Напишіть нам

Всі теми

Чому STEM-освіта має бути інклюзивною: поради для залучення дітей з ООП

2015 року в Лос-Анджелесі під егідою The Help Group* відкрилася перша STEM3 Academy для учнів, які, з одного боку, мали особливі освітні потреби та низькі соціальні й комунікативні навички, а з іншого – проявляли неабиякі здібності до вивчення точних та природничих наук.

*The Help Group – одна з найбільших американських некомерційних організацій, заснована в 1975 році, яка допомагає дітям, підліткам та молодим людям із розладами аутистичного спектру, синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю, затримкою психічного розвитку тощо реалізувати свій потенціал, щоби мати насичене та повноцінне життя.

За кілька років спеціальна навчальна програма, сфокусована на зануренні в STEM, набула такої популярності, що такі школи було відкрито ще у двох районах міста.

STEM3 Academy має інноваційну лабораторію, оснащену верстатом ЧПК (верстати з вбудованим програмним керуванням), 3D-принтером, CAD (Системою автоматизованого проєктування й розрахунку) та іншою технікою, а також програми з робототехніки, підприємництва та програмування. Навчання побудовано за моделлю “перевернутого класу” та групової роботи, щоби покращити соціальну взаємодію.

За словами директора академії Елліса Краснова, вони зосереджуються на навчанні, а не викладанні.

У результаті, значна частина випускників академії вступають у коледжі саме на STEM-спеціальності. А такі компанії як Raytheon** та Northrop Grumman*** звертаються до керівництва академії, щоби запропонувати стажування учням старшої школи.

**Raytheon Company – одна з найбільших в Америці та світі оборонних та індустріальних корпорацій, що займається розробленням та виготовленням зброї, авіаційної та космічної техніки, електроніки тощо. Найбільший виробник керованих ракет у світі.

***Northrop Grumman Corporation – американська військово-промислова компанія, що працює в галузі електроніки та інформаційних технологій, суднобудуванні та авіакосмічній галузі.

Згідно з дослідженнями, які провела команда STEM3 Academy, приблизно 34% учнів із розладами аутичного спектру тяжіють до поглибленого вивчення STEM та готові пов’язати з цією сферою подальшу кар’єру.

Але якщо подивитися на ситуацію поза стінами академії – попри наявний потенціал, у Канаді, США та Британії від 84% до 86% дорослих людей з аутизмом – безробітні.

В Україні достовірної статистики щодо кількості людей із РАС немає, а щодо ситуації з їхнім працевлаштуванням і поготів. Хоча саме ці діти в майбутньому могли би допомогти подолати дефіцит кваліфікованих спеціалістів, який уже є в STEM-сфері.

Дорж Бату, український письменник, автор дилогії “Франческа. Повелителька траєкторій” і “Франческа. Володарка офіцерського жетона” та роману “Моцарт 2.0”, спеціаліст із траєкторій космічних апаратів, каже:

“Питання інклюзії в освіті для мене не зовсім зрозуміле. Усі мають однакові права на отримання будь-якої освіти, і ніхто не має права чинити перешкод на цьому шляху. Для прикладу, у США всі школи обладнані пандусами для візків і яскравими стрічками на сходинках для тих, хто мають порушення зору. Немає жодних “інклюзивних” класів, діти навчаються всі разом, і в батьків ніколи не виникає питання: “Чому моя дитина має вчитись із людиною з інвалідністю?”. Такі закиди поза площиною елементарних людських етики й моралі.

Моя напарниця Франческа народжена з аутизмом. У дитинстві вона майже не говорила й не була пристосована до життя в соціумі. Але завдяки наполегливій праці батьків і шкільних вчителів дівчина змогла соціалізуватись. Училися соціалізації також її однокласники і друзі, бо взаєморозуміння – це двосторонній шлях.

А вже в університеті викладачі змогли застосувати природну особливість Франчески працювати з великим масивом чисел, і тепер вона застосовує свій талант на практиці. Причому саме завдяки своєму таланту (читай аутизму) Франческа вдесятеро ефективніша за тих, хто не мають таких здібностей.

Що було б, якби Франческа не була інтегрована в суспільство? Суспільство втратило б яскравий математичний талант, а дівчина була би приречена провести життя на самоті”.

Фото: надане Доржем Бату

ЧОМУ STEM-УРОКИ ІДЕАЛЬНІ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП

Усе це стосується не тільки людей та дітей із розладами аутистичного спектру. Тож питання зводиться до того, як дати тяжінню до вивчення точних та природничих наук шанс сформуватися, як вчасно його помітити й підтримати?

Тут є два важливі складники. Перший – розвиток та популяризація STEM-освіти як обов’язкової частини НУШ.

Якщо поглянути на структуру навіть найпростіших STEM-уроків, які не потребують укомплектованої технікою лабораторії, то побачимо, що вони ідеальні для учнів з особливими освітніми потребами:

1. Діяльність спрямована на результат. Заняття STEM базуються на розв’язанні реальних проблем. Крім того, на кожному етапі заняття учні розв’язують конкретну задачу чи виконують конкретне завдання з чіткими умовами та очікуваннями щодо результату. Це дається більшості учнів з особливими освітніми потребами легше, ніж робота з абстрактними поняттями.

2. Постійна зміна формату роботи. Окрім того, що процес інженерного проєктування складається з різних за типом етапів діяльності, кожен етап так само є сукупністю різних форм активностей. Тож учні на кожному етапі можуть як обрати найбільш комфортний формат роботи, так і чергувати їх.

3. Коротший час занять. Робота над STEM-проєктом часто потребує навіть більше часу, ніж триває звичайний урок, але, оскільки вся діяльність розбивається на етапи, перерви між ними дають можливість учням усвідомити все, що було зроблено на попередньому етапі, і те, що необхідно зробити на наступному.

4. Робота в маленьких групах. Команда з 4–6 учнів – це норма для добре продуманих STEM-уроків. Тож навіть у великому класі учні будуть працювати в невеликих комфортних групах, у яких легше налагодити контакт одне з одним. У цьому випадку важливо, щоб учні з особливими освітніми потребами не виконували завдання відокремлено від класу з вчителем чи асистентом, а були частиною таких мінігруп. Адже це створює можливість для соціалізації одних та розвитку емпатії інших учнів – навчає працювати разом та налагоджувати зв’язки.

5. Відсутність тиску. Переважна частина учнів, не тільки з особливими освітніми потребами, сприймають помилки як поразки й підтвердження власної неспроможності. Але для інженерів помилка – це просто один із кроків у пошуці, тестуванні та оцінюванні рішення, або його редизайні. Це важливо заздалегідь пояснити всім учням. Наприклад, розповісти про те, як реальні інженери та винахідники створювали відомі для нас речі. Потім треба простежити, чи саме так учні і сприйматимуть невдачі в процесі роботи.

6. Гнучкий формат навчання та перевірки набутих знань і навичок. STEM-уроки дають як вчителям, так і учням багато свободи у виборі того, як саме вони хочуть поділитися знаннями.

ЯК ЗАЛУЧИТИ УЧНІВ З ООП ДО STEM

Другим складником успішного залучення учнів до STEM-діяльності є наявність у вчителя відповідних стратегій та методик. Але найголовніше – готовність учителя.

Спеціалісти із залучення учнів з особливими освітніми потребами до STEM-діяльності радять:

1. Припустіть компетентність. Повірте, що учні з особливими освітніми потребами можуть робити більше, ніж від них зазвичай очікують. Особливо, якщо створити середовище, яке буде цьому сприяти.

Ефект очікуваності призводить до зниження ефективності під час навчання, зменшення зацікавленості у вивченні природничих та математичних дисциплін і зменшення зусиль для досягнення контрстереотипних навичок (цей термін використовується, коли хтось опановує навички, які стереотипно не мав би опанувати, – ред.).

Здебільшого, дослідження щодо ефекту очікуваності приділяють увагу расовим та етнічним меншинам або жінкам у сферах STEM, але логічно припустити такий самий шкідливий вплив і на учнів з особливими освітніми потребами.

2. Спирайтеся на сильні сторони й інтереси учнів. Учні будуть більше зацікавлені у виконанні завдань, якщо відчуватимуть, що мають для цього відповідні знання та навички. Але не забувайте, що як і з учнями без особливих освітніх потреб, час від часу вам потрібно підвищувати планку, щоби забезпечити розвиток та удосконалення навичок.

3. Допоможіть учням досягти стану “потоку”. Для цього чітко визначте мету завдання загалом та кожного з етапів. Встановіть рівень, на якому ваші учні з особливими освітніми потребами мають виконати завдання. Забезпечте коректний і оперативний зворотний зв’язок, щоб учні могли за потреби скоригувати свої дії.

Стан потоку (flow) – це повна зосередженість на тому, чим ви займаєтесь, що супроводжують відчуття легкості й задоволення. Теорію “потоку” запропонував американський психолог Міхай Чиксентмігаї. Прочитати більше про методики досягнення цього стану можна в його книгах.

4. Використовуйте за потреби допоміжні технології. Це може спростити сприйняття інформації й розуміння завдань, особливо для тих учнів, які мають порушення зору чи слуху. Надайте матеріали в цифровому форматі, продублюйте інформацію за допомогою інформаційних карток, роздрукуйте завдання на аркушах жовтого кольору тощо. Жовтими роблять інформаційні таблички для людей із порушеннями зору, бо цей колір достатньо яскравий. Тут так само: коли на столі лежить багато всього, учням легше знайти аркуш із завданням, якщо він привертає до себе увагу.

В ідеальному випадку текстові матеріали для учнів із порушенням зору повинні бути адаптовані до озвучування скрін-рідерами (NVDA, Jaws For Windows та ін.). А тексти для учнів із дислексією – набрані шрифтом Inclusion UKR.

5. Приділіть увагу безпеці. Багато завдань передбачають роботу з різними інструментами – від ножиць та макетних ножів до дрилів, паяльників тощо. Будьте поряд з учнями під час роботи з цими інструментами, але водночас, за можливості, довірте їм цю роботу, спрямовуючи та підстраровуючи. Це сприятиме набуттю ними більшої самостійності та впевненості у власних можливостях.

6. Покажіть приклад наполегливої роботи та того, як члени команди можуть спілкуватися і співпрацювати одне з одним. Це важливо не тільки для тих учнів, яким потрібна допомога в набутті та розвитку соціальних навичок, а і для всіх – для розвитку soft skills та емпатії.

Фото: з архіву “Інженерного тижня”

Цього навчального року школи, починаючи з 11-го січня, зможуть провести Інженерний тиждень, програма якого дасть змогу активно долучити до виконання інженерних завдань та участі в змаганнях учнів з особливими освітніми потребами.

Таким способом учителі, які вже практикують залучення учнів до STEM-проєктів, отримають додаткові інструменти, а ті, хто не мають відповідного досвіду, – можливість спробувати такий формат роботи.

Команда ГО “Про.Про.Лаб” спільно з експерткою з Ізраїлю з розроблення програм для викладання науки дітям з особливими освітніми потребами Євгенією Фрідман підготували серію інженерних завдань та відповідних методичних рекомендацій для вчителів точних та природничих наук.

Зареєструватися, щоб отримати доступ до навчальних та методичних матеріалів, можна до 1 січня на цьому сайті.

Текст написано на основі дослідження американських та ізраїльських методик викладання STEM для учнів з особливими освітніми потребами.

Олена Шульга, координаторка “Інженерного тижня”

Титульне фото: з архіву “Інженерного тижня”

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження” в межах проєкту “Промоція інклюзивних практик у Новій українській школі через залучення дітей з особливими освітніми потребами до STEM освіти”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонда “Відродження”.

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.