“Навички майбутнього треба було розвивати вже вчора”: чому навчання впродовж життя настільки важливе

“Риторичне питання: що далі?

За всіх часів перед педагогами поставали питання:

• мети – навіщо вчити?
• методів – як учити?
• змісту – чого саме навчати?

Але сьогодні важливо бачити, ким стануть наші учні в майбутньому, що, окрім монознань, вони матимуть у своєму освітньому кейсі зі школи”, – такими міркуваннями ділиться Оксана Проскура, директорка Київської гімназії східних мов № 1.

Про те, чому педагогам важливо опановувати нові навички, моніторити ринок праці й розвиватися разом з учнями, читайте у колонці.

“Я ДИВЛЮСЯ НА ВИПУСКНИКІВ І ДУМАЮ: КИМ ВОНИ БУДУТЬ ПРАЦЮВАТИ ЗА П’ЯТЬ РОКІВ?”

Мені іноді здається, що багато чому починаємо вчитися ми, педагоги, у своїх учнів. Бо теорію на теренах Інтернету вони знаходять значно швидше, якщо вона їм потрібна. Якщо їх цього навчили в школі – шукати, адаптувати, стресостійко сприймати помилки, уміти їх аналізувати тощо. Отже, принцип навчання “сьогодні на сьогодні” не спрацьовує. Майбутнє залежить від докладених зусиль: його можна створити. Майбутнє варіативне: воно не витікає з минулого, а залежить від рішень учасників і зацікавлених сторін. В освіті можна будувати форсайт, прогнози. Можна підготуватися до такого майбутнього, яке ми хочемо бачити, або самим творити його.

І знову риторичне питання: із чого почати?

Я дивлюся на свого маленького онука і думаю про його майбутнє за 20-30 років. Я дивлюся на випускників нашої Київської гімназії східних мов № 1 і думаю: ким вони будуть працювати за п’ять років? І що я бачу вже на наступні п’ять років згідно з останніми відомими світовими дослідженнями: 85 млн робочих місць замінять машини, водночас з’являться 97 млн робочих місць за рахунок адаптації ринку праці, 50% працівників мають пройти перенавчання, оскільки їхні професії та навички застаріли. Додайте ще 25 років – і уявіть космічні трансформації на ринку праці.

Штучний інтелект, хмарні обчислення, Big Data, диджиталізація, роботизація, автоматизація, віртуальна та доповнена реальність – ці та інші тренди робочих місць уже визначають вимоги до навичок, кваліфікацій і професій майбутнього.

ВАЖЛИВО ПРОГНОЗУВАТИ, ЯКІ ЗНАННЯ Й НАВИЧКИ БУДУТЬ ПОТРІБНІ ЛЮДИНІ МАЙБУТНЬОГО

Третє риторичне запитання: чи замислюються сьогодні вчителі над тим, які навички й особисті якості будуть найактуальнішими для людини майбутнього?

Є вагомі підстави вважати, що наступне десятиліття стане часом особливо інтенсивних змін у розвитку людського капіталу й технологій.

А розвиток людського капіталу – це своєрідна гра на випередження, за якої людина набуває знань та навичок, які не просто відповідають сучасним потребам суспільства й економіки, але й значною мірою випереджають їх. Лише за такої умови можливий як інтелектуальний чи технічний прогрес у суспільстві, так і збереження конкурентоздатності України у світі.

Сьогодні потрібно зосереджувати увагу на прогнозуванні навичок.

Всесвітній економічний форум опублікував ТОП-10 навичок, які будуть потрібні для роботи через 5 років:

1. аналітичне мислення та інноваційність;
2. активне навчання й навчальні стратегії;
3. комплексне вирішення проблем;
4. критичне мислення й аналіз;
5. креативність, оригінальність та ініціативність;
6. лідерство й соціальний вплив;
7. використання, моніторинг і контроль технологій;
8. проєктування технологій і програмування;
9. стійкість, стресостійкість та гнучкість;
10. аргументованість, вирішення проблем і генерування ідей.

Ще один “маркер”: відома компанія Burning Glasses проаналізувала орієнтовно 56 мільйонів описів вакансій і приблизно 120 мільйонів резюме, щоб побачити закономірність трьох блоків навичок: людиноцентричних, цифрових та бізнес-орієнтованих.

Враховували як частоту згадування, так і зарплатню, яку роботодавці готові платити за певний комплект навичок.

Тож який він – ідеальний кандидат?

1. Комунікабельний, уміє співпрацювати, критично й креативно мислити, здатний самостійно аналізувати ситуацію.
2. Уміє аналізувати дані, знає бодай одну мову програмування і те, як розробляти комп’ютерні програми, опанував основи кібербезпеки.
3. Спроможний оперувати бізнес-процесами, управляти проєктами, знається на цифровому дизайні й комунікації даних.

УЧИТЕЛІ МОЖУТЬ ПІДГОТУВАТИ ДІТЕЙ ДО ЖИТТЯ В ШВИДКОЗМІННОМУ СВІТІ

Ще одне риторичне запитання: чи потрібно розпочати “вже вчора” формувати навички майбутнього під час освітнього процесу? Наприклад, критичне мислення й аналіз найкраще розвиваються на уроках математики. Комплексне вирішення проблем передбачає вміння розкласти складну проблему на частини – а це вже складова предметного інформатичного вміння, так званої декомпозиції (люблю математику), складової обчислювального мислення. Креативність, оригінальність, ініціативність, інноваційність, уміння генерувати ідеї – мистецький цикл предметів, у технічній творчості, у створенні медійних та інформаційних продуктів, у застосуванні власного методу розв’язання задачі, у проєктній роботі.

Не беручи до уваги всі ці тенденції майбутнього, ми, педагоги, не зможемо підготувати покоління випускників до реалій швидкозмінного світу. Час, коли професію отримували раз і на все життя, минув. Сьогодення – це час безперервного й постійного навчання протягом усього життя. І освітянам потрібно це усвідомити теж, бо людству дорого коштують “учительські” помилки, на жаль.

Навчаймося завжди!

Оксана Проскура, директорка Київської гімназії східних мов № 1

Титульне фото: dribbble.com

Фото в тексті: Facebook-сторінка Оксани Проскури