Теми статті: вчителям, директорам, освітнім управлінцям, якість освіти
12 Квітня 2023
“Риторичне питання: що далі?
За всіх часів перед педагогами поставали питання:
Але сьогодні важливо бачити, ким стануть наші учні в майбутньому, що, окрім монознань, вони матимуть у своєму освітньому кейсі зі школи”, – такими міркуваннями ділиться Оксана Проскура, директорка Київської гімназії східних мов № 1.
Про те, чому педагогам важливо опановувати нові навички, моніторити ринок праці й розвиватися разом з учнями, читайте у колонці.
Мені іноді здається, що багато чому починаємо вчитися ми, педагоги, у своїх учнів. Бо теорію на теренах Інтернету вони знаходять значно швидше, якщо вона їм потрібна. Якщо їх цього навчили в школі – шукати, адаптувати, стресостійко сприймати помилки, уміти їх аналізувати тощо. Отже, принцип навчання “сьогодні на сьогодні” не спрацьовує. Майбутнє залежить від докладених зусиль: його можна створити. Майбутнє варіативне: воно не витікає з минулого, а залежить від рішень учасників і зацікавлених сторін. В освіті можна будувати форсайт, прогнози. Можна підготуватися до такого майбутнього, яке ми хочемо бачити, або самим творити його.
І знову риторичне питання: із чого почати?
Я дивлюся на свого маленького онука і думаю про його майбутнє за 20-30 років. Я дивлюся на випускників нашої Київської гімназії східних мов № 1 і думаю: ким вони будуть працювати за п’ять років? І що я бачу вже на наступні п’ять років згідно з останніми відомими світовими дослідженнями: 85 млн робочих місць замінять машини, водночас з’являться 97 млн робочих місць за рахунок адаптації ринку праці, 50% працівників мають пройти перенавчання, оскільки їхні професії та навички застаріли. Додайте ще 25 років – і уявіть космічні трансформації на ринку праці.
Штучний інтелект, хмарні обчислення, Big Data, диджиталізація, роботизація, автоматизація, віртуальна та доповнена реальність – ці та інші тренди робочих місць уже визначають вимоги до навичок, кваліфікацій і професій майбутнього.
Третє риторичне запитання: чи замислюються сьогодні вчителі над тим, які навички й особисті якості будуть найактуальнішими для людини майбутнього?
Є вагомі підстави вважати, що наступне десятиліття стане часом особливо інтенсивних змін у розвитку людського капіталу й технологій.
А розвиток людського капіталу – це своєрідна гра на випередження, за якої людина набуває знань та навичок, які не просто відповідають сучасним потребам суспільства й економіки, але й значною мірою випереджають їх. Лише за такої умови можливий як інтелектуальний чи технічний прогрес у суспільстві, так і збереження конкурентоздатності України у світі.
Сьогодні потрібно зосереджувати увагу на прогнозуванні навичок.
Всесвітній економічний форум опублікував ТОП-10 навичок, які будуть потрібні для роботи через 5 років:
Ще один “маркер”: відома компанія Burning Glasses проаналізувала орієнтовно 56 мільйонів описів вакансій і приблизно 120 мільйонів резюме, щоб побачити закономірність трьох блоків навичок: людиноцентричних, цифрових та бізнес-орієнтованих.
Враховували як частоту згадування, так і зарплатню, яку роботодавці готові платити за певний комплект навичок.
Тож який він – ідеальний кандидат?
Ще одне риторичне запитання: чи потрібно розпочати “вже вчора” формувати навички майбутнього під час освітнього процесу? Наприклад, критичне мислення й аналіз найкраще розвиваються на уроках математики. Комплексне вирішення проблем передбачає вміння розкласти складну проблему на частини – а це вже складова предметного інформатичного вміння, так званої декомпозиції (люблю математику), складової обчислювального мислення. Креативність, оригінальність, ініціативність, інноваційність, уміння генерувати ідеї – мистецький цикл предметів, у технічній творчості, у створенні медійних та інформаційних продуктів, у застосуванні власного методу розв’язання задачі, у проєктній роботі.
Не беручи до уваги всі ці тенденції майбутнього, ми, педагоги, не зможемо підготувати покоління випускників до реалій швидкозмінного світу. Час, коли професію отримували раз і на все життя, минув. Сьогодення – це час безперервного й постійного навчання протягом усього життя. І освітянам потрібно це усвідомити теж, бо людству дорого коштують “учительські” помилки, на жаль.
Навчаймося завжди!
Оксана Проскура, директорка Київської гімназії східних мов № 1
Титульне фото: dribbble.com
Фото в тексті: Facebook-сторінка Оксани Проскури
Обговорення