Напишіть нам

Всі теми

#Доброчелендж: як генерувати максимум добра за мінімуму коштів і часу

Чи чули ви про п’ятидоларовий челендж? Він популярний у бізнес-сфері, бо дає поштовх підприємницькому мисленню і креативності. Восени цей челендж був адаптований для українських освітян – з акцентом на добрі справи, командну взаємодію і творчість. Адаптував і провів челендж для вчителів Олександр Елькін, голова Ради EdCamp Ukraine.

“Новій українській школі” Олександр розповів:

  • як виникла ідея доброчеленджу;
  • чим він корисний;
  • як його провести.

РОЗШИРЕННЯ РАМОК ЗА П’ЯТЬ ДОЛАРІВ

Уперше челендж провели в Стенфордському університеті у 2004 році. Його авторка – Тіна Силіг, докторка наук, директорка програми технологічного підприємництва. Її запросили провести вступний курс підприємництва в школі дизайну та технологій Стенфорду. Тіна запропонувала студентству розділитися на 14 груп, кожній групі дала гаманець зі стартовим капіталом і п’ять днів на обговорення ідей та підготовку челенджа. У груп було завдання – згенерувати максимальну суму грошей із початкового капіталу.

Правила стенфордського експерименту такі:

  • учасникам/-цям заборонено дивитися в гаманці, щоби дізнатися, яка в них є сума;
  • щойно команди відкривали гаманці, у них було дві години на проведення челенджа;
  • після збору коштів команда мала створити презентацію свого проєкту на одному слайді і презентувати її за три хвилини.

Як згадує Тіна Силіг, вона поклала в гаманці по п’ять доларів, що мало б обмежити молодь у реалізації їхніх ідей. Проте команди, що згенерували найбільше грошей у результаті експерименту, не використовували цю суму взагалі.

Одна з успішних груп запропонувала студентству Стенфорда безплатно перевіряти рівень тиску в колесах їхніх велосипедів, і якщо він недостатній, то накачувати шини за один долар. Оскільки студентів та студенток із велосипедами в Стенфорді багато, то ця пропозиція мала попит. За дві години накачування шин команда винайшла інший варіант збору грошей, запропонувавши платити будь-яку суму, і так зібрала набагато більше, ніж із варіантом послуги за один долар. Інша команда зрозуміла, що найбільш цінною річчю в експерименті є не двогодинна реалізація ідеї, а презентація. Студенти/-ки провели її та продали компанії, яка якраз шукала нові кадри в університеті.

Головний урок експерименту полягає в тому, що ми надаємо проблемам занадто великої ваги. Якщо зосередитися на розширенні рамок і обмежень, ми зрозуміємо, що часто маємо ресурс набагато цінніший, ніж ми уявляли“, – говорить Тіна Силіг.

ЩО ТАКЕ ЦІННІСТЬ

З’явилася ідея адаптувати експеримент Стенфорда в Україні. На початку мого навчання в магістратурі берлінського Tomorrow University of Applied Sciences, студентство запросили взяти участь у п’ятидоларовому челенджі.

Виявилося, що цінність для кожного з нас – це не обов’язково гроші чи матеріальні речі. Цінністю може бути життя, зміна поведінки, довкілля.

У студентській групі ми визначили, що великою цінністю є життя, і вирішили допомогти Україні. Допомогу надали харківській піцерії, яка в перші місяці війни працювала як гуманітарний хаб і доставляла піци людям в укриттях, армії, комунальникам. Проєкт давав змогу людині з будь-якого куточка світу пожертвувати якусь суму й подарувати піцу тим, хто потребував їжі. Команда назбирала на 15 великих піц, тоді як стартовий капітал був 5 євро.

Ідея допомоги тим, хто її потребує, закладена й в адаптацію експерименту для освітян.

Головне правило доброчеленджу – творення з допомогою невеликого стартового капіталу максимально можливого добра, що можна виміряти будь-яким способом.

Інші правила залишилися незмінними:

  • команди не знають, яку суму отримають;
  • у них є певний час на підготовку і дві години на проведення челенджу з презентацією його результатів згодом.

Проводячи челендж, важливо дотримуватися чистоти експерименту – щоби за ці дві години люди отримали допомогу, яку надає команда.

В університеті ми обирали піцу, бо знали, що за дві години її реально приготувати та відвезти тим, хто її потребує. Важливо прослідкувати добро. За дві години можна зібрати ресурси на очищення водойми, але за дві години її не очистити.

МАКСИМУМ ДОБРА, АБО ПЕРШИЙ ДОБРОЧЕЛЕНДЖ В УКРАЇНІ

Уперше український доброчелендж провели в Буковелі, на тренінгу для тренерів та тренерок СЕЕН (соціально-емоційного та етичного навчання) від EdCamp Ukraine. Освітяни створили п’ять груп і мали кілька днів на підготовку. Кожна група визначила, що для них добро. Ці формулювання були різними. Наприклад, допомога в лікуванні тварин, збір книг для війська на передовій, піклування про себе чи пожертви волонтерським організаціям.

#Доброчелендж: як генерувати максимум добра за мінімуму коштів і часу

Двогодинні акції теж відбувалися по-різному. Одна з команд вирішила організувати ярмарок карпатських сувенірів. Ірина Томич, членкиня команди, директорка НВК № 9 м. Хмельницький коментувала: “Часу на прогулянки сувенірними крамничками в нас не було через дуже щільний графік навчання. Ми залучили до співпраці партнерів і партнерок із транспортом, які закупили та привезли сувеніри до готелю. Ярмарок відбувся дуже жваво – усі сувеніри розкупили“. А зібрані кошти команда передала волонтерському проєкту “Учитель іде в ЗСУ”.

Інша команда поділилася нестандартною ідеєю про те, що добро – це не лише допомога іншим, а й піклування про себе. “Ми багато працюємо для інших, але ми також потребуємо піклування, подарунків, ми всі варті того, щоби про нас піклувалися. Ця ідея – виклик для освітян. Спочатку вона здалася мені навіть непристойною, але коли я її озвучила, колежанки мене підтримали“, – розповідала Ольга Рассказова, членкиня команди, викладачка Харківської гуманітарно-педагогічної академії. Команда вирішила купити сертифікати в спа: провели збір грошей і лотерею, щоби визначити тих, хто отримає сертифікати.

Тоді доброчелендж пройшов успішно. Команди отримували невелику суму, по 100 гривень (а це навіть менше за 5 доларів), але зібрали майже у 24 рази більше.

#Доброчелендж: як генерувати максимум добра за мінімуму коштів і часу

ГОЛОВНИЙ УРОК

Щоби доброчелендж мав довготривалий ефект, важливо відрефлексувати й обговорити його досвід. Якщо учасники й учасниці проговорять, як їм працювалося разом, як вдалося долати виклики й обмеження, що принесло максимальне задоволення, то зможуть надалі використовувати це в роботі.

Ірина Томич каже: “Командна робота дає гарний результат, мозковий штурм працює. Добро робити легко, якщо це всередині вас. Такі активності можна проводити й з учнівством, і з колективом. Вони згуртовують і надихають, формують командні навички й повагу до себе”.

Ольга Рассказова додала: “Часто ми виправдовуємо те, що не піклуємося про себе, бо всім важко. І тут треба змінювати мислення, щоби подолати цей стереотип. Ідея була не проста, дуже ризикова й нестандартна для вчительства. А завдяки дзеркальним нейронам, ми також відчули турботу, коли переможниці лотереї розповідали, як отримали процедуру й задоволення від неї“.

Моє найбільше відкриття в тому, що обмеження в часі може генерувати цінність. Ми можемо інвестувати в будь-яку справу в житті. Нам не треба залежати від початкових вкладень і покладатися на них великі . Маємо розуміти, що ми самі можемо творити великі справи.

Зараз наша громада постійно демонструє ініціативи допомоги іншим і ми вміємо до них приєднуватися. Проте ми можемо реалізувати і власні ініціативи, навіть за обмежених матеріальних ресурсів. Цей челендж можна проводити і з дітьми, він дасть простір ідеям для створення добра своїми руками.

Проведіть такий челендж із дітьми до Дня Гідності та Свободи. Його деталі розписані в путівнику, який можна отримати на орієнтаційному вебінарі. Реєстрація за посиланням відкрита до 9 листопада 12:00.

Олександр Елькін, голова Ради EdCamp Ukraine

Титульне фото: автор – IgorVetushko, Depositphotos

Події до Дня гідності цього року відбудуться завдяки зусиллям команди спільноти відповідального вчительства EdCamp Ukraine, за підтримки Save the Children International в Україні та Education Cannot Wait, #ECW у співпраці з Українським інститутом розвитку освіти й Офісом освітнього омбудсмена України.

Матеріали за темою

Обговорення