Напишіть нам

Всі теми

10 уроків щодня, 57 годин на тиждень, 21 предмет: як вчаться британські школярі та чому розумне формування робочого дня не виснажує

У 7 класі однієї з британських приватних шкіл діти вчаться 6 днів на тиждень із 8:30 до 17:00. Щоденно мають 9–10 уроків із 21 предмета. Разом – 57 годин на тиждень.

Чи не занадто довгий навчальний день? Чи не виснажується дитина? Чому не так важливе навантаження, як розумний підхід до формування розкладу й робочого дня дитини?

Про це читайте в колонці керівниці комунікаційного офісу Малої академії наук України, виконавчої директорки благодійного фонду з трансформації освіти savED Оленки Северенчук, дочка якої, Марічка, зараз вчиться в 7 класі британської школи.

Спершу трохи цифр попредметно.

13 – це кількість годин одного предмета. Не математики, не англійської, а спорту. У середу – 5 годин фізкультури поспіль:

  • 1 година – заняття в спортивній залі (максимально схожий на український класичний урок фізкультури);
  • 1 година плавання;
  • 11 годин – ігри. Навесні – крикет. Зараз, восени, хокей на траві: клюшки, захист для зубів, наколінники – усе серйозно. Ігри – це не про великий спорт. Хоча змагання тут регулярні – є “вища ліга”, розподіл за рівнями. Ігри – це потужна софтова частина, це стратегія, командна робота, взаємопідтримка, право на помилку.

МАТЕМАТИКА ТА ІНФОРМАТИКА

7 годин на тиждень: 6 математики та 1 інформатики.

У школі немає програмування, але є базовий курс комп’ютерної грамотності.

Що престижніша школа, то менше інформатики й гаджетів. У Британії вважають, що еліта не йде в програмісти. Еліта працює над стратегією держави, вони – майбутні архітектори систем. Та й зарплати програмістів в UK не в 10 разів вищі, аніж у вчителя, менеджера чи медсестри. Тому в IT немає такого ажіотажу, як в Україні, і мови програмування вивчають лише в старшій школі, якщо підліток обрав для себе цей напрям.

Програма з математики цікава. Маруся саркастично розповідає, що вони в 7 класі вчать табличку множення на 6. Утім, у програмі для дітей 6-ти років є дроби. І ні, це не складно, бо вони ріжуть на частини яблука й пиріг, а потім їдять. Це весело, цікаво, ще і смачно.

Упродовж початкової й середньої школи математика вивчається спірально і в 7 класі можуть вчити те саме, що й у 4-му. Теми повторюються, додаються нашарування. Математика винятково практична, як у випадку з дробами і яблуками. З 9 класу рівень математики суттєво летить вгору. У 11–12 класах, якщо обираєш математику своїм профільним предметом, потрібно буквально “гризти граніт”.

МОВА ТА ЛІТЕРАТУРА

13 годин на тиждень: 5 англійської, 2 англійської для неносіїв (ESOL) та по 2 французької, іспанської і німецької. Носії мови замість ESOL вчать латину.

Окремо літератури немає, вона інтегрована в мову.

Три іноземні мови одночасно більше для ознайомлення, фану й культурологічного екскурсу. У старшій школі можна обрати вивчення мови або мов поглиблено.

ПРИРОДНИЧІ ДИСЦИПЛІНИ

6 годин на тиждень: по 2 біології, хімії та фізики.

Інтегрований курс “Science” закінчується в початковій школі (у Британії це 6 клас). У базовій школі є розділення на окремі предмети, як і в Україні.

У Британії ніхто не зубрить терміни й параграфи. Тут максимум інтерактиву й досліджень: налити в памперс води, створити штучний сніг, дослідити мікроби на поверхнях, виміряти гучність голосу, роздивитися нутрощі кота.

ТВОРЧІСТЬ І ТЕХНОЛОГІЇ

8 годин на тиждень: 1 музики, 1 театру та по 2 образотворчого мистецтва, активного відпочинку та технологій проєктування.

Багато – і це чудово. Музика та образотворче мистецтво не закінчуються ні в початковій, ні в середній школі. Кожна дитина грає щонайменше на одному музичному інструменті, вчиться фотографувати на плівку і проявляти знімки, розробляє макети і друкує на 3D-принтері.

СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО

6 годин на тиждень: по 2 історії та географії, 1 релігії та 1 PSHE (особиста, соціальна, оздоровча та економічна освіта).

Цей блок предметів має таку назву, бо історія – не про дати і факти, а про причини, наслідки й висновки. Географія – не про контурні карти, а здебільшого про розмаїтість світу. Релігія – не про бога, а про людей різних віросповідань.

Й окремо про власне здоров‘я, фінансову грамотність і ті практичні навички життя, які потрібні кожному й кожній.

ЩО ЩЕ?

Тричі на тиждень є form period (класна година), щоби побути з учителем і однокласниками, обговорити болі й радощі, спланувати спільні активності.

У кожного є персональний гаджет. Якщо гаджетом не забезпечує школа і його не можуть купити батьки, тоді пристрій надає уряд. У Британії це така ж базова потреба, як ручка чи зошит.

Чому таке навантаження не є критичним і дитина не повертається додому “вареним овочем”?

1) Немає заторів: піший доступ до школи або максимум 15 хв на авто. Учні мають бути в школі до 8:20, тому підйом у середньому о 7:30–8:00. Дитина виспана й не “трясеться” в ранковій переповненій маршрутці.

У старшій школі діти часто їздять до коледжу в іншому місті потягом, тому прокидаються рано. Утім, початкова й базова школи здебільшого поруч.

2) Академічні предмети до обіду й парами. Пари дуже полегшують життя як дітям, так і вчителям. По-перше, за 80 хв уроку можна встигнути значно більше і з глибшим рівнем занурення. По-друге, 4 предмета на день замість 8-ми, тому немає розфокусування. Плюс легше готувати домашки, якщо вони є.

3) Великі перерви:

  • 25 хв після 3-го уроку;
  • 65 хв після 5-го (це обід, під час якого діти спілкуються з друзями, тусять або валяються на траві);
  • 30 хв після 8-го уроку.

4) Після обіду лише творчі предмети, мови або спорт.

5) Багато простору й перебування на вулиці, багато руху.

6) Позитивна дружня атмосфера. Учителі різні: у нашій школі мікс сучасних, молодих, “своїх у дошку” та класичних, стриманих, подекуди, суворих, які не дозволяють вільно зав‘язану краватку чи неохайне волосся, що вибилося з хвоста. Утім, підтримка й повага до дитини – понад усе.

7) Уроки динамічні: ніхто не сидить постійно за партою, тому час не тягнеться, а летить.

Не так важливі навантаження й кількість уроків на день, як розумний підхід до формування розкладу й робочого дня дитини.

Оленка Северенчук, керівниця комунікаційного офісу Малої академії наук України, виконавча директорка благодійного фонду з трансформації освіти savED

Титульне фото: ProImageContent, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення