Напишіть нам

Всі проєкти

Всі теми

5 Січня 2023

Як захиститися від цькування на робочому місці: поради освітнього омбудсмена

Мобінг – цькування працівника в трудовому колективі. Таке явище, на жаль, трапляється і в закладах освіти. Зокрема, освітній омбудсмен Сергій Горбачов повідомляє, що його офіс отримував чимало звернень від педагогічних працівник зі скаргою на мобінг – проте донедавна такого поняття просто не існувало в українському законодавстві, отже, і покарання не було передбачено. Однак минулого року ситуація змінилася.   

Офіс освітнього омбудсмена оприлюднив роз’яснення щодо захисту від мобінгу в трудових колективах. Публікуємо матеріал майже без змін.

У грудні 2022 року до українського законодавства було внесено зміни для запобігання та протидії мобінгу. Зокрема, у Кодексі законів про працю України   визначено:

  • поняття та форми мобінгу;
  • обов’язки держави та роботодавця щодо протидії мобінгу працівників;
  • внесення змін до колективного договору;
  • до кого звертатися за допомогою;
  • розірвання трудового договору в зв’язку з мобінгом;
  • відповідальність керівника та працівника за мобінг.

У  Кодексі України про адміністративні правопорушення також визначено  покарання керівника та працівника за мобінг (дивіться розділи “Відповідальність за мобінг” за двома Кодексами нижче).

Водночас освітній омбудсмен звертає увагу суспільства та законодавців на те, що повнолітні учасники освітнього процесу у закладах вищої освіти поки що залишаються незахищеними від цькування. У Законі України “Про освіту” та у Кодексі України про адміністративні правопорушення булінг визначається як відповідні дії стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такої особи стосовно інших учасників освітнього процесу. Проте більшість студентів є повнолітніми – і на них захист від булінгу не поширюється.

Отже, введення поняття “мобінг” до законодавства захищає лише працівників, однак не розв’язує проблему із цькуванням повнолітніх студентів. Офіс освітнього омбудсмена працює над відповідними пропозиціями для законодавців.

Поняття та форми мобінгу в трудовому законодавстві 

Мобінг (цькування) – систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, зокрема з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що виявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення щодо працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, зокрема такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

  • створення щодо працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
  • безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі та наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих, актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
  • нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
  • нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
  • безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
  • необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Мобінгом не є вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором (стаття 2-2 Кодексу законів про працю України).

Обов’язки держави та роботодавця щодо протидії мобінгу працівників

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України,

  • правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці;
  • захист честі та гідності працівника під час здійснення трудової діяльності;
  • забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до Державної служби України з питань праці та до суду щодо визнання таких фактів та їхнього усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі);
  • відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили (стаття 5-1 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ).

Роботодавець повинен

  • правильно організувати роботу працівників,
  • створювати умови для зростання продуктивності,
  • забезпечувати трудову і виробничу дисципліну,
  • неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці,
  • здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню),
  • уважно ставитися до потреб і запитів працівників,
  • поліпшувати умови їхньої праці та побуту (стаття 141 КЗпПУ).

Роботодавець зобов’язаний, крім того,

  • вживати заходів для забезпечення безпеки та захисту фізичного та психічного здоров’я працівників,
  • здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці,
  • проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) (стаття 158 КЗпПУ).

Внесення змін до колективного договору 

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, заходи, спрямовані на запобігання, протидію та припинення мобінгу (цькуванню), а також заходи щодо відновлення порушених унаслідок мобінгу (цькування) прав (стаття 13 КЗпПУ).

Розірвання трудового договору у зв’язку з мобінгом 

  1. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника – стаття 38

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) щодо працівника або не вживав заходів щодо його припинення – і це підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

  1. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця – стаття 40

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема в разі вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

  1. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов – стаття 41

Трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у разі вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм вияву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили.

Відповідальність за мобінг відповідно до Кодексу законів про працю України

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися зі скаргою до Державної служби України з питань праці та/або до суду (стаття 2-2 КзПпУ).

  1. Відшкодування шкоди в разі ушкодження здоров’я працівників – стаття 173

У разі ушкодження здоров’я працівника, причиною якого став мобінг (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, заподіяна шкода відшкодовується у розмірі понесених витрат на лікування.

  1. Відшкодування роботодавцем моральної шкоди – стаття 237-1

Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

  1. Вихідна допомога – стаття 44

При припиненні трудового договору внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) щодо працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) – виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Освітній омбудсмен нагадує: факти мобінгу необхідно фіксувати й робити це правильно. У скаргах необхідно

  • зазначати дату,
  • час,
  • місце події,
  • додавати копії документів, що підтверджують факти мобінгу.

Також, відповідно до статті 32 Конституції України та керуючись Рішенням Конституційного Суду України, зйомка на мобільний телефон (що є збиранням інформації) протиправних дій, що здійснюється особою, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, допускаються без їх дозволу за умови, що зйомки спрямовані на захист прав людини.

Ідеться саме про зйомку з метою фіксації протиправних дій для підтвердження фактів порушення прав та додавання такого відео, наприклад, до звернення або доказом у суді, а не для публічного оприлюднення в соціальних мережах, медіа.

Відповідальність за мобінг відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)”. Він вводить до КУпАП статтю 173-5, яка визначає відповідальність за вчинення мобінгу працівника.

Відповідно до статті 173-5, вчинення мобінгу (цькування) працівника тягне за собою накладення штрафу на громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 30 годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 50 годин і накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб – від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

Читайте також: “Яка процедура звільнення педагога-колаборанта за наявності вироку суду – роз’яснення освітнього омбудсмена”.

Слава Україні!

Героям слава!

Переможемо!

Фото: Офіс освітнього омбудсмена


Обговорення