Напишіть нам

Всі теми

Природнича освіта – переваги та … переваги

Досвід, накопичений людством, – наш золотий запас, фундамент. Це те, що робить нас людьми. Без нього ми – стадо голих мавп, мауглі – кмітливі, загалом, істоти, здатні вижити в теплій місцевості, не більше.

Ми зберігаємо цей досвід, примножуємо, передаємо з покоління в покоління. Зараз це величезний обсяг інформації, який не може вмістити повністю жодна людина. Постає питання – кого чого навчати, кому що знати, як розподілити ці знання, щоби вони служили людям для щастя та розвитку?

Спеціалісти в будь-якій галузі можуть дуже переконливо показувати, що саме їхні знання найважливіші й мають бути основою системи освіти. Особисто мені доводилося чути, що найважливішими знаннями для сучасної людини є: фінансові та юридичні практичні вміння, основи здорового способу життя, природничі науки, релігійний світогляд, народні традиції, історія та культура, бойові мистецтва, самозахист та військова справа, комунікабельність, логіка, сексуальна освіта і – щоби людина була щирою, щедрою та доброзичливою.

Власне, людина й розвивається в певній галузі тому, що вважає цю галузь найкращою, найважливішою, найперспективнішою, і, відповідно, може годинами захоплено розповідати про неї.

Щодо мене, то моє серце належить природничим наукам, тож я розкажу, чим добре саме їх покласти в основу освітнього процесу. Чому має бути міцна природнича база, а все інше здобудеться – відповідно до вподобань людини, її стилю та якостей.

Навчаючи дитину, ми просуваємося в трьох напрямах (які, звичайно, взаємно перетинаються): формуємо світогляд, виховуємо, готуємо до майбутньої професії.

ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ

Природничі науки акумулюють об’єктивні знання про навколишній світ. Це робить їх прекрасною основою для світогляду. Ви розумієте, що відбувається навколо, світ стає рідним, близьким, знайомим. І тут не важливо, як ви плануєте використовувати ці знання. Наприклад, ми знаємо про близьких людей – імена, дні народження, звички – не для того, щоби “використовувати”.

Ви впізнаєте навколо себе явища та предмети, які вивчали на уроках, які обговорювали з учителями, друзями, батьками, і це робить світ рідним та знайомим, надає неперевершене відчуття психологічного комфорту. Незрозуміле лякає, змушує шукати пояснення, які самотужки не знайдеш, змушує приймати на віру чиїсь тлумачення, змушує помилятися.

Природничі науки дають можливість вибудовувати цілісну картину світу, розуміти взаємозв’язки між явищами та подіями, прогнозувати, планувати. Виникає відчуття, що ми можемо на щось вплинути в цьому світі, що наша воля та розум не безсилі, що ми маємо значення.

Об’єктивність природничих наук означає, що вони оперують фактами та поняттями, однаковими для всіх людей. Якщо колір вашої краватки може комусь здатися смішним, а комусь цілком доречним, то з тим, що повітряна куля злітає вгору, погодяться і офісний працівник, і житель джунглів Амазонки. У такий спосіб природничий світогляд дає можливість порозумітися людям абсолютно різних культур.

ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТОК

Шкільні завдання з природничих дисциплін виховують цілком конкретні риси особистості. І хоча вважається, що виховання – завдання переважно сім’ї, допомога школи буде все ж таки не зайвою.

Працездатність, зосередженість, уява, пам’ять, спостережливість, винахідливість – природничники не просто кажуть розвивати це в собі, а пропонують, за суттю, відпрацьовані тренінги з розвитку цих якостей.

Окрім того: відповідальність, адже добре видно, що твої дії призводять до певного результату, і якщо щось прогавиш, то відповідно й отримаєш. Критичність, адже авторитети не є абсолютними і все можна перевірити на практиці.

Виконання різноманітних завдань у групах, взаємодопомога в проведенні дослідів, у змаганнях розвивають командність. Об’єктивність результатів діяльності та навчання дає підстави бути чесним.

Різноманітна діяльність під час вивчення природничих наук дає змогу реалізувати себе, знайти своє місце, відчути себе потрібним. Можна займатися практичною діяльністю, експериментуванням, можна організаторською, можна вражати енциклопедичними знаннями, можна складними уявними побудовами, бути акуратним чи креативним, ініціативним чи задумливим. Але ти маєш бути – і це добре відчувається потім у житті – діяльним та ефективним.

ПРОФЕСІЙНІ НАВЧИКИ

Маємо зараз технологічну цивілізацію, і це означає, що величезний обсяг людської діяльності пов’язаний із глибокими, детальними й досконалими знаннями про навколишній світ, досягненнями природничих наук.

Енергетика, зв’язок, транспорт, інформаційні технологій, будівництво, медицина, військова справа, сільське господарство й багато інших галузей вимагають ґрунтовної підготовки в природничих науках. Навіть фахівцям професій, напряму не пов’язаних, наприклад, з фізикою, відповідні знання піднімуть професійний рівень, грубо кажучи, збільшать зарплату.

Журналіст зможе коректно описати наукові новини, зробити репортаж про відкриття наукоємного виробництва. Юрист розбиратиметься в тонкощах інтелектуальної власності, питаннях плагіату чи махінаціях у торгівлі електроенергією. Музиканту зовсім не зайве розумітися на особливостях роботи мікрофона та акустиці концертного залу.

Важливо, що фундаментальні знання в природничих науках досить стабільні, і те, що діти вивчають у школі, не втратить актуальності й через 15 чи 50 років.

Не принижуючи інші сфери людської діяльності, зауважу, що в природничих науках, мабуть, найважче розібратися самотужки. Тобто, пропозиція “навчімо мистецтва, літератури, розвинемо відчуття прекрасного, а з математикою дитина якось сама розбереться” не працює. Якщо системно навчати природничих наук, то інші речі можна надолужити. А от навпаки не вдається.

Переконаний, що ентузіасти інших напрямів людської культури (згаданих на початку статті) могли би не менш аргументовано показати, що освіта має базуватися саме на їхніх досягненнях. До речі, із задоволенням почитав би таку аргументацію, хоча багато чого вже чув і звучить, буває, цілком переконливо.

То як же вибрати, чого саме навчати дитину? На щастя, немає необхідності (і можливості) знати все. На щастя, у кожній галузі є фанати, які хочуть і можуть передавати свій досвід дітям. І, на щастя, батьки разом із дітьми можуть обирати, де і в кого дітям учитися.

Ми маємо добре вивчити свою роль, щоби зіграти в спектаклі під назвою “Життя”. Пробуємо різні ролі, поки ми діти. А коли стаємо дорослими, розуміємо, що наша роль – це і є ми.

Олександр Триліс, Заслужений вчитель України, вчитель фізики, співзасновник Науково-дослідницької школи “Базис”

Титульне фото: автор – solovyova, Depositphotos

Матеріали за темою

Обговорення