Напишіть нам

Всі теми

Семестрове та річне оцінювання в нових реаліях: виклики та можливості

Навчальний рік у більшості закладів загальної середньої освіти наближається до завершення, і питання підсумкового (семестрового й річного) оцінювання перебуває у фокусі уваги всіх учасників освітнього процесу.

Державна служба якості освіти (ДСЯО) наприкінці березня надала рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів в умовах війни. Міністерство освіти і науки України (МОН) також надало методичні рекомендації закладам освіти щодо окремих питань завершення 2021/2022 навчального року (Наказ № 290 від 01.04.2022).

У цій статті ми зібрали відповіді на ті запитання щодо підсумкового оцінювання, що можуть цікавити учасників освітнього процесу напередодні завершення навчального року.

 На основі яких даних рекомендовано здійснювати підсумкове річне оцінювання результатів навчання учнів?

Через війну, розпочату країною-агресором, заклади загальної середньої освіти в Україні працюють у різних умовах. З огляду на це, підходи до підсумкового оцінювання за 2-й семестр і навчальний рік не можуть бути однаковими, а мають ураховувати особливості роботи закладу, зокрема безпекову ситуацію, рівень матеріально-технічного забезпечення учнів та вчителів, місце їх перебування тощо.

Саме тому рекомендації передбачають варіативність можливих джерел даних для підсумкового оцінювання. У кожному випадку рішення ухвалює педагогічна рада з урахуванням умов, у яких працює заклад освіти.

За загальним правилом, МОН рекомендує здійснювати річне оцінювання на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок з урахуванням динаміки результатів навчання учня / учениці та сформованості уміння застосовувати набуті знання.

Що ж робити, якщо результатів семестрового оцінювання немає та / або даних недостатньо? У такому випадку річне оцінювання можна провести за результатами 1-го семестру. Якщо водночас є результати поточного оцінювання за другий семестр у будь-якій формі, що свідчать, зокрема, про позитивну динаміку навчальних досягнень учня / учениці, їх також варто враховувати.

Окрему увагу треба звернути на те, що письмова контрольна робота не є найкращим джерелом інформації про рівень навчальних досягнень учнівства, особливо в умовах війни. Навпаки, ДСЯО рекомендує не проводити окремі підсумкові контрольні роботи.

Усна співбесіда з учнем / ученицею, тестування за допомогою електронних платформ, створені учнем / ученицею вироби, електронні продукти, відео- та аудіозаписи, що підтверджують уміння застосовувати набуті знання, також є джерелами даних про рівень навчальних досягнень. Якщо для втілення нових підходів до підсумкового оцінювання закладу освіти необхідно зменшити кількість або скасувати контрольні роботи, передбачені календарними планами, таке рішення може ухвалити педагогічна рада.

 Чи можливо зарахувати оцінки, які учні отримали в іншому закладі освіти в Україні або за її межами? Якими документами можна підтвердити такі результати навчання?

Рекомендовано зараховувати всі оцінки, які учень / учениця отримав/-ла впродовж 2-го семестру, незалежно від форми власності закладу освіти, форми навчання, місця розташування закладу освіти в Україні чи за кордоном. МОН також рекомендує під час оцінювання навчальних досягнень учнів ураховувати їхні результати навчання в закладах позашкільної освіти за відповідними освітніми галузями.

Документом, що підтверджує результати навчання учнів серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в інших закладах освіти, може бути інформаційна довідка або супровідний лист, підписані керівником та скріплені печаткою закладу.

Форма таких документів чітко не регламентується. Відповідно до рекомендацій МОН, в інформаційній довідці може бути зазначені період навчання, перелік предметів та / або курсів, окремі блоки навчального матеріалу та результати оцінювання. ДСЯО рекомендує закладам освіти, в яких навчаються учні з числа ВПО, видати їм наприкінці навчального року супровідний лист, зазначивши:

  • назву закладу та строк навчання;
  • форму навчання (очна, дистанційна, змішана);
  • теми з предметів / курсів, які учень/-ця вивчав/-ла;
  • поточні та підсумкові оцінки за наявності;
  • характер соціально-психологічної допомоги за наявності;
  • рекомендації щодо подальшої роботи за наявності.

Орієнтовну форму такого листа можна завантажити на сайті.

Такі документи мають за мету забезпечити ефективний обмін даними щодо поступу та результатів навчання кожного/-ї учня/-ці та зарахувати такі результати. Окрім того, здобувач/-ка освіти може надати інформацію з електронного журналу та щоденника за попереднім місцем навчання для проведення семестрового та річного оцінювання в закладі за місцем теперішнього навчання.

Щодо того, який саме заклад загальної середньої освіти відповідає за підсумкове річне оцінювання результатів навчання учнів із числа ВПО та видає табель навчальних досягнень або свідоцтво досягнень (для учнів, які навчаються за новими державними стандартами освіти), – це питання поки не отримало окремого врегулювання в рекомендаціях в умовах воєнного стану.

Отже, ухвалюючи відповідні рішення, доцільно послуговуватися статусом учня/-ці як здобувача/-ки загальної середньої освіти відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти (Наказ МОН № 367 від 16.04.2018).

 Які процедури зарахування, відрахування, переведення учнів до закладів освіти? Чи є обов’язок надати документи, що підтверджують факт навчання в іншому закладі освіти?

Це питання, як і попереднє, стосується насамперед ефективного обміну інформацією між закладами освіти, що вкрай важливо для сталого функціонування й розвитку всієї системи загальної середньої освіти. Через війну та вимушену масову міграцію населення деякі учні наразі завершують навчальний рік, одночасно навчаючись у двох закладах загальної середньої освіти в тій чи іншій формі. Однак усі учасники освітнього процесу мають розуміти, що це тимчасово.

Питання, пов’язані із зарахуванням, відрахуванням та переведенням учнів до державних та комунальних закладів освіти, врегулювано чинним порядком з аналогічною назвою, затвердженим Наказом МОН № 367 від 16.04.2018. Зокрема, цей порядок визначає, що зарахування учня / учениці до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти є підставою для відрахування із закладу освіти за попереднім місцем навчання. Факт зарахування та відрахування підтверджує наказ керівника відповідного закладу освіти.

Переведення учнів між закладами освіти та перелік документів, які подають батьки, законні представники або самі учні (в разі досягнення ними повноліття), врегульовує розділ ІІІ зазначеного порядку. Так, до закладу, з якого переводиться учень / учениця, подають заяву про переведення та письмове підтвердження про можливість зарахування до іншого закладу освіти (або його скановану копію). Після отримання таких документів керівник закладу освіти зобов’язаний видати наказ про відрахування учня / учениці для переведення до іншого закладу освіти та видати особову справу.

Окрім цих положень, прямого обов’язку батьків або законних представників надавати документи, що підтверджують факт навчання в іншому закладі освіти, законодавство не передбачає. Очевидно також, що чинні положення не можуть повною мірою врахувати всі особливості роботи закладів освіти під час воєнного стану.

Проте варто зауважити, що саме батьки (інші законні представники) відповідальні за здобуття їхніми дітьми загальної середньої освіти, що передбачає, зокрема, і Закон України “Про повну загальну середню освіту”. Ухвалення батьками своєчасного та зваженого рішення щодо місця та форми здобуття їхніми дітьми загальної середньої освіти, дотримання визначених законодавством процедур та максимально послідовна комунікація із закладами освіти необхідні як для забезпечення безперервного навчання кожного/-ї учня / учениці, так і для підтримання сталого функціонування системи загальної середньої освіти загалом.

Як бути з переведенням учня / учениці на наступний рік навчання, якщо з ними немає зв’язку?

Питання переведення учнів на наступний рік навчання регулює порядок, затверджений Наказом МОН № 762 від 14.07.2015. Відповідно до нього, учні, які не мають результатів річного оцінювання через невідвідування закладу загальної середньої освіти понад 6 останніх місяців навчального року поспіль та за умови відсутності будь-яких відомостей щодо їхнього місця проживання чи перебування, визнаються такими, що вибули із закладу. Таких учнів на наступний рік навчання не переводять згідно з рішенням педагогічної ради, що оформлюється наказом керівника.

Водночас учня / ученицю, яких визнано такими, що вибули із закладу освіти, можна поновити наказом керівника на підставі письмової заяви, яку особисто має подати один із батьків або сам/-а учень / учениця, якщо вони досягли повноліття. Спеціальні процедури визначені для відрахування та визнання такими, що вибули із закладу освіти, учнів із числа сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування.

 Чи може заклад освіти для семестрового та / або річного підсумкового оцінювання застосовувати не 12-бальну, а іншу шкалу оцінювання? Як діяти в разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-якого предмета / курсу?

За загальним правилом, відповідно до ст. 17 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, заклади освіти можуть оцінювати результати навчання учнів за власною шкалою. Для цього заклад освіти має затвердити правила переведення власної шкали до системи оцінювання, визначеної законодавством. Але річне оцінювання водночас здійснюють за системою, визначеною законодавством.

Окрім того, відповідно до рекомендацій МОН щодо окремих питань завершення 2021/2022 навчального року, в окремих випадках заклади за рішенням педагогічної ради, затвердженим наказом керівника, можуть проводити оцінювання результатів навчання учнів 5–8-х та 10-х класів за 2-й семестр не за встановленою законодавством 12-бальною шкалою, а “зараховано” / “не зараховано”.

Такі випадки включають, зокрема, відсутність в учнів можливості долучитися до навчання під керівництвом педагогів, проведення понад половини уроків із певного предмета протягом семестру в дистанційному форматі, оцінювання освітніх компонентів варіативного складника.

Якщо після завершення навчального року учень/-ця не мають результатів річного оцінювання з будь-якого предмета / курсу, вони мають право до початку нового навчального року пройти річне оцінювання. Порядок переведення учнів на наступний рік навчання (Наказ МОН № 762 від 14.07.2015) визнає, що учні 4-х і 9-х класів, які не мають результатів річного оцінювання, повинні пройти річне оцінювання в закладі, у якому вони продовжують здобувати загальну середню освіту.

У такому разі річне оцінювання здійснюється до початку нового навчального року згідно з розкладом та завданнями, погодженими педагогічною радою та затвердженими наказом керівника закладу. А для учнів 11-х класів, які не мають результатів річного оцінювання з будь-яких предметів або державної підсумкової атестації, цей же порядок передбачає право пройти річне оцінювання за екстернатною формою здобуття освіти.

Підсумовуючи, хочу повернутися до загальних принципів та цінностей оцінювання. Кожен/-на учень і учениця мають право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його / її навчання, незалежно від різновиду та форми здобуття ними освіти. Дитиноцентризм та педагогіка партнерства у взаєминах з учнями та їхніми батьками як основні принципи роботи педагогічних працівників закріплені на законодавчому рівні.

Підсумкове оцінювання – це не лише про підсумки, але також і про майбутню освітню траєкторію кожного/-ї учня та учениці. Стратегічне завдання системи освіти під час війни – зберегти інтелектуальний потенціал нації. Від того, якою мірою нам вдасться дотриматися принципу дитиноцентризму, вибудувати педагогіку партнерства та розширити освітні можливості для учнів зараз, значною мірою залежить те, як швидко ми побудуємо успішну країну після перемоги.

Олена Підгорна, експертка Команди підтримки реформ МОН, спеціально для “Нової української школи”

Титульне фото: автор – garagestock, Depositphotos

Про Команду підтримки реформ 

Команда підтримки реформ (Reform Support Team – RST) Міністерства освіти і науки, що працює з червня 2019 року, – це група українських фахівців, які не є державними службовцями. Команда підтримки реформ надає цільову підтримку Міністерству у розробленні та реалізації пріоритетних реформ професійної (професійно-технічної) освіти, Нової Української Школи та Реформи Державного Управління. Робота Команди підтримки реформ на тимчасовій основі фінансується донорами в межах проєкту “Українська Архітектура Реформ” (URA). Проєкт “Українська Архітектура Реформ” (URA) – це комплексна програма технічної допомоги, розроблена ЄБРР у партнерстві з Європейським Союзом для підтримання ключових реформ в Україні. Проєкт упроваджується за підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) та Багатостороннього Донорського Фонду Стабілізації та Сталого Розвитку України (Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, США та Європейський Союз, найбільший донор).

Матеріали за темою

Обговорення