Всі теми

Проблеми в розвитку: як батькам маленької дитини зрозуміти, що їм варто звернутися до фахівців

Коли в родині з’являється маленька дитина, життя цієї родини повністю змінюється. Закохані стають татом та мамою. Їхні батьки – бабусями та дідусями. І кожен намагається довести власну експертність та правильність виключно своєї думки щодо “покоління, що підростає”. Але бувають моменти, коли щось іде не за планом, і тоді насправді настає час звертатися до справжніх фахівців.

Як же не втратити час? Як не проґавити мить, коли вже “на часі”? З чим порівнювати й куди бігти? Саме про це ми й поговоримо в нашому матеріалі.

Безумовно, кожна дитина розвивається у своєму темпі, тому неможливо точно сказати, коли вона опанує ту чи іншу навичку. Однак вчені та практики встановили так звані основні етапи розвитку. Це історія, яка дає загальне уявлення про зміни, що їх можна очікувати в процесі дорослішання та розвитку дитини.

Саме батьки є тими “експертами”, які найкраще знають свою дитину. І саме вони можуть та мають помітити те, що їхня дитина не відповідає важливим віхам розвитку для свого віку, або відчути, що є певна проблема з тим, як дитина грається, вчиться, говорить, діє й рухається. Тоді й настає момент, коли необхідно, поговорити із сімейним лікарем, лікарем-педіатром, невропатологом та поділитися своїми хвилюваннями.

ВІХИ РОЗВИТКУ: ПОГОВОРІМО ПРО НИХ

Навички, такі як зробити перший крок, уперше усміхнутися та помахати “до побачення”, називаються віхами розвитку. Діти досягають важливих етапів у тому, як вони грають, навчаються, говорять, діють та рухаються (повзають, гуляють тощо).

Хто з нас ніколи не чув від бабусі слів: “Що ти такий / така худенький/-а? Тебе що, батьки не кормлять?”. Якщо вже говорити про вагу, то незабаром після народження немовля зазвичай втрачає приблизно 5–10 % від своєї ваги, що є одразу після народження.

У віці орієнтовно 2-х тижнів немовля має почати набирати вагу і швидко рости.

У віці від 4-х до 6-ти місяців вага дитини має бути вдвічі більшою за її вагу одразу після народження. Протягом другої половини першого року життя зростання не таке стрімке. У віці від 1-го до 2-х років малюк набере лише приблизно 2,5 кілограмів. І надалі, у віці від 2-х до 5-ти років, приріст ваги залишатиметься 2–2,5 кілограми на рік.

У віці від 2-х до 10-ти років дитина буде рости стійкими темпами. Остаточний приріст починається з настанням статевої зрілості, десь у віці від 9-ти до 15-ти років.

Отже, порівнявши цю тенденцію з тим, як росте та набирає вагу ваша дитина, ви або зможете впевнено відповісти бабусям та дідусям (як, власне, і будь-кому), що все в нормі. Або ж зрозумієте, що треба звернутися за порадою до фахівців.

І це лише вага! А є ж ще й інші сфери розвитку, серед яких:

  • соціально-емоційна;
  • комунікація;
  • дрібна моторика й пізнання;
  • велика моторика.

Поглянувши на те, як розвивається в цих сферах ваша дитина й порівнявши це з думкою фахівців, ви зможете або заспокоїтися, або, вчасно звернувшись до фахівців, допомогти вашій дитині – для подальшої успішної взаємодії та функціонування в соціальних та освітніх умовах.

Яким же інструментом скористатися? Чим порівнювати? Ми пропонуємо дві можливості, але ви, безумовно, зможете й маєте знайти найбільш зручну та придатну для вас.

1. Наприклад, інформацію про основні етапи розвитку дітей розповсюджують в інтернеті Центри контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention (CDC)), які є одним з основних операційних компонентів Департаменту охорони здоров’я та соціальних служб США.

“Клацніть на вік вашої дитини, щоби побачити основні етапи”, – пропонують вони.

2. Також для оцінювання розвитку дитини ви можете скористатися інструментом, рекомендованим вітчизняними фахівцями раннього втручання* та розробленим австралійцями, а саме – червоними прапорцями.

* Раннє втручання – це система допомоги дітям від народження до 4-х років із порушеннями розвитку або ризиком їх появи, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя її родини.

Якщо ви стурбовані розвитком своєї дитини, послуга раннього втручання допоможе виявити порушення малюка та фахівці проведуть консультування щодо виявленої проблеми.

“Червоні прапорці” для будь-якого віку:

  • Не досягнув вказаних етапів розвитку
  • Серйозне занепокоєння батьків
  • Значна втрата навичок
  • Відсутність реакції на звукові або візуальні подразники
  • Слабка взаємодія з батьками або іншими дітьми
  • Сила або тонус у руці відрізняються між правою та лівою половинами тіла
  • Рухи вільні та гнучкі (низький тонус) або ж жорсткі та напружені (високий тонус).

Більше ви зможете побачити в таблиці “Червоні прапорці” за цим посиланням або нижче в документі. Ця таблиця допоможе вам визначити, чи є в дитини затримка розвитку. Це дасть вам змогу допомогти дитині в розвитку раніше, ніж її труднощі стануть для неї значними.

9b4bed4e2b3c62b08fecf4b0cac6fb20

Завантажити таблицю

Пропоную вашій увазі також відео про червоні прапорці:

“Коли ж хвилюватися?”, – запитаєте ви.

Відповідь: коли є один або кілька “червоних прапорців” (у будь-якій сфері) – це є ознакою можливої затримки в розвитку.

На сайті “Раннє втручання” в розділі “Поради” ви зможете перевірити розвиток вашої дитини відповідно до показників таблиці “Червоні прапорці”, а в розділі “Інфотека” – завантажити макет буклета або ж плаката “Червоні прапорці” українською та російською мовами.

А ще на цьому ресурсі ви зможете пройти онлайн-скринінг, який допоможе визначити, чи є у вашої дитини відставання в розвитку, що допоможе втрутитися раніше для запобігання погіршень стану її здоров’я.

Також там же знайдете контакти центрів раннього втручання, до яких за потреби можете звернутися.

Альона Скрипко, нейропсихолог, логопед, психолінгвіст, національний координатор Всеукраїнського форуму “Батьки за раннє втручання в Україні”

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.

Титульне фото: автор – ddkolos.gmail.com, Depositphotos

Підписуйтесь на наші Facebook та Viber

Матеріали за темою

Обговорення

Розділ створено за підтримки Програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”. Позиція Міжнародного фонду “Відродження” може не збігатися з думкою автора.