор”. Крім того, фахівець вважає, що двокрапка в цьому разі є авторським знаком, а от тире обумовлене наявністю в кінці речення прикладки – відокремленого означення.

Крім того, мовознавці наголосили, що двокрапка є фундаментальнішим знаком, аніж тире.

10. “Перевіряти речення, коли ти підставляєш сполучник “що”

У реченні “У знищеному селі обіч – весна: обвуглене збіжжя, що тліло всю зиму, випускає вперті паростки скрізь по руїнах зерносховища”, за словами Василя Терещенка, є і тире, і двокрапка. Оскільки тире тут заміняє пропущений член речення (але його можна було б у цьому місці й не ставити), а двокрапка необхідна, адже далі йде пояснення.

Також, за словами філолога, тире є ще в реченні “Хаджибейським лиманом засмагла пара порається коло старої лози у вечірньому світлі – схоже на народну ікону”, адже воно відображає висновок як наслідок і порівняння.

Читайте також: “Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир”: добірка книг для читання з дітьми від експертів та психологів”.

Титульне фото: ukr.radio