Напишіть нам

Всі теми

Солодке незнання: ми й далі вчимо наших дітей без усебічних досліджень

Ви би хотіли, щоби лікар ставив вам діагноз на око без аналізів? Довірилися би прогнозу погоди від шамана з бубном замість синоптиків, які аналізують тиск, температуру та швидкість вітру? Напевно, ні.

Але сьогодні ми вчимо наших дітей майже навпомацки – здебільшого керуючись суб’єктивними відчуттями можновладців, а не реальними системними дослідженнями якості нашої освіти. Частково змінити це мало би виконання стратегії освітніх оцінювань в Україні до 2030 року.

Однак зараз держава, витрачаючи майже 300 млрд грн на середню освіту, сумнівається, що зможе знайти кошти для 15 методистів, без яких неможливо запустити систему для оцінювання ефективності цих вкладень. Є ймовірність, що вже запущена трансформація – створення системи зовнішніх освітніх оцінювань – зникне, так і не запрацювавши в належний спосіб.

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ СТРАТЕГІЯ ОСВІТНІХ ОЦІНЮВАНЬ В УКРАЇНІ ДО 2030 РОКУ

Стратегія – це опис процесу розбудови комплексу освітніх оцінювань. Її імплементація допоможе державі систематично отримувати дані про рівень знань та вмінь учнів як у контексті України, так і в загальносвітовому. Водночас, школярі та їхні батьки матимуть справедливе оцінювання й додаткову інформацію про успішність. Крім участі в міжнародних моніторингових дослідженнях (PISA, eTIMSS), стратегія запропонувала чіткий механізм – як уніфікувати державну підсумкову атестацію (ДПА) після початкової школи (моніторинг без оцінок, 4 клас), базової школи (9 клас) та синхронізувати їх із ДПА у формі ЗНО після 11-го класу.

У 4-му класі йдеться про стандартизовані завдання, які вчитель використає, щоби визначити компетентності учнів. Школярі в усій Україні отримують набір завдань, а вчителі – зручний та якісний механізм оцінювання знань та навичок дітей.

Результати конкретного учня знатимуть тільки сам школяр, батьки та школа, держава ж отримає знеособлену інформацію за статтю, віком, регіоном та іншими показниками, які аналізуватиме на предмет системних проблем.

Для 9-го класу система передбачає складання 2-х предметів у формі зовнішнього незалежного оцінювання, а також низки комплексних тестів за стандартизованим інструментом. У формі ЗНО учні виконуватимуть завдання з математики й української мови. Такі тестування проводитимуть у закладах освіти (спеціальні пункти тестувань не створюватимуть). В усьому ж іншому процедура оцінювання не відрізнятиметься від ЗНО.

Для комплексних тестувань із предметів суспільно-гуманітарного циклу і природничої галузі вчителі отримають набори тестових завдань і рекомендації щодо їхнього оцінювання. Після проведення ДПА вчителі внесуть результати комплексних тестувань до спеціального онлайн-сервісу, де вже будуть результати тестувань у формі ЗНО.

Дані, що ми отримаємо, будуть повідомлені учасникам оцінювань, їх також можна буде використати для вступу в профільний чи професійний ліцей. Важливо, що держава отримає інформацію про рівень навчальних досягнень здобувачів базової освіти, управлінці зможуть використати її для ухвалення обґрунтованих політичних рішень щодо розвитку системи освіти.

ЩО ВЖЕ ЗРОБЛЕНО В МЕЖАХ СТРАТЕГІЇ

Український центр оцінювання якості освіти розпочав впровадження стратегії як на рівні міжнародних досліджень, так і в контексті внутрішніх моніторингів та побудови системи зовнішніх оцінювань досягнень учнів.

Україна взяла участь у міжнародному досліджені PISA–2018 та зараз проводить пілотний етап PISA–2022. Крім цього, УЦОЯО провів перший цикл моніторингу якості освіти в початковій школі (2018 рік), зараз проводиться другий цикл цього дослідження, після проведення його третього етапу ми зможемо на основі незалежних даних робити висновки про успішність пілотування реформи НУШ.

Усе це УЦОЯО робить наявними силами на основі тих потужностей, що центр мав від початку. Якщо цю роботу можна було зробити наявними силами, то подальші зміни потребують більше ресурсів.

Передусім – людських.

ЩО ПОТРІБНО, ЩОБИ ЗАПРАЦЮВАЛА СТРАТЕГІЯ

Передусім, необхідно створити робочу групу, аби розробити програми оцінювання, уточнити моделі його проведення. До її складу мають увійти провідні вчителі-практики, науковці, психологи, фахівці в галузі IT тощо.

Важливо й підсилити організаційні потужності. УЦОЯО потрібні нові ставки для спеціалістів, які займатимуться впровадженням змін. Так, центр потребує 9 додаткових ставок – по 1 на кожен регіональний центр та 6 ставок для роботи центрального відділення.

МОН та інші зацікавлені органи завчасно розуміли потребу розширення штату, але УЦОЯО наразі не має місць для нових фахівців.

Без цих 15 ставок впровадження нової системи оцінювання для початкової освіти зміститься – УЦОЯО не може ані запустити, ані пропілотувати новий формат оцінювання синхронно з першим випуском четвертокласників із Нової української школи.

Цикл підготовки подібних оцінювань – дуже довгий, тому вже зараз необхідно розпочати розробляти оцінювання випускників 9-х класів. Додаткові ставки потрібні і для цієї роботи – неможливо тим саме штатом виконувати все більше й більше завдань держави.

Шкільна освіта – напрям, у який чи не найбільше інвестує Україна. Це виправдано, адже саме державна безоплатна та гарантована всім середня освіта формує загальний інтелектуальний рівень суспільства.

Маючи статки, ви можете дати своїм дітям кращу освіту, але ми однаково залежимо одне від одного – від прокурорів, касирів, суддів, лікарів – кожного жителя нашої країни. Від загального інтелектуального рівня залежить комфорт кожного громадянина й ваш зокрема. Саме тому держава має інвестувати в шкільну освіту, і видатки в майже 300 млрд грн – більш ніж виправдані.

Але правда також у тому, що ми маємо розуміти, наскільки ефективно витрачаються наші з вами кошти – кошти платників податків. А держава має завчасно фіксувати проблеми та усувати їх.

Нова система зовнішніх освітніх оцінювань – суттєвий інструмент, який допоможе отримати таку інформацію. Можливо, легше перебувати в “солодкому незнанні”, коли будь-яка критика системи освіти розбивається від браку достовірних даних. Однак, чи можемо ми собі дозволити й далі ходити в пітьмі – від підготовки наших дітей залежить майбутнє всіх нас. Якщо вони втрачають конкурентноздатність через проблеми системи – суспільство має про це знати й реагувати.

Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти

Титульне фото: автор – HayDmitriy, Depositphotos

Публікацію створено за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного Фонду “Відродження”.

Матеріали за темою

Обговорення