Відповідаємо на питання про корекційні заняття для дітей з ООП

Нове юридичне розʼяснення присвячене питанням читачів про корекційні заняття. Зокрема, ми розповімо:

• коли й де можна проводити корекційні заняття та чи можна це робити в урочний час;
• хто може проводити такі заняття в садочку й школі;
• чи є певні вимоги до оформлення календарно-тематичних планів для надання корекційно-розвиткових послуг в ІРЦ;
• чи рахується 25 хвилин корекційно-розвиткового заняття як академічна година;
• як ввести в штат закладу освіти ставку логопеда.

Читайте та діліться зі знайомими, яким ці відповіді можуть стати в пригоді.

1. Коли й де можна проводити корекційні заняття?

2. Чи можна забирати на корекційні заняття дитину з уроків за згодою батьків?

Учні й учениці з особливими освітніми потребами, відповідно до частини 4 статті 26 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, мають навчатися за індивідуальною програмою розвитку: “Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, у порядку, визначеному законодавством, складаються індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (за потреби)”.

Водночас індивідуальний навчальний план повинен забезпечувати виконання учнем освітньої програми та враховувати індивідуальні потреби дитини: “Індивідуальний навчальний план учня має забезпечувати виконання ним освітньої програми закладу освіти та передбачати його участь у контрольних заходах, а також у разі необхідності враховує особливі освітні потреби учня, визначені за результатами комплексної психолого-педагогічної оцінки його розвитку” (абзац 2 частини 2 статті 14 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Відповідальність за організацію навчання та контроль за виконанням освітніх програм несе керівник закладу освіти. Це визначено пунктом 3 статті 26 Закону України “Про освіту”.

Отже, учень з особливими освітніми потребами повинен мати такий розклад занять, який би давав змогу опановувати освітню програму у прийнятний для учня час. Затверджує такий розклад керівник закладу освіти: “Керівник закладу освіти або уповноважена ним особа складає та затверджує розклад проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг).

Розклад занять узгоджується з розкладом навчальних занять класу, в якому навчається учень, складається з дотриманням педагогічних вимог та вимог санітарного законодавства з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, затверджується керівником закладу освіти й не може призводити до перевантаження учнів” (абзаци 5-6 пункту 11 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти).

Якщо учень/учениця не відвідуватиме заплановані заняття з ініціативи педагогів (чи навіть з дозволу батьків), це означатиме, що педагогічні працівники позбавляють дитину можливості опанувати освітню програму, що суперечить законодавству.

Щодо місця проведення корекційних занять, то законодавство містить лише загальні рекомендації: “Місця для учнів з особливими освітніми потребами обладнуються відповідно до потреб дитини” (пункт 13 розділу III Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти).

Єдине уточнення, це те, що для таких занять можна використовувати ресурсні кімнати та медіатеки: “Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття можуть проводитися у ресурсній кімнаті, медіатеці закладу освіти” (пункт 12 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти).

3. Хто може проводити корекційні заняття в дитсадку та школі?

Корекційні заняття у закладі освіти можуть проводити як штатні працівники закладу, так і залучені фахівці: “Додаткові психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові заняття (послуги) проводяться (надаються) фахівцями (із числа працівників закладу освіти та у разі потреби – додатково залученими фахівцями), з якими заклад освіти або відповідний орган управління освітою укладають цивільноправові договори”. Це визначено в абзаці 3 пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

Також цей документ містить додаток 5, де вказано перелік фахівців, які можуть проводити додаткові психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові заняття. (додаток 5 до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами).

Скриншот додатка 5

4. Які є вимоги до оформлення календарно-тематичних планів для надання корекційно-розвиткових послуг в ІРЦ?

Законодавство не містить вимог до оформлення календарно-тематичних планів педагогічних працівників. Ба більше, у методичних рекомендаціях щодо викладання навчальних предметів фахівці Міністерства освіти і науки України окремо наголосили на неприпустимості вимагати певні стандарти в оформленні календарно-тематичного планування: “Календарно-тематичне планування складають у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел. Воно може бути об’єднане з навчальною програмою в один документ. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя / вчительки. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти, міста, району чи області не передбачено законодавством” (Лист Міністерства освіти і науки України від 30.08.2024 року №1.1/15776-24 “Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році”).

5. Як рахується академічна година в роботі вчителя-дефектолога? 25 хвилин корекційно-розвиткового заняття – це академічна година?

Законодавство визначає скорочену тривалість індивідуальних корекційно-розвиткових занять: “Тривалість індивідуальних психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять для учнів становить від 20 до 25, а групових - від 35 до 40 хвилин” (абзац 2 пункту 14 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти).

Водночас цілком однозначно вказується, що оплата за скорочене заняття має рахуватися як за годину роботи (погодинна): “Скорочена тривалість корекційно-розвиткових занять, встановлена для учнів з особливими освітніми потребами, не є підставою для зменшення оплати за їх проведення. Оплата праці фахівців за кожне корекційно-розвиткове заняття здійснюється за ставками погодинної оплати праці…” (абзац 5 пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами).

6. Як ввести в штат ліцею ставку вчителя-логопеда?

Посаду вчителя-логопеда можна ввести в штат закладу, якщо створені інклюзивні класи, та передбачається навантаження такого вчителя не менше, як 9 годин на тиждень: “У школах, в яких навчання дітей з особливими освітніми потребами організоване в інклюзивних класах, для проведення корекційно-розвиткових занять, що визначені індивідуальною програмою розвитку, можуть вводитись посади вчителів-дефектологів (вчителя-логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога) за наявності навантаження не менше ніж 9 навчальних годин на тиждень, виходячи з норми на ставку 18 навчальних годин на тиждень” (абзац 3 пункту 5 Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти).

Якщо у закладі освіти діти з особливими освітніми потребами навчаються у спеціальних класах, обмежень щодо мінімального навантаження вчителя немає: “У школах, в яких навчання дітей з особливими освітніми потребами організоване у спеціальних класах, для здійснення освітнього процесу та проведення корекційно-розвиткових занять, що визначені робочим навчальним планом, вводяться посади вчителів-дефектологів (вчителя-логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога), інших спеціалістів з відповідною підготовкою” (абзац 2 пункту 5 Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти).

Керівник закладу освіти формує новий штатний розпис та підписує його разом з бухгалтером закладу освіти (якщо має власну бухгалтерію) чи відділу органу управління освітою та подає на затвердження засновнику (найчастіше – органу управління освіти).

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Титульне зображення: автор – Ground Picture, shutterstock.com

Довідково:

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.