Всі теми

Карантинне навчання. Висновки і рекомендації

Конспект трансляції на фб-сторінці НУШ “Як організувати дистанційне навчання у старшій школі”.


У кінці березня я провела опитування вчителів, вони дали щирі відповіді на те, що відбувалось на початку карантину, що вони відчувають. Хочу поділитись цими результатами і потім відповісти на їхні запитання про організацію дистанційного навчання у старшій школі.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЧИ КАРАНТИННЕ?

Дистанційне навчання – це процес поєднання технологій, великої підготовчої роботи, переведення всього навчання в цифру, що це не було зроблено. Це вимушено сталося, тому використовували те, що використовували, робили, що могли. Тому це не було дистанційним навчанням.

Самостійне навчання? Можливо. Самостійне навчання з підтримкою? Так. Але, це таке, карантинне навчання, не дистанційне.

Проте переваги в цьому навчанні все ж таки були. Вони дуже великі, тому що у стресовому стані провести заняття, змогти все це поєднати – це велике досягнення.

Якщо був плюс, то звісно, був і мінус. Якщо ми не переглянемо ці проблеми, то не зможемо бути кращими. А це – наше головне завдання.

Що стало досягненням для вас особисто? Що зробило вас сильнішим? Що зробило з вас великого майстра і що ви взяли для себе? Можливо, не кожен так чітко означає, але корисно подумати, яку навичку ви здобули?

Які ресурси використовували? Основні чотири ресурси – зовсім не ті, які призначені для дистанційного навчання. Хіба що YouTube і Google. Електронна пошта – ні. Viber навіть не будемо обговорювати, ми йому подякуємо, що він своє зробив, і будемо намагатися рухатись від нього, а не за ним.

Ліворуч і праворуч – це завдання. Праворуч – ті, які вчитель надсилає учням, а ліворуч – виконане учнем. Два червоних хрестики і сумний кіт говорять: “Не робіть так надалі, не повинен такий вигляд мати Viber вчителя, це було вимушено. Подумаймо, як це зробити простіше. Той шлях був складним”.

Що ви зміните в організації навчання насамперед, коли вийдете з карантину? Змінювати треба і прямо зараз. Дивитись на досвід інших, що вам з нього пасує, а що – ні. Не може вчителю базової школи пасувати досвід старшої – можливо, елементи. Так само і те, що відбувається у початковій школі, не пасує до базової.

ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

Який відсоток учнів виконує завдання (відвідує онлайн-заняття)?

Це – перший момент, який відрізняє звичайне навчання від онлайн. Якщо ви візьмете хороші онлайн-курси, то побачите, що в них умотивованих дорослих учнів, які самостійно їх завершили, – до 10%. Сім відсотків – це нормально. А ми одразу кидаємо учнів, яких ми ж із вами не навчили самостійно вчитися.

Кажемо їм, що всі мають займатись. Ні, так не буде. Адже цей відсоток залежить від багатьох суб’єктивних речей.

Приклад. Зараз у нас є паралельний онлайн-курс із програмування. Ми хотіли його проводити для старшокласників на канікулах – власне, так і провели, майже на канікулах. Туди прийшли вмотивовані 42 людини. Праворуч ви бачите, хто реально вчився. Ми вирішили залишити лише тих, хто буде виконувати домашнє завдання. Зелені клітинки – це домашнє завдання. Як бачите, це точно це не сто відсотків.

Який відсоток виконує завдання? У кожного свій. Ви це можете дізнатись, якщо дасте учням анонімні анкети. Те, що вони в них напишуть, можливо, буде для вас дивним і дасть поштовх для роздумів, що робити.

Що потім робити з тими учнями, які залишились не залученими?

Залежно від того, чи потрібен учням цей предмет надалі. Одинадцятий клас – їм потрібно зараз те, що вони не складають на ЗНО? Тут навіть питань немає. А чи вони будуть займатись тим, що містить ЗНО? Ймовірніше, так.

Це наша чесна відповідь – наскільки наш предмет потрібний для цього віку, наскільки ми цікаві учням.

Що робити з незалученими учнями? Те, що ми завжди робимо, – поважати і дати доступ до рівної якісної освіти.

Який формат ближчий для вас?

Я люблю все, що відбувається онлайн. Я в онлайні з 1993 року, тоді ще інтернет тільки починався, тому для мене це близький формат. Але живе спілкування, усмішки – звісно, їх не вистачає. Я, якщо могла б, організувала свій формат так: дві третини – онлайн, одна третина – зустрічі.

Який настрій мають учні?

 – я спитала лише студентів-першокурсників (17 років), які не сильно відрізняються від учнів. Чому? Тому що я точно знаю, що відповість одинадцятий клас: їм узагалі, мабуть, ще з минулого семестру не потрібна та інформатика.

Ви можете анонімно провести подібне опитування своїх учнів.

Скільки часу кожен день ви витрачаєте на дистанційне навчання?

Мінімум дві-три години – це моє власне навчання, я вчусь дуже багато. Мені важко це поміряти, бо це постійний процес.

Скільки часу витрачаю на онлайн-уроки, що колись буде повноцінним дистанційним навчанням? Цю презентацію я робила 7 годин. Але ще 14 годин я витратила на те, щоб подивитись як робити стрім на Facebook. Також я навчилась робити стрім на YouTube, розібрала три програми, переставила програмне забезпечення, підібрала медіаконтент. Тобто 21 година на те, щоб зробити презентацію і записати відео.

Як ви оцінюєте знання учнів?

Я ненавиджу оцінки в будь-якому вигляді, але дуже люблю накопичувати. Це як коштовності, які ми збираємо у шкатулочку, – щось зробили і поклали туди. Є така вправа, щоб записувати те, що у вас класного було за рік. Це робимо і з оцінюванням.

Перший великий блок у таблиці – обов’язковий, у ньому розписані бали. Людина, яка виконала вчасно, отримує певні бали. Протягом семестру вона також їх набирає на різних конкурсах, олімпіадах, волонтерстві, на проєктах, що зроблені самостійно. Навіть якщо в цій табличці немає такої колонки, то скажи, що ти зробив, – і ми її додамо.

Також важливий зворотний зв’язок, остання колонка – питання на кшталт “якщо я візьму цю тему, ви не будете проти?”.

У кінці все переводиться в 12-бальну систему (ділиться на 10), бали накопичуються протягом семестру, кожен може їх бачити, не має жодної таємниці. Людина бачить свій вектор, як вона працює, що їй більше подобається – чи то комп’ютерна графіка, чи то програмування; чи ти волонтер, чи дебатер.

Яке оцінювання під час карантину?

У моєму пості у Facebook є картинка, яка повністю відтворює те, що я відчуваю – не оцінювати.

Ми не можемо оцінювати навчання під час карантину у звичному вигляді, за 12-бальною системою. Це не дистанційне навчання, у нас немає для цього розроблених і прийнятих інструментів, юридичної бази і людської бази, насправді. Адже ми не знаємо, в якому стресі перебувають діти. Ми не знаємо, які в них обставини. Нам треба бути не просто більш толерантними одне до одного, а і більш жаліти одне одного, більше любити.

Під цим постом є один коментар, що найбільше вражає. Мама написала, що її дитина плаче в сусідній кімнаті, бо відправила завдання не на ту адресу, і їй зняли два бали. Такого не має бути. Будь ласка, напишіть дитині, що завдання не прийшло – можливо, і справді вона не туди прислала листа.

З якими проблемами стикаються ваші учні?

Мої учні не говорять про проблеми, але вони є. Ця система складна для сприйняття, оскліьки ти маєш постійно робити вибір. Вибір – ти будеш робити чи ні. Чи хочеш, чи не хочеш. Чи ти зможеш, чи не зможеш. І ніхто тебе змушує, тобі пропонують – ти вибираєш. Це дуже складно, тому що коли ти один, потрібно, щоб система була налаштована.

Другий момент – те, що правила інші, ніж на уроках. Треба мати контакт і коротку дистанцію, щоб тобі повірили. А це робить не кожен. Одне із перших правил – доброчесність. Із часом навіть питань немає про списування, хоч усі звикли, що учні завжди намагаються зробити щось таке.

Третій момент – треба багато вчитись самостійно.

Ваш основний лайфхак цього карантину?

  1. Зберігайте все, що ви зробили, не на комп’ютері, а у хмарних сервісах.
  2. Пишіть свої відео на YouTube, нехай вони будуть недосконалими, але саме ці відео дадуть вам можливість записати краще. Коли писала перші онлайн-курси, то це таке жахіття було! А зараз, наче, все виходить більш-менш.

Які ресурси дистанційного навчання використовуєте ви?

  • YouTube, Google Drive, Telegram – це святі речі давно.
  • Додався Zoom.
  • Спробувала Google Classroom.
  • Спробувала Padlet: для середньої школи це не погано, але для старшої школи не дуже потрібно.
  • Trello я завжди використовую для проєктних робіт.

Як змусити лінивих та байдужих дітей працювати?

Що значить лінивих та байдужих? Хто так зробив? Це ж дорослі, це ж ми з вами зробили так, що діти прийшли у школу лінивими та байдужими. Карантин – саме час, щоб подумати, як змінити своє ставлення, щоб мати велику повагу до кожного учня.

Я раніше працювала у приватній освіті. Ми завжди дякували, що учні до нас приходять. Класно, що вони в нас є, і хотілося, щоб вони відчували те саме.

Поговорімо про зони відповідальності.

Хто відповідає за навчання, поведінку, доступ до навчання? Ці питання в нас переплутані.

За навчання відповідає, звісно, учень. За його поведінку – батьки. А за що тоді відповідає вчитель? За те, щоб організувати доступ до навчання. Не відповідаємо ми за те, що конкретний хлопчик не хоче вчитись – якщо ми йому дали можливість, поважаємо його, цінуємо його ресурси.

Як мотивувати учнів? Є чотири види мотивації.

Найкраще працює позитивна внутрішня мотивація. Мотиваційні ресурси можуть бути різними. Для мене це система оцінювання, яка дає можливість і бажання набирати бали. Це індивідуальний вектор руху – не можуть усі бути однаковими і навчання не може бути однаковим. І, звісно, це зворотний зв’язок: чати, анкети, опитування.

Які навички виявилися необхідними вчителю для роботи дистанційно?

  1. Стресостійкість.
  2. Постійне навчання і тренування.
  3. Любити свої помилки: сприймати їх, вважати їх нормальними. Кожна наша помилка – це ресурс для наступної дії.

Що потрібно, щоб зробити повноцінне дистанційне навчання?

Ми повинні мати чіткий план. Прямо зараз ми маємо складати план, що буде після – що я зроблю завтра, і це маленький крок. А потім вони поєднаються у сходи, які приведуть нас до хорошого дистанційного навчання. Але спочатку – аналіз своїх помилок, зворотний зв’язок з учнями, з колегами.

Дивіться презентацію повністю

Як організувати дистанційного навчання у старшій школі

Завантажити файл

Людмила Булигіна, вчителька інформатики 10-11 класів, Політехнічний ліцей Національного технічного університету України “КПІ”

Титульне фото: автор – olly18, Depositphotos

Публікація підготовлена за підтримки Представництва “Фонду Фрідріха Науманна за Свободу” в Україні. Фонд Фрідріха Науманна за Свободу – фонд ліберальної політики, що сприяє зміцненню свободи та гідності людини в усіх сферах суспільства. Детальніше за посиланням.

Матеріали за темою

Обговорення