Напишіть нам

Всі теми

Інженерія доступна для всіх: як учителі допомагають учням з ООП проявити свої здібності

Цьогоріч під час Інженерного тижня, який тривав з 25 січня до 15 лютого, фантазували, конструювали та проводили дослідження 278 280 хлопців та дівчат зі шкіл, ліцеїв та гімназій, центрів дитячої та юнацької творчості й коледжів. Серед них 3 858 учнів з особливими освітніми потребами.

Досліджуючи, як розвивається STEM-освіта в різних країнах, ми помітили, що навіть там, де старт впровадження таких навчальних програм припав на початок двотисячних, часто спостерігається недостатня включеність учнів з особливими освітніми потребами у роботу над інженерними проєктами.

Оскільки STEM ще не впроваджено в наших школах широкомасштабно, ми вирішили, що це найкращий час, аби на практиці показати, що інженерія та технології можуть і мають бути інклюзивними.

Звісно, повноцінне залучення потребує значного часу, докладного плану й певних зусиль створення відповідного середовища та мікроклімату.

У процесі беруть участь не лише вчитель та учень, а й однокласники та батьки — саме вони надають підтримку, яка допомагає переживати поразки й радіти перемогам. Але не менш важливо, яким для учнів з ООП стане їхній перший мейкерський досвід.

Тож ми взяли на себе відповідальність за те, щоби цей, для багатьох учнів перший, досвід став успішним.

Фінальні звіти вчителів показали, що 34,6% із них і раніше активно працювали над STEM-проєктами в змішаних командах.

А от 56,9% побачили, що учні з особливими освітніми потребами можуть те, чого від них раніше не очікували, а тому будуть залучати їх до роботи над STEM-проєктами активніше.

Як допомогти учням з особливими освітніми потребами, працюючи разом з однокласниками, отримати задоволення від мейкерства та проявити свої здібності, розповідають:

  • Юлія Лобановська, заступниця директора з навчально-виховної роботи Київської середньої загальноосвітньої школа №201;
  • Тетяна Бєлікова, директорка Бахмутської загальноосвітньої школи №7;
  • Світлана Ярошенко, учителька хімії та біології Павлоградської загальноосвітньої школи №9.

Інженерний тиждень у Київській середній загальноосвітній школі № 201. Фото надала Юлія Лобановська.

Юлія Лобановська:

“У нашій школі навчаються 28 учнів з особливими освітніми потребами. Переважно із загальним недорозвиненням мовлення ІІІ рівня, затримкою психічного розвитку, роздладом дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ).

Коли учні розуміють, що поробка, яку вони зроблять, буде рухатися, це створює особливий настрій передчуття. Такі речі робити завжди цікаво, бо всі запитують: “А що ж вийде?”. І якщо те, що було зроблено, поїхало або полетіло це провокує безліч емоцій: здивування, радість, захоплення.

Головне що така робота не втомлює, не набридає. Коли їм цікаво, діти швидко включаються. І коли заняття закінчується, чуєш: “А чого так швидко?”.

Мені подобається такий формат уроків. Звісно, до них потрібно ретельно готуватися. Щоби пояснити дітям, як правильно зібрати ту чи іншу модель, я проводжу вдома багато випробувань.

Під час роботи з учнями часто хочеться зробити щось за дитину, але необхідно себе стримувати аби в неї сформувалися вміння й навички. Для кращого результату набагато корисніше давати докладне словесне пояснення та проводити демонстрацію на зразку. Звісно, з першого разу дитині може не вдатися зробити швидко й охайно, але ж і без спроб та помилок неможливо навчитися нового.

На мою думку, учням з особливими освітніми потребами потрібно обов’язково пробувати себе в різних сферах, зокрема в ролі інженерів, щоби розвивати ініціативність, активність, навички спільної роботи, отримати необмежений простір для творчості. І, можливо, хтось знайде для себе нове захоплення”.

Інженерний тиждень у Бахмутській загальноосвітній школі № 7. Фото надала Тетяна Бєлікова.

Тетяна Бєлікова:

“У Бахмутській загальноосвітній школі №7 навчаються 12 учнів з особливими освітніми потребами. Частина з них навчаються індивідуально, а частина у звичайних класах.

Це діти, які мають порушення зору і слуху, затримку розумового розвитку, синдром Дауна. Усі вони тією чи іншою мірою брали участь в Інженерному тижні, і їм справді було цікаво. Ці діти мають здатність проявляти свої навички інакше – помічати те, що не помічають інші учні.

Працюючи в командих, вони були “своїми”. За цим приємно було спостерігати.

Часом спадає на думку, що діти мудріші за деяких дорослих.

Доводиться стримуватись, щоби зайвий раз не втрутитися в самостійний творчий процес дитини з особливими освітніми потребами. Хочеться допомогти, хочеться швидше, але розумієш, що саме самостійно досягнутий результат для такої дитини має особливе значення, хоч би якої якості він був.

Враження від такого партнерства найпозитивніші, до того ж у всіх: у дітей, батьків, педагогів.

Якщо порівнювати з навчанням таких учнів за класичною програмою, додавання STEM-діяльності вимагає від педагогів постійної роботи над собою, великої підготовчої роботи, знання індивідуальних особливостей дитини. Але це і є професіоналізм! Дітям з ООП навчатись у такий спосіб цікаво, вони бачать свій, нехай маленький, але успіх. Знову ж таки, усе залежить від професіоналізму педагога, якісного партнерства з батьками, індивідуальних особливостей дитини (стан здоров’я в день заняття, самопочуття, настрій тощо).

Ми й надалі плануємо проводити в школі інженерні тижні, впроваджувати методики STEM-діяльності, проєктування та залучати до цього учнів з ООП. Адже всі учасники освітнього процесу навчають одне одного, і не тільки основ інженерних наук, а й уміння досліджувати та відкривати світ хтось навчається взаємоповаги, хтось отримує поштовх для розвитку, хтось пробує бути більш відкритим світові, хтось може знайти справу свого життя. Це важливо”.

Інженерний тиждень у Павлоградській загальноосвітній школі № 9. Фото надала Світлана Ярошенко.

Світлана Ярошенко:

“Наші розумники прокачали навички знаходити рішення, досягати мети за будь-яких умов. Кожен з учнів відчув себе маленьким Ньютоном або Ейнштейном, створюючи справжні винаходи! Інженерний тиждень довів, що між нами немає меж. Ані порушення психофізичного розвитку, ані інвалідність не стануть перешкодою для креативності, розвитку та спілкування.

Для багатьох дітей саме цей тиждень стане рушійною силою для реалізації себе в STEM-сфері, багато з них зрозуміють, що світ не розділяється на таких чи “інакших”, найголовніше упевнено йти до своєї мети та не боятися експериментувати!”.

За нашими даними, 96,5% учителів вирішили використовувати запропоновані інженерні завдання надалі в навчальному процесі”.

Ми й далі віримо, що:

  • інженерія не в підручниках та формулах, а насамперед у цікавості, спостережливості, очах, які загоряються від шаленої для когось ідеї, вона на кінчиках пальців;
  • якщо дитина хоче щось зробити, вона зможе;
  • винахід підлітка, може, й не змінить світ, але точно змінить його життя. І цього більш ніж достатньо, щоби допомогти йому в роботі;
  • не потрібне складне обладнання, щоби зрозуміти, як працює більшість законів природи, тому всі наші завдання побудовано на принципі DIY (самостійна робота над чимось “у домашніх” умовах, ред.).

Повний звіт про результати проведення Інженерного тижня можна переглянути за посиланням.

Побачити, як відбувався Інженерний тиждень в інших школах, можна у Фейсбуці за хештегами #інженернийтиждень, #томущоцікаво та спеціальним тематичним хештегом #включеннябезвиключення.

Олена Шульга, координаторка “Інженерного тижня”

Титульне фото взяте з архіву Павлоградської загальноосвітньої школи № 9

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Промоція інклюзивних практик у Новій українській школі через залучення дітей з особливими освітніми потребами до STEM-освіти”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.