Напишіть нам

Всі теми

Культура демократії в дошкільній освіті: рівність і прийняття

ЩО ТАКЕ РІВНІСТЬ

Рівність означає визнання та справедливе реагування на індивідуальні потреби та ідентичність кожного. Це дає можливість розкрити людям увесь свій потенціал і мати рівні шанси для всіх починань. Рівність також стосується того, як ми розглядаємо стереотипи та дискримінацію і формуємо політику для їх уникнення (подолання).

ЩО ТАКЕ ІНКЛЮЗИВНА ПРАКТИКА ПЕРШИХ РОКІВ

Перебування у високоякісному інклюзивному середовищі може допомогти підтримати маленьких дітей, яким загрожує або які вже стикалися з нерівністю та дискримінацією. Ефективна інклюзивна практика надає всім дітям доступ до можливостей та підтримки протягом ранніх та найвпливовіших років їх навчання та зростання. Це також допомагає дітям бути впевненими в тому, ким вони є й до чого прагнуть у майбутньому. Заклади для дітей молодшого віку забезпечують безпечне середовище, де батьки, персонал та діти можуть дізнатися про відмінності та подібності одне одного, навчитися співпереживати та цінувати одне одного.

ЯК САДОЧКИ МОЖУТЬ БУТИ БІЛЬШ РІВНИМИ ТА ІНКЛЮЗИВНИМИ

Щоби бути інклюзивними, дошкільні заклади мають бути проактивними в подоланні таких перешкод для інклюзії як негатив, усвідомлена та несвідома упередженість і стереотипи. Для цього потрібні політика формування позитивного ставлення, реалізація чітких стратегій та впровадження підходів до співпраці.

Упровадження культури демократії в дошкільному закладі означає:

  1. Участь дітей і дорослих в ухваленні рішень щодо цілей, діяльностей та середовища закладу. Окрім представництва батьків (інших дорослих) в офіційних керівних органах, діти або дорослі також можуть брати участь в ухваленні рішень щодо повсякденних чи основних питань (вибір ігор, навчальних заходів, планування поїздок, екскурсій тощо).
  2. Спільне розуміння навчання. Демократична практика виходить за межі навчання виключно як відтворення заздалегідь визначених змісту та навичок та розглядає дітей як „активних авторів власного навчання та оригінальних ідей щодо світу”. Педагогіка „винаходу” чи „слухання” веде до результатів та нових поглядів, передбачених демократичними цінностями та практиками.

Демократична практика потребує поширення таких цінностей серед спільноти закладів дошкільної освіти:

  • повага до різноманітності;
  • визнання різноманітних думок і бачення – що на більшість запитань є понад одна відповідь і що є багато способів, як дивитися на світ і розуміти його;
  • підтримка цікавості, невизначеності, суб’єктивності, критичного мислення та відповідальності в дітей;
  • участь дітей, яка ґрунтується на ідеї, що культура постійно розвивається, а індивідуальне знання – лише частина цілого бачення і треба врахувати думки кожного в діалозі з іншими, у межах спільних цінностей.

ГЕНДЕРНО НЕЙТРАЛЬНЕ ДОШКІЛЛЯ: ДОСВІД ШВЕЦІЇ

1996 року в маленькому містечку Тродже розпочався експеримент Швеції з гендерно нейтральним дошкільним закладом. Через 2 роки ідея про те, що дошкільну освіту можна й потрібно використовувати для активного підриву гендерних стереотипів, пов’язаних зі статтю, проникла в національну навчальну програму. Зараз діти починають освіту в середовищі, де вчителі називають їх усіх “другом” або на ім’я, замість того, щоби говорити “хлопчики та дівчатка”; де дівчата тренуються наполегливо казати “ні”; де хлопчикам дозволено носити сукні без будь-яких коментарів.

У результаті Лотта Раджалін, керівниця п’яти державних дошкільних навчальних закладів для дітей віком від 1 до 6 років, запровадила у своїх дошкільних закладах нейтральну гендерну політику. 2011 року вона відкрила школу Egalia (на латині – рівність), яка спеціалізується на викладанні на основі гендерної рівності – підхід, який не передбачає, що різні статі мають різні характеристики, бажання та потреби.

Це все – про демократію, – каже Раджалін. – Ми хочемо надати всім дітям однакові можливості та права”.

Діти можуть використовувати будь-яку мову, яка їм подобається, але якщо хтось із них скаже щось на кшталт: “Ви не можете в це грати, бо це гра для хлопчиків”, вчителі використають відкриті запитання, щоб обговорити, чому дитина так почувається.

Коли Раджалін починала, то знімала на відео вчителів, щоби побачити, чи відрізняється поводження з хлопцями та дівчатами.

“Ми виявили, що є велика різниця. Наприклад, ми б витратили набагато більше часу, щоб утішити дівчат. Хлопцям же сказали: “Іди, усе добре”.

Наступним кроком було розроблення рекомендацій. Вони не передбачають припущення, що представники різних статей грають у певний спосіб. Наприклад, будівельні блоки, машини, ляльки та ігри для перевдягання змішуються між собою, відкриваючи більше взаємодії між хлопцями та дівчатами.

“Це мало справді позитивний ефект. Хлопчики та дівчата грають набагато більше разом. Дуже рідко можна почути хлопчика, який каже: “Я хочу грати тільки з хлопцями”. Нам важливо по-справжньому працювати над ідеєю, що ми – друзі та група, а не розділені за статтю”.

Хоча деякі батьки обрали школи спеціально для своєї гендерно нейтральної політики, прийняття підходу може бути складним для інших. Персонал показує батькам коло, розділене на дві половини з гендерними стереотипами в кожній половині.

“Ми пояснюємо: “Ви хочете, щоб у вашої дитини було пів життя чи все-таки життя?”. Кожен хоче найбільше для своїх дітей. Навіть досить традиційні батьки розуміють це, коли бачать, що йдеться про те, аби нічого не забрати в дитини”.

У невеликому дослідженні, опублікованому в Journal of Experimental Child Psychology, дослідники з Упсальського університету Швеції повідомляють, що діти, які відвідували гендерно нейтральні дошкільні навчальні заклади, частіше грали з незнайомими дітьми протилежної статі й рідше зазнавали впливу культурно зумовлених гендерних стереотипів, якщо порівняти з дітьми, які навчаються в інших дошкільних закладах.

Основні моменти:

  • Діти в гендерно нейтральній школі отримали нижчу оцінку за показниками гендерних стереотипів.
  • Діти в гендерно нейтральній школі охочіше грали з незнайомими дітьми іншої статі.
  • Діти в гендерно нейтральній школі з не меншою ймовірністю помічали стать іншої людини.
  • Відмінності в педагогіці пов’язані з тим, як діти думають і ставляться до людей на основі їхньої статі.

Багато досліджень вивчали, як гендерні припущення в навчанні однаково шкідливі для хлопчиків і дівчаток. У дослідженні, наприклад, автори зазначають, що так само, як хлопчиків, а не дівчаток зазвичай заохочують грати з блоками, що розвиває просторові навички, від дівчат очікують, що вони будуть дотримуватися вказівок дорослих, що є рисою, яка пов’язана з кращою успішністю в навчанні. Водночас психологи виявили, що коли вчитель або учень вважає, що здебільшого хлопчики не можуть сидіти на місці досить довго, щоби читати, або вони можуть не мати самодисципліни, необхідної для успішності в структурованій обстановці, це негативно впливає на оцінки хлопчиків.

Всеукраїнський фонд “Крок за кроком”

Публікація підготовлена за сприяння Програми підтримки освітніх реформ в Україні “Демократична школа”, що реалізовується Європейським центром ім. Вергеланда та Міністерством освіти і науки України в партнерстві з Всеукраїнським фондом “Крок за кроком” та фінансується Міністерством закордонних справ Норвегії.

Матеріали за темою

Обговорення