Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

26 Березня 2024

Старша профільна школа в Україні: основні етапи впровадження реформи й проблеми, з якими стикається пілотування академічних ліцеїв

Із пілотуванням реформи старшої профільної школи наразі повʼязані 2 виклики:

  • учасники пілотування закінчуватимуть 12 класів, на відміну від своїх однолітків зі звичайних шкіл, а тому МОН працює над варіантами, які б стимулювали дітей і батьків брати участь в апробації реформи;
  • діти, які зараз навчаються в закладах освіти, що пілотують “НУШ”, у 2025 році будуть у 9 класах, а пілотування реформи старшої профільної школи має розпочатися з десятого. Відповідно, МОН має напрацювати варіанти, аби їм не довелося навчатися за старим стандартом.

Про це розповів заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків у статті для порталу “Українська правда. Життя”.

До вересня 2024 року територіальні громади мають сформувати проєкт мережі закладів профільної освіти. Тобто визначити й відокремити ліцеї, де навчатимуться учні 10-12 класів. А 2027 році відбудеться офіційний старт реформи, яка стане продовженням “Нової української школи”. Завдяки цьому, після закінчення 9 класу, учні та учениці зможуть вступити в академічний ліцей, обравши бажаний профіль і предмети, які будуть необхідні для здобуття фаху в майбутньому.

Загалом, план впровадження реформи передбачає декілька етапів:

  • 2023–2024 роки – підготовчий етап, під час якого розроблять стратегію, дорожню карту та законодавчу рамку реформи. Це, зокрема, сприятиме залученню громадського сектору й міжнародних інвестицій.
  • 2025–2026 роки – пілотування, яке триватиме протягом двох навчальних років і дасть змогу провести апробацію оновленого стандарту, програм і навчальних матеріалів.
  • 2027–2029 роки – впровадження (перехідний етап), у межах якого відбуватиметься вдосконалення матеріалів і підходів.
  • 2029–2033 роки – фінальний етап впровадження реформи.

Як зазначив Андрій Сташків наразі вже триває робота над стартом пілоту реформи. Зокрема, над її стратегією працює робоча група з 96 експертів.

На думку Сташківа, під час впровадження інновацій окремої уваги потребують школи, на базі яких відбуватиметься пілотування реформи, та учні, які стануть першопрохідцями старшої профільної школи.

“Тут маємо два виклики. Перший повʼязаний із тим, що учасникам пілотування профільної середньої освіти потрібно буде вчитися 12 років, тоді як більшість учнів закінчуватимуть тільки 11 класів”, – зазначив він.

Саме тому, за словами посадовця, у МОН працюють над можливістю зараховувати випускників пілотних 12 класів одразу на 2 курс закладів вищої освіти.

Другий виклик, на думку Андрія Сташківа, стосується нинішніх пілотних шкіл. Він підкреслив, що у 2025 році діти, які навчаються за “НУШ”, будуть у 9 класах, а пілотування реформи старшої профільної школи має розпочатися з десятого. Однак, як наголосив заступник міністра, МОН розробляє варіанти, щоб цим школярам і школяркам не доводилося переходити на навчання за старими програмами.

“Можливо, вони зможуть увійти в пілот 2026 року”, – додав Андрій Сташків.

Щоправда, не всі заклади освіти, які зараз пілотують НУШ, зможуть стати академічними ліцеями. Це залежатиме від того, чи відповідають вони необхідним вимогам, а також рішень органів місцевої влади.

Андрій Сташків додав, що ліцеї опрацюють різні підходи до організації освітнього процесу за оновленим стандартом. А учні та учениці матимуть змогу змінити профіль посеред навчального року.

За його словами МОН матиме достатньо часу, аби оцінити результати пілотування, внести необхідні корективи у план реформи й до 2033 року запровадити більш-менш сталу мережу закладів профільної середньої освіти з однією або кількома моделями здобуття освіти.

Читайте також: “Скорочення кількості предметів і орієнтація на самовизначення учня: якою бачать освітні експерти модель старшої профільної школи в Україні”.

Титульне фото: depositphotos.com


Обговорення