Напишіть нам
Для всіх
Для всіхБатькамВчителямДиректорамУчням
Для всіх
Для всіхБатькамВчителямДиректорамУчням

Всі проєкти

Всі теми

10 Червня 2023

Як підтримати дитину, якщо хтось із батьків не поруч або на фронті

Через повномасштабну війну багато дітей переживають розлуку з рідними. Хтось виїхав лише з мамою за кордон, бо тато залишився захищати Україну, в інших мама перебуває на фронті або ж одразу обидвоє батьків.

Про це пише “УП. Життя” і надає поради від дитячих психологинь Катерини Гольцберг та Анни Покровської, як допомогти дитині пережити розлуку з рідними. Ділимося конспектом рекомендацій.

Якщо дитина за кордоном, а хтось із батьків в Україні:

  • за можливості насамперед потрібно забезпечити постійне неформальне спілкування: важливо не просто запитувати “як справи, що ти робиш”, а й говорити про складні теми, про почуття, про речі, які захоплюють;
  • такі детальні та глибокі розмови допомагають зберегти теплий контакт;
  • також важливі спільні ритуали: разом читати книжку чи дивитися фільм онлайн, обговорювати свої враження по відеозв’язку;
  • під час розлуки в дитини можуть виникати емоції, тож треба дати їх прожити. Коли дитина каже: “Де тато? Я поїду до тата”, варто пояснити, що зараз це неможливо, є небезпека. Ви хочете її захистити, тому поки треба побути за кордоном. Наголосити, що ви за неї відповідаєте й піклуєтесь;
  • дітям легше переживати події, якщо вони знають кінцевий термін, який не можна спрогнозувати. Головне – не озвучувати дитині нереалістичні плани. Можна сказати, що ви повернетеся до цього питання через якийсь час.

“Коли ми говоримо, що війна закінчиться через день, завтра – це дуже погано, дитина живе як на голках, на валізах. Їх треба розпакувати й жити в умовах, які реальні”, – розповіла Катерина Гольцберг.

  • також, щоб відволіктися від думок про розлуку, варто зайняти дитину цікавими заняттями та хобі. Наприклад, якщо мама в ресурсі, займатися тим, що раніше дитина робила з татом.

Як підтримати дитину, якщо мама чи тато на фронті:

  • коли немає можливості в будь-який час спілкуватися, то бажано надсилати якісь теплі повідомлення з приємними спогадами. Наприклад, “Пам’ятаєш, як ми рибалили? Ми обов’язково підемо на той ставок”;
  • також дитина може вести щоденник, де записуватиме все, що хоче сказати рідній людині після її повернення додому;
  • варто звернути увагу й на те, що в дитини може бути страх, що хтось із батьків загине. Не варто казати, що все буде добре, бо це ще більше дратує. Натомість бути чесними й наголосити, що мама/тато робить усе, щоби повернутися;
  • не варто завчасно починати переживати втрату, мовляв, якщо готуватися до найгіршого, потім це можна легше пережити. Це так не працює. Лише змусить дитину переживати тривогу весь час;
  • також Анна Покровська наголосила, що дуже важливо мріяти: війна обов’язково закінчиться, ми переможемо і всі повернуться додому;
  • якщо ж ви спостерігаєте в дитини нав’язливі думки, проблеми зі сном та харчуванням, змінилася поведінка (дитина мовчазна, ніби заціпеніла), тоді варто звернутися по кваліфіковану психологічну допомогу.

Фото: автор – Caleb Woods, unsplash


Обговорення