В Україні оцифрували частину унікального архіву фільмів 1990-х років: де подивитися стрічки

Колектив “Група Кінотрон” оцифрував 200 унікальних кіноплівок із фільмами, які зняли в перші роки відновленої незалежності України. Загалом з 2021 року команда виявила в Національній кінематеці України й почала каталогізувати понад одинадцять тисяч кіноплівок.

Про це розповіли на порталі “Українська правда життя”.

Перші оцифровані стрічки всі охочі можуть переглянути за посиланням.

За даними “Енциклопедії історії України” Національну кінематеку України заснували під назвою “Київська кіностудія учбових фільмів” у 1940 році на базі Київської кінофабрики (нині кіностудія Довженка). У 1944 році вона отримала назву “Київтехфільм”, а ще через 10 років – Київська кіностудія науково-популярних фільмів (“Київнаукфільм”). Його у 1992 році реорганізували, виділивши дві студії:

• “Укранімафільм”;
• Національну кінематеку України.

Наприкінці 1990-х виробництво фільмів на НКУ практично припинили, кіностудія опинилася на межі банкрутства. У жовтні 2015 року, зокрема, порушили справу про банкрутство Національної кінематеки.

Плівки з фільмами зберігалися на території кіностудії, часто в неналежних умовах і стані.

Так, серед перших стрічок, для яких створили цифрові копії:

• фільм “Вартові незалежності” про російську окупаційну політику щодо Криму ще до 1990-х;
• фільм “Київський некрополь” про столичні цвинтарі;
• стрічка про театрального режисера Леся Курбаса “Моя адреса – Соловки”,
• фільм про кінорежисера Сергія Параджанова “Параджанов. Відкладена прем’єра”;
• фільм “Казимир Великий, або Малевич Селянський” про художника Казимира Малевича;
• навчальні матеріали про правила дорожнього руху, зняті на вулицях Києва, й інші.

“Ці фільми мають унікальну історичну цінність, і тепер частина нашої кіноспадщини є доступною для українського суспільства. Але, на жаль, це лише певний відсоток від всієї колекції, адже в архівах Національної кінематеки зберігається ще кілька тисяч неоцифрованих плівок”, – додала продюсерка проєкту Люба Кнорозок.

Як розповів кінорежисер Олексій Радинський порталу “Хмарочос”, на кіностудії створили декілька тисяч фільмів, переважно документальних, що стосуються багатьох аспектів української культури, мистецтва й історії.

“Починаючи з історичних документальних фільмів, які розповідають деколонізовану історію України, закінчуючи фільмами про українських художників – Казимира Малевича, Олександру Екстер, Сергія Параджанова та інших. Усі ці фільми були створені під час колапсу українського кіно, й узагалі суспільства в 90-ті. І після створення їх практично ніхто не бачив”, – пояснив він.

Обираючи для роботи перші фільми, фахівці спиралися на їхню історичну чи художню цінність. Створення каталогу та оцифрування перших стрічок також підтримав Український культурний фонд.

Читайте також: “Діти не помічають, як проходить урок”: вчителька зі Львова про свій досвід поєднання документального кіно та шкільних предметів

Титульне фото: “Група Кінотрон”