Теми статті: батькам, вчителям, директорам, педагогіка партнерства
19 Листопада 2019
Децентралізація у сфері освіти відкрила перед ОТГ нові можливості та інструменти для трансформації навчального процесу. Школи отримали фінансову, управлінську та педагогічну автономію і шанс стати безпосередніми рушіями змін. Проте, аби робота відбувалась якісно та системно, усі учасники освітнього процесу повинні об’єднати зусилля.
Проаналізувавши запит освітян та місцевого самоврядування, Центр Інноваційної Освіти “Про.Світ” почав відбір учасників для програми “Школа 3.0. Об’єднані громади”, реалізованої за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку “U-LEAD з Європою”.
Як пояснює керівниця “Про.Світ” Анна Уварова, участь у програмі беруть по дві школи та відділ освіти у громаді. Метою є побудова ефективної комунікації між школами й відділом освіти та створення спільного бачення щодо освітньої стратегії громади. Це потребує формування спільних цінностей, місії, візії та правил взаємодії між учнями, вчителями та батьками в середині школи.
У березні 2019 року 11 громад розпочали змінювати освітнє середовище, а деякі з них уже готові розповісти про свої досягнення. Однією з історій поділилась Жовтанецька громада.
“Веселкова школа” – саме таку неформальну назву має Жовтанецька опорна школа. І саме такою її вперше побачила менторка команди Ірина Демоненко, професійна тренерка з вирішення конфліктів.
Чекаючи на зустріч зі звичайною сільською школою та підтвердження стереотипів, наставниця побачила “веселкову школу”. Виявилося, що тут знають про фандрейзинг, співпрацюють із бізнесом та активно реалізують учнівські ініціативи. “Навіть у містах не настільки доглянуті школи”, – зазначила менторка.
У Жовтанецькій опорній школі – 493 учні та ще 55 і 35 учнів у двох філіях. На фасаді школи зображена веселка, а внутрішній простір адаптовано під потреби та побажання школярів. Є зони для спорту з тенісними столами, “тиші” для відпочинку та рефлексії і зона зі стелажами для буккросингу.
“Ми впроваджуємо нововведення, аби школа стала місцем, куди діти та вчителі ходитимуть із радістю”, – пояснює директорка Жанна Король.
Свою давню історію має і Великоколоднівський НВК, адже функціонує понад 150 років. Зберігаючи традиції, школа йде в ногу з часом. Освітяни поставили перед собою ціль впроваджувати інноваційні технології у навчальному процесі. Школа акцентує не тільки на якісному навчанні учнів, а й на якісному дозвіллі.
“У школі сформувався молодий “кістяк”, за яким рухаються старші вчителі, а директор балансує цей рух: підтримуючи молодих, нагадує враховувати досвід старших”, – ділиться менторка.
Попри активну діяльність та прагнення шкіл до змін, перед громадою все ж постали кілька важливих викликів, про що розповіла керівниця відділу освіти Ірина Вус.
Найголовніше – побороти скепсис щодо необхідності впровадження змін загалом і проєкту зокрема. Адже для успішного старту потрібно залучити в роботу всіх учасників освітнього процесу, показати їм переваги та можливості, які програма створює для громади та шкіл.
Ускладнювався процес комунікації й тим, що старт проєкту збігався в часі з великодніми святами, тому швидко включити та налаштувати всіх учасників на спільний темп роботи менторці виявилося непросто.
Не менш вагомий виклик стояв перед директорами. Адже саме вони стали ключовими модераторами змін і постійно працювали, аби колектив приймав і впроваджував нові ідеї. Ця роль вимагала від керівників постійної роботи над собою та вдосконалення управлінських навичок.
Кожен відчуває та описує освітні зміни в Жовтанецькій громаді по-своєму. Приводів для радості справді чимало:
Раціональна “операційка”
Освітяни зрозуміли, що поділ обов’язків, активна співпраця в командах, постійний аналіз результатів та покрокове планування наступних дій суттєво спростить робочі процеси та зніме зайве навантаження. Адже вільний час для креативу з’являється лише тоді, коли всі рутинні процеси оптимізовано.
Нестандартний перший дзвоник
Великоколоднівський НВК знайомив першокласників та їхніх батьків зі школою за допомогою квесту, розробленого вчителем 1 класу. Учителі 2-4 класів організовували майстер-клас для учнів, а учні 9-х та 11-х класів підготували флешмоб. Для решти школярів учителі презентували майстер-класи зі своїх предметів. Педагогам сподобались чіткість та змістовний розподіл ролей, а учням – креативний формат. Саме це і є поєднанням проєктної і командної роботи.
Власний розклад
“Не хочемо, щоб уроки були від дзвінка до дзвінка”, – пояснила директорка опорної школи. Наразі, заклад планує налаштувати власний тайм-менеджмент. Отримавши підтримку відділу освіти, Жовтанецька опорна школа запустить пілотний проєкт “Школа повного дня” (2020) для перших класів. Для експерименту вчителі та директорка використовують досвід іноземних колег (зокрема, фінський і польський), а також зустрінуться з львівськими колегами для обміну знаннями та практичними інструментами.
“Педрада що не педрада”
Змінився формат зустрічі вчителів. Тепер мета зустрічей – командотворення. Учителі проходять тренінги з роботи в команді, вирішення конфліктів, фасилітації та використовують здобуті знання як у роботі з учнями, так і одне із одним. Часто до таких зустрічей залучають учителів із інших шкіл, аби повноцінно впливати на освітній простір всієї громади.
На “не педрадах” зазвичай, діляться на команди і працюють у форматі світового кафе або живої дискусії. Ба більше, організатори зустрічей креативно підходять до їх проведення. До прикладу, учні Жовтанецької школи проводили ігри із командотворення для вчителів. Це допомогло зняти бар’єри між педагогами та учнями.
“Раніше дітям було складно підійти до когось із учителів, а тепер вони не бачать для цього жодних перешкод”, – зазначила директорка.
Запуск краудфандингових проєктів
Завдяки налагодженню внутрішньої комунікації та оптимізації навчального процесу, учителям вдалося розпочати власні проєкти. “У нас була вчителька біології, яка на початках дуже скептично ставилася до того, що зміни можуть іти знизу. Зараз вона стала однією з ініціаторів проєкту “Soil Science”, який анонсували на краудфандинговій платформі GoFunEd”, – із радістю розповіла Ірина Вус про досвід Великоколоднівського НВК.
Проведення Конференції партнерів
В обох школах були зустрічі вчителів, батьків і учнів у форматі, що передбачає напрацювання ідей та планів, на основі яких буде сформована стратегія школи. Завдяки цій зустрічі учні змогли висловити власні потреби та бути почутими, батьки налагодили контакт із адміністрацією школи та включитися в освітній процес.
Зокрема, в опорній школі вже домовлено, що батьки спробують себе в ролі вчителів 1 квітня 2020 року. У Великоколоднівському НВК після конференції батьки підходили до директора з пропозиціями залучення коштів. Завдяки конференції активізуються всі учасники освітнього процесу. Більше про формат Конференції партнерів можна дізнатися тут.
Освітня стратегія для громади
Місцевий відділ освіти сформував стратегічний план, розробив мету, візію та цілі в освітніх процесах громади. Після ряду зустрічей вдалося сформувати операційні і завдання для методоб’єднань. Також виникла ідея створити платформу для обміну досвідом між учителями. Стратегічний план буде опубліковано в грудні для громадського обговорення.
Найбільш фундаментальні зміни відбулись у ставленні учасників до освітнього процесу та своєї ролі в ньому. У громаді та школах поступово руйнується строга управлінська вертикаль. Керівники делегують, а вчителі не бояться брати на себе ті завдання, які раніше виконували лише директори.
Водночас, учні активно долучаються до самоврядування, розуміючи свою цінність в освітньому процесі. Освітяни відчувають силу і мотивацію реалізовувати ідеї, а не чекати ініціатив зверху. І саме так починаються глибокі та стратегічні трансформації.
P.S. Ви також можете допомогти громаді реалізувати освітні мрії. Підтримайте освітні проєкти шкіл Жовтанецької громади на сторінці GoFundEd.
Поліна Гоч - контент-менеджерка Центру Інноваційної Освіти “Про.Світ”
Цей текст було підготовано за підтримки Європейського Союзу та його держав-членів Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції. Зміст цього тексту є виключно відповідальністю його авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди програми “U-LEAD з Європою”, уряду України, Європейського Союзу та його держав-членів Данії, Естонії, Німеччини, Польщі та Швеції.
Обговорення