Напишіть нам

Всі теми

26 відповідей на запитання про укриття в закладах освіти + корисні ресурси

Служба освітнього омбудсмена підготувала відповіді на поширені запитання про укриття в закладах освіти. Вони будуть корисними для розуміння ситуації всім учасникам освітнього процесу, а також управлінцям.

Також омбудсмен звертає увагу, що на сайті ДСНС  можна ознайомитися з алгоритмом дій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління освітою, керівників закладів освіти щодо забезпечення укриття учасників освітнього процесу.

ЗАГАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ПРО УКРИТТЯ

1. Наявність яких різновидів захисних споруд у закладі освіти дає можливість розпочати очне навчання під час воєнного стану?

У сховищі укриваються групи населення цивільного захисту. Це працівники АЕС, оборонних підприємств та підприємств, що забезпечують життєдіяльність великих міст, закладів охорони здоров’я. Також укриттю в сховищах підлягають учасники освітнього процесу окремих закладів освіти, насамперед віднесених в установленому законодавством порядку до відповідних груп цивільного захисту (здебільшого це заклади вищої освіти).

Сховище – герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних чинників, які виникають унаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Усі інші групи учасників освітнього процесу підлягають укриттю в протирадіаційних укриттях та спорудах подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційних укриттів (за винятком тих, що перебувають у зонах спостереження навколо АЕС і підлягають укриттю виключно в захисних спорудах (стаття 32 Кодексу цивільного захисту України)).

Протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення в разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Споруди подвійного призначення – наземні або підземні споруди чи їхні окремі частини, що спроєктовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, зокрема для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

У найпростіших укриттях укриваються всі групи населення, якщо немає захисних споруд. Тому якщо на сьогодні, у воєнний час, недостатня кількість та місткість сховищ і протирадіаційних укриттів і немає можливості забезпечити укриття учасників освітнього процесу в захисних спорудах та спорудах подвійного призначення, заклади освіти можуть організовувати укриття учасників освітнього процесу в найпростіших укриттях.

Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Облаштування та постановка на облік в особливий період найпростіших укриттів не означає повного виконання вимог законодавства щодо забезпечення учасників освітнього процесу засобами колективного захисту. Тому надалі, після закінчення війни, має бути розв’язане питання організації укриття учасників освітнього процесу згідно з нормами законодавства (у відповідних захисних спорудах) (розділ 1-2 Рекомендацій).

Остаточно розв’язують питання щодо різновидів об’єктів фонду захисних споруд, що мають бути створені в закладах освіти, центральні та місцеві органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі заклади (відповідно до вимог статті 18 Кодексу).

Докладніше про вимоги до кожного різновиду укриття читайте у відповідях нижче.

2. Чи дозволяє наявність підвалу в закладі освіти розпочати очне навчання?

Відповідно до законодавства, підвальні приміщення можуть використовуватися для укриття як споруди подвійного призначення та як найпростіші укриття (стаття 32, глава 7 Кодексу). Водночас такі приміщення мають відповідати мінімальним вимогам щодо забезпечення безпеки учасників освітнього процесу та мають бути відповідно облаштовані.

Те, чи безпечне підвальне приміщення, щоб у разі небезпеки там укривались учасники освітнього процесу, чи відповідає воно мінімальним вимогам забезпечення безпеки, вирішує спеціальна комісія (докладніше про цю комісію читайте в наступному запитанні) після обстеження підвального приміщення закладу освіти. Від рішення цієї комісії й залежатиме, чи можна розпочинати в закладі освіти очне навчання.

Обладнання найпростіших укриттів повинне забезпечувати можливість людині безперервно перебування там упродовж не менше 48 годин (розділ 5 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту).

Вимоги до зовнішніх огороджувальних конструкцій, матеріалу, з яких їх виготовлено, об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівель (споруд, приміщень) найпростіших укриттів законодавство не визнає. Але, щоби забезпечити захисні властивості від дії звичайних засобів ураження, важливо, аби несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, перекриття, покриття) будівель (споруд, приміщень) були виготовлені із залізобетону, цегли або інших кам’яних матеріалів.

Також можливо використання будівель (споруд, приміщень) з інших матеріалів за умов їх заглиблення в землю (пункт 3.3 Рекомендацій).

Найпростіші укриття забезпечуються:

  • місцями для сидіння (лежання) – лавками, стільцями, ліжками тощо;
  • ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну людину) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
  • контейнерами для зберігання продуктів;
  • виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
  • резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
  • первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
  • засобами надання медичної допомоги;
  • засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
  • шанцевим інструментом (штиковими та совковими лопатами, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).
  • за можливості найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд (розділ 5 Вимог).

Практичний посібник “Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9” ДСНС та Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту визначає такі кроки для підготовки підвального приміщення до використання як укриття:

  • прибрати приміщення від сміття;
  • винести непотрібні та зайві речі;
  • укріпити віконні отвори та закласти їх мішками з піском;
  • демонтувати тимчасові перегородки;
  • звільнити загальні проходи в підвальному приміщенні;
  • укріпити вхідні двері;
  • перевірити електропроводку, освітлення та вимикачі;
  • створити запас електролампочок, свічок, ліхтариків;
  • облаштувати вентиляційні отвори;
  • облаштувати забір води від системи централізованого водопостачання та водовідведення або створити запаси води в ємностях;
  • облаштувати окремі приміщення для санвузлів та під’єднати їх до системи каналізації або забезпечити їх виносною тарою для нечистот, що щільно закриваються;
  • встановити лавки, лежаки;
  • створити запас продуктів тривалого зберігання, а також теплих речей та ковдр, забезпечити їх зберігання у водонепроникних чохлах (додаток 6 Посібника).

3. Хто визначає, чи дозволяє захисна споруда або підвал у закладі освіти розпочати очне навчання?

Щоби визначити, чи дозволяє наявне в закладі освіти укриття розпочати очне навчання, на рівні органів місцевого самоврядування засновник закладу утворює спеціальну комісію, яка обстежує будівлі (споруди, приміщення), аби встановити: можливо їх використовувати для укриття як споруди подвійного призначення та найпростіші укриття, чи ні.

До складу комісії за згодою залучаються фахівці структурних підрозділів із питань освіти та науки, цивільного захисту, містобудування та архітектури, охорони здоров’я центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також фахівці територіальних органів та місцевих підрозділів ДСНС, Держпродспоживслужби тощо (розділ 2 Рекомендацій щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти).

У закладах освіти вже створені та працюють такі комісії, до них обов’язково включений представник ДСНС. Після завершення роботи комісії буде зрозуміло, які заклади можуть продовжувати очне або змішане навчання, де та які роботи необхідно провести для підготовки укриття.

Відповідно до листа МОН від 11.07.2022 № 1/7707-22 “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та опалювального сезону в умовах воєнного стану”, наказом закладу освіти до початку навчального року створюється постійна технічна комісія з обстеження приміщень, інженерно-технічних комунікацій.

Вона проводить огляд будівель, приміщень, комунікацій, аби привести інженерно-технічних комунікації, устаткування, обладнання у відповідність до чинних стандартів, правил, норм з охорони праці, а також підготовки закладу освіти до опалювального сезону. Також вона визначає готовність навчальних кабінетів, майстерень, спортзалів, ігрових та спортивних майданчиків, інших приміщень, а також укриттів фонду захисних споруд цивільного захисту до нового навчального року та складає:

  • акт обстеження приміщень та інженерних комунікацій закладу освіти до початку навчального року та опалювального сезону;
  • акти-дозволи на введення їх в експлуатацію. До акту-дозволу на введення в експлуатацію спортзалу і спортивних споруд додаються відомості про випробування навчального спортивного обладнання, що розміщено в них для використання в освітньому процесі;
  • акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховище або протирадіаційне укриття, що є на балансі закладу освіти);
  • акт оцінки об’єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття.

Після огляду постійною технічною комісією заклад освіти приймає в експлуатацію комісія, створена за наказом відповідного органу управління освітою (залежно від підпорядкування), до якої входять представник органу управління освітою (голова комісії), керівник закладу освіти, представник профспілкової організації закладу освіти (у разі відсутності профспілкової організації – уповноважений трудового колективу), представник територіального органу Державної служби якості освіти України, а також представники місцевих органів державного нагляду (цивільний захист, пожежна безпека, Національна поліція, охорона праці, санітарно-епідеміологічний нагляд тощо – за згодою).

4. На якій відстані повинні бути захисні споруди інших суб’єктів господарювання, які можуть використовуватися для різних типів закладів освіти?

Будівельні норми не встановлюють окремих вимог для закладів освіти, тому на них діють загальні норми. Відповідно до ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту”, розташування захисної споруди дозволяється на відстані 500 м від закладу освіти. Водночас звертаємо увагу, що ДСНС, з огляду на досвід організації захисту населення в умовах збройної агресії росії рекомендувало, щоб укриття розташовувалися від закладу освіти на відстані до 100 метрів (розділ 2 Рекомендацій).

Необхідно враховувати багато чинників щодо евакуації учасників освітнього процесу. Адже в дітей дошкільного віку під час повітряної тривоги може бути “денний сон”, й у такій ситуації діти та працівники потребуватимуть ще більше часу для евакуації. У холодну пору року всім учасникам освітнього процесу необхідно більше часу для одягання, а дітям дошкільного віку та 6–7 років треба допомогти одягнутися. Також діти можуть розгубитися, почати панікувати, тому важливо проводити для учасників освітнього процесу тренування з евакуації до укриття.

Отже, відстань від закладу освіти до найближчого укриття може бути й меншою, ніж 100 метрів.

5. Які нормативи та розрахунки площі укриття на 1 людину, зокрема дитину дошкільного віку, дитину молодшого шкільного віку, підлітка та дорослу людину?

Для захисних споруд та споруд подвійного призначення нормативи площі укриття на одну людину визначають ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту”. Ці нормативи не залежать від віку осіб, а залежать від організації у таких спорудах місць для сидіння та лежання, висоти приміщень.

Якщо місця для сидіння (лежання) розташовуються в один ярус, то площа на 1 людину встановлюється в межах не менше 0,6 квадратні метри, у два яруси – 0,5 квадратні метри, у три яруси – 0,4 квадратні метри.

Для найпростіших укриттів не визначені нормативи щодо площі на 1 людину. Проте визначено, що дітей до 11 років треба розміщувати в укритті окремо від інших вікових груп. Якщо неможливо забезпечити приміщення заздалегідь підготовленими місцями для сидіння та лежання, необхідно розраховувати спроможність з площі в 1 квадратний метр на людину.

6. Чи є типовий проєкт для будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд, на яку максимальну кількість людей може бути розраховане таке укриття? Чи реально його побудувати до початку навчального року?

Швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – це споруда, що зводиться в особливий період для нарощування фонду захисних споруд за короткий час зі спеціальних конструкцій, вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами (стаття 32, глава 7 Кодексу).

Чинне законодавство у сфері містобудівної діяльності наразі не передбачає таких типових проєктів, але передбачає проєкти повторного використання. Але для того, щоби з’явився проєкт повторного використання, його необхідно замовити, розробити, провести експертизу й побудувати з усіма наслідками: виділення земельної ділянки, проведення експертизи, введення в експлуатацію. Після цього цей проєкт можливо використовувати ще неодноразово. Здійснення цих процедур потребує часу та фінансування.

Наразі є два варіанти розв’язання проблеми.

Перший – замовляти проєкт і реалізовувати його один раз або багаторазово через будівництво. Другий варіант – будувати швидкоспоруджувані захисні споруди блок-модульного типу. Такі споруди виробляються за кордоном, але в Україні також є компанії, готові розробити технічні вимоги до проєктів.

Наразі розробляється відповідна нормативна база, щоб унормувати ці питання. ДСНС працює над змінами до Державних будівельних норм, які міститимуть інформацію щодо створення швидкоспоруджуваних захисних споруд як об’єкта будівництва. Також ДСНС замовила в Інституті державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту ДСТУ щодо основних вимог до швидкоспоруджуваних захисних споруд блок-модульного типу, який міститиме інформацію про швидкоспоруджувану споруду як виріб. Але цей стандарт поки не готовий. Створення цих документів – це велика робота, й усі, хто над ними працюють – працюють у прискореному ритмі.

Наразі є можливість виробнику, який зацікавиться створенням швидкоспоруджуваних захисних споруд блок-модульного типу, створити технічні умови, погодити їх із ДСНС та виробляти на замовлення.

7. Які фортифікаційні споруди можуть бути побудовані або використані наявні для укриття здобувачів освіти?

Якщо в закладі освіти немає захисної споруди, учасники освітнього процесу можуть укриватися в фортифікаційній споруді. Фортифікаційна споруда належить до найпростіших укриттів.

Створення фортифікаційних споруд як найпростіших укриттів здійснюється без будівництва через зведення тимчасових споруд із бетонних та залізобетонних будівельних конструкцій (зокрема і тих, що були у використанні), габіонів та мішків з ґрунтом (піском), створення перекритих щілин у ґрунті, потребує наявності відповідних конструкцій та матеріалів, а також часу (розділ 1 Рекомендацій).

У посібнику “Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9” зазначається, що фортифікаційна споруда частково знижує ураження людей від вторинних чинників застосування ядерної зброї (світлового опромінення та повітряної ударної хвилі) та звичайної зброї (стрілецької, артилерійської, авіаційних бомб, гранат тощо). Тому це необхідно враховувати.

Вимоги до захисних властивостей фортифікаційних споруд не унормовано. Вимог щодо проєктування та будівництва фортифікаційних споруд немає. Але ці споруди мають забезпечуватися:

8. Чи обов’язково повинно бути два виходи в укритті?

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється перебування не більше 50 осіб (пункт 2.26 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні). У закладах освіти зазвичай понад 50 осіб, за винятком окремих шкіл у сільській місцевості. Отже, для більшості закладів освіти укриття з одним евакуаційним виходом неприйнятне.

Укриття має забезпечуватися не менше ніж двома евакуаційними виходами, один із яких може бути аварійним (якщо планується укриття в споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менш як 50 осіб – у ньому допускається один евакуаційний вихід) (пункт 3,5 підпункт 7 Рекомендацій).

Аварійний вихід в укритті важливий, адже якщо неможливо використовувати основний вхід (вихід) через його пошкодження, евакуація осіб, які укриваються, здійснюється через аварійні виходи (пункт 17 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту).

9. Чи може школа використовувати підземні станції метрополітену, автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри тошщо для укриття здобувачів освіти на підставі завчасних домовленостей?

Так. Але ці укриття повинні бути на дозволеній відстані від закладу освіти, згідно з будівельними нормами — до 500 м (але ДСНС рекомендує до 100 метрів з огляду на наявний досвід організації захисту населення в умовах збройної агресії російської федерації (відповідно до рекомендацій ДСНС)).

Відповідно до вимог Кодексу, заклади освіти можуть використовувати для укриття здобувачів освіти та працівників на договірних засадах об’єкти фонду захисних споруд інших суб’єктів господарювання (розділ 1 Рекомендацій). Але спеціальна комісія (дивіться запитання №3) повинна визначити, чи безпечне це укриття для учасників освітнього процесу.

Щоби встановити, чи можливо використовувати споруду подвійного призначення чи найпростіше укриття, органи виконавчої влади обстежують і беруть на облік підземні порожнини, станції та переходи метрополітену, автодорожні, пішохідні тунелі, автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини, підвальні, цокольні поверхи будинків і промислових об’єктів (відповідно до Порядку підготовки населення до зайняття об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту).

10.Коли захисна споруда вважається непридатною для укриття?

Це встановлює спеціальна комісія. Умов, коли споруда вважається непридатною для перебування, може бути багато. Якщо було встановлено, що конструкції у споруді можуть становити загрозу життю та здоров’ю людини, немає запасних виходів, засобів протипожежної безпеки, неналежна вентиляція для нормального дихання й забезпечення достатньої кількості повітря, адже невідомо, скільки часу доведеться перебувати в укритті.

Зокрема якщо в споруді неможливо забезпечити базові життєві потреби людини – запаси питної води, баків для нечистот для відвідування туалету.

ОБЛАДНАННЯ УКРИТТЯ

11. Хто відповідає за облаштування укриття в закладі освіти?

За облаштування укриття в закладі освіти відповідає засновник. Саме засновник закладу освіти зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов (частина 6 статті 25 Закону України “Про освіту”).

Якщо засновником закладу освіти є місцева влада – саме вона відповідальна за облаштування укриття (це стосується більшості закладів освіти). Якщо засновником закладу освіти є фізична або юридична особа, яка засновує приватний заклад – тоді за облаштування укриття відповідає ця особа.

Також є незначна кількість закладів загальної середньої освіти, які мають фінансову автономію. Заклади освіти з фінансовою автономією мають свою власну бухгалтерію, що дає змогу відстежувати всі отримані кошти – на що, коли та в якій кількості вони були витрачені, економити та планувати шкільний бюджет.

Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє організаційне управління закладом і відповідає за освітню, фінансово-господарську та інші діяльності закладу освіти.

Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:

  • організовує діяльність закладу освіти;
  • розв’язує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;
  • забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;
  • забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища (частина 3 статті 26 Закону України “Про освіту”).

Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами має балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це – засновники закладів освіти.

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, а також визначення зразків документів паперового обліку фонду захисних споруд, запровадження системи їх нумерації затверджені наказом МВС від 09.07.2018 № 579 “Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту”.

12. Хто повинен виділити кошти на облаштування укриття в закладі освіти?

Відповідно до статті 78 Закону України “Про освіту”, фінансування закладів, установ і організацій системи освіти здійснюється коштом відповідних бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Тобто фінансування укриттів у державних і комунальних закладах освіти має здійснюватися за кошти місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, наприклад, благодійної допомоги, грантів тощо, згідно з Законами України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”.

Тобто, органи місцевого самоврядування мають виділити кошти на облаштування укриття. Також джерелом фінансування для облаштування укриттів може бути міжнародна допомога, наприклад, як раніше повідомляв міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву, Уряд Тайваню виділив 2 млн доларів допомоги Харкову, та по 500 тис. доларів – Запоріжжю, Миколаєву, Сумам та Чернігову. Частину з цих коштів планується витратити на  укриття в закладах освіти.

Батьки також можуть допомагати фінансово для облаштування укриттів у вигляді благодійної допомоги, але це має бути добровільна допомога – ніхто не може примушувати батьків здавати будь-які кошти на облаштування укриття.

13. Хто визначає готовність укриття?

Відповідно до розділу 2 Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, щоби забезпечити готовність захисних споруд до використання за призначенням, цк робить комісія, яку створює засновник – орган місцевої влади. Комісія організовує періодичні огляди стану захисних споруд, оцінює стан готовності укриття, перевіряє наявність та працездатність основного обладнання тощо.

Оцінка стану готовності захисних споруд має здійснюватися щороку. Зараз комісія має перевірити всі укриття в закладах освіти перед початком навчального року. Це потрібно, щоби виявити недоліки в утриманні та експлуатації захисних споруд, передбачити заходи щодо приведення її в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінювання стану готовності здійснюється в таких випадках:

  • якщо проводиться технічна інвентаризація захисної споруди як об’єкта нерухомого майна;
  • якщо готуються пропозиції щодо подальшого використання захисної споруди;
  • після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди;
  • якщо ДСНС здійснює заходи державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

За результатами оцінювання стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою, згідно з додатком 11 до Вимог.

Залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінювання стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінювання стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Про проведення перевірки працездатності обладнання захисних споруд, їх оглядів та оцінювання стану готовності робиться запис у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), форму якого наведено в додатку 12 до Вимог.

За результатами оцінювання стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до Вимог. Якщо таких недоліків немає – захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

14. Які вимоги до оснащення та утримання протирадіаційних укриттів у закладах освіти?

Протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення в разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Як зазначається в посібнику“Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9”, протирадіаційне укриття забезпечує захист від іонізуючого (радіоактивного) випромінювання (у разі радіаційних аварій та звичайної зброї (стрілецької, артилерійської, авіаційних бомб, гранат тощо).

Протирадіаційне укриття проєктується й будується за спеціальними нормами ДБН В.2.2-5-97 “Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту” та має нормовані захисні властивості.

Протирадіаційне укриття вважається негерметичною захисною спорудою, обмежено забезпеченою спеціальним інженерним обладнанням:

  • двері (звичайні, посилені);
  • вентиляція (до 50 осіб – природна, більше – з механічним спонуканням);
  • стаціонарне електроживлення;
  • якщо більше ніж на 20 осіб – каналізація та водопровід, менше – баки з питною водою та виносна тара для нечистот.
15. Чи передбачені туалет, запаси води, вентиляція, опалення тощо в найпростіших укриттях – підвалах?

Практичний посібник “Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9” ДСНС та Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту визначає такі вимоги та кроки для підготовки підвального приміщення:

  • прибрати приміщення від сміття;
  • винести непотрібні та зайві речі;
  • укріпити віконні отвори та закласти їх мішками з піском;
  • демонтувати тимчасові перегородки;
  • звільнити загальні проходи в підвальному приміщенні;
  • укріпити вхідні двері;
  • перевірити електропроводку, освітлення та вимикачі;
  • мати запас засобів освітлення, які не становлять небезпеки, насамперед пожежної;
  • облаштувати вентиляційні отвори;
  • облаштувати забір води від системи централізованого водопостачання та водовідведення або створити запаси води в ємностях;
  • облаштувати окремі приміщення для санвузлів та під’єднати їх до системи каналізації або забезпечити їх виносною тарою для нечистот, що щільно закриваються;
  • встановити лавки, лежаки;
  • створити запас харчових продуктів тривалого зберігання (консерви, консервація тощо), а також теплих речей та ковдр, забезпечити їх зберігання у водонепроникних чохлах (додаток 6 Посібника).

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕВАКУАЦІЇ ДО УКРИТТЯ  ТА ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В УКРИТТІ

16. Якщо заклад освіти розпочав очне навчання, чи зможуть мешканці прилеглих будівель користуватися укриттям?

Ні. У такому разі укриття призначене лише для здобувачів освіти та працівників закладу освіти. Але органи влади та заклад освіти обов’язково повинен попередити мешканців прилеглих будівель, що в разі небезпеки заклад освіти не слугуватиме укриттям для жителів та працівників прилеглих будівель і надати інформацію про інші укриття в районі.

Якщо заклад освіти укладає договір про використання укриттів, які належать іншим суб’єктам, цей договір має передбачати організацію заходів безпеки, а не лише можливість перебування учасників освітнього процесу в укритті.

Крім того, в укритті та сховищі доцільно передбачити зонування приміщення для окремого перебування учасників освітнього процесу та інших категорій громадян.

17. У школі понад 1000 дітей, 50 працівників, укриття розраховане на 300 осіб, чи може школа розпочинати очне навчання?

У такому випадку навчання необхідно організовувати в змішаному форматі – коли в одні дні частина учнів навчатиметься очно, а частина дистанційно, і навпаки. Також можна організувати позмінне навчання.

18. Що заборонено робити під час перебування в укритті? (Правила поведінки для здобувачів освіти та працівників)

У споруді забороняється курити, шуміти, мати зі собою небезпечні засоби, зокрема для освітлення, які можуть спричинити пожежу, не допускається пересування приміщеннями без особливої потреби, необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися (пункт 12 Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту).

Також забороняється приносити до укриття легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, громіздкі речі, приводити тварин (пункт 2 цього ж Порядку). Для повноцінного відпочинку дозволяється тримати в споруді або брати зі собою легкі підстилки й невеликі подушки з поролону, губчастої гуми або іншого синтетичного матеріалу (пункт 13 цього ж Порядку).

19. Що робити, якщо повітряна тривога триває дві, три, години, а діти перебувають в укритті закладу освіти?

Задля безпеки дітей їх не можна відпускати з укриття, поки не завершиться повітряна тривога. Відповідно до рекомендацій МОН щодо особливостей організації 2022–2023 навчального року, освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники освітнього процесу можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити навчання з урахуванням необхідного корегування. На нашу думку, якщо дозволяють умови, освітній процес під час повітряної тривоги варто продовжувати, зокрема в укритті забезпечено належне освітлення та місця для сидіння.

Якщо в закладах освіти готують їжу, коли звучить повітряна тривога, кухарі мають вимкнути плити та пройти в укриття. На жаль, їжа швидше за все буде зіпсована і підлягає списанню. Але збереження життя здобувачів освіти та працівників – найголовніше.

20. З якою частотою та як правильно прибирати укриття?

Прибирання приміщень проводиться двічі на добу. Насамперед здійснюється обробка санітарних вузлів, приміщень, у яких встановлені виносні баки для нечистот, прибирання яких здійснюється за допомогою дезінфікувальних засобів (пункт 9  Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту).

Після відвідання санвузлів або приміщень для виносної тари для нечистот руки та взуття дезінфікуються засобами для дезінфекції (пункт 10  цього ж Порядку). У мішки, заповнені сміттям та відходами, додаються хімічні консерванти, дозволені для використання Міністерством охорони здоров’я України, у співвідношеннях до кількості відходів відповідно до рекомендацій, наданих виробником (пункт 11 цього ж Порядку).

21. Хто відповідає, якщо зі здобувачем освіти або працівником стався в укритті нещасний випадок через раптову несправність вентиляції в укритті, протипожежних засобів або іншу раптову несправність укриття?

Якщо під час перебування в укритті зі здобувачем чи педагогом трапився нещасний випадок, то він підлягає розслідуванню. Відповідальний визначається в результаті розслідування.

Процедуру розслідування нещасних випадків в закладах освіти визначає “Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися зі здобувачами освіти під час освітнього процесу”. Дія цього Положення поширюється на заклади освіти всіх рівнів незалежно від їхньої форми власності й підпорядкування, крім закладів освіти Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

Розслідуються нещасні випадки, що трапилися зі здобувачами освіти під час освітнього процесу через травми, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з рослинами, тваринами (пункт 4 розділу 1 Положення).

Якщо нещасний випадок під час освітнього процесу спричинив тяжкі (зокрема інвалідність потерпілого) чи смерть здобувача освіти або стався груповий нещасний випадок (травмувалися двоє і більше дітей, незалежно від тяжкості тілесних ушкоджень), проводиться спеціальне розслідування (пункт 1 розділ 3 Положення).

З процедурою розслідування нещасних випадків можна ознайомитися в окремій публікації на сайті освітнього омбудсмена.

22. Якщо дитина не бажає перебувати в укритті, покидає його, які мають бути дії педагогів?

Педпрацівник, під наглядом якого діти прямують до укриття, та керівник закладу освіти, який організовує перебування там дітей, відповідають за безпеку учасників освітнього процесу в укритті.

Здобувачі освіти зобов’язані відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я інших, довкілля, дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати вимоги освітньої програми (частина 3 статті 53 Закону України “Про освіту”).

Тому дитина повинна слухати та виконувати вказівки вчителя чи іншої особи, яка організовує перебування дітей в укритті, та залишатися в захисній споруді. Необхідно пояснити дитині, що, попри повітряну тривогу, освітній процес триває, й не можна так просто залишати заклад освіти. Також варто нагадати дитині, що перебування поза межами укриття може загрожувати її життю та здоров’ю, й що одним із найважливіших правил евакуації є правило “Не повертатися назад – щоби залишатися в безпеці”, запропоноване Ресурсним центром прав дитини у посібнику “Врятуйте  дітей – стандартні процедури  та  правила  безпеки  для  учнів  та студентів”.

Також варто повідомити батькам про таку поведінку дитини. Необхідно проводити тренувальні переміщення учнів та працівників до укриття, щоби дитина усвідомлювала важливість цього процесу та адаптувалася до цієї необхідності, адже, можливо, вдома дитина просто не дотримувалася правил безпеки переміщення до укриття під час повітряної тривоги, тому для неї це складно або їй це здається неважливим.

23. Що робити, якщо повітряна тривога триває, але необхідно терміново покинути укриття, наприклад, через пошкодження споруди, її затоплення або з інших, визначених Порядком перебування в укритті, причин? Хто має вивести учасників освітнього процесу в такому разі?

Насамперед необхідно інформувати ДСНС про випадок. Якщо є травмовані, працівник, який дізнався про це, повинен надати потерпілому здобувачу освіти або іншому працівнику домедичну допомогу. Якщо учасники освітнього процесу, які перебувають в укритті, можуть покинути будівлю самостійно, тоді працівники допомагають вивести всіх з укриття. Якщо це не можливо зробити самостійно – необхідно викликати рятувальників і подавати сигнали про своє місцеперебування – стук, крики тощо.

Якщо неможливо використовувати основний вхід (вихід) через пошкодження, необхідно евакуювати осіб, які укриваються, через аварійні виходи споруд фонду захисних споруд.

Завалені захисно-герметичні двері відкриваються за допомогою наявного в споруді інструменту (механічного, пневматичного, електричного). Можливе відкриття неробочих захисно-герметичних дверей шляхом зняття їх важелем або домкратом, улаштування отвору за допомогою зубила або ножівки.

Якщо неможливо вивести людей, які укриваються, через основні та аварійні виходи – організовуються роботи з пробиття отворів в огороджувальних конструкціях. У такому разі за планом споруди визначається оптимальне місце улаштування отвору як щодо мінімального обсягу робіт, так і щодо зручності евакуації.

Якщо аварійних виходів немає, доцільно завчасно ззовні стіни вирити траншею та засипати її піском, місце пробиття отвору зсередини окреслити прямокутником.

Аварійно-рятувальні формування залучаються до відкриття споруд фонду захисних споруд ззовні та евакуюють із них людей, якщо особи, які укриваються, не можуть самостійно евакуюватися із них (пункти 17–19 Вимог).

24. Що робити, якщо під час перебування учасників освітнього процесу в укритті в будівлю влучила ракета?

Надати допомогу потерпілим.

Якщо це можливо, повідомити про випадок ДСНС.

Якщо входи вільні, то необхідно дочекатися закінчення повітряної тривоги та покинути укриття.

Якщо входи завалено, то варто подавати сигнали про своє місце перебування: стук, крик тощо.

Відповідно до рекомендацій, якщо хтось виявився під завалами, потрібно:

  • покликати на допомогу та повідомити, де ви;
  • спокійно чекати, поки розберуть завал.

Якщо вас ніхто не чує – треба:

  • спробувати вивільнити руки та ноги;
  • оцінити навколишню ситуацію;
  • обережно розібрати завал та намагатися не зачепити те, на чому все тримається;
  • якщо не впевнені у своїх силах – терпляче кликати на допомогу;
  • якщо є можливість – скористатися телефоном, стукати по трубах, батареях;
  • якщо ніхто не чує – спробувати розібрати завал;
  • звільнившись – оглянути себе та за можливості надати собі першу медичну допомогу;
  • в очікуванні допомоги намагатися уникнути переохолодження.

ДОРОГА ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

25. Що робити, якщо повітряна тривога застала дитину в дорозі (варіанти: дитина дістається пішки, транспортом або шкільним автобусом)? Які дії педагога/-ів), коли повітряна тривога застала під час перевезення учнів шкільним автобусом до або зі закладу освіти?

Необхідно розробити чіткий алгоритм дій для учасників освітнього процесу на випадок таких ситуацій, особливо щодо дій педагогів у разі перевезення учнів шкільним автобусом. Адже підвезенням до школи забезпечуються учні, які проживають від закладу освіти на відстані понад 2 км (пункт 3 розділу 1 Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти), й, наприклад, коли учнів везуть із найближчого до міста села, повітряна тривога може застати шкільний автобус у полі, де сховатися нікуди.

На нашу думку, якщо тривога зненацька застала дитину, коли вона пішки йде до школи, дитина має знати, де на шляху до школи є найближче укриття, щоби могти там заховатися. Якщо ж найближче укриття – заклад освіти, а дістатися туди швидко неможливо – скористатися наявними природними або штучними укриттями, зокрема, рельєфом місцевості (балки, яри тощо), заглибленими приміщеннями та спорудами, за відсутності вищезазначених – у будівлях і спорудах різного призначення правилом “двох стін”. Якщо дитина в громадському транспорті, необхідно залишити його та перейти до найближчого укриття.

Отже, батькам необхідно провести роз’яснювальну роботу з діитми щодо найближчих укриттів на шляху до закладу освіти.

26. Чи має право педагог відпустити дитину додому на прохання батьків під час повітряної тривоги?

Відповідно до пунктів 15–16  Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту, вихід із захисної споруди здійснюється тільки якщо надійшла інформація про відсутність небезпеки (після уточнення ситуації в районі споруди), а також у випадках вимушеної евакуації.

Вимушена евакуація зі захисної споруди проводиться, якщо:

  • відбулося пошкодження споруди, що виключає подальше перебування в ній;
  • відбулося затоплення споруди;
  • сталася пожежа у споруді та утворилися в ній небезпечні концентрації шкідливих газів;
  • було досягнено граничних параметрів внутрішнього повітряного середовища.

Тому під час повітряної тривоги, щоб не наражати дитину на небезпеку, педагог не має права відпустити її додому навіть на прохання батьків.

КОРИСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЩОДО УКРИТТЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ФОНДІ ЗАХИСНИХ СПОРУД

  • Із загальною інформацією про організацію укриття населення під час надзвичайних ситуацій у фонді захисних споруд цивільного захисту можна ознайомитися на сайті ДСНС.
  • На головній сторінці сайт ДСНС у розділі “Довідково” можна ознайомитися з Рекомендаціями щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) закладів освіти (файл завантажується на ваш пристрій).
  • Практичний посібник “Організація укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту. Впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту. Серія 9” ДСНС та Інституту державного управління та наукових досліджень із цивільного захисту.
  • Інформаційний безоплатний чат-бот від ДСНС у WhatsApp. Чат-бот надасть користувачам доступ до важливих оновлень, надійної та достовірної інформації, а також деталей про процедури реагування на надзвичайні ситуації. Щоби скористатися чат-ботом у WhatsApp, просто збережіть номер +380676785917 у своїх контактах, а потім надішліть текст зі словом “почати” (begin) у повідомленні WhatsApp.
  • Також на сайті ДСНС оприлюднений алгоритмом дій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління освітою, керівників закладів освіти щодо забезпечення укриття учасників освітнього процесу у фонді захисних споруд цивільного захисту.

Служба освітнього омбудсмена

Фото: укриття в одній із львівьких шкіл, M&M Photography

Обговорення