Мобілізація освітян: відстрочка, поновлення, вплив на стаж та зміни, відповідно до нового закону

Через довготривалу дискусію в суспільстві навколо так званого “мобілізаційного” закону, цілком зрозуміле питання “чи не змінилося щось у цій царині” з його прийняттям. Мова про Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, який набрав чинності 18 травня 2024 року.

Раніше “Нова українська школа” вже публікувала юридичне розʼяснення про мобілізованих учителів та педагогів-колаборантів, де ми докладно розповіли про те, хто має право на відстрочку та відпустку, чи можна звільнити мобілізованого вчителя та за яких умов педагога вважатимуть колаборантом.

З огляду на популярність теми та кількість ваших питань про мобілізацію освітян, у цьому розʼясненні розповідаємо:

• чи є зміни в питанні відстрочки для працівників садочків та шкіл;
• чи можуть звільнитися зі служби освітяни, які були мобілізовані в перші дні війни;
• чи можуть вимагати проходження ВЛК, якщо вчитель у процесі оформлення відстрочки;
• як мобілізація впливає на трудові права та гарантії освітян;
• чи передбачене підвищення кваліфікації для мобілізованих учителів.

Читайте та діліться матеріалом із колегами!

1. Хто з працівників шкіл та садочків має бути мобілізований, а хто – ні?

2. Я вчитель у школі на ТОТ. Наразі заклад освіти перебуває на простої. Юридично я є основним працівником саме цього ЗЗСО, але зараз викладаю в іншій школі за сумісництвом. Чи маю я право на відтермінування в такому випадку?

Новим “мобілізаційним” законом дійсно було виправлено редакції значної кількості статей різних законодавчих актів, у тому числі й статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, який регулює питання відстрочки. Втім, її пункт 2 частини 3 залишився практично незмінним.

Як і раніше працівники закладів дошкільної освіти права на відстрочку не мають. Педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти мають право на відстрочку, але лише ті, які працюють у цих закладах за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки. Цей факт має бути підтверджений довідкою із закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці.

Згідно зі статтею 34 Кодексу законів про працю України, простій – це зупинення роботи через відсутність організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, або з інших обставин, що не залежать від працівників.

Зупинення роботи говорить про те, що педагогічний працівник фактично не працює й отримати згадану вище довідку не зможе. У випадку з роботою за сумісництвом формулювання однозначне – для отримання відстрочки працювати педагогічним працівником необхідно за основним місцем роботи.

3. Мій чоловік – директор школи. Був мобілізований у перші дні повномасштабного вторгнення. Чи може він звільнитися зі служби через те, що він освітянин?

Згаданий вище закон так само вніс зміни до статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, виклавши її в новій редакції. Але пункт 2 частини 4 цієї статті продовжує визначати підстави для звільнення з військової служби під час воєнного стану:

“4. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

Наведена вище таблиця наочно демонструє зміни, які відбулися в підставах звільнення з військової служби. Загалом перелік підстав збільшився, формулювання окремих підстав змінилося (особливо для сімейних обставин), але для педагогічних, науково-педагогічних чи наукових працівників нічого не змінилося – окремої підстави для них не передбачено. Тому звільнення може відбутися лише на загальних підставах.

4. Чи можуть у ТЦК вимагати проходження ВЛК від вчителя в процесі оформлення відстрочки?

Відповідь на це питання знаходимо в пункті 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:

“Військовозобов’язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією НЕ направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову в наданні відстрочки, військовозобов’язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Військовозобов’язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд НЕ направляються, крім випадків, коли військовозобов’язані приймаються на військову службу за контрактом”.

Як бачимо, норма Порядку доволі однозначна й додаткового тлумачення не потребує.

5. Як мобілізація освітян впливає на їхні трудові права та гарантії? (збереження зарплати, робочого місця, стажу тощо)

До 19 липня 2022 року за всіма працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігалися місце роботи, посада й середній заробіток.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”, який набрав чинності 19 липня 2022 року, середній заробіток було виключено з переліку гарантій для працівників на час виконання військового обов’язку.

Водночас для педагогічних працівників залишалися чинними гарантії статті 57 Закону України “Про освіту”, тому їм виплата середнього заробітку мала бути продовжена й після 19 липня 2022 року. Але 24 грудня 2023 року це теж було усунуто з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань”. Цим законом зі статті 57 Закону України “Про освіту” було виключено слова “чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період”. Отже, збереження середнього заробітку припинилося для мобілізованих педагогічних працівників.

Зважаючи на викладене вище, за педагогічними працівниками з дати їх мобілізації й до 24 грудня 2023 року мали зберігатися місце роботи, посада й середній заробіток, а після – лише місце роботи та посада.

Що стосується стажу, то час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частина перша статті 2 Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”).

Статтею 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” теж передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

6. Мій директорський контракт чинний до 03.07.2025 року. 21.10.2022 я був мобілізований до ЗСУ. На момент звільнення найбільш імовірно в мене завершиться дія трудового договору. Які подальші правові відносини в мене будуть із роботодавцем?

Ситуація залежить від фактичних обставин, зокрема – чи виконуватимете військовий обов’язок, чи діятиме воєнний стан та які рішення ухвалить роботодавець.

Як ми вже розповідали вище, за мобілізованим вчителем зберігається місце роботи, посада, тому припинити дію трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору можна лише після завершення проходження військової служби – у день фактичної демобілізації.

Крім цього, пунктом 2–1 розділу X Закону України “Про повну загальну середню освіту” визначено, що під час дії воєнного стану засновник державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа) має право продовжити без проведення конкурсу строк дії строкового трудового договору (контракту), укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, але не більше ніж на шість місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану.

До того ж, відповідно до статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, під час дії воєнного стану директори закладів загальної середньої освіти можуть бути призначені без конкурсу на підставі заяви від кандидата, особової картки встановленого зразка, документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, та досвіду роботи, згідно з вимогами законодавства. Після припинення чи скасування воєнного стану, але не пізніше ніж за шість місяців із дня його припинення чи скасування, на посади має бути оголошено конкурс.

7. Я мобілізований вчитель, який у ЗСУ від 4 березня 2022 року. Якими нормативними актами і як саме передбачене чергове підвищення кваліфікації таких працівників освіти, як я? Чи передбачене взагалі?

Відповідно до частини 1, 2 статті 51 Закону України “Про повну загальну середню освіту” кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про освіту”.

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, включаючи порядок оплати, умови й порядок визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 (далі – Порядок). Кожен педагогічний працівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний щороку підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком. Підвищення кваліфікації є необхідною умовою проходження атестації в порядку, визначеному законодавством.

Звісно, педагогічні працівники самостійно обирають конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг із підвищення кваліфікації, водночас основними видами підвищення кваліфікації є навчання за програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо, що цілком можуть відбуватися онлайн, а окремі види діяльності педагогічних працівників можуть бути визнані як підвищення кваліфікації, зокрема такі як самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти.

Це загальні правила для всіх педагогічних працівників і для тих, які були призвані на військову службу. Згадані вище закони та Порядок не вводять ніяких додаткових форм підвищення кваліфікації, винятків у процедурі визнання результатів або інших особливостей на час дії воєнного стану, які були б цілком виправданими.

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: Освіторія

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.