Кілька років Україна без олімпіад. Куди дітися талановитим дітям?

У жовтні традиційно проводять шкільні олімпіади, а в листопаді–грудні найімовірніше вже 2-й рік НЕ відбудуться районні й міські олімпіади, і вже 3-й рік поспіль НЕ відбудуться всеукраїнські олімпіади.

Це дуже сумно, адже раніше багато талановитих учнів з усіх куточків України з нетерпінням чекали жовтня, цілий рік готувалися до того, щоби зустрітися з такими ж дітьми, у яких горять очі, позмагатися і знайти друзів у олімпіадній тусовці. Та що там казати, у свої шкільні роки я сама жила від олімпіади до олімпіади, це були чудові часи, які я досі згадую з теплом. Й от зараз, маючи багато талановитих учнів, я думаю: “А що я їм можу запропонувати?!”.

До олімпіад та конкурсів можна ставитися по-різному. Деякі люди з жахом згадують олімпіади, бо туди їх відправляли вчителі заради своїх регалій чи звітностей, частина зіштовхувалися з несправедливістю та корупцією.

Однак у таких інтелектуальних змаганнях є багато плюсів, якщо дитина бере участь у них на власне бажання.

По-перше, талановиті учні, яким тісно в межах шкільної програми, мають можливість спробувати себе у вирішенні нестандартних логічних завдань, з деяких предметів такі завдання є більш творчими.

Ще років 15 тому тестових завдань у школах майже не було, до них ставилися з пересторогою, однак зараз здебільшого учні пишуть саме тестові роботи. Друкованих зошитів із такими тестами на ринку “до кольОру, до вибОру”, і вчителі працюють за схемою “книжка автора 1 – робочий зошит із друкованою основою автора 1 – зошит із друкованою основою для самостійних та контрольних робіт автора 1”. Причому часом завдання з книжки після параграфа дублюються в робочому зошиті, або, наприклад, у книзі є таблиця, а в зошиті – завдання заповнити таку ж таблицю, тобто вкотре переписати текст підручника.

Як ми розуміємо, дітям, які хочуть від школи більшого, а не просто переписування підручника стає надзвичайно тісно. Діти не можуть навчатися, коли навчальний процес імітується. Вони так само починають підлаштовуватися й імітувати навчання, або просто не роблять нічого. Мотивації навчатися чи навички навчатися від цього нікому не додається.

По-друге, талановиті учні, так само, як і ті, яким навчання дається складніше, потребують підтримки, і в олімпіадному русі така підтримка є. Вона вкрай важлива, поки учні, батьки та вчителі чекають, коли наша освітня система буде орієнтована не лише на “середнячків”, а й на тих, хто мають бажання йти далі.

По-третє, олімпіади та конкурси допомагають учням отримати корисний досвід перевірки знань поза навчальним закладом, отримати “позитивний стрес” і не боятися ЗНО та інших іспитів.

По-четверте, чимало учнів пишуть мотиваційні листи й перемоги на таких інтелектуальних змаганнях підвищують їхні шанси отримати стипендію на навчання в омріяному ВНЗ, причому така практика вже є і в Україні.

Й ось ми маємо дистанційне навчання… Навіть те, що зробили “уроки по телевізору” чи ВШО, – це спроба закрити питання зі шкільною програмою, але аж ніяк не орієнтація на “сильних” дітей. Чесно кажучи, не дуже розумію… На ці проєкти кошти й можливості знайшлися, а щоби провести дистанційні всеукраїнські олімпіади різних рівнів – НІ!

Ви скажете: “Є ж багато різних дистанційних конкурсів”. Так, справді, є – десь безплатні, десь за символічні 20 грн, а десь це повноцінний бізнес на відсутності альтернативи. Але подивіться на рівень цих завдань… Здебільшого, це просто контрольна робота, подекуди з підвищеною складністю.

Наразі талановитим дітям в Україні нічого не залишається, як дивитися в бік закордонних програм, що вони й роблять, починаючи дистанційно навчатися в американських, канадських тощо школах, аби мати можливість простіше вступити у виші за кордоном.

Так, в олімпіад та конкурсів є багато проблем, але їх можна розв’язати, якщо їх ПРОВОДИТИМУТЬ! Мрію, що підтримка талановитої молоді стане пріоритетом для держави, а не лише для приватних ініціатив та небайдужих ентузіастів.

Інна Дьоміна, співзасновниця “SOM.Science. Освітній консалтинг” та співавторка одного з проєктів інтегрованого курсу “Природничі науки” для старшої школи, співзасновниця та керівниця навчального процесу Загальноосвітньої школи Claris Verbis