Напишіть нам

Всі теми

МОЗ каже, що школи мають отримати медичні ліцензії. Чому це на так

Нещодавно МОЗ у своєму листі до обласних державних адміністрацій наголосило на необхідності закладам освіти отримати ліцензії провадження господарської діяльності з медичної практики.

У листі спочатку зазначена частина друга статті 21 закону “Про повну загальну середню освіту”, якою встановлено, що учні закладів освіти забезпечуються медичним обслуговуванням, що здійснюється медичними працівниками, які входять до штату таких закладів освіти або відповідних закладів охорони здоров’я.

Далі наголошено, що медична практика підлягає ліцензуванню відповідно до закону “Про ліцензування видів господарської діяльності”. І, нарешті, автор посилається на пункт 18 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, яким передбачено, що забезпечення медичною допомогою здобувачів освіти здійснюється в тому числі через відкриття медкабінету або укладання договору із закладами охорони здоров’я.

Далі автор листа доходить висновку, що заклади освіти можуть отримати ліцензію в разі наявності в штаті медичних працівників, й описується процедура отримання ліцензії.

Для розуміння треба нагадати законодавче визначення таких понять:

  • медичне обслуговування – діяльність закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров’я, що не обов’язково обмежується медичною допомогою та / або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов’язана з їх наданням (стаття 3 закону “Основи законодавства України про охорону здоров’я”);
  • медична практика – різновид господарської діяльності у сфері охорони здоров’я, який провадиться закладами охорони здоров’я та фізичними особами-підприємцями з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії (пункт 4 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 р. №285);
  • медична допомога – діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв’язку з хворобами, травмами, отруєннями й патологічними станами, а також у зв’язку з вагітністю та пологами (стаття 3 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”).

Зважаючи на зазначене, очевидно, що заклади освіти, тим паче загальної середньої та дошкільної, об’єктивно не можуть забезпечити медичне обслуговування, медичну допомогу та здійснювати медичну практику.

Крім того, отримання ліцензії не можливе закладами освіти, оскільки вони не можуть дотримуватися ліцензійних умов та не відповідають визначеним вимогам. Так, пунктом 13 Ліцензійних умов визначені 29 зобов’язань ліцензіата, у тому числі:

  • зберігати документ, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії;
  • мати в наявності прилади, обладнання, оснащення відповідно до профілю та рівня надання медичної допомоги;
  • затвердити перелік законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати такі засоби вимірювальної техніки на періодичну повірку;
  • вести обліково-звітні статистичні форми у сфері охорони здоров’я відповідно до заявлених спеціальностей та подавати статистичні звіти в установлені строки;
  • здійснювати контроль якості надання медичної допомоги;
  • надавати медичну допомогу, медичні послуги відповідно до клінічних протоколів та стандартів медичної допомоги (медичних стандартів);
  • інформувати територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу для здоров’я населення, санітарного та епідемічного благополуччя, у визначені МОЗ строки;
  • дотримуватися вимог Порядку та умов обов’язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків, а також на випадок настання у зв’язку з цим інвалідності або смерті від захворювань, зумовлених розвитком ВІЛ-інфекції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 р. №1642;
  • забезпечити присутність керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування перевірки додержання Ліцензійних умов;

Також пунктом 18 Ліцензійних умов із медичної практики зазначено, що медична допомога надається медичним кабінетом, який створюється на підставі розпорядчого документа та діє на підставі положення про нього. А статтею 36 Закону України “Про повну загальну середню освіту” визначено, що інформація про структурні підрозділи закладів загальної середньої освіти зазначається в установчих документах.

Отже, якщо заклад загальної середньої освіти або орган управління освітою мають намір отримати таку ліцензію, вони будуть вимушені внести зміни в установчі документи закладу, утворивши медичний кабінет, а також у штатний розпис, щоби кількість та фаховість медичних працівників відповідали Ліцензійним вимогам, тощо.

Зазначу, що лист МОЗ не є обов’язковим для виконання, як і отримання Ліцензії з медичної практики для шкіл, які мають у штаті медичних працівників. Немає відповідальності для шкіл за медобслуговування без ліцензії, бо медична практика – це діяльність закладів охорони здоров’я. Медична допомога надається відповідно до певних порядків, які школи забезпечувати не можуть.

Наталя Байтемірова, експерта у сфері освіти

Фото: автор – justinkendra, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення