Законопроект про видовження перехідного періоду мовної статті пройшов два комітети ВР

Законопроект, який видовжує перехідний період впровадження мовної статті закону “Про освіту”, пройшов 2 з 5 комітетів Верховної Ради, включаючи профільний – з питань науки і освіти.

Про це повідомили на сайті Міністерства освіти і науки.

Профільний комітет підтримав видовження перехідного періоду до 2023 року та погодився з необхідністю цього рішення. Також законопроект пройшов комітет з європейської інтеграції.

“Ще коли закон “Про освіту” розглядався в залі парламенту Міністерство освіти і науки наголошувало, що мовна стаття цього закону не може бути імплементована протягом двох років з об’єктивних причин. Неможливо за цей час підготувати вчителів, оновити програми, видати нові підручники та створити відповідні умови, у яких навчатимуться діти.

Якщо ми хочемо, аби діти змогли вивчати предмети українською, маємо відповідально підійти до підготовки до цього“, – зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на профільному комітеті.

Окрім того, 28 лютого законопроект мав розглядати комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Проте на його засідання прийшли не всі нардепи, через що не було кворуму і засідання не відбулося.

Зазначимо, що до голосування у Верховній Раді загалом цей законопроект має пройти 5 комітетів: окрім трьох, названих вище, – протидії корупції та бюджетний.

Нагадаємо, 14 лютого Кабмін схвалив законопроект, який має збільшити перехідний період впровадження мовної статті закону “Про освіту” до 2023 року.

Також МОН розробило Дорожню карту імплементації статті 7 закону “Про освіту”.

11 грудня 2017 року Венеціанська комісія ухвалила рішення щодо статті 7 закону “Про освіту”. Ми опублікували повний текст висновків “Венеціанки” англійською мовою та переклад її заключної частини.

Міністерство освіти і науки виклало свою позицію стосовно цих висновків. Там, зокрема, наголошується, що МОН готове прийняти рекомендацію Комісії щодо подовження перехідного періоду впровадження мовної статті.

Також МОН показало три моделі впровадження мовної статті та заявило, що готове звільнити від мовних вимог приватні школи, враховуючи висновки Венеціанської комісії.

Лідери угорської громади відмовились від консультацій щодо мови викладання в школах.

Фото: pexels.com