Домашка й література на літо, дозволи на екскурсії, моніторинги знань: мікс питань на завершення навчального року

У новому юридичному розʼясненні “Нова українська школа” відповідає на питання, що можуть виникати в батьків та освітян на завершення навчального року.

З матеріалу ви дізнаєтеся:

• чи може директор школи ініціювати моніторинг знань за тиждень до кінця навчального року;
• чи можуть батьки бути присутніми на > 90 % онлайн-уроків, записувати відео, робити скріншоти;
• що робити, якщо дитина не отримала медаль через одну оцінку;
• чи можуть від батьків вимагати дозволи на екскурсії під час воєнного стану;
• чи можуть задавати домашні завдання на літо та що зі списками літератури.

1. Чи має право директор школи проводити моніторинг знань учнів 4 класу за тиждень до кінця навчального року? Зважаючи на те, що ДПА, через дію воєнного стану, скасовано.

Насамперед акцентуємо, що моніторинг – це НЕ оцінювання учнівства. Тобто за результатами моніторингу учні не отримують оцінок у журнал чи свідоцтво досягнень, бо такі дослідження проводять знеособлено. Це оцінювання стану системи освіти.

“Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей”. Таке визначення моніторингу подано в частині 1 статті 48 Закону України “Про освіту”.

Згідно із законодавством, організатори (суб’єкти) моніторингу мають забезпечити:

• “інформування учасників щодо вимог проведення моніторингу;
• виконання учасниками дослідження завдань, розроблених згідно з Програмою;
• дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу;
• безпечні умови для всіх учасників дослідження під час його проведення;
• організацію безплатної медичної допомоги за місцем проведення моніторингу (у разі потреби)” (пункт 3 розділу 5 “Порядку проведення моніторингу якості освіти”).

У питанні, яке поставили читачі “НУШ”, не уточнено, внутрішній чи зовнішній моніторинг відбувається в закладі освіти. Внутрішній моніторинг заклад освіти проводить сам, зовнішній – будь-які органи, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності.

Від деяких видів зовнішнього моніторингу учасник може відмовитися: “Участь закладів освіти та учасників освітнього процесу в зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною (крім моніторингу на загальнодержавному або міжнародному рівнях)”. Це визначено пунктом 1 розділу 5 “Порядку проведення моніторингу якості освіти”.

Наприклад, навесні 2024 року в українських школах тривав основний етап третього циклу загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти (ЗЗМЯПО). У ньому взяли участь понад 12 000 учнів 4-х класів із 408 шкіл у 19 областях та Києві. Анкети заповнювали також вчителі, які навчають цих учнів.

Проведення моніторингу наприкінці навчального року цілком логічне, адже: “При визначенні термінів проведення моніторингу суб’єкт моніторингу має враховувати можливі ризики, пов’язані з надмірним навантаженням на здобувачів освіти та педагогічних працівників унаслідок збігу кількох контрольно-вимірювальних заходів (зовнішнє незалежне оцінювання, державна підсумкова атестація тощо)” (абзац 2 пункту 7 розділу 4 “Порядку проведення моніторингу якості освіти”).

Тож, так, моніторинг можна проводити за тиждень до завершення навчального року, якщо це відповідає термінам, зазначеним у програмі проведення моніторингу. Підстави для його проведення, програму, графік (відповідний наказ по закладу освіти) ви можете дізнатися в адміністрації закладу освіти.

2. Чи може хтось із батьків / законних представників бути присутнім на 90 % онлайн-уроків, робити скріншоти із Zoom, записувати відео?

Законодавство України передбачає чіткий механізм відвідування уроків своїх дітей батьками чи законними представниками: “Батьки учнів мають право бути присутніми на навчальних заняттях своїх дітей за попереднім погодженням із керівником закладу освіти”. Про це йдеться в абзаці 2 частини 1 статті 25 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Втім, якщо ми говоримо про дистанційну форму навчання, коли учень переважно знаходиться на території приватного помешкання, яке належить батькам учня і де вони знаходяться на законних підставах – ця норма стає досить дивною для застосування. Тобто, щоби бути присутнім на уроці, батькам не обов’язково доєднуватися до онлайн-уроку з власного акаунту, достатньо просто перебувати в одному помешканні з дитиною.

Фіксування голосу, зображення, поведінки фізичної особи за допомогою технічних засобів є збором інформації.

Збирання інформації про особу, у тому числі за допомогою технічних засобів, допускається без її згоди, зокрема, для захисту прав людини: “Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини” (частина 2 статті 32 Конституції України).

Зауважимо, що під час онлайн-уроку на екран можуть бути виведені зображення інших учнів та учениць, які знаходяться у своїх оселях, тож доречним є застосування статті, яка оберігає приватне життя особи: “Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України” (частина 1 статті 32 Конституції України).

Отже, немає підстав заборонити батькам чути й бачити те, що відбувається на уроці дитини, якщо вони не втручаються в освітній процес. Аби проводити відеозйомку чи фотографування, потрібна згода особи (осіб), яку (яких) знімають. Аудіо- чи відеофіксація протиправних дій посадових осіб, чи громадян не підпадає під обмеження щодо збирання інформації, та допускається без їхнього дозволу, оскільки є реалізацією права особи на власний захист чи захист прав дітей.

3. Моя дитина не отримала медаль через одну оцінку. Що робити, якщо ми хочемо її отримати?

На жаль, законодавство абсолютно однозначне в цьому питанні й не дає можливості отримати відзнаку чи медаль у тому випадку, якщо учень/учениця отримав/ла оцінку після перескладання:

“Підвищення семестрової оцінки учнями:

• 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
• 10–11(12)-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою “За особливі успіхи в навчанні” та срібною “За успіхи в навчанні” медалями” (абзац 16 пункту 3.2 Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів).

Тобто якщо з усіх предметів в учня відмінні оцінки, а з одного предмета було скориговано семестрову оцінку – отримати медаль він не зможе навіть після того, як перездасть матеріал на вищий бал.

4. Чи має право директор школи вимагати від батьків письмове погодження на обов’язкове відвідування екскурсій у межах міста та за його межами в період воєнного стану?

Екскурсії під час навчального року є формою організації освітнього процесу. Вони дають змогу проводити спостереження, а також вивчати різні предмети, явища і процеси в природних умовах. Визначення форм навчання належить до компетенції педагогічної ради: “Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, особливостей регіону тощо” (частина 4 статті 10 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Відвідування навчальних екскурсій, як і урок, може оцінюватися: “Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок із відповідних предметів” (абзац 4 пункту 3.3 Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів).

Тобто навчальна екскурсія – це майже той самий урок, але поза школою. Тож до відвідування навчальних екскурсій такі ж вимоги щодо обов’язковості, як і до відвідування уроків.

Втім, Інструкція, яка унормовує проведення екскурсій у закладах освіти, допускає добровільну участь у таких заходах: “Групи, що здійснюють екскурсію, подорож, формуються з-поміж учасників, які об’єднуються на добровільних засадах за спільними інтересами. До складу групи включаються тільки учасники, які придатні за станом здоров’я для участі в запланованій екскурсії, подорожі” (пункт 1 розділу 3 “Інструкції щодо організації та проведення екскурсій і подорожей з учнівською та студентською молоддю“).

Отже, законодавство не зобов’язує батьків писати погодження на відвідування екскурсій їхніми дітьми.

5. Чи повинні діти виконувати якісь завдання під час літніх канікул? Окремо питання про списки літератури на літо – чи обов’язково їх читати й, чи виставляють за це оцінки?

Якщо ми говоримо про учнів початкових класів, то законодавство забороняє давати їм домашні завдання на вихідні та канікули: “На вихідні, святкові та канікулярні дні домашнє завдання не задається та відповідно не фіксується в Класному журналі”. Це визначено додатком до наказу Міністерства освіти і науки України 07.12.2018 № 1362 “Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи”.

Що стосується учнів середньої й старшої ланок, МОН теж рекомендує утриматися від завантаження дітей завданнями на вихідні та канікули: “Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні” (Лист Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 року N1/9–651 “Стосовно використання методичних рекомендацій щодо обсягу й характеру домашніх завдань”).

Щодо списків літератури на літо, то це не є окремим видом домашнього завдання, яке б окремо оцінювалося – інструкції з ведення журналів не передбачають виставлення окремої оцінки за “прочитання літератури влітку”. Список літератури “на літо” пропонується для того, щоб учнівство могло заздалегідь прочитати ті твори, які будуть вивчатися впродовж наступного навчального року, оскільки творів багато й діти просто фізично можуть не встигнути їх прочитати під час навчання.

Оцінювання прочитаного відбувається під час вивчення відповідних творів у навчальний період: “Під час такого оцінювання обов’язковим має стати: контроль за прочитанням кожним учнем програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних і письмових робіт, виразне читання художніх текстів” (розділ 5 Додатку 1 до Наказу МОНУ № 1222 від 21.08.2013 року “Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти”).

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне зображення: авторка – Марія Брикимова, ГО “Смарт освіта” (ліцей №100 “Поділ”, Київ).

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.